У Маріуполі окупанти готують новий розподіл чужого житла

У Маріуполі окупанти готують другу хвилю розподілу квартир. Про це повідомила Маріупольська міська рада.

За словами голови окупаційної адміністрації Маріуполя Антона Кольцова, вже видано 522 так звані «муніципальні квартири». Серед отримувачів — учасники так званої «сво» з рф. Також, як заявляють загарбники, житло передали «працівникам соціально-бюджетної сфери та людям віком 80+».

Йдеться про квартири маріупольців, які були змушені залишити місто. Як зазначили в міськраді, окупанти визнають вціліле житло «безхазяйним» на підставі рішень нелегітимних судів, після чого передають його в розпорядження окупаційної адміністрації. Фактично це означає позбавлення людей права власності.

У міськраді також наголосили, що, за словами Кольцова, близько 5 % уже розподіленого житла виявилося проблемним: або були порушення в технічній документації, або з’явилися законні власники. Це, як зазначається в повідомленні, вкотре свідчить, що навіть окупаційна влада визнає випадки, коли відібрані квартири мають справжніх господарів.

Водночас голова окупаційної «адміністрації» повідомив, що вже готується друга хвиля розподілу. Цього разу окупанти планують передати новим отримувачам ще близько 2 тисяч квартир маріупольців.

Печерський суд відхилив позов Богуслаєва до НАЗК щодо інформації про постачання двигунів для РФ

Печерський районний суд міста Києва відмовив колишньому власнику та президенту ПАТ «Мотор Січ» В’ячеславу Богуслаєву в задоволенні позову проти Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Підозрюваний у колабораціонізмі та пособництві державі-агресору намагався спростувати інформацію про постачання двигунів для російських військових гелікоптерів.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 757/9528/25-ц.

У лютому 2025 року адвокати В’ячеслава Богуслаєва подали до суду позов про захист його «честі, гідності та ділової репутації». Підставою став офіційний лист НАЗК до Служби безпеки України від 3 березня 2023 року. У документі, який стосувався санкційної політики, агентство вказало, що Богуслаєв, як колишній український депутат від проросійської Партії регіонів і головний акціонер компанії ВАТ «МОТОР СІЧ», відповідав за постачання двигунів для російської армії для виробництва та ремонту бойових вертольотів Мі-8, Мі-24, Мі-28 і Ка-52, які активно використовувалися у війні проти України. Також у листі зазначалося, що він продовжував забезпечувати російські війська запчастинами, незважаючи на агресивну війну, та перебуває під санкціями ЄС.

Богуслаєв назвав ці відомості недостовірними і такими, що «фактично звинувачують його у вчиненні злочинів проти безпеки людства». У позові він вимагав, щоб НАЗК направило до СБУ новий лист з офіційним спростуванням.

У суді представники НАЗК заявили, що агентство не вигадувало цю інформацію, а діяло в межах своїх повноважень у складі Міжвідомчої робочої групи з питань санкцій. За їхніми словами, усі дані були взяті з відкритих офіційних джерел.

Зокрема, йдеться про рішення Ради ЄС від 25.02.2023, яким на Богуслаєва були накладені європейські санкції саме з таким формулюванням, а також про офіційний сайт СБУ, де ще у жовтні 2022 року повідомлялося про затримання президента «Мотор Січі» за підозрою у колабораційній діяльності та пособництві РФ.

Крім того, у квітні 2023 року РНБО та Президент України також застосували до Богуслаєва персональні санкції. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) у своєму рішенні від кінця 2024 року теж підтвердив, що Богуслаєв створив загрозу нацбезпеці України шляхом забезпечення ремонту та постачання техніки для збройної агресії.

Після вивчення матеріалів справи суддя Печерського райсуду С.В. Вовк 01 червня 2026 року дійшов висновку, що підстав для задоволення позову немає.

