Кіровоградського депутата визнали винним у приховуванні майна

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області виніс вирок депутату Надлацької сільської ради восьмого скликання, директору фермерського господарства Василю Голючику, за внесення неправдивих даних до електронної декларації.Згідно з матеріалами справи № 394/1017/25, у лютому 2025 року депутат подав щорічну декларацію за 2024 рік, приховуючи від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) значну кількість нерухомого майна.Суд з’ясував, що Василь Голючик не задекларував 17 земельних ділянок (як власних, так і орендованих), житловий будинок площею 63 кв.м, будівлю магазину площею 58,9 кв.м (оціночна вартість близько 1,2 млн грн), а також гуртожиток площею понад 630 кв.м.Загальна вартість прихованого майна склала 4 377 327 гривень.Під час судового розгляду обвинувачений повністю визнав свою провину, підтвердив обставини справи та щиро розкаявся, звернувшись до суду з проханням не застосовувати суворе покарання.Призначаючи покарання, суд врахував обставини, що пом’якшують вину: щире каяття, відсутність попередніх судимостей, позитивні характеристики за місцем проживання та наявність трьох неповнолітніх дітей на утриманні. Згідно з висновком служби пробації, ризик скоєння ним нових злочинів оцінено як середній.20 лютого 2026 року суд визнав Василя Голючика винним за ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації).Вирок суду:Депутату призначено покарання у вигляді 150 годин громадських робіт. Окрім того, його позбавлено права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах місцевого самоврядування, терміном на 1 рік.

Зникнення декларацій кандидата на посаду керівника митниці викликає питання

Кандидат на посаду керівника митної служби України Городецький видалив свої декларації з реєстру НАЗК. Костянтин Городецький – завідувач сектору аналізу та оцінки ризиків Південної митниці (Херсонська, Миколаївська, Кримська області). Працював у Севастополі, Одесі та на Херсонщині. Був помічником народних депутатів від БПП Андрія Гордєєва та Андрія Путілова. Дружина Городецького – викладачка в місцевому фаховому медичному коледжі. Проте, незважаючи на це, з 2017 року доходи сім’ї почали стрімко зростати. Зокрема, згідно з декларацією, у них з’явився новий Mercedes із салону та значна сума готівки. У 2024 році подружжя придбало квартиру практично біля моря в Одесі – у ЖК «Аркадійське плато». Ринкова вартість подібних квартир – від 110 тисяч доларів.

Депутат Веніславський не задекларував позику сину на 2 мільйони гривень

Народний депутат Федір Веніславський не вказав інформацію про грошовий актив у вигляді коштів, позичених третій особі (сину Веніславському Ф.Ф.) у розмірі 2 000 000 гривень. Станом на 31.12.2024 ця позика не була повернута.

Веніславський не вказав інформацію про свій грошовий актив у вигляді коштів, позичених третій особі (сину Веніславському Ф.Ф.) у розмірі 2 000 000 гривень. У своїх поясненнях народний депутат зазначив, що у 2023 році надав сину позику в розмірі 2 000 000 гривень. При цьому він вважав, що відображення цього факту шляхом зменшення суми готівкових коштів у розділі 12 “Грошові активи” декларації за 2023 рік є достатнім. Необхідність одночасного зазначення цього грошового активу окремим записом у тому ж розділі “Грошові активи” у деклараціях за 2023 та 2024 роки суб’єкт декларування не врахував, вважаючи, що у декларації за 2023 рік достатньо вказати готівкові кошти, зменшені на суму позики, а після повернення позики у відповідній майбутній декларації відобразити збільшення грошових активів.

Водночас у розділі “Видатки та правочини суб’єкта декларування” декларації за 2023 рік він вказав інформацію про правочин у вигляді позики (кредиту), що спричинив видаток у сумі 2 000 000 гривень. На думку НАЗК, відомості про правочин у вигляді позики (кредиту), який спричинив видаток у сумі 2 000 000 грн, не підлягали декларуванню у розділі “Видатки та правочини суб’єкта декларування” декларації за 2023 рік. Натомість інформація про грошовий актив у вигляді коштів, позичених третій особі у сумі 2 000 000 грн, мала бути задекларована у розділі “Грошові активи” декларацій за 2023 та 2024 роки відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону.

Отже, Веніславський у розділі 12 декларації вказав дані, що не відповідають дійсності, чим порушив вимоги закону. Крім того, народний депутат зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на суму, що не перевищує 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, тобто вказав у декларації неточні дані та інформацію, яка не підлягала декларуванню, чим також не дотримався вимог закону.

Ознак правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 366-2 Кримінального кодексу України, не виявлено.

