Київський метрополітен зможе відновити рух поїздів через Південний міст під час жовтого рівня загрози виключно після отримання експертного висновку щодо стану споруди. Наразі міст закрито для руху внаслідок російських ударів. Про це розповів мер Києва Віталій Кличко. Згідно з його заявою, спеціалісти повинні оцінити стан конструкцій мосту та надати відповідний висновок, і лише після цього рух метрополітену цією ділянкою буде відновлено. Отже, рух зеленої гілки через Південний міст може залишатися обмеженим і в разі відсутності повітряної тривоги — доти, доки не буде проведено необхідне обстеження та не отримано висновки фахівців. Раніше в столиці припускали можливість курсування поїздів зеленої гілки через Південний міст при жовтому рівні загрози, тоді як після введення червоного рівня рух мав здійснюватися лише на окремих ділянках лінії. Рух метро через Південний міст можуть не відновити навіть під час відсутності тривоги.
Архіви позначок: Кличко Віталій
Схема розкрадань у парках Києва: що встановило слідство щодо «Київзеленбуду» та підрядів часів Бахмата
Столична поліція викрила чергову корупційну схему в КО «Київзеленбуд», пов’язану з розкраданням бюджетних коштів під час капітальних ремонтів парків. За даними слідства, ці проєкти реалізовувалися за часів керівництва колишнього гендиректора Юрія Бахмата. Про це повідомляє «КиївВлада».
Відповідні обставини досліджує Головне управління Нацполіції Києва в межах кримінального провадження №12025100000001461, відкритого 19 листопада 2025 року. Фігурантам попередньо інкримінують вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою.
За версією слідства, посадовці «Київзеленбуду» могли привласнювати бюджетні кошти під час капітальних ремонтів парків і скверів. Правоохоронці вважають, що в документах були завищені обсяги виконаних робіт і послуг, а також вартість будівельних матеріалів та обладнання.
У центрі уваги слідства — чотири договори підряду, укладені між КО «Київзеленбуд» і ТОВ «Регіон 11» у вересні-грудні 2024 року. Йдеться про капремонт благоустрою парку «Радунка» вартістю 9,4 млн гривень, комплекс протизсувних заходів у східній частині парку «Нивки» за 3,9 млн, капремонт парку відпочинку «Юність» у Солом`янському районі за 5,8 млн, а також реконструкцію та благоустрій парку «Орлятко» в тому ж районі за 13,7 млн.
За інформацією слідства, на виконання цих договорів «Київзеленбуд» перерахував ТОВ «Регіон 11» 41,2 млн гривень, хоча загальна вартість договорів становить 32,8 млн. Як встановили правоохоронці, компанія залучила до виконання робіт п’ятьох суб’єктів господарювання: ТОВ «Бевентус» (нова назва — «Тедірокс»), ТОВ «Будівельна компанія Тесла», ТОВ «Смартінбуд», ТОВ «Тіоней» і ТОВ «Атлетех». Слідство вважає, що вони вносили недостовірні відомості до актів приймання виконаних будівельних робіт, зокрема щодо обсягів робіт, вартості матеріалів та обладнання.
За результатами судових експертиз у цій справі правоохоронці встановили, що вартість робіт за цими договорами була завищена на 2,9 млн гривень. Зокрема, під час робіт у парку «Нивки», за даними слідства, були завищені ціни на плити з гранітного каменю 400х400 мм товщиною 30 мм і плити з гранітного каменю 400х120 мм товщиною 30 мм.
Також у ході досудового розслідування встановлено, що у період 2024-2025 ТОВ «Регіон 11» перераховувало отримані від КО «Київзеленбуд» кошти на рахунки афілійованих компаній з метою безпідставного формування податкового кредиту, ухилення від сплати податку на прибуток, а також подальшого обготівковування і розподілу бюджетних коштів між учасниками цієї ймовірної протиправної діяльності. Серед таких компаній Нацполіція називає ТОВ «Бевентус», яке отримало 22,2 млн гривень, ТОВ «Будівельна компанія Тесла» — 4,7 млн, ТОВ «Смартінбуд» — 4,4 млн, ТОВ «Тіоней» — 2 млн, ТОВ «Атлетех» — 1,1 млн, а також ТОВ «БК «Нова-Граніт» — 1,4 млн.
