Президент США Дональд Трамп обґрунтував рішення про заморожування санкцій щодо Кремля, охарактеризувавши цей крок як позитивний для міжнародної спільноти. Як повідомляє агентство Reuters, під час спілкування з пресою американський лідер зазначив, що скасування мит та санкційних обмежень матиме сприятливі наслідки не лише для Сполучених Штатів, а й для глобальної стабільності. Трамп підкреслив, що це рішення є корисним як для його країни, так і для всього світу, враховуючи роль США на міжнародній арені. Заходи Білого дому передбачають призупинення енергетичних мит, тарифних обмежень та економічних санкцій проти РФ. В адміністрації США пояснюють це прагненням сформувати умови для підписання мирної угоди. Попри це, дії Вашингтона наразилися на жорстку критику з боку міжнародних партнерів та низки законодавців у Конгресі США.
Архіви позначок: Санкції проти Росії
Валдіс Домбровскіс: Європа має зберігати санкційний тиск на Росію попри втому
У Європейському Союзі фіксують ознаки втоми від санкційної політики щодо Росії. Про це в інтерв’ю виданню Euractiv повідомив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс. За його словами, після майже п’яти років війни певна втома є цілком зрозумілою. Проте єврокомісар наголосив на важливості дотримання взятих на себе зобов’язань: підтримувати Україну та продовжувати тиск на Росію стільки, скільки це буде потрібно. Домбровскіс закликав не збиватися з обраного курсу, зберігати зосередженість та не послаблювати позиції, оскільки саме на розкол серед європейських партнерів розраховує Росія. раніше журналісти повідомляли, що ЄС продовжив персональні санкції проти РФ на три роки, при цьому виключивши зі списку Усманова та Фрідмана.
США посилили санкції за депортацію українських дітей: під обмеження потраплять посередники та посадовці
Президент США підписав закон, який розширює санкції за примусову депортацію українських дітей. Обмеження можуть торкнутися не лише безпосередніх виконавців вивезення, а й установ, посадовців та посередників, які організовували чи забезпечували цей процес. Санкції передбачають заборону на в’їзд та заморожування активів у США. Про це повідомили в ініціативі Bring Kids Back. Йдеться про санкційний закон покійного сенатора Ліндсі Грема, який Трамп підписав 18 вересня. У документі зазначено, що підставою для запровадження санкцій є пряма чи опосередкована свідома участь у тяжких порушеннях прав людини щодо громадян України. Серед таких порушень закон визначає катування, примусові переміщення, незаконне утримання, насильницькі зникнення та примусову депортацію дітей. В ініціативі Bring Kids Back пояснюють, що завдяки формулюванню про опосередковану участь норма поширюється на тих, хто забезпечував виконання, та посередників, а не лише на прямих виконавців. Важливим є також трактування поняття «свідомо»: для введення санкцій достатньо, щоб особа знала про власні дії та їхні наслідки, тоді як доведення прямого умислу не є обов’язковим. Санкційні обмеження поділяються на два види. Перший передбачає повне блокування активів: майно та майнові інтереси людини або організації, що знаходяться у США чи під контролем американців, заморожуються, а будь-які операції з ними забороняються. Другий — візові обмеження: особа позбавляється права на в’їзд до США та отримання імміграційних пільг, а її наявні візи анулюються негайно. За порушення цих заборон передбачена кримінальна та цивільна відповідальність згідно з американським законодавством. Рішення про внесення конкретних організацій та людей до санкційних списків приймає президент США. Представники Bring Kids Back зазначають, що тепер підстава для санкцій за депортацію українських дітей закріплена на законодавчому рівні, а не у виконавчому указі, тому її неможливо скасувати зміною адміністративного рішення. Максим Максимов, керівник Bring Kids Back UA, зазначив, що депортація дітей тепер має чітку ціну, яка прописана в американському законі, а не лише в політичних заявах. За його словами, норма про опосередковану причетність охоплює не лише тих, хто фізично вивозив дитину, а й тих, хто це фінансував та оформлював: перевізників, структури опіки та посадовців, які підписували відповідні документи.
