Керівник Національного банку України Андрій Пишний закликав громадян та бізнес забути про надії на перегляд фінансового контролю. Він чітко дав зрозуміти, що послаблювати чинні правила ніхто не збирається. Про це поінформував сам очільник НБУ. Як пояснив керівник відомства, високі стандарти та суворі норми фінмоніторингу й надалі залишатимуться непорушними. Це необхідно для гарантування стабільності та безпеки фінансової сфери держави, а також для ефективного нівелювання потенційних загроз.
Архіви позначок: Нацбанк
Рішення НБУ: чому облікову ставку підвищили до 16 відсотків
Нацбанк ухвалив рішення збільшити показник облікової ставки з 15,5% до 16%. У фінансовій установі пояснили такий крок наявністю стійкого базового тиску цін, наслідками шоків пропозиції та збільшенням проінфляційних ризиків у середньостроковій перспективі. Про це офіційно повідомив Національний банк України.
За заявою регулятора, подібні кроки мають зміцнити позиції активів у гривні та стабільність валютного ринку. На думку фахівців, це допоможе утримати під контролем інфляційні очікування та спрямувати показник інфляції до цільового рівня у 5% у межах сталого зниження.
Протягом серпня зафіксовано прискорення споживчої інфляції до 8,1% у річному вимірі, що дещо перевищило очікування НБУ. Підвищеними також залишалися базові інфляційні показники та очікування громадян і бізнесу.
Попри наслідки ворожих обстрілів, споживчий попит разом із ринком праці демонстрували стійкість. У липні та серпні середні заробітні плати, згідно з оцінками регулятора, надалі зростали стрімкими темпами, що підживлювало фундаментальний тиск на ціни.
Протягом найближчих місяців інфляційні показники можуть виявитися вищими за попередні прогнози Нацбанку. На це вплинуть наслідки загострення російських атак, дорожче пальне, а також загальна ситуація на світових ринках.
Водночас стримуючим чинником для цін здатна стати велика кількість продовольства всередині країни, зокрема через проблеми з транспортуванням врожаю через Чорне море.
У планах регулятора передбачено, що у 2027 році інфляція знову почне сповільнюватися. Досягти цього вдасться завдяки жорсткішій монетарній політиці.
Головним загрозами для економіки та динаміки цін у Нацбанку називають продовження повномасштабної війни. Додатковий негативний вплив можуть спричинити перебої або недоотримання фінансування від міжнародних партнерів, а також затягування збройного конфлікту на Близькому Сході.
Окрім цього, регулятор бере до уваги стан державних фінансів. Значна частина підтримки з-за кордону безпосередньо залежить від проведення реформ та дотримання Україною взятих на себе зобов’язань. У НБУ запевняють, що за умови дотримання цих вимог зовнішнє фінансування вдасться суттєво компенсувати.
Статистика Нацбанку свідчить, що липневе підняття ставки стимулювало попит на державні облігації та депозити у національній валюті. Це сприяло зниженню тиску як на ринок валюти, так і на ціни.
Новий перегляд ставки у бік збільшення, як вважають у регуляторі, підтримає ці процеси, допоможе керувати інфляційними очікуваннями та поверне інфляцію до поступового зниження з виходом на ціль у 5%.
Разом із тим, у НБУ вважають, що це рішення не матиме помітного гальмівного ефекту на кредитування. Для допомоги підприємствам під час масованих обстрілів банк уже запровадив два пакети рішень, спрямованих на полегшення доступу до грошей, і продовжує готувати нові кроки.
У центробанку наголосили на готовності оперативно реагувати на зміни ризиків. Якщо загрози для цін та очікувань громадян значно зростуть, регулятор використає додаткові інструменти стримування інфляції.
У ситуації ж помітного спаду споживчої активності й охолодження ринку праці через погіршення безпекових умов, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних правил.
НБУ перевіряє «Сенс Банк» через внесення 150 млн грн застави за Германа Галущенка
Національний банк України розпочав позапланові перевірки «Сенс Банку», щоб з’ясувати, чи було втручання посадовців у роботу автоматизованої системи під час операцій із внесення 150 млн грн застави за ексміністра енергетики Германа Галущенка.
Про це НБУ повідомив у відповідях на запитання голови парламентської тимчасової слідчої комісії Ярослава Железняка.
Під час перевірок регулятор має встановити обставини можливого втручання в систему, перевірити, чи надавало керівництво банку відповідні вказівки працівникам, а також оцінити, чи були дотримані вимоги фінансового моніторингу під час проведення операцій із заставою.