19 червня 2026 року правоохоронці повідомили про підозри низці осіб, які можуть бути причетними до цих ймовірних злочинів. Їм офіційно інкримінували ч.5 ст. 191 КК України. Наразі відомо, що підозри отримали заступник директора КО «Київзеленбуд» з питань капітальних вкладень, провідна фахівчиня відділу кошторисної роботи управління капітальних вкладень цього комунального об’єднання, директор ТОВ «Регіон 11», головний інженер цієї компанії, засновник та директор ТОВ «Бевентус», а також громадянин, якого правоохоронці називають фактичним власником ТОВ «Атлетех», ТОВ «Бевентус» і ТОВ «Тіоней». Крім того, підозру вручили особі, яку правоохоронці вважають організатором цієї схеми. Йдеться про громадянина, який, за версією слідства, запропонував заступнику директора «Київзеленбуду» привласнювати бюджетні кошти під час виконання цих робіт і під контролем якого, ймовірно, перебуває ТОВ «Регіон 11».
На початкових етапах слідства у 2025 році правоохоронці також розслідували можливі розтрати і привласнення коштів під час капітального ремонту скверу навпроти будинку 5 на вул. Петра Вершигори у Дніпровському районі, яким на замовлення «Київзеленбуду» також займалося ТОВ «Регіон 11». Однак надалі в судових ухвалах у цьому провадженні більше не з’являлося даних про те, що слідчі встановили якісь порушення при реалізації цієї угоди.
За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ «Регіон 11» зареєстрували у лютому 2020 року. Від моменту заснування директором, засновником і кінцевим бенефіціаром компанії є Сергій Прокоф’єв, який має «прописку» в окупованому Луганську. Вочевидь, саме він отримав підозру від правоохоронців. Компанія активно бере участь у тендерах, які проводять державні та комунальні структури України. Загалом вона має 22 договори на суму 129,6 млн гривень, з яких 10 угод на 93,7 млн укладено з КО «Київзеленбуд».
Правоохоронці щороку відкривають чимало кримінальних проваджень за фактами корупційних правопорушень з боку керівництва «Київзеленбуду» та його підрядників. Точної статистики щодо таких справ немає, однак можна припустити, що за їхньою кількістю це комунальне об’єднання входить до першої п’ятірки столичних структур, підпорядкованих Київраді та КМДА, які фігурують у Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Водночас головною проблемою залишається те, що більшість таких справ не доходить навіть до повідомлень про підозру, а якщо підозри і вручають, то до обвинувальних вироків судів доходить небагато.
Наприклад, у березні 2025 року правоохоронці повідомили про підозри керівникам чотирьох компаній, які співпрацювали з «Київзеленбудом», а також ексначальнику відділу кошторисної роботи управління капітальних вкладень КО. Це відбулося в межах справи щодо ймовірної розтрати і привласнення близько 5,3 млн гривень під час проведення низки капітальних ремонтів столичних зелених та «відпочинкових» зон, на які загалом витратили 31,2 млн гривень. Зокрема, правоохоронців зацікавила реалізація 5 угод, укладених із ТОВ «ДСЗ». За версією слідства, схема діяла за звичною для столиці «традицією»: кілька осіб домовилися заробляти шляхом завищення вартості матеріалів, неповного виконання договорів та обготівковування коштів через підконтрольних суб’єктів господарювання. Наразі цю справу вже передали до суду для розгляду по суті.
Також на початку минулого року Державне бюро розслідувань розпочало слідство за фактами ймовірного отримання «відкатів» керівництвом КО «Київзеленбуд». Наразі правоохоронці попередньо встановили 5 фактів надання такої неправомірної вигоди на загальну суму 3,47 млн гривень від двох компаній та одного ФОПа, а всього, за інформацією прокуратури, посадовці комунального об’єднання збиралися заробити близько 25 млн гривень. Ці кошти підрядники сплачували за підписання актів виконаних робіт — 15% від суми договору — та за можливість подальшої співпраці з «Київзеленбудом». Щонайменше трьом уже колишнім посадовцям КО вручено підозри, зокрема колишньому гендиректору Юрію Бахмату та його першому заступнику Олексію Лукашу. Після цього їх відправили до СІЗО з можливістю внесення застави по 51,4 млн гривень за кожного. Підозри також отримали двоє бізнесменів, які співпрацювали з «Київзеленбудом». Схоже, правоохоронцям вдалося розкрити цю схему завдяки підрядникам КО, які були незадоволені таким станом речей.
