Печерський суд відхилив позов Богуслаєва до НАЗК щодо інформації про постачання двигунів для РФ

Печерський районний суд міста Києва відмовив колишньому власнику та президенту ПАТ «Мотор Січ» В’ячеславу Богуслаєву в задоволенні позову проти Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Підозрюваний у колабораціонізмі та пособництві державі-агресору намагався спростувати інформацію про постачання двигунів для російських військових гелікоптерів.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 757/9528/25-ц.

У лютому 2025 року адвокати В’ячеслава Богуслаєва подали до суду позов про захист його «честі, гідності та ділової репутації». Підставою став офіційний лист НАЗК до Служби безпеки України від 3 березня 2023 року. У документі, який стосувався санкційної політики, агентство вказало, що Богуслаєв, як колишній український депутат від проросійської Партії регіонів і головний акціонер компанії ВАТ «МОТОР СІЧ», відповідав за постачання двигунів для російської армії для виробництва та ремонту бойових вертольотів Мі-8, Мі-24, Мі-28 і Ка-52, які активно використовувалися у війні проти України. Також у листі зазначалося, що він продовжував забезпечувати російські війська запчастинами, незважаючи на агресивну війну, та перебуває під санкціями ЄС.

Богуслаєв назвав ці відомості недостовірними і такими, що «фактично звинувачують його у вчиненні злочинів проти безпеки людства». У позові він вимагав, щоб НАЗК направило до СБУ новий лист з офіційним спростуванням.

У суді представники НАЗК заявили, що агентство не вигадувало цю інформацію, а діяло в межах своїх повноважень у складі Міжвідомчої робочої групи з питань санкцій. За їхніми словами, усі дані були взяті з відкритих офіційних джерел.

Зокрема, йдеться про рішення Ради ЄС від 25.02.2023, яким на Богуслаєва були накладені європейські санкції саме з таким формулюванням, а також про офіційний сайт СБУ, де ще у жовтні 2022 року повідомлялося про затримання президента «Мотор Січі» за підозрою у колабораційній діяльності та пособництві РФ.

Крім того, у квітні 2023 року РНБО та Президент України також застосували до Богуслаєва персональні санкції. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) у своєму рішенні від кінця 2024 року теж підтвердив, що Богуслаєв створив загрозу нацбезпеці України шляхом забезпечення ремонту та постачання техніки для збройної агресії.

Після вивчення матеріалів справи суддя Печерського райсуду С.В. Вовк 01 червня 2026 року дійшов висновку, що підстав для задоволення позову немає.

Суд продовжив утримання 87-річного колишнього керівника “Мотор Січі” під вартою

Найстаріший в’язень України: 87-річного Богуслаєва залишили під вартою. 87-річний ексочільник «Мотор Січі» перебуває в СІЗО. Його звинувачують у державній зраді, постачанні авіадвигунів до РФ та фінансуванні тероризму. За наявними даними, Богуслаєв є найстаршою особою, яка наразі утримується під вартою в пенітенціарній системі України — старших за нього серед ув’язнених на даний момент немає.

Новий керівник «Мотор Січі»: Ольга Вагіс прийме обов’язки після Олексія Нікіфорова

ВАТ «Мотор Січ» переживає зміни у керівництві. Олексій Нікіфоров, генеральний директор, вирішив піти з посади, передавши її директорці фінансового департаменту Ользі Вагіс. Вагіс стала виконувати обов’язки генерального директора та запросила Нікіфорова на посаду радника. Раніше Вагіс працювала у фінансовому відділі «Запоріжсталі» та очолювала департамент бюджетної та фінансової політики міської ради. Нікіфоров та Вагіс мають спільні зв’язки з Ростиславом Шурмою, який підтримував націоналізацію підприємства та одночасно працював на «Запоріжсталі» та в мерії.

Суд закрив провадження у справі про постачання металу «Мотор Січ» з Росії

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя закрив провадження у справі щодо директора канадської компанії «Imaco Commerce LP», якого Запорізька митниця звинувачувала у спробі ввезення продукції російського походження під виглядом китайської для потреб АТ «Мотор Січ». Суд дійшов висновку, що митники не надали достатніх доказів вини постачальника.Про це йдеться у постанові суду від 28 січня 2026 року у справі № 334/7102/25.
Версія митниці: російський слід через ПольщуУ липні 2022 року на адресу стратегічного підприємства «Мотор Січ» надійшли дві партії товару — штампування та заготовин із нікелевого сплаву загальною вартістю понад 7,5 млн доларів США. Згідно з документами, наданими при розмитненні, товар був вироблений у Китаї компанією «XI’AN BAOTI AEROSPACE MATERIALS CO., LTD», а постачальником виступала канадська фірма «Imaco Commerce LP».Однак Запорізька митниця, посилаючись на інформацію від польських колег, заявила, що насправді цей метал був виготовлений у РФ («Ступинская Металлургическая Компания»). За версією митників, вантаж вивезли з Росії через Білорусь до Польщі ще у березні 2022 року, а згодом переправили в Україну, змінивши документи про походження, щоб обійти заборону на імпорт товарів із країни-агресорки.Митниця склала протоколи на директора компанії-постачальника за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (переміщення товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів з неправдивими відомостями).Позиція захисту та судуЗахист наполягав, що товар справді має китайське походження, що підтверджується сертифікатами, виданими компетентними органами Польщі. Крім того, умови постачання передбачали, що відповідальність продавця закінчувалася в Польщі, а митним оформленням в Україні займалося саме АТ «Мотор Січ».
Суддя Сергій Телегуз, розглянувши матеріали справи, став на бік захисту. Основні аргументи суду:Сертифікати походження є чинними. Наявні у справі сертифікати, які вказують країну походження «Китай», є офіційними документами. Митниця не зверталася із запитами до Китаю для їх спростування і не довела їх фіктивність.Інвойс не підтверджує походження. Суд зазначив, що інвойс (рахунок-фактура), на який посилалася митниця як на «фальшивий» документ, підтверджує вартість товару, а не країну його походження.Відсутність доказів. Митниця не надала неспростовних доказів (наприклад, експертизи маркування самого товару або відповіді від виробника), що саме ці конкретні злитки були вироблені у РФ. Припущення митників базувалися на аналізі руху вантажів у Польщі, який суд визнав недостатнім для підтвердження вини «поза розумним сумнівом».