Архіви позначок: Пенсійний фонд

Суперечлива норма у бюджеті-2027: чи звільнять керівництво ПФУ від відповідальності за ігнорування судових рішень?

Оприлюднено автором

У проєкті державного бюджету на 2027 рік виявлено положення, яке фактично убезпечує керівництво Пенсійного фонду України від штрафних санкцій за невиконання судових рішень, що стосуються перерахунку пенсій. Про це заявив народний депутат Максим Бужанський. Він висловив обурення такою ініціативою, зазначивши, що дозвіл на ігнорування судових вердиктів ставить під сумнів доцільність існування судової системи та створює небезпечний прецедент щодо обов’язковості виконання рішень суду.

Згідно з текстом бюджетного проєкту, норма стосується ретроспективних виплат за судовими справами. Передбачається, що територіальні органи ПФУ мають здійснювати такі виплати лише «в межах бюджетних призначень». Якщо ж необхідні кошти відсутні, це пропонується вважати законною підставою для того, щоб не застосовувати штрафи до керівників Пенсійного фонду та його регіональних підрозділів. Фактично, це означає, що хоча судове рішення залишається чинним, його виконання може бути відкладене на невизначений термін.

За інформацією ЗМІ, станом на 2025 рік у системі ПФУ накопичилося близько 803 тисяч судових рішень, загальна сума виплат за якими з державного бюджету становить 81,2 млрд грн.

У Краматорську припиняє роботу одне з відділень Пенсійного фонду

Оприлюднено автором

У Краматорську закривають одне з відділень Пенсійного фонду України. Як повідомляє пресслужба Краматорської міської ради, таке рішення ухвалили через погіршення безпекової ситуації, перебої з електропостачанням і нестачу працівників.

Йдеться про відділення Пенсійного фонду за адресою вул. Марії Заньковецької, 26. Серед причин припинення його роботи називають загострення безпекової ситуації, часті відключення електроенергії та дефіцит персоналу через виїзд людей.

У міській раді також уточнили, що головне управління Пенсійного фонду в Краматорську й надалі працює за адресою: вул. Південна, 21.

Пенсіонери повинні повідомляти ПФУ про зміни, щоб утримати надбавки

Оприлюднено автором

Пенсійний фонд попереджає пенсіонерів про ризик втрати надбавок до пенсії. Для збереження виплат необхідно своєчасно повідомляти Пенсійний фонд про будь-які зміни у своєму статусі або підтверджувати право на отримання надбавок.

Як зазначається на порталі ПФУ, більшість доплат призначаються за певні умови. Якщо ці умови перестають виконуватися, нарахування можуть бути припинені.

Офіційні доплати пенсіонерам: які надбавки можуть скасувати

Серед найпоширеніших доплат, які можуть бути переглянуті або скасовані, є такі:

* Пенсійні надбавки — перелік і правила отримання

Як не втратити надбавки до пенсії

Пенсійний фонд рекомендує виконати лише одну умову — своєчасно повідомити про будь-які зміни, які можуть вплинути на право отримання надбавок. Йдеться, зокрема, про зміну місця проживання, сімейного стану, завершення навчання утриманців, зміну стану здоров’я чи інші обставини, від яких залежить призначення виплат.

Також слід періодично перевіряти актуальність інформації, яка міститься в державних реєстрах і пенсійній справі.

Для призначення додаткових виплат необхідно звернутися до Пенсійного фонду України та подати документи, що підтверджують право на відповідну надбавку. Зазвичай для цього потрібні пенсійне посвідчення та пакет документів залежно від виду доплати. Автоматично такі надбавки призначаються не завжди.