Справа щодо цих експосадовців також уже перебуває на розгляді суду. Водночас 5 лютого 2026 року суд змінив їм запобіжний захід: звільнив з-під варти та відправив під цілодобовий домашній арешт.
Крім того, Нацполіція наразі розслідує чотири відносно «свіжі» кримінальні справи щодо ймовірних масових порушень законодавства з боку посадовців «Київзеленбуду», у межах яких уже вручено 6 підозр. Серед фігурантів — той самий екскерівник цього комунального об’єднання Юрій Бахмат. За версією слідства, він разом із двома спільниками причетний до завдання збитків бюджету на 4,9 млн гривень під час робіт із «боротьби з амброзією»: попередньо підрядник обробив меншу площу території, ніж було потрібно. Також правоохоронці викрили низку фігурантів, причетних до втрати столичним бюджетом майже 1,5 млн гривень під час капремонтів парку «Позняки» та парку в районі затоки Берковщина. Слідчі вважають, що до актів виконаних робіт були включені «зайві» витрати.
Порушення в роботі «Київзеленбуду» фіксують і аудитори столичної мерії. Наприклад, у жовтні 2025 року вони відзвітували про перевірку за 2022-2024 роки, під час якої встановили порушення та недоліки на загальну суму 984,7 млн гривень. Серед причин — дискримінаційні та непрозорі вимоги в тендерах на закупівлю товарів і послуг за відсутності вимог до якості, нестягнення штрафних санкцій з підрядників і постачальників за неналежне виконання умов угод, використання дорожчих «закуплених» саджанців замість вирощеного комунальним об’єднанням посадкового матеріалу, часте невикористання закупленої спецтехніки, ризик втрати землі розсадника «Київзеленбуду» в передмісті через «нереєстрацію» права постійного користування, а також самовільне зведення офісної будівлі на одній із ділянок цього КО.
Обов’язки генерального директора КО «Київзеленбуд» наразі виконує Ольга Манько, яка у 2015-2020 роках очолювала підпорядковане цьому комунальному об’єднанню КП по утриманню зелених насаджень Подільського району. На цю посаду вона вступила у березні 2025 року, одразу після затримання ексгендиректора Юрія Бахмата у вищезгаданій справі від ДБР. Він очолював КО з 19 жовтня 2023 року і саме за його керівництва «Київзеленбуд» співпрацював із ТОВ «Регіон 11». До нього, з 1 серпня 2023 року, обов’язки керівника цього комунального об’єднання виконувала Вікторія Середіна — тодішня перша заступниця гендиректора.
У своїй діяльності КО «Київзеленбуд» підпорядковане Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА, який до червня 2023 року мав назву Управління екології та природних ресурсів. Із грудня 2025 року обов’язки директора цього департаменту виконує Павло Іванов. До нього, з травня того ж року, цей структурний підрозділ на таких самих правах очолював Сергій Сабуров, який змінив на посаді Олександра Возного. Останній обіймав цей пост із січня 2021 року та був звільнений на тлі, зокрема, вимог громадськості, яка мала низку претензій до його роботи. Зокрема, йшлося про отримання ним підозри у справі щодо можливого отримання чиновниками вищезгаданого департаменту хабарів за видачу дозволів на викиди забруднювальних речовин у повітря. Станом на сьогодні діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. До нього роками за сферу екології в Києві відповідав Петро Пантелеєв, який нині є в.о. першого заступника голови КМДА Віталія Кличка.
Як KAN Development Ігоря Ніконова отримує контроль над історичними землями Києва
Ім’я Ігоря Ніконова вже давно пов’язують не лише зі зведенням житлових комплексів. Дедалі частіше воно фігурує в контексті забудови найдорожчих і найцінніших земель Києва. Після роботи першим заступником голови КМДА та радником Віталія Кличка компанія KAN Development стала одним із найбільших девелоперів столиці та отримала під контроль десятки гектарів історичних територій і дорогих міських ділянок.