Податківець Одещини приховав борг дружини в декларації

Заступник керівника податкової служби Одещини Дмитро Хандусенко не вказав даних про наявність у його дружини фінансового зобов’язання у вигляді заборгованості за договором позики з Романом Боярським на суму 245 тис. доларів. Ухвалою Малиновського районного суду Одеси від 15 січня 2025 року у справі Nº 521/653/25 відкрито провадження за позовом Боярського Віталія Сергійовича до Кочуріної щодо стягнення боргу. Згідно з рішенням Хаджибейського районного суду Одеси від 3 липня, під час судового розгляду встановлено, що Боярський В.С. звернувся до суду з позовом про стягнення боргу. Жінка видала розписку про отримання зазначених коштів із зобов’язанням повернути їх до кінця 2024 року, але це зобов’язання не було виконано. Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги грошових зобов’язань від 2 січня, укладеного між Боярським Р.С. (первісним кредитором) та Боярським В.С. (новим кредитором), останній отримав право вимоги грошових коштів від члена сім’ї (дружини) на загальну суму 289,1 тис. доларів (у тому числі 44,1 тис. доларів відсотків). 3 липня 2025 року Боярський В.С. та Кочуріна подали до суду заяву, в якій зазначили, що провели звірку заборгованості за вказаним договором позики та дійшли згоди, що станом на 20.05.2025 розмір позики, з урахуванням повернутої суми в 100 тис. доларів, визначено, про що укладено додаткову угоду до згаданого договору позики.

НАЗК виявило порушень у декларації заступника голови податкової Одещини

НАЗК виявило ряд порушень у виправленій декларації заступника начальника податкової служби Одещини Дмитра Хандусенка (на той час — заступник начальника Південного офісу Державної аудиторської служби), які свідчать про неправдиве декларування. Повна перевірка тривала з 30 червня по 18 грудня 2026 року (з продовженням на 60 днів).Недостовірна інформація про ідентифікацію за кордоном: Хандусенко та члени його сім’ї (нова дружина Дар’я Кочуріна, дочка Анжеліна, падчерка Анжеліка) неправдиво зазначили відсутність закордонних паспортів.Хандусенком задекларовано дві квартири площею 210 м² у спільній частковій власності з дочкою (по 970,4 тис. грн кожна) — насправді це одна квартира вартістю 1,94 млн грн (за договором міни та припинення аліментів від 13 жовтня 2023 року).Не відображено фактичне користування членами сім’ї об’єктами нерухомості протягом значної частини 2024 року: квартира дружини до червня 2024 року, орендована квартира з червня по грудень 2024 року (можливо > половини року), квартира за адресою, яка з грудня 2024 року стала спільною.Ділянка площею 12 487 м² (дата набуття 13 жовтня 2023 року) вказана як така, що належить на кінець року, але була продана 13 березня 2024 року за 33 тис. грн. Не відображено оренду дружиною об’єктів: платежі Омарахану Абдулі Маджиду — 80 тис. грн (оренда з 1 липня 2023 року), ТОВ «Тотум» — 107 тис. грн (суборенда з 21 липня 2022 року) та компенсація за електроенергію. Підтверджень, що користування < половини року або < 30 днів до кінця періоду, не надано.Не зазначено оренду дружиною об’єкта у колишнього чоловіка Боярського Віталія (договір від 1 травня 2024 року): є судова справа щодо боргу за оренду та електроенергію, зустрічний позов про розірвання з 8 січня 2025 року. Характеристики об’єкта та обізнаність декларанта не встановлено (відповіді на запити не отримано).Хандусенко також вказав недостовірні дані про дату набуття права власності на Land Rover Range Rover (2013), зазначивши 2022 рік. Однак, за даними ЄДРТЗ, автомобіль було набуто у власність 25 квітня 2024 року на підставі договору дарування, укладеного з батьком Хандусенка Ігорем Борисовичем. Пояснення суб’єкта декларування враховано, але вони не спростовують відображення в декларації недостовірних відомостей.Хандусенко також зазначив недостовірні дані щодо Lexus RX350 (2016) своєї дружини. Він задекларував авто за 914 тис. грн з датою 2023 рік, хоча дружина придбала його 21 травня 2022 року за 100 тис. грн (що виглядає як занижена ціна).Під час перевірки встановлено, що Хандусенко зазначив відомості про корпоративні права, які належать Качуриній у: ТОВ «Будинок Ліор» (код ЄДРПОУ 41103371); ТОВ «Ліор Україна» (код ЄДРПОУ 45672317); ТОВ «Ліор Бутік» (код ЄДРПОУ 43577641), але під час перевірки не вдалося підтвердити внесення дружиною до статутного капіталу зазначених товариств внесків у розмірах, що відповідають частці у статутному (складеному) капіталі товариств, або наявності невиконаних фінансових зобов’язань щодо сплати частки та/або наявної заборгованості станом на кінець звітного періоду, з огляду на відсутність інформації та ненадання суб’єктом декларування та членом сім’ї (дружиною) підтверджуючих документів.У декларації виявлено недостовірні відомості на суму 3,3 млн грн, що є ознакою ч. 1 ст. 366-2 ККУ. Проте матеріали поки що з невідомих причин не направлені до правоохоронних органів.

