Після розслідування про нерухомість Людмили Кравченко НАЗК не перевіряло її декларації

Заступниця міністра юстиції Людмила Кравченко опинилася в центрі уваги після розслідування hromadske. У ньому повідомлялося, що її сім’я придбала кілька об’єктів нерухомості в столичних житлових комплексах бізнес-класу. За оцінками журналістів, загальна вартість цього майна може сягати близько 400 тис. доларів США.

Після виходу розслідування «Цензор.НЕТ» надіслав офіційний запит до Національного агентства з питань запобігання корупції. У відповіді агентство повідомило, що станом на 11 червня 2026 року щодо Людмили Кравченко не проводився моніторинг способу життя. Також не здійснювалися повні перевірки її декларацій, поданих як особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

НАЗК є органом, уповноваженим проводити повну перевірку декларацій чиновників, аналізувати походження активів, зіставляти офіційні доходи з придбаним майном і, за наявності підстав, проводити моніторинг способу життя. Втім, згідно з офіційною відповіддю агентства, щодо заступниці міністра юстиції ці механізми не застосовувалися.

Розслідування щодо закупівель в Мін’юсті: завершено досудове розслідування

НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі, пов’язаній з ймовірним заволодінням державними коштами під час закупівель Міністерства юстиції України. Офіційний Telegram-канал Національного антикорупційного бюро повідомило про це.Розслідування встановило, що серед підозрюваних – колишній державний секретар Мін’юсту, двоє колишніх керівників структурних підрозділів міністерства (начальник і заступник начальника управлінь), а також бенефіціарний власник і двоє керівників товариства з обмеженою відповідальністю.
За версією слідства, бенефіціарний власник ТОВ розробив план, за яким службові особи Мін’юсту організували внесення змін до кошторису на 2021 рік. Це дозволило провести закупівлю послуг з модернізації апаратно-програмного комплексу та багатофункціональних пристроїв.
Для створення завищеної очікуваної вартості закупівлі, на адресу ТОВ і заздалегідь визначених компаній направили запити щодо надання комерційних пропозицій та отримали “потрібні” відповіді.
Учасники схеми забезпечили формальну участь ще одного підприємства, чию тендерну пропозицію визнали менш комерційно привабливою, ніж у підконтрольного ТОВ.
У результаті, за даними слідства, Міністерство юстиції закупило послуги з модернізації апаратно-програмного комплексу та 1285 багатофункціональних пристроїв за завищеною вартістю. Державному бюджету завдано збитків на понад 19,5 млн грн, якими, за версією слідства, учасники оборудки заволоділи.Також правоохоронці стверджують, що для відмивання частини коштів (орієнтовно 10 млн грн) їх перерахували на рахунки суб’єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності.

В Харкові викрили мережу шахрайства з автентифікацією документів

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив позов Міністерства юстиції України та конфіскував майно колишнього депутата Харківської міської ради від «Партії регіонів» та проросійського пропагандиста Костянтина Кеворкяна.
Відповідне рішення колегія суддів ухвалила 15 січня 2026 року у справі № 991/10090/25.
Що конфіскували
Суд вирішив стягнути в дохід держави активи, які належать Кеворкяну особисто, а також частину спільного майна подружжя:
Хто такий Костянтин Кеворкян
У суді Мін’юст довів, що Кеворкян здійснює терористичну діяльність та інформаційно сприяє збройній агресії РФ. З 2014 року він проживає в окупованому Криму та Москві.
Кеворкян є колумністом російського пропагандистського видання «Украина.ру» (входить до холдингу «Россия сегодня»), веде антиукраїнські Telegram-канали та пише книги, що виправдовують агресію РФ. У своїх матеріалах він називає українців «неонацистами», заперечує самобутність українського народу та просуває ідеї «руського міра».
Активи дружини суд залишив
Міністерство юстиції також просило стягнути корпоративні права, записані на дружину колаборанта — Олену Кеворкян, яка виступала у справі як третя особа. Йдеться про частки в статутних капіталах низки підприємств:
Однак суд відмовив у цій частині позову. Судді дійшли висновку, що сам факт родинних зв’язків не доводить, що Костянтин Кеворкян реально контролює ці підприємства або розпоряджається ними. Крім того, Олена Кеворкян перебуває в Україні, тоді як її чоловік виїхав понад 10 років тому, і доказів того, що ці компанії фінансували його діяльність, надано не було.