Рекордні виплати пенсій: суд зобов’язав ПФУ компенсувати борг експосадовцю

Оприлюднено автором

Пенсійний фонд України зобов’язаний виплатити Олександру Галінському, колишньому керівнику Департаменту виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, понад 17,6 мільйона гривень. Цей чиновник вийшов на пенсію ще в 2010 році. У суді він надав довідку від Мін’юсту за січень 2022 року, в якій вказано, що його надбавка за особливості проходження служби становить 24,56 тисячі гривень (50% від посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років), а премія — 177,84 тисячі гривень (570% від посадового окладу). З урахуванням цієї значної премії було проведено перерахунок його пенсії. В результаті Одеський окружний адміністративний суд зобов’язав Пенсійний фонд України виплатити Галінському 17,06 мільйона гривень. Це рішення ухвалила суддя Вікторія Хом’якова. Таке рішення є унікальним, оскільки зазвичай подібні багатомільйонні виплати отримують лише судді. Галінський фактично займав посаду чиновника, хоча пенсію він отримав відповідно до закону “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.”

Зміни у вимогах до страхового стажу в Україні з 2027 року

Оприлюднено автором

З 2027 року в Україні знову посилюються вимоги до страхового стажу, що ускладнить вихід на пенсію для багатьох громадян. Відповідно до чинного законодавства, тривалість необхідного трудового стажу для отримання пенсії у 60 років зросте з 33 до 34 років. Ця зміна є частиною запланованої реформи, яка передбачає щорічне збільшення вимог до стажу до 2028 року, коли для виходу на пенсію вчасно знадобиться вже 35 років офіційної роботи. Громадяни, які не матимуть достатньої кількості років підтвердженого стажу, будуть змушені працювати до 63 або навіть 65 років, залежно від накопиченого досвіду. Ті, хто на момент досягнення пенсійного віку не відповідатимуть новим критеріям, зможуть розраховувати лише на мінімальну соціальну допомогу від держави замість повноцінної пенсії. Експерти зазначають, що ці нововведення спрямовані на стимулювання офіційного працевлаштування та зменшення дефіциту Пенсійного фонду, проте для значної частини населення це означає відтермінування виплат та необхідність довшої трудової діяльності.

Судова перемога Дмитра Казака: пенсійні обмеження скасовано

Оприлюднено автором

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов 23 березня 2026 року задовольнив позов 36-річного колишнього прокурора Миколаївської області Дмитра Казака. Рішення було опубліковано 26 березня. Суд зобов’язав Пенсійний фонд України у 2026 році не застосовувати коефіцієнти до пенсії експрокурора. Дмитро Казак наразі проживає у Швеції. Як зазначається в матеріалах справи, пенсія позивача становить 156 692,50 грн, проте вона була обмежена сумою у 44 733,25 грн, що підтверджується документами справи. Вважаючи дії відповідача протиправними, Казак звернувся до суду з позовом. Хоча про пенсію Казака повідомили численні ЗМІ, він продовжує відстоювати своє право на виплату, розмір якої значно перевищує зарплату діючого прокурора на аналогічній посаді. Це створює аномальну ситуацію для пенсійної системи, адже пенсія вважається достатньою, якщо вона досягає 40% від звичайного заробітку. Виплата Казака суттєво перевищує його середній дохід до виходу на пенсію. Суддя Котеньов у своїй мотивації рішення зазначив, що зменшення виплат через закон “Про бюджет”, як це зробив уряд, є незаконним. Для скорочення пенсій спецпенсіонерів уряд мав би внести окремий законопроект, а Верховна Рада — його затвердити. “Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій, передбачених у спеціальних законах, суперечить ст. 6, ч. 2 ст. 19, ст. 130 Конституції України”, — йдеться в рішенні суду. Дмитро Казак очолив Закарпатську обласну прокуратуру у 31-річному віці, отримуючи пенсію вже кілька років. У 29 років він оформив інвалідність. Раніше в Україні виник скандал через велику кількість працівників з інвалідністю в окремих обласних прокуратурах, оскільки прокурори зі статусом особи з інвалідністю можуть оформити велику прокурорську пенсію, маючи лише 10 років стажу. Після скандалу Офіс генерального прокурора зобов’язав всіх працівників пройти повторну медкомісію для підтвердження діагнозу. Деякі прокурори відмовилися і звільнилися. Казак залишив прокуратуру ще до скандалу, тому його інвалідність вже неможливо перевірити. Більше того, статус особи з інвалідністю дозволив йому без перешкод покинути країну та переїхати до Швеції, де він живе з дружиною.