У НБУ зазначили, що до завершення перевірок робити висновки про непрацездатність системи фінмоніторингу передчасно. За оцінкою регулятора, оприлюднені матеріали слідства вказують на те, що фігуранти шукали способи обійти контрольні механізми та втрутитися в роботу автоматизованих систем банку.
Хто, коли і яким саме способом міг обійти ці механізми, мають встановити результати перевірок.
Також Нацбанк заявив, що не має доступу до автоматизованих систем комерційних банків, не перевіряє операції під час їх ініціювання клієнтами та не надає дозволу і не накладає заборони на їх проведення. Обов’язок аналізувати та зупиняти підозрілі операції покладено на сам банк.
Як депозитні сертифікати НБУ принесли банкам 291,8 млрд грн за 2022–2025 роки
Механізм депозитних сертифікатів НБУ, як стверджується, фактично створює для комерційних банків надприбутки за рахунок коштів державного бюджету. Упродовж 2022–2025 років банки отримали через цей інструмент 291,8 млрд грн. Про це заявив журналіст Євген Плінський.
Для фінансування бюджетного дефіциту Міністерство фінансів розміщує ОВДП, які купують учасники ринку, зокрема НБУ. Від початку повномасштабного вторгнення Нацбанк утримує в ОВДП близько 670 млрд грн. У 2025 році Мінфін сплатив НБУ 85,3 млрд грн процентного доходу за цими облігаціями.
Водночас у 2025 році НБУ виплатив банкам 81,98 млрд грн за депозитними сертифікатами. За словами Плінського, це означає, що кошти, які Нацбанк отримує від держави за ОВДП, майже повністю спрямовуються через цей механізм до банківського сектору.
Загальний обсяг виплат банкам за депозитними сертифікатами у 2022–2025 роках сягнув 291,8 млрд грн. Автор вважає, що саме це стало одним із чинників різкого зростання прибутковості банків у період повномасштабної війни.
Чистий прибуток банків становив 24,7 млрд грн у 2022 році, 86,5 млрд грн у 2023 році, 91 млрд грн у 2024 році та 126,8 млрд грн у 2025 році.
На думку Плінського, депозитні сертифікати також послаблюють зацікавленість банків у кредитуванні реального сектору економіки. Замість того щоб шукати позичальників і оцінювати ризики, банки можуть спрямовувати вільну ліквідність до НБУ та отримувати гарантований дохід.
За наведеними ним даними, сукупні активи банківської системи дорівнюють 4,3 трлн грн, тоді як обсяг кредитування економіки становить лише 1,2 трлн грн.
Окремо зазначено, що 64,2% доходів від депозитних сертифікатів отримують банки з приватним та іноземним капіталом.
Плінський також звернув увагу на податкову політику щодо банків. За його словами, у 2025 році ставку податку на прибуток банків було знижено з 50%, яка діяла у 2023 та 2024 роках, і це дало змогу банкам залишити собі більшу частину рекордних прибутків.
«Зараз ми спостерігаємо класичну приватизацію прибутків і націоналізацію збитків», — заявив журналіст.
Він закликав парламент і уряд провести аудит цієї моделі, щоб оцінити доцільність подальшого застосування депозитних сертифікатів, а також їхній вплив на державний бюджет і кредитування економіки.
Лібералізація валютного ринку: як зміни вплинуть на гривню та інфляцію
Послаблення валютних обмежень для населення, які нещодавно запровадив Нацбанк, формують додатковий девальваційний тиск на гривню. Про це пише колишній голова Ради НБУ Богдан Данилишин.
За його даними, у базовому сценарії оцінки Нацбанку такі: додатковий попит сягатиме $0,3–0,6 млрд на місяць; річне навантаження на резерви становитиме $3,6–7,2 млрд, якщо НБУ повністю компенсуватиме цей попит; додаткове ослаблення гривні порівняно зі сценарієм без реформи очікується на рівні близько 1,5–3,5% упродовж 3–6 місяців; додатковий вплив на інфляцію оцінюється приблизно у 0,2–0,5 в. п.
Водночас Данилишин зазначає, що існує і зворотний бік: можливе зростання потенційного попиту на валюту, збільшення обсягів інтервенцій, ризик доларизації заощаджень, додатковий канал відтоку капіталу та посилення залежності курсової стійкості від зовнішнього фінансування. За його словами, для курсу це означає помірний додатковий девальваційний тиск, але не автоматичне знецінення. У базовому сценарії НБУ покриватиме значну частину нового попиту за рахунок резервів, тому гривня може бути дещо слабшою, ніж без лібералізації. Водночас причин очікувати валютного обвалу саме через серпневі зміни немає.