Оголошення в розшук ексмерки Слов’янська Нелі Штепи

Нелю Штепу, колишню мерку Слов’янська, оголосили в розшук. Журналісти Вільного Радіо отримали інформацію про це з Єдиного державного реєстру судових рішень. Відповідно до ухвали, Неля Супрун (Штепа) регулярно не з’являлася на судові засідання, і її фактичне місце перебування наразі залишається невідомим. У зв’язку з цим прокурор подав клопотання про оголошення її в розшук. Суд ухвалив рішення про затримання Штепи з подальшою доставкою до суду, що було доручено поліції Слов’янська. Провадження наразі призупинено.

Загибель колаборанта Володимира Ляпкіна на Херсонщині

На тимчасово окупованій території Херсонської області загинув Володимир Ляпкін, який раніше очолював департамент оперативного документування Служби безпеки України в Севастополі. Після переходу на бік російських окупантів він служив у ворожому добровольчому підрозділі «Барс-33». Цю інформацію повідомив колишній народний депутат від Партії регіонів Олег Царьов, слова якого наводить російське опозиційне видання. За даними журналістів, Ляпкін загинув 17 березня 2026 року під час виконання обов’язків у складі окупаційного підрозділу «Барс-33». Царьов також зазначив, що Ляпкін брав участь у придушенні Революції Гідності, а в рядах російських військ мав позивний «Батий». Разом із ним загинув колишній співробітник МНС РФ з Підмосков’я, полковник Едуард Малов. Ляпкін був родом з Кіровоградщини та тривалий час проживав у Донецьку. У Службі безпеки України він займав посаду керівника департаменту оперативного документування і в 2013 році отримав звання генерал-майора. Після початку повномасштабного вторгнення Росії та окупації Херсона Ляпкін став «заступником голови Державної служби безпеки Херсонської області». Згідно з інформацією ЗМІ, цю службу заснував ексголова СБУ (2013–2014 рр.) Олександр Якименко, який у 2014 році, подібно до Ляпкіна, втік до Росії. У 2025 році СБУ оголосила Ляпкіну про підозру в колабораціонізмі. За версією слідства, він відповідав за фільтрацію та репресії проти мирного населення. На думку СБУ, після формальної ліквідації окупаційного відомства його обов’язки перейняла ФСБ.

У Ковелі спіймали колишнього керівницю «Донецьккоксу» з окупованого Донецька

Служба безпеки України у Ковелі затримала особу, яка раніше керувала «Донецьккоксом» на території, що перебувала під контролем так званої «ДНР». Згідно з інформацією слідства, підозрювана здійснювала управління незаконно створеним підприємством під час окупації. Вона також висувала свою кандидатуру на посади в так званому «ДНР». Жінка прибула до Волинської області через Білорусь, використовуючи посвідчення особи, видані в Україні. Правоохоронці затримали її в одному з готелів міста Ковель. Зловмисниця перебуває під вартою без можливості внесення застави.

Зеленський запровадив санкції проти ідеологів концепції ‘руського миру’

Зеленський затвердив санкції проти кількох осіб, які відіграли роль у розповсюдженні концепції “руського миру”. Серед них – російський пропагандист Олександр Чубарʼян, співавтор шкільного підручника з історії Росії, у якому виправдовується агресія Російської Федерації проти України. У списку також перебувають російський псевдоісторик Олексій Міллер та Артем Лагойський, який зрадив Україну, та очолив так зване “Міністерство культури Херсонської області”.

Колишній прокурор підозрюється у колаборації: ДБР порушив справа проти Костянтина Петренка

Державне бюро розслідувань порушило справу проти Костянтина Петренка, колишнього прокурора Херсонської області, підозрюваного у державній зраді.

За даними слідства, Петренко, який розпочав свою кар’єру у прокуратурі у 2000 році, після повномасштабного вторгнення Росії у 2021 році обіймав посаду прокурора Каховської окружної прокуратури. У липні 2022 року він перейшов на бік окупантів, працюючи в «Департаменті туризму і курортів» окупаційної адміністрації Херсонської області, а згодом став начальником відділу «Міністерства туризму Херсонської області» та заступником міністра туризму Херсонської області.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів вже звільнила Петренка з посади в українській прокуратурі через грубе порушення прокурорської етики.