Під забудову нині відводять археологічні пам’ятки, історичні ареали та центральні квартали Києва. Водночас транспортна, соціальна й інженерна інфраструктура міста вже не витримує такого навантаження. Наслідками хаотичної забудови для киян стали затори, перевантажені мережі, нестача місць у школах і садках, а також руйнування історичного середовища.
Одним із найрезонансніших прикладів став Китаївський археологічний комплекс. Київрада поновила договори оренди п’яти земельних ділянок загальною площею понад 70 гектарів. Ідеться, зокрема, про майже 22 га в Китаєві, понад 23 га в Самбурках, близько 10 га в урочищі Болгарське та ще дві ділянки площею понад 5 га. Формально орендарем виступає ПрАТ «Київська овочева фабрика», проте KAN Development публічно заявляє про участь у цьому проєкті та отримала землю в суборенду. На цій території планують збудувати понад 40 житлових секцій, хоча значна її частина належить до пам’ятки археології національного значення.
Одночасно пов’язана з Ніконовим «Київська овочева фабрика» через суд намагається домогтися скасування постанови Кабінету Міністрів № 863. Саме цим документом для Китаївського археологічного комплексу уточнили межі та посилили охоронний статус. У позові також вимагають заборонити державі розробляти охоронну документацію для пам’ятки. Поки прокуратура намагається повернути ці землі державі, забудовник добивається усунення юридичних обмежень, що заважають забудові історичної території.
Окремо привертають увагу заяви Ніконова про можливість провести археологічні розкопки за його кошти. Водночас Китаїв досліджують уже понад сто років. Саме тут виявили візантійську амфору зі срібними гривнями XI–XII століть, давньоруське городище, печерний комплекс, курганний могильник і сотні інших артефактів, які вже експонуються в Національному музеї історії України. Крім того, прокурори виявили 14 підроблених аркушів у матеріалах археологічного дослідження, виконаного на замовлення забудовника.
Китаїв не є єдиним конфліктним проєктом KAN Development. Під час зведення «Файна Таун» були знесені гаражні кооперативи. «Комфорт Таун» роками зазнавав критики через забудову промислової території та проблеми з інженерними мережами. У Respublika забудовник фактично перекрив передбачений містобудівною документацією громадський прохід до ТРЦ «Республіка Парк», перетворивши комунальну територію на приватний простір. Ідеться вже не про окремі епізоди, а про сталу модель, у межах якої суспільні інтереси відступають перед комерційною забудовою.
Ще один показовий кейс — офісно-готельний комплекс «Столичний» на Хрещатику, 5 та Грушевського, 4-Б. Через ТОВ «ГРААЛЬ» та фонд «АРС КЕПІТАЛ» спільно з Ніконовим отримали контроль над ділянкою в історичному ареалі Києва та буферній зоні ЮНЕСКО. У 2021 році Київрада продовжила оренду цієї землі, а в 2024-му ДІАМ видала дозвіл на будівництво. Це сталося попри те, що проєкт роками залишався замороженим через конфліктний правовий статус, містобудівні обмеження та ризики порушення законодавства про охорону культурної спадщини.
Найбільші ризики в цій ситуації несуть не забудовники, а люди, які купують квартири або інвестують у такі об’єкти. Якщо суд визнає передачу землі незаконною, скасує договори оренди або дозвільні документи, будівництво може бути зупинене, а введення об’єктів в експлуатацію стане неможливим. У такому разі саме покупці залишаться з недобудовами, судовими процесами та багаторічною боротьбою за власні кошти. Поки влада, забудовники та великі бізнес-групи ділять історичний Київ, усі ризики, як і раніше, перекладають на інвесторів.
Відновлення теплопостачання в Дніпровському районі
Сьогодні, 26 лютого, мер столиці Віталій Кличко повідомив про відновлення теплопостачання в частині будинків Дніпровського району. “У частину будинків Дніпровського району, які були без теплопостачання після минулих обстрілів, почали повертати тепло”, – зазначив мер у Telegram. Він підкреслив, що комунальні служби продовжують цілодобову роботу з відновлення подачі теплоносія в усі багатоповерхівки. Раніше повідомлялося, що після попередніх обстрілів загалом без тепла залишалися 1 126 будинків у Дніпровському та Дарницькому районах.