Пенсія у 33 роки та 156 тисяч на місяць»: як прокурори та судді стають мільйонерами коштом звичайних українців

Оприлюднено автором

В Україні з’явився новий вид «айтівців» — прокурори-пенсіонери. Дмитро Казак у 36 років отримує 156 тис. грн пенсії на місяць. Вийшов на «відпочинок» у 33! Поки ви чекаєте на 60 років і 35 років стажу, спецзаконодавство дозволяє силовикам ставати мільйонерами ще до першої сивини. Справедливість? Не чули.170 мільярдів гривень на рік — стільки Україна витрачає на спецпенсії для 1,3 млн осіб. Середня виплата судді — 112 тис. грн. Максимальна — 390 тис. грн. Водночас борг ПФУ за судовими рішеннями — 85,5 млрд. Ми будуємо систему, де податки працюючих ідуть на захмарні виплати тим, хто «правильно» відсудив собі старість у 45 років. Економічна правда розповідає про те, хто і як виходить на пенсію в молодому віці і скільки держава витрачає на привілейовані пенсіонери.

Прокурори, судді та правоохоронці можуть виходити на пенсію до 45 років та отримувати від держави по кількасот тисяч гривень. Як їм це вдається і що з цим планує робити уряд?

Аби отримувати пенсію за віком, необхідно досягти 60-річного віку і мати щонайменше 35 років трудового стажу. При цьому розмір виплати, на який може претендувати пересічний українець за підсумками своєї трудової діяльності, становитиме лише 30-40% від його середньої зарплати. Однак є в Україні й ті, кого держава підтримує вже із 40 років або раніше, а розмір цієї підтримки в десятки разів перевищує середню пенсію в країні. Зрештою, на цю проблему звернув увагу уряд і навіть підготував проєкт пенсійної реформи, яка мала б зробити всю систему більш справедливою. Поки доля цих змін під питанням.

30-річні пенсіонери

На початку 2026 року багатьох шокувала новина про колишнього очільника Миколаївської обласної прокуратури Дмитра Казака, який у 36-річному віці отримує пенсію 156 тис. грн на місяць.У грудні 2025 року він виграв суд проти Пенсійного фонду. Справа стосувалася обмежувальних коефіцієнтів, які уряд запровадив для надвеликих пенсій (понад максимально дозволені на той час 23,1 тис. грн). Експрокурор вимагав, аби рішення уряду не застосовувалося до нього. Суд з цим погодився.Додаткового резонансу справі Казака додає те, що, за даними суду, він має другу групу інвалідності. Раніше розгорівся справжній скандал навколо прокурорів з фіктивними інвалідностями, який призвів до відставки генпрокурора Андрія Костіна та ліквідації медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).

Згідно з матеріалами справи, Казак почав отримувати пенсію у вересні 2022 року. На той момент йому було 33 роки. Наявність інвалідності стала однією з причин, але не єдиною, раннього виходу на пенсію.У тому ж рішенні суду йдеться про те, що, попри наявність інвалідності, експрокурор отримує пенсію за вислугу років – аналог пенсії за віком. Однак якщо більшість українців можуть претендувати на такі виплати, маючи мінімум 35 років трудового стажу, то Казак отримує їх у 36 років. Його приклад не унікальний.

Насправді прокурорам не обов’язково отримувати статус осіб з інвалідністю для виходу на пенсію в відносно ранньому віці. Для цього достатньо мати 20 років трудового стажу, з яких десять – у прокуратурі, і трохи терпіння.Хоча законодавство визначає умовою виходу на пенсію для прокурорів наявність 25 років трудового стажу (з них 15 – у прокуратурі), але юридично-підкованих осіб це обмеження не зупиняє. Вони подають до суду на Пенсійний фонд і вимагають, аби той нарахував їм пенсію не за чинним законом “Про прокуратуру” від 2014 року, а за законом від 1991 року, у якому вимоги до трудового стажу лояльніші.Ба більше, старий закон гарантував прокурорам набагато вищі пенсії: 80-90% від зарплати проти 60% у чинному. Цією лазівкою скористався і Казак, попросивши суд зобов’язати Пенсійний фонд рахувати йому пенсію за нечинним законодавством.У 2025 році середній вік виходу прокурорів на пенсію за вислугу років становив 47 років. При цьому в Україні нараховувалося шість прокурорів-пенсіонерів, яким не виповнилося навіть 40 років. Як правило, такі люди продовжують працювати в органах прокуратури, отримуючи і пенсії, і зарплати.

