Партнери оголосили у Ґданську про 375 мільйонів євро допомоги для енергетики України

У Ґданську пройшло четверте засідання Координаційної групи з питань енергетики України G7+, яке також називають «енергетичним Рамштайном».

Як повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль, до зустрічі долучилися представники 20 країн, ЄС і шести міжнародних організацій. За час повномасштабного вторгнення ворог завдав понад 6 тисяч ударів по українській енергосистемі.

Україна окреслила пріоритети на 2026–2027 роки. Серед них — одночасне зміцнення стійкості енергосистеми в умовах війни та повна інтеграція до європейського енергетичного простору. Це передбачає захист інфраструктури, відновлення пошкоджених потужностей, розвиток розподіленої генерації, закачування газу в підземні сховища та розбудову міждержавних інтерконекторів.

Упродовж 2026 року партнери спрямували до Фонду підтримки енергетики України понад 317 млн євро. Водночас обсяг незабезпечених потреб уже перевищив 650 млн євро.

Найбільше коштів потрібно на ремонт і відновлення пошкоджених об’єктів — 295 млн євро. Ще близько 192 млн євро необхідно для розвитку розподіленої генерації, а майже 148 млн євро — на формування аварійного резерву та закупівлю критично важливого обладнання.

Окремо Шмигаль наголосив, що для успішного проходження наступної зими необхідно додатково відремонтувати та відновити понад 3 ГВт теплової генерації. Україна розраховує на подальшу підтримку партнерів.

Прем’єр подякував Литві, Німеччині, Латвії, Словаччині, Австрії, Хорватії та Нідерландам, які вже передають або готові передати обладнання з виведених з експлуатації ТЕС.

Також він висловив вдячність Європейській комісії, державам-членам ЄС і всім партнерам, які долучаються до відновлення української енергетики.

Пізніше Шмигаль повідомив, що за підсумками зустрічі нову допомогу оголосили США (154 млн євро), Швеція (137 млн євро), Норвегія (77 млн євро), Естонія (2,125 млн євро), Ісландія (550 тис. євро) та Литва (4 млн євро). Загальна сума становить 375 млн євро.

Макрон назвав пріоритети саміту НАТО в Анкарі щодо України та санкцій проти РФ

На найближчому саміті НАТО в Анкарі союзники планують зафіксувати спільний підхід щодо України, який сформувався після останніх самітів G7 та Європейської ради. Про це заявив президент Франції Емманюель Макрон за підсумками зустрічі у форматі НАТО E5 у Берліні.

Макрон наголосив, що зараз триває нове зближення між європейцями та американцями. За його словами, послідовність, яка почалася на G7 в Евіані, продовжилася на Європейській раді минулого тижня і має бути продовжена на саміті НАТО в Анкарі, а згодом — у межах Коаліції охочих на підтримку України та гарантій безпеки, яку зберуть 13 липня.

Президент Франції вважає, що головним підсумком останніх днів стало уточнення спільної позиції партнерів щодо України. Він зазначив, що вперше за 18 місяців усі члени G7 підписали один і той самий текст, а американці разом із європейськими партнерами підтвердили підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, військову й енергетичну допомогу, а також санкції проти Росії. На його думку, це є дуже важливим досягненням.

Окремо союзники мають закріпити рішення щодо російської нафти й газу та зберегти санкційний тиск на РФ. Макрон сказав, що посилення санкцій рухається саме в цьому напрямі, це було зафіксовано останніми днями, і саме це обговорюватимуть в Анкарі.

Також, за словами президента Франції, саміт в Анкарі має ще раз підтвердити важливість європейської опори НАТО.

Зеленський заявив про очікування рішення G7 для операцій ЗСУ в Криму

Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні повідомив, що Україна очікує від країн G7 конкретного рішення, яке дасть змогу ЗСУ провести операції в окупованому Криму та змусить Росію «вибрати мир».

За словами глави держави, українська операція, зокрема щодо Криму, була ретельно прорахована. Він наголосив, що її перебіг доводить: якщо Україна отримає те, про що йшлося під час розмов із партнерами G7, а це залежить від їхнього рішення, тоді вдасться швидко створити умови, за яких Росія буде змушена обрати мир.

Зеленський також додав, що Україна дуже розраховує на позитивну відповідь партнерів, оскільки вони точно знають, про що йдеться.