Призначення Альони Атаманюк до НБУ супроводжується питаннями щодо декларації та майна
Новопризначена керівниця Департаменту нагляду за небанківськими фінансовими установами Національного банку Альона Атаманюк опинилася в центрі уваги через приховування статків. Посадовицю пов’язують з очільником НБУ Андрієм Пишним. Їй закидають, що вона не вказує столичну нерухомість та користується транспортним засобом із заниженою офіційною ціною.
Про це повідомляє телеграм-канал “ВИЙ.Ukraine”.
У публікації зазначається, що голова НБУ повернув до уваги скандально відому першу заступницю голови Чернівецької обласної державної адміністрації Альону Атаманюк, яку у січні 2025 року було звільнено за образу за неповагу до ветерана війни.
За протекцією земляка Пишного вона займатиметься наглядом за небанківськими фінансовими установами. Також стверджується, що Андрій Григорович має звичку залучати до Нацбанку чернівецьких друзів з «Ощаду» не за професійні здібності, а за рівень особистих вподобань.
До призначення в Чернівецьку ОДА Альона Атаманюк протягом двох років була заступницею директора департаменту мікро, малого та середнього бізнесу АТ «Державний ощадний банк України».
У матеріалі наголошується, що рівень «доброчесності» та вміння спілкуватися з людьми обов’язково приверне увагу НАЗК.
Окремо звертається увага на декларування майнового стану Атаманюк. Автомобіль VOLKSWAGEN BEETLE 2016 р.в. чиновниця придбала за 49 тис гривень, що, як стверджується, в десятки разів менше реальної вартості.
Після переїзду в Київ мільйонер Альона Атаманюк, яка завдяки Пишному має земельні ділянки та декілька квартир в Чернівцях, задекларувала орендовану кімнату на 30 метрів. Також згадується, що ця чиновниця свого часу заявляла, що військові ветерани їй “не рівня, аби сидіти поруч з нею”.
У публікації ставиться під сумнів те, що людина з таким ставленням до людей могла переїхати в маленьку кімнату, зважаючи на те, що зарплата Атаманюк щонайменше 200 тис гривень на місяць. При цьому стверджується, що її апартаменти в Києві насправді вражають.
На завершення автори матеріалу зазначають, що кадрова політика Голови НБУ продовжує дивувати та свідчить про набір у головний банк країни «чернівецьких друзів» зі шкідливою репутацією і зневагою до людей. На їхню думку, результати діяльності таких персон надалі відображаються у звітах міжнародних організацій та на подальшому рівні довіри до нашої країни.
НБУ обговорює фотофіксацію клієнтів під час операцій у платіжних терміналах
Нацбанк розглядає можливість запровадити фотофіксацію під час поповнення рахунків через термінали самообслуговування. Йдеться про зобов’язання для власників платіжних терміналів фотографувати користувачів під час проведення операцій.
Такі термінали встановлені майже в кожному магазині. Через них найчастіше поповнюють картки, оплачують мобільний зв’язок і комунальні послуги. Тепер регулятор хоче, щоб під час кожної транзакції фіксувалося фото обличчя клієнта.
Офіційного рішення наразі немає, однак ініціативу вже активно обговорюють. Також поки не визначено, для яких саме операцій буде потрібне фотографування. За однією версією, знімки робитимуть лише під час поповнення банківських рахунків, за іншою — під час будь-яких фінансових операцій.
Джерела в НБУ пояснюють, що мета ініціативи — боротьба із сірими зарплатами. Якщо раніше гроші видавали в конвертах, то тепер їх зараховують на особисті картки співробітників, маскуючи це під звичайне «поповнення клієнтом власного рахунку». При цьому перекази не використовують, щоб уникнути банківського моніторингу.
Схема виглядає так: після введення номера картки та телефону відправник отримує одноразовий код із трьох цифр і передає його отримувачу. Після введення цього коду в термінал гроші зараховуються. Регулятор звернув увагу на таку практику після того, як помітив, що одні й ті самі картки нібито самостійно поповнюються з різних міст упродовж короткого часу, хоча фізично це неможливо для однієї людини.
Формально така схема не порушує закон, оскільки термінал не проводить додаткової перевірки особи.
Водночас експерти вважають, що фотографування не розв’яже проблему сірих зарплат. Вони пояснюють це кількома причинами. По-перше, фото не передаватимуться в режимі реального часу. По-друге, знімки зберігатимуться лише у власників терміналів на випадок перевірок НБУ або слідчих дій. По-третє, порівняння з базами даних в онлайн-режимі не передбачено. В Україні немає єдиної бази фотографій власників рахунків, тому звіряти нові знімки буде ні з чим. По-четверте, термінал не зможе зупинити операцію, якщо її проводить не власник картки, через відсутність можливості перевірки.
