У Києві й досі є сотні закритих бомбосховищ під старими науковими інститутами, куди звичайні містяни не мають доступу. Про це 31 липня в ефірі повідомив києвознавець Кирило Степанець.

Проблема недоступних і непридатних укриттів у столиці існує не перший рік. Раніше кияни закликали прибрати треш-укриття на Русанівці, де замість безпечного місця під час обстрілів знаходили шприци та порожні пляшки.

Як повідомляє “Інформатор”, із часів Другої світової війни у Києві збереглося близько тисячі бомбосховищ і мінібункерів. Водночас майже половина з них перебуває в незадовільному стані. Видання kyivschina24.com з посиланням на слова краєзнавця Кирила Степанця в ефірі “Вечір. LIVE” зазначає, що найкраща ситуація зараз у медичних закладах, а найгірша — у старих науково-дослідних інститутах.

За словами Степанця, у лікарнях становище значно краще, ніж на частково закинутих підприємствах і в науково-дослідних установах. Він наголосив, що в більшості київських лікарень бомбосховища вже повністю оновлені після масового ремонту та переобладнання.

Києвознавець також розповів, що в столиці є близько 30 старих науково-дослідних інститутів, і в кожному з них свого часу будували бомбосховища. Деякі з таких установ мають навіть по три окремих великих укриття. За його словами, ці об’єкти розраховані на 600 або 1200 людей, а для їхнього відновлення потрібні відносно невеликі кошти.

Степанець зазначив, що такі укриття могли б суттєво посилити систему цивільного захисту Києва. Однак зараз вони фактично залишаються недоступними для мешканців.

Питання доступності бомбосховищ у столиці щоразу загострюється після масованих обстрілів, коли люди шукають прихисток, але не завжди можуть його знайти. Стан старих укриттів при інститутах лише посилює вже наявні проблеми з доступом до підземних станцій метро та зі станом наявних сховищ у житлових кварталах.