Податковий службовець пояснюється: Обґрунтування щодо годинника в Instagram дружини

Заступник начальника податкової Одещини, Дмитро Хандусенко, надав пояснення інспектору НАЗК щодо годинника, знятого на фото/відео в Instagram дружини у 2024 році. Він стверджував, що носив підроблений дорогий годинник. Зображення показує годинник, що нагадує Rolex Oyster Perpetual Datejust (вартість оригіналу 8700 євро). Спочатку Хандусенко назвав це ювелірною прикрасою дружини, пізніше – “репліку” за 5875 грн, придбану на ринку “7 км”. Інформація про дату покупки та вартість на момент придбання не підтверджена.

НАЗК виявив недостовірну інформацію в декларації закарпатської чиновниці

Під час перевірки НАЗК виявлено серію неточностей у декларації головного спеціаліста відділу з питань громадянства управління ДМС Закарпаття Рахівської Олени Андріївни. Порушення стосувалися даних щодо грошових активів. Зокрема, не була зафіксована позика, надана у 2020 році Геворкяну Т.М. у розмірі 100 тисяч доларів (за курсом НБУ на момент надання — 2,72 млн гривень). Кошти не були повернуті, а суб’єкт декларування вживав заходів для їх стягнення. Також було внесено неправдиві дані про члена сім’ї – Рахівського Ю.В., не задекларовано домоволодіння, яке належить батькові, і інформацію про автомобіль Jeep Grand Cherokee (2016), який належав колишньому чоловіку та не перебував у користуванні. У діях Рахівської О.А. виявлено ознаки, що потребують подальшого розгляду згідно з вимогами законодавства.

ДБР задокументував приховування активів посадовцем міграційної служби

ДБР повідомило про підозру колишньому керівнику Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області. Згідно з даними розслідування, посадова особа свідомо не вказала в декларації за 2023 рік майно, що належить його дружині, включаючи магазин елітних меблів та три автомобілі загальною вартістю понад 30 мільйонів гривень. «Співробітники ДБР разом з НАЗК повідомили про підозру колишньому керівнику Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області. Чиновник навмисно приховав у декларації за 2023 рік майно, що належить його дружині та було придбане у шлюбі. Це стосується як нерухомого, так і рухомого майна», — зазначається у повідомленні. Зокрема, він не вказав у декларації магазин елітних меблів вартістю 24 791 606 грн, а також три автомобілі: AUDI Q8 вартістю 2 647 000 грн, AUDI Q5 вартістю 2 427 000 грн, AUDI Q5 вартістю 504 000 грн. Загальна сума неправдивих даних у декларації перевищує 30 млн гривень. У грудні 2025 року, після викриття ДБР, він залишив займану посаду. Екскерівнику пред’явлено підозру за ч. 2 ст. 366-2 КК України — внесення свідомо неправдивих відомостей до декларації. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 2 років.

