Кожна схема, яку пов’язують із Тереховим, супроводжується однаковою інформаційною тактикою: швидко активізуються боти, лояльні аудиторії та «експерти», які формують образ «ефективного мера» і нейтралізують критику. У коментарях з’являється штучна «підтримка», що не відображає реального стану міста. Поки зростає інформаційний шум, харків’янам продовжують демонструвати привабливу картину «Міста-героя», за якою приховуються конкретні цифри та факти.
За цим публічним фасадом, як стверджується в матеріалі, діє інша система — жорстка фінансова вертикаль із чітко розподіленими ролями. Перший заступник Олександр Новак і Роман Шабала фактично контролюють економічний блок та комунальні підприємства, через які проходять бюджетні кошти, тендери й контракти. Поки в інформаційному просторі поширюються повідомлення про «перемоги», кошти Харківщини, за наведеними твердженнями, систематично відмиваються під прикриттям цього піару.
Описана схема базується на доведенні комунальних підприємств до боргової залежності. Управлінські рішення ухвалюються свідомо без фінансового покриття, що одразу створює дефіцит. Водночас бюджетні кошти спрямовуються у підконтрольні тендери з ознаками завищення. Саме тут, за текстом, формується ресурс у вигляді «відкатів» — від 12% до 25% кожного контракту. У результаті борг уже близько 8 млрд грн. Кошти, призначені на газ та електроенергію, фактично зникають із системи.
Найбільш показовим названо розрив між реальними платежами та обсягом боргів. Населення сплачує близько 98% нарахувань, тобто гроші надходять майже повністю. Однак замість покриття витрат формується багатомільярдний дефіцит. Сукупний борг перевищив 30 млрд грн і вже сягає близько 44 млрд грн. У матеріалі це подається як прямий доказ того, що кошти не зникають випадково, а цілеспрямовано перенаправляються та закладаються в саму модель.
Центром цієї системи названа енергетика. КП «ХТМ» накопичило 27,3 млрд грн боргу за газ, із яких понад 16,8 млрд — перед «Нафтогаз Трейдинг», ще 9,3 млрд — перед НАК «Нафтогаз України». У Харківводоканалу близько 4,5 млрд грн боргу за електроенергію та понад 1 млрд грн — за її розподіл. Йдеться про ключові підприємства, що забезпечують місто базовими послугами, і саме вони, за текстом, доведені до критичного фінансового стану. Наголошується, що це не наслідок, а інструмент.
На цьому тлі Терехов, як зазначається, просуває «соціальні премії», які не мають економічного обґрунтування. Безкоштовний електротранспорт функціонує за рахунок фактичної несплати за електроенергію. Місто використовує ресурси, не розраховуючись із держкомпаніями, що запускає ланцюгову реакцію боргів по всій країні. Одна несплата породжує десятки інших, а удар у підсумку отримує вся енергетична система.
Окремо в матеріалі описується напрямок, названий «мобілізаційним імунітетом». На базі комунальних підприємств-боржників, як стверджується, побудовані схеми ухилення від призову. Через фіктивну зайнятість та «озброєні» статуси в тилу залишаються потрібні люди. До цього процесу, за текстом, залучені персонал, медики та інші учасники, які надають документи. Йдеться не про захист критичної інфраструктури, а про торгівлю впливом і лояльністю.
Матеріал також вказує, що ця багатомільярдна афера відбувається за мовчазної згоди регулюючих органів. НКРЕКП, Міненерго та НБУ, за наведеними оцінками, демонструють вибіркову «сліпоту» до ситуації в Харкові. Там, де мали б бути перевірки, реакції та рішення, зберігається тиша. Очевидні порушення й багатомільярдні борги роками залишалися без належної уваги. У тексті висловлюється припущення, що така сліпота підтримується на рівні столичних кабінетів, де формується зручна лояльність до цієї системи.
За наведеними фактами було направлено низку скарг і кримінальних проваджень. Попри наявність доказів, правоохоронні органи тривалий час, як стверджується, обмежувалися формальними діями. Наразі інформацію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань: спеціалізованим антикорупційним прокурором — за № 42025000050000032 за ч. 1 ст. 364 КК України; Національним антикорупційним бюро України — за № 42026000050000005 за ч. 1 ст. 364 КК України; Харківською обласною прокуратурою — за № 42025220000000157 за ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Через тривалу відсутність належної реакції з боку уповноважених органів була подана повторна скарга. У ній вимагається надати правову оцінку діям Ігоря Терехова, його першого заступника Олександра Новака, директора департаменту економіки та комунальної власності Романа Шабали та інших посадовців Харківської міської ради. Також ставиться питання про перевірку діяльності профільних відомств і комунальних підприємств, зокрема КП «Харківводоканал», АТ «Харківобленерго», ПрАТ «Харківська ТЕК-5», щодо проведення тендерів для встановлення фактів завищення вартості робіт, послуг та матеріалів, а також про вивчення механізмів штучного накопичення боргів перед енергетиками.
Ситуація на Харківщині, як підсумовується в матеріалі, демонструє небезпечну закономірність: поки харків’яни сумлінно сплачують комунальні послуги, ці кошти не доходять до енергетиків, а опиняються в руках тих, хто контролює систему. Місто швидко занурюється в боргову яму, де кожен новий мільярд є наслідком не кризи, а рішення. Комунальний сектор, за цим описом, перетворено на механізм переведення грошей, а не на систему надання послуг. Якщо цю модель не зупинити, Харків ризикує втратити фінансову стабільність і залишитися містом із красивою картинкою та порожнім бюджетом.