ЄС шукає шляхи виходу з кризи щодо санкцій проти Росії
Ірландське головування в Раді ЄС разом із Європейською службою зовнішніх справ (EEAS) розробляють компромісні рішення, щоб подолати опір Франції та Словаччини щодо продовження антиросійських санкцій. За даними Financial Times, ці країни заблокували ініціативу про пролонгацію всіх обмежень на 12 місяців, наполягаючи на виключенні з санкційного списку російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова. Позиція Франції зумовлена домовленостями щодо звільнення полонених з Азербайджаном. Через це питання дію санкцій було терміново продовжено лише на один тиждень, протягом якого тривають переговори. Сьогодні посли 27 країн-членів ЄС знову обговорюють вихід із ситуації. Пропозиції ірландського головування та EEAS передбачають збереження Усманова у списку, проте з можливим послабленням певних обмежень, таких як замороження активів та заборона на в’їзд. Деякі держави, зокрема Італія та Німеччина, висловили готовність розглянути прохання Франції, проте багато інших країн виступають проти використання санкційного режиму для вирішення національних питань. Існує також група країн, які категорично проти будь-яких поступок, побоюючись створення небезпечного правового прецеденту, що може допомогти іншим олігархам оскаржити санкції в судах. Алішер Усманов, відомий своїми бізнес-зв’язками в Росії та стосунками з Володимиром Путіним, перебуває під санкціями ЄС з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Нові жорсткі санкції США проти Росії: енергетика та «тіньовий флот» під ударом
Дональд Трамп має намір підписати законопроєкт, що передбачає введення суворих санкцій проти Російської Федерації. Про це інформує The Wall Street Journal, посилаючись на джерело в адміністрації Білого дому.
Цей документ надає американському лідеру повноваження застосовувати санкції проти конкретних російських громадян та компаній, а також запроваджувати мита на імпорт російської нафти й газу для найбільших покупців. Прихильники ініціативи наголошують на важливості її ухвалення до настання зими з метою стримування Росії від атак на українську енергетичну інфраструктуру в холодний період. Водночас противники висловлюють занепокоєння, що Трамп може зловживати наданими повноваженнями стосовно тарифів.
Представники Кремля заявили, що схвалення цього законопроєкту негативно вплине на процес досягнення будь-яких мирних домовленостей щодо України.
Відповідно до положень законопроєкту, Сполучені Штати отримують право встановлювати мита у розмірі до 100% для першої п’ятірки держав, які купують російську нафту і газ, за умови, що частка цих енергоресурсів у їхньому імпорті перевищує 15% (під ці критерії підпадають Китай та Індія). Подібні мита також поширюватимуться на країни, що сприяють обходу антиросійських санкцій. Імпорт російської продукції до США обкладатиметься митом у 500%.
Персональні обмеження торкнуться Володимира Путіна, урядовців та керівників силових відомств. Крім того, санкційний режим охопить усі російські проєкти з виробництва скрапленого природного газу, арктичні енергетичні ініціативи, «тіньовий флот», судна, що здійснюють перевантаження вугілля, нафти й газу у відкритому морі, а також осіб, які займаються продажем танкерів Кремлю. Додатково «пекельні санкції» зачеплять Центральний банк Росії та ключові державні фінансові установи країни — Сбербанк, ВТБ і Газпромбанк.
Пекін виступив із різкою критикою нового американського законопроєкту про санкції проти Росії
Китай висловив критику щодо законопроєкту про нові санкції проти Росії, переданого Конгресом США на підпис президенту Дональду Трампу. Цей документ містить положення про можливе введення мит у розмірі до 100% для держав, які продовжують купувати енергоносії з Росії, і під ці обмеження може потрапити Китай.
Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь. За його словами, Пекін не підтримує екстериторіальну юрисдикцію, яка, як зазначили в МЗС КНР, «не має підстав у міжнародному праві та не санкціонована Радою Безпеки ООН».
Китайський представник також підкреслив, що торгівельна та економічна співпраця Китаю з іншими країнами ґрунтується на принципах рівності й взаємної вигоди. Він зазначив, що така взаємодія не спрямована проти третіх держав і має бути захищена від втручання чи тиску з боку інших країн.
Мова йде про законопроєкт Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026, який неофіційно носить назву «пекельних санкцій». Палата представників США підтримала його 262 голосами проти 159 після того, як документ схвалив Сенат. Наразі документ передано на підпис Дональду Трампу.