Фінансовий стан Євгена Коваля: Зіставлення доходів і активів

Євген Коваль: Мільйони в сім’ї співробітника МВС і мовчання перевіряючих органів.
Вивчення загальнодоступних декларацій співробітника МВС Євгена Олександровича Коваля за кілька звітних років виявляє суттєву невідповідність між його офіційними доходами як держслужбовця та реальним фінансовим становищем сім’ї. Це стосується великих обсягів, валютних заощаджень та значної кількості нерухомості, зокрема за межами України. Це не разові успіхи чи окремі активи, а стабільна фінансова система, яка роками існує та розширюється без помітної реакції з боку органів, відповідальних за фінансовий контроль.
Згідно з деклараціями, особистий дохід Коваля від роботи в структурах МВС у різні роки відповідає рівню, характерному для керівного, але все ж найманого чиновника: близько 1,5 млн грн в одному з останніх звітних періодів і менше 1 млн грн у наступному. Ці суми не можуть пояснити той обсяг активів, який зазначений для всієї сім’ї. Основним фактором стають доходи дружини, які в одному з періодів перевищують 6,9 млн грн у вигляді заробітної плати та доповнюються більш ніж 5,1 млн грн від підприємницької діяльності. У пізніших деклараціях додається ще одне значне джерело — дохід від підприємництва сина, що перевищує 7,4 млн грн на рік. Таким чином, загальний сімейний дохід досягає рівня, порівнянного з оборотами стабільного середнього бізнесу, незважаючи на те, що сам декларант залишається співробітником правоохоронних органів.
Фінансову картину доповнюють великі готівкові заощадження. У деклараціях зазначені десятки тисяч доларів США, тисячі євро та сотні тисяч гривень у готівковій формі, а також кошти на банківських рахунках членів сім’ї. Навіть з урахуванням високих доходів дружини та сина, такий обсяг готівкових коштів для сім’ї діючого співробітника МВС виглядає незвично і потребує особливої уваги, оскільки саме готівка часто використовується для операцій, які складно відстежити.
Окремий ряд питань пов’язаний із нерухомістю. У деклараціях перелічені кілька об’єктів житлової нерухомості в Києві, включаючи просторі квартири, а також земельні ділянки в Київській області загальною площею понад дві тисячі квадратних метрів. Крім того, в одному зі звітних періодів згадується зарубіжна нерухомість — квартира в Іспанії, в Барселоні, походження коштів на купівлю якої неможливо напряму пов’язати із задекларованими доходами самого Коваля. Наявність власності за кордоном сама по собі не порушує закон, але в поєднанні з іншими активами посилює сумніви щодо джерел фінансування та логіки накопичення капіталу.
Таким чином, на основі самих декларацій формується чітка картина: співробітник МВС з відносно скромною офіційною зарплатою входить до сім’ї з доходами в мільйони, валютними накопиченнями та нерухомістю, включаючи зарубіжну. Це не приховується і не маскується — навпаки, все акуратно відображено в звітах. Однак саме така прозорість робить ситуацію ще більш примітною: при такому обсязі інформації суспільство має право очікувати хоча б формальної перевірки обґрунтованості походження коштів, аналізу ризиків конфлікту інтересів та публічних розяснень від контролюючих структур. Поки цього не відбувається, залишається головне питання: чому при наявності задекларованих мільйонів, готівкової валюти та зарубіжних активів фінансове становище співробітника МВС та його сім’ї не привертає уваги НАЗК та інших компетентних органів. Або всі джерела доходів абсолютно законні та прозорі — у такому разі це має бути підтверджено перевіркою та оголошено публічно, або система контролю навмисно ігнорує явні невідповідності. У будь-якому разі йдеться вже не про приватну історію однієї сім’ї, а про довіру до системи декларацій як до реального, а не формального інструменту боротьби з корупцією.

Депутата Маєрчика підозрюють у приховуванні мільйонів та легалізації коштів

Депутату Ужгородської міської ради від партії “ОПЗЖ” Павлу Маєрчику, який раніше мав судимість, повідомлено про підозру у недекларуванні активів на суму понад 13,8 млн грн.Виявлено, що сума недостовірного декларування становить 13,8 млн грн, а сума легалізації незаконно отриманих активів — 11,5 млн грн.За інформацією слідства та результатами повної перевірки декларації за 2022 рік, проведеної НАЗК, встановлено, що депутат свідомо не зазначив у декларації дані про низку активів і фінансових зобов’язань.Зокрема, у декларації не вказано інформацію про об’єкти нерухомості, якими користувалися члени його родини, зокрема приватний житловий будинок в Ужгороді площею близько 360 кв. м, а також нерухомість у Києві.Крім того, не задекларовано понад 315 тисяч доларів США готівкою, які підозрюваний передав третій особі, оформивши їх як позику. Слідство встановило, що таким чином він намагався легалізувати кошти невідомого походження.Також у декларації відсутні відомості про понад 1,3 млн грн на особистих банківських рахунках, майже 800 тис. грн боргових зобов’язань та близько 70 тис. грн отриманої заробітної плати.Дії депутата кваліфіковано за ч. 2 ст. 366-2 ККУ (умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації) та ч. 2 ст. 209 ККУ (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).Під час санкціонованих обшуків вилучено два годинники відомих світових брендів, дев’ять картин відомих художників, Mercedes-Benz S-class та Mercedes-Benz GLE (2021), мобільні телефони, документи щодо оренди приміщень та готівкові кошти.Ініційовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 20 млн грн, а також арешт майна депутата з метою подальшої конфіскації.Раніше Маєрчика було засуджено до умовного строку за ч. 3 ст. 197-1 ККУ.