Національний банк України очікує посилення цінового тиску та різкого уповільнення економічного зростання. Головними факторами цього стали російські атаки, подорожчання пального та скорочення обсягів міжнародної фінансової допомоги. Протягом жовтня правління НБУ ухвалило рішення збільшити облікову ставку з 16% до 16,5% річних. Голова регулятора Андрій Пишний повідомив, що цей крок зумовлений суттєвим посиленням цінового тиску та погіршенням очікувань щодо інфляції. Метою підвищення ставки є підтримка привабливості активів у гривні та стабільності валютного сегмента ринку, а також стримування інфляційних очікувань і росту цін.

Нацбанк прогнозує інфляцію на рівні 12,5%
Регулятор погіршив очікуваний показник інфляції з 10% до 12,5%, при цьому у вересні її поточний рівень складав 10%. Андрій Пишний зазначив, що частка наслідків обстрілів території України в нинішній інфляції становить 0,7%. На цінову динаміку також впливатимуть дорожчання пального та розширення масштабів бюджетних стимулів. За словами керівника НБУ, ворожі атаки спричинили різке скорочення ділової активності, а втрачені економічні потужності обмежуватимуть відновлення.

Окрім того, регулятор суттєво погіршив прогноз зростання української економіки на 2026 рік: замість очікуваного раніше зростання на 1,8% тепер передбачається скорочення на 0,4%, що свідчить про можливу рецесію.

Міжнародна допомога надходить повільніше, ніж очікувалося
Андрій Пишний поінформував, що в третьому кварталі обсяги фінансової підтримки від міжнародних партнерів виявилися нижчими за прогнози. Однією з причин стали затримки у виконанні реформ з боку України. Водночас у жовтні український парламент прийняв низку законів, покликаних розблокувати фінансування від Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду. У НБУ очікують, що Україна надалі прискорить виконання взятих зобов’язань за програмами підтримки, що зменшить невизначеність щодо джерел наповнення бюджету.

У прогнозі Національного банку закладено, що у 2026 році Україна отримає близько 50 мільярдів доларів прямих бюджетних вливань та понад 32 мільярди доларів за військовою складовою програми Ukraine Support Loan. На 2027 рік заплановані обсяги на рівні приблизно 52 мільярдів і 37 мільярдів доларів відповідно.

Заступник голови НБУ Юрій Гелетій пояснив, що в разі несвоєчасного надходження зовнішнього капіталу передбачений резервний сценарій — активніше залучення коштів на внутрішньому борговому ринку. Зокрема, Міністерство фінансів може збільшити обсяги розміщення облігацій внутрішньої державної позики. Юрій Гелетій нагадав, що подібні рішення вже ухвалювалися в 2024–2025 роках, коли держава збільшувала внутрішні запозичення.

Які ризики загрожують українській економіці
Андрій Пишний виокремив кілька чинників, здатних посилити економічний тиск у разі продовження бойових дій:
– Додаткові бюджетні потреби: витрати на обороноздатність та відновлення можуть зрости, що сприятиме розширенню внутрішнього попиту, зокрема на імпортну продукцію.
– Посилення тиску на зарплати: дефіцит кадрів та негативні міграційні процеси можуть призвести до подальшого зростання оплати праці.
– Ризики міжнародного фінансування: зберігається ймовірність затримок у надходженні коштів та змінення їхніх обсягів.
– Подорожчання енергоносіїв: війна на Близькому Сході здатна викликати зростання світових цін на нафту, що стримує економічне зростання та посилює інфляційний тиск в Україні.

Водночас, за словами очільника НБУ, подальше погіршення безпекової ситуації може помітно охолодити внутрішній попит, що матиме дезінфляційний ефект. Крім того, ускладнення експорту через блокування портів може в короткостроковій перспективі сприяти зниженню закупівельних цін на окремі продовольчі товари.