Цей законопроєкт допускає запровадження мит до 100% на продукцію з країн, що входять до числа головних покупців російського газу чи нафти. Оскільки Китай є одним із найбільших покупців російської нафти, він ризикує опинитися під дією цих обмежувальних заходів у разі їх реалізації.
Демократи у Конгресі США виступили проти законопроекту про санкції через розширення повноважень Трампа
Лідери демократів у Палаті представників США публічно виступили проти законопроекту, який передбачає жорсткі санкції проти Росії. Причиною такого рішення стало те, що документ значно розширює повноваження президента Трампа. Про це інформує видання Axios. Голосування щодо цього документа заплановане вже на поточний тиждень. Для того щоб прийняти законопроект, республіканцям необхідна підтримка певної частини демократів. Ця ініціатива стає для демократичної партії непростою дилемою, змушуючи обирати між двома важливими принципами: підтримкою України та протидією наданню Трампу додаткових повноважень у сфері торгівлі. Провідні члени комітетів Палати представників від демократів Грег Мікс, Дон Бейєр та Річард Ніл зробили заяву: «Демократи в Палаті представників твердо підтримують Україну, однак законопроект Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану принесе більше шкоди, ніж користі. Він різко розширює повноваження президента щодо введення тарифів і при цьому не вводить обов’язкових санкцій проти Росії — і те, і інше неприйнятно».
Зеленський закликав ЄС не послаблювати санкції проти російських олігархів
Президент Володимир Зеленський звернувся до країн Європейського Союзу із закликом продовжувати санкційний тиск на представників російського бізнесу. Зокрема, він наголосив на важливості обмежень для Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Така заява пролунала на фоні спроб Франції та Словаччини виключити Усманова зі списку санкцій ЄС, що викликало критику з боку інших європейських держав та створило ризики для продовження персональних обмежень.
Алішер Усманов перебуває під санкціями ЄС з 2022 року, маючи складний юридичний та санкційний статус. Європейський суд вже відхиляв його запит на виключення зі списку. Крім того, у Німеччині щодо бізнесмена проводилися розслідування за підозрою у відмиванні коштів та порушенні санкційного режиму, хоча сам він ці звинувачення відкидає. Влада США також внесла Усманова до санкційного списку через його тісні зв’язки з політичною системою Росії, наклавши обмеження на пов’язані з ним активи.
Володимир Зеленський підкреслив, що в умовах, коли економіка України є ціллю для Росії, Європа не повинна розглядати російських олігархів як друзів. Президент наголосив, що всі бізнесмени, які пов’язані з системою Путіна, мають нести відповідальність за наслідки війни, тому санкційний тиск на Росію має бути посилений, а не послаблений.
Сенат США розглядає новий пакет санкцій проти Росії та Ірану
Сенат США вже сьогодні може винести на голосування пакет санкцій проти Росії та Ірану, який раніше запропонував сенатор Ліндсі Грем. Це питання вже офіційно передали на розгляд верхньої палати Конгресу.
Про це повідомив кореспондент «Радіо Свобода» Алекс Рауфоглу. За його словами, Сенат уже розпочав офіційний розгляд законопроєкту. Документ передбачає запровадження нового пакета санкцій проти Росії та Ірану.
Зеленський доручив підготувати план спеціальної санкційної операції проти воєнної промисловості Росії
На вищому рівні відбулася координаційна нарада, присвячена всім типам санкцій проти Росії за війну, розв’язану проти України. Про це йдеться у заяві президента України Володимира Зеленського у Telegram.
За словами Зеленського, головне завдання полягає в тому, щоб не дати Росії часу на адаптацію до обмежень.
“Бачимо, що в кожній російській ракеті, в кожному дроні, у більшості інших видів російської зброї є критичні компоненти з інших країн, без яких такої зброї просто не було б”, – каже президент.
Під час наради також обговорили використання Росією верстатів і технологій, які Москва точно не змогла б створити самостійно.
“Треба більше тиску, щоб обмежувати такі зв’язки держави-агресорки зі світом”, – впевнений Зеленський.
Президент також доручив підготувати чіткий план спеціальної санкційної операції. Вона має відчутно обмежити російську воєнну промисловість, зокрема визначені компанії у визначених напрямках.
“Кожен з учасників наради отримав чіткі завдання. Розраховую на повне виконання. Слава Україні!”, – резюмував він.