Підтвердження особи й надалі відбуватиметься через одноразові коди. Створення повноцінної фотобази всіх клієнтів можливе лише у віддаленій перспективі.
Навіть у такому разі обійти систему буде неважко: достатньо надіти маску, козирок кепки або прикрити обличчя рукою.
За деякими даними, вимога може стосуватися лише небанківських терміналів, однак джерела стверджують, що вона стане обов’язковою для всіх — і банків, і небанківських компаній.
За найоптимістичнішими оцінками, нововведення може набути чинності не раніше 2027 року. Наразі навіть проєкту постанови НБУ не існує.
EasyPay та City24 обговорюють нові правила для терміналів
Компанії EasyPay та City24 обговорюють суттєве посилення правил роботи терміналів, що може кардинально змінити процес проведення операцій для користувачів. Про це повідомляє Forbes.
Причиною таких змін стали перевірки Нацбанку, під час яких виявили проблеми з ідентифікацією клієнтів, а також підозрілі швидкі операції через термінали.
У зв’язку з цим наразі обговорюють запровадження відеоверифікації клієнтів під час проведення операцій, обов’язкове встановлення камер на всіх терміналах, а також збільшення пауз між операціями, щоб унеможливити швидке проведення великої кількості платежів поспіль.
Нова банкнота 2000 гривень: у презентаційній серії помітили ініціали голови НБУ
Банкіри звернули увагу на презентаційні банкноти номіналом 2000 гривень із новою серією — ПА. Це позначення одразу розтлумачили як «Пишний Андрій».
У фінансовому середовищі вважають, що таким чином голова Нацбанку прагне залишити слід в історії. Такі припущення з’явилися особливо після невдачі з ідеєю перейменування копійок на «шаги», адже відповідний законопроект так і не дійшов до розгляду у Верховній Раді.
Під час презентації в НБУ зазначили, що з 2019 року обсяг готівки в обігу зріс більш ніж удвічі — з 390 млрд грн до 970 млрд грн на липень 2026 року. У Нацбанку це пояснили воєнними потребами економіки, маючи на увазі труднощі з безготівковими платежами на початку повномасштабного вторгнення 2022 року, а також масові відключення банкоматів і терміналів під час блекаутів.
Також у НБУ звернули увагу на критичне зростання частки банкнот номіналом 1000 гривень — до 55 % усього обсягу готівки. Банкноти інших номіналів — 500, 200, 100 і 50 гривень — мають менший попит через низьку купівельну спроможність.
Банкноти номіналом 2000, окрім України, є і в інших країнах:
• Росія — 2000 рублів (інфляція близько 5,6 %, при цьому в обігу є й 5000 рублів);
• Казахстан — 2000 тенге (8-9 %);
• Чехія — 2000 чеських крон (2-3 %);
• Угорщина — 2000 форинтів (1,7-1,8 %);
• Аргентина — 2000 песо (від 100 % до 250 %);
• Індія — 2000 рупій (5-6 %);
• Чилі — 2000 песо (4,3 %);
• Японія — 2000 єн (2,5 %).
НБУ випустить банкноту номіналом 2000 гривень із портретом Василя Стуса
В Україні з’явиться нова банкнота — найвищого номіналу 2000 гривень із зображенням поета-шістдесятника Василя Стуса. Про це під час пресбрифінгу заявив голова НБУ Андрій Пишний.
Банкнота надійде в обіг 4 вересня 2026 року. Як зазначив голова НБУ, нова купюра з’явиться в обігу саме 4 вересня — у день пам’яті Василя Стуса.
Необхідність запровадження нового номіналу пояснюють тим, що частка тисячогривневих купюр в обігу сягнула 55%, а середня зарплата зросла до 30 961 гривні. Очікується, що це також допоможе оптимізувати логістику: новий номінал дозволить суттєво зменшити витрати держави та банків на перевезення й зберігання готівки.
На банкноті номіналом 2000 гривень зображено Василя Стуса — видатного українського поета, перекладача, політв’язня та дисидента, одного з найяскравіших представників руху шістдесятників. Його портрет розміщено на лицьовому боці купюри, а праворуч від портрета — підпис «В. Стус».
У лівому нижньому кутку великим шрифтом нанесено число «2000», перед яким розміщено символ гривні «₴». Вертикальний номінал «2000» також видно на захисній стрічці праворуч.
Нова банкнота матиме щонайменше 20 сучасних елементів захисту, що значно підвищують її стійкість до фальшування. Водночас, як наголосив Пишний, українська гривня й без того належить до найбільш захищених валют у світі.