Щоразу, коли розміри їхніх зарплат змінюються, вони звертаються до суду з вимогою перерахувати розміри пенсії, аби вони становили 80-90% від заробленого. У 2025 році в Україні було 5 739 прокурорів, які отримували пенсію за вислугу років. З них 2 262 працювали. З них 1 150-м не виповнилося 50 років.Прокурори – не єдині, хто може виходити на відпочинок у відносно ранньому віці. Пільговий пенсійний вік держава передбачила і для інших категорій громадян.

Зокрема – для колишніх кадрових військових та працівників правоохоронних органів (45 років), “чорнобильців” (50-55 років), суддів (законодавство не обмежує мінімальний вік, у якому суддя може отримувати довічне грошове утримання), людей, які працювали на небезпечних виробництвах (45-55 років).Деякі громадяни можуть поєднувати пенсійні пільги за різними законами, тому є чимало тих, хто отримує пенсію у віці до 45 років. За даними Пенсійного фонду, у грудні 2025 року таких було 7,6 тис. З них 3 тис. отримували пенсію за віком, 4,6 тис. – за вислугу років (колишні військові, правоохоронці, прокурори та судді).

Без обмежень

Законодавство чітко встановлює мінімальний та максимальний розміри пенсії. Вона не може бути меншою за прожитковий мінімум (ПМ) для осіб, які втратили працездатність (у 2026 році – 2 595 грн), та більшою за десять таких прожиткових мінімумів (25,95 тис. грн). Ці обмеження поширюються на всі пенсії.Проте так було не завжди. Пенсії для прокурорів, колишніх правоохоронців та кадрових військових обмежували поступово, аби запровадити єдині стандарти для всіх видів пенсійних виплат. Незгодні з такими обмеженнями оскаржували їх у Конституційному Суді. Посилаючись на його рішення, пенсіонери зобов’язували Пенсійний фонд нараховувати їм виплати в розмірі понад десять ПМ.Розмір максимальних спецпенсій вимірюється сотнями тисяч гривень на місяць. Середній розмір довічного утримання судді (аналог пенсії) у січні 2026 року становив 112,39 тис. грн, найбільша виплата судді у 2025-му сягнула 390 тис. грн.1 січня 2026 року в Україні було 35,2 тис. пенсіонерів, розміри виплат яких перевищували встановлені законодавством ліміти. З них 23,9 тис. – колишні правоохоронці та кадрові військові, 10,1 тис. – “чорнобильці”, 1,1 тис. – прокурори.

На проблему надвеликих пенсій, які перевищують встановлені законодавством ліміти, звернув увагу уряд. У закон “Про державний бюджет на 2025 рік” Кабмін заклав спеціальні обмежувальні коефіцієнти. Вони застосовуються до виплат, що перевищують десять ПМ. Ця норма перекочувала в бюджет-2026.Спочатку рішення урядовців спрацювало і найбільші пенсійні виплати вдалося суттєво скоротити, проте це тривало недовго. За даними Пенсійного фонду, у січні-вересні 2025 року 7,5 тис. пенсіонерів оскаржили застосування коефіцієнтів. Так само зробив Казак, якому суд повернув пенсію 156,7 тис. грн. Після застосування обмежувальних коефіцієнтів вона становила 42,11 тис. грн.

Надвеликі виплати – це питання не лише справедливості пенсійної системи та довіри до неї, а й відчутне навантаження для державних фінансів.У січні-вересні 2025 року (останні дані Пенсійного фонду) на виплату спецпенсій уряд спрямував 127,07 млрд грн (170 млрд грн, якщо екстраполювати на весь 2025 рік). Отримувачами таких виплат були 1,3 млн українців, більшість з яких – колишні кадрові військові, правоохоронці та “чорнобильці”.Виплата спецпенсій спричиняє ще один фінансовий наслідок для держави. Більшість таких виплат здобуваються або оскаржуються через суди. Останні зобов’язують Пенсійний фонд не лише переглянути розміри виплат, а й повернути пенсіонерам-позивачам “недоплачені” кошти за попередні періоди.Як правило, на виконання цієї частини рішень судів у бюджеті коштів немає. Через це заборгованість Пенсійного фонду становить 85,5 млрд грн.

