Архіви позначок: Сенс Банк

Свідоме блокування та тіньовий вплив: чому Sense Bank втратив кворум Наглядової ради

Оприлюднено автором

Перший склад Наглядової ради Sense Bank так і не був повністю сформований через бездіяльність державних органів, після чого до процесу долучився Василь Веселий. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА».

Колишній очільник ради Шевкі Аджунер, який очолив її у 2023 році, стверджує, що державні органи свідомо не доукомплектували перший склад Наглядової ради, попри численні застереження. Початково було призначено лише п’ятьох із дев’яти членів. Оскільки наприкінці перехідного періоду для забезпечення кворуму було необхідно щонайменше шестеро осіб, Наглядова рада втратила спроможність ухвалювати рішення та контролювати роботу банківської установи.

За словами Аджунера, він особисто у відставку не подавав, а незалежні члени ради також були готові продовжувати виконання своїх обов’язків. Державі було достатньо призначити відсутніх членів для відновлення кворуму, однак натомість процес формування Наглядової ради розпочали з нуля.

Надалі в історії з’являється колишній радник керівника Sense Bank Василь Веселий. Як раніше зазначав портал , Шевкі Аджунер повідомив, що Веселого йому особисто представив голова Національного банку України Андрій Пишний як особі, яка мала налагодити комунікації Наглядової ради зі стейкхолдерами. На «плівках Міндіча» Веселий разом із Олександром Цукерманом обговорював кандидатів до нового складу Наглядової ради державного банку. Згодом через Sense Bank було незаконно відмито 150 млн грн готівкових коштів.

Сенс Банк опинився в центрі скандалу з гральним бізнесом після кадрових змін: деталі від ТСК

Оприлюднено автором

Питання подальшого розвитку Сенс Банку та його керівництва гостро постало одразу після націоналізації фіАТу через внутрішні протиріччя між Наглядовою радою та топменеджментом. Зокрема, розбіжності виникли навколо призначення Олексія Ступака на посаду керівника банку. Про це стало відомо під час засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії, про що поінформував народний обранець Ярослав Железняк.

Після переходу установи у державну власність було створено перший склад Наглядової ради. Згідно з матеріалами ТСК, орган не хотів погоджувати кандидатуру Ступака на пост CEO, адже останнього пов’язують зі справою «Форрест Гамп». Проте пізніше, після звернення Олексія Ступака до Ростислава Шурми та Андрія Єрмака, він усе ж таки зайняв цю посаду.

Коли внутрішнє напруження в Наглядовій раді досягло піку, тодішній очільник цього органу звернувся за допомогою до Національного банку України. Як зазначили учасники засідання комісії, очільник НБУ Андрій Пишний рекомендував залучити фахівця для налагодження зв’язків. За кілька тижнів пану Шевкі в НБУ презентували Василя Веселого, а саме знайомство, за словами виступаючих, організував особисто Пишний.

Поява Веселого, як стверджують члени ТСК, призвела до миттєвого зникнення проблем у фінустанові. Водночас члени Наглядової ради почали піднімати питання стосовно можливого зменшення комісійних зборів за надання послуг операторам грального бізнесу.

Згодом усіх попередніх членів Наглядової ради усунули від участі в конкурсі щодо формування нового складу. У проміжний період, коли орган ще не був сформований остаточно, банк здійснив низку операцій із сектором азартних ігор, які члени ТСК охарактеризували як сумнівні.

НБУ перевіряє «Сенс Банк» через внесення 150 млн грн застави за Германа Галущенка

Оприлюднено автором

Національний банк України розпочав позапланові перевірки «Сенс Банку», щоб з’ясувати, чи було втручання посадовців у роботу автоматизованої системи під час операцій із внесення 150 млн грн застави за ексміністра енергетики Германа Галущенка.

Про це НБУ повідомив у відповідях на запитання голови парламентської тимчасової слідчої комісії Ярослава Железняка.

Під час перевірок регулятор має встановити обставини можливого втручання в систему, перевірити, чи надавало керівництво банку відповідні вказівки працівникам, а також оцінити, чи були дотримані вимоги фінансового моніторингу під час проведення операцій із заставою.

У НБУ зазначили, що до завершення перевірок робити висновки про непрацездатність системи фінмоніторингу передчасно. За оцінкою регулятора, оприлюднені матеріали слідства вказують на те, що фігуранти шукали способи обійти контрольні механізми та втрутитися в роботу автоматизованих систем банку.

Хто, коли і яким саме способом міг обійти ці механізми, мають встановити результати перевірок.

Також Нацбанк заявив, що не має доступу до автоматизованих систем комерційних банків, не перевіряє операції під час їх ініціювання клієнтами та не надає дозволу і не накладає заборони на їх проведення. Обов’язок аналізувати та зупиняти підозрілі операції покладено на сам банк.

Схема легалізації 150 мільйонів гривень застави через «Сенс Банк»

Оприлюднено автором

НАБУ та САП викрили злочинну схему, через яку легалізовували кошти для сплати застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Про це йдеться в розслідуванні НАБУ та САП «Форест Гамп».

За даними слідства, йдеться про 150 млн грн готівкою, отримані злочинним шляхом.

На початку червня організатори схеми, за допомогою Тимура Міндіча зі справи «Мідас», отримали фактичний контроль над «Сенс Банком». Після цього банк почали використовувати для легалізації коштів.

Детективи також зафіксували спроби втручання з метою просування підконтрольних людей до НАБУ та інших правоохоронних органів. Зокрема, йдеться про громадську раду контролю НАБУ.

На аудіозаписах, зафіксованих у межах розслідування, фігуранти обговорюють, як легалізувати кошти для внесення застави за Галущенка в обхід державного фінансового моніторингу.

Для реалізації схеми фігуранти залучили підконтрольні компанії та фізичних осіб. Допомогу їм також надавав топменеджмент «Сенс Банку», з яким підозрювані погоджували плани легалізації коштів.

Зокрема, довірена особа Микитася 16 червня зустрічалася зі Ступаком. За даними слідства, він активно сприяв реалізації схеми.

22 червня перший транш у розмірі 50 млн грн доставили до офісу Микитася та розділили. 15 млн грн отримала його довірена особа, ще 35 млн передали до конвертаційного центру — «пральні».

Того ж дня доставили другий транш у розмірі 10 млн грн. Пізніше Гладишенко звітував перед Мудрою про транспортування та легалізацію цих коштів.

23 червня третій транш — 70 млн грн — також доставили до офісу Микитася та поділили на дві частини. 20 млн отримала його довірена особа, а 50 млн відправили до «пральні».

Останній транш у розмірі 20 млн грн реалізували за тією ж схемою.