Реформа (не) на часі

Наприкінці 2024 року Міністерство соціальної політики напрацювало проєкт пенсійної реформи, яка мала врахувати демографічні реалії України і зробити пенсійну систему більш справедливою та легшою в адмініструванні.Реформа передбачала довгоочікуване запровадження другого рівня пенсійної системи (його існування на рівні закону передбачили ще у 2003 році, але реалізувати це досі не вдалося) – обов’язкових накопичувальних пенсій.Зміни передбачалися і для першого, солідарного, рівня пенсійної системи: пропонувалося запровадити базову виплату (однакову для всіх) та спростити розрахунок страхової, яка залежить від трудового стажу людини.Проєкт реформи стосувався і спецпенсій. За задумом, усі спеціальні пенсійні режими мали об’єднати в один закон, а джерелом виплати збільшених пенсій мали стати додаткові внески роботодавців у професійні накопичувальні пенсійні фонди, аби це навантаження не лягало на плечі платників податків.

Чи зробить такий підхід пенсійну систему справедливішою? За підрахунками Мінсоцполітики, упродовж життя “спецпенсіонери” (зокрема, прокурори) роблять до Пенсійного фонду внесків на 3,1-3,8 млн грн менше, ніж потім держава виплачує їм у вигляді пенсій. Підвищений розмір ЄСВ може перекрити цю різницю.

Новий Volkswagen Tiguan: Юристка Пенсійного фонду Закарпаття отримала великий подарунок

Оприлюднено автором

У січні головний спеціаліст-юрисконсульт управління Пенсійного фонду в Закарпатській області, Діана Штефаньо, отримала грошовий подарунок у розмірі 2,07 млн гривень від Ганни Горзов з Іршави. Ці кошти були використані для придбання нового автомобіля – Volkswagen Tiguan 2025 року випуску, вартістю 2,07 млн гривень.

Діана Штефаньо, як кандидат на посаду, подала декларацію про доходи за 2024 рік. Згідно з декларацією, її доходи склали 194 тис. грн (заробітна плата) та 4,7 тис. грн (стипендія від Ужгородського національного університету). У декларації також вказано право користування квартирою площею 42 м² в Ужгороді, що належить Еріці Врабель.

У публікаціях Діани Штефаньо згадуються двоє дітей та особисті стосунки, які не були зафіксовані в поданій декларації про доходи.

Судова битва за «космічну» пенсію: Прокурор Казак знову оскаржує обмеження виплат у Швеції

Оприлюднено автором

Дмитро Казак, 36 років, колишній керівник Миколаївської обласної прокуратури, продовжує боротьбу за високу пенсію, яку він отримує у Швеції. У січні 2026 року він знову подав позов проти Пенсійного фонду України (ПФУ), щоб скасувати обмеження своєї виплати, яка становить майже 156 тисяч гривень на місяць. Казак оформив пенсію по інвалідності, що дозволяє прокурорам з інвалідністю отримувати прокурорську пенсію, маючи лише 10 років стажу. Хоча він звільнився з прокуратури, його право на високу пенсію залишилося незмінним.

Історія Казака сталася через резонанс, коли інформація про його пенсію (досягнення 156,7 тис. грн) з’явилася у багатьох ЗМІ. Він вже виграв позов щодо виплати у 2025 році та тепер оскарблює обмеження на 2026 рік. У своєму позові до Харківського окружного адміністративного суду він вимагає перерахунку та виплати пенсії без застосування коефіцієнтів, що обмежують розмір виплат для тих, хто їх перевищує.

Подібний кейс має і Андрій Саханов, колишній військовий прокурор, який після обмеження отримав 251 171 грн, та Віктор Чумак, колишній головний військовий прокурор, який через суд змінив розмір своєї пенсії на 239 451 грн.