Банкрутство «Тедіс Україна» після втрати позицій на тютюновому ринку

Господарський суд Одеської області 23 квітня почав розгляд справи про банкрутство ТОВ “Тедіс Україна” — компанії, яка ще нещодавно домінувала на ринку дистрибуції сигарет в Україні. Про це йдеться у судовому реєстрі.

Ініціатором процедури стало ТОВ “Аккорд Голд”. За договором постачання від 2025 року “Тедіс Україна” заборгував компанії 38,1 млн грн. “Аккорд Голд” здійснив передплату за товар, однак “Тедіс” своїх зобов’язань не виконав. Пізніше сторони розірвали договір і домовилися про повернення коштів, але цього не відбулося.

У 2023 році “Тедіс Україна” з доходом 61,5 млрд грн входила до топ-10 найбільших приватних компаній України. У 2025 році її дохід майже впав до нуля, свідчать дані YouControl.

Forbes Україна писав, що головною причиною такого різкого падіння стало розірвання контрактів із ключовими виробниками тютюнових виробів, зокрема Philip Morris і JTI Україна. Після втрати офіційних дистриб’юторських угод компанія позбулася основи свого бізнесу.

Новим лідером на ринку дистрибуції сигарет в Україні стала компанія ДЛ Солюшн, яка за кілька років досягнула доходу у 114 млрд грн, за даними YouControl.

Судові справи та розкрадання: Схеми діяльності керівника ‘Укрпрофоздоровниці’

Микола Субота, голова Правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», науковець який кришує шахрайські кол-центри і не тільки по суботам.Про це пише Викривач.Микола Субота (зокрема “Укрпрофздоровниця”) фігурує у значній кількості скандалів, пов’язаних із управлінням та схемами реалізації профспілкового майна, серед яких лікарні та санаторії. Борги, непрозора оренда та доведення об’єктів до занепаду – все це відбувалося за каденції Суботи. Непогано так, погодьтеся.Під його керівництвом компанія опинилася у центрі тисяч судових процесів — понад 400 цивільних, 400+ кримінальних та більше ніж 2 тисяч господарських справ.Окремі кримінальні провадження стосуються можливого незаконного відчуження державного майна, зокрема і санаторних комплексів, активи яких навіть передавались в управління АРМА.Серед подібних відчужень також реалізація бальнеологічної лікарні у Києві, за фактом чого порушили кримінальну справу через можливі збитки державі.Окрему увагу привертає попередня діяльність Суботи: під час керівництва ВАТ «Сумський рафінадний завод» підприємство фігурувало у кримінальному провадженні щодо зловживання службовим становищем, а згодом було доведене до банкрутства. Крім того, низка пов’язаних із ним компаній також припилили діяльність саме через банкрутство, що може свідчити про системний, ймовірно, умисний характер управління активами. У публічному просторі Субота також неодноразово згадувався у контексті можливого незаконного збагачення — йдеться про придбання дорогої нерухомості та земельних ділянок при офіційно невисоких доходах, що може не відповідати задекларованим фінансовим можливостям.Крім того, у 2026 році з’явилась інформація про можливу причетність до функціонування шахрайського кол-центру у будівлі «Укрпрофоздоровниці» в Києві, що ще більше посилило негативний інформаційний фон навколо керівника компанії.

Словацька компанія та виведення коштів: історія пов’язана з колишнім головою Волинської ОДА

Словацька компанія NextTradeEurope s.r.o. стала ключовою у фінансових операціях ТОВ «Нексттрейд», яке належить родині колишнього голови Волинської ОДА Олександра Башкаленка. Заборгованість «Нексттрейд» перед «Укргазбанком» склала понад 806 млн грн. Приблизно 19 мільйонів євро були виведені через цю словацьку компанію. Процедура банкрутства ТОВ «Нексттрейд» офіційно розпочалася 30 червня 2025 року. Рахунки компанії були арештовані, і зараз проводяться перевірки посадовців банку.

Схему вугільного бізнесу розкрили: як номінальний Сергій Саприкін прикривав діяльність Дмитра Коваленка

Прізвище нікому невідомого підприємця Сергія Саприкіна у публічній площині спливло у зв’язку з контрольованим банкрутством ТОВ «Інтеркоалтрейдинг» та подальшими вельми спірними торгами з продажу його активів.У публікаціях, що розслідують справу про банкрутство, саме Сергій Олександрович Саприкін виступає як особа, на яку була зареєстрована компанія-покупець активів банкрута – ТОВ «Коксохімічна збагачувальна фабрика „Воскресенська“». Також увагу акцентують на тому факті, що продаж збанкрутілого ТОВ «Інтеркоалтрейдинг» насправді був елементом складної фінансової схеми з передачі його активів за заниженими цінами іншим учасникам ринку.За схемою банкрутства ТОВ «Інтеркоалтрейдинг» стояв Дмитро Коваленко, один із вельми одіозних тіньових гравців вугільного ринку. До банкрутства компанія, що володіла значними фінансовими та матеріальними активами, була доведена внаслідок штучного процесу, результатом якого став вивід великих боргів і вимог в окремі лоти та їх реалізація за суми, які явно не відповідають ринковій вартості.Одним із найбільш спірних епізодів стали торги, під час яких лоти з заборгованістю в десятки мільйонів гривень були продані за символічні суми, що викликає питання щодо чесності та прозорості процесу, а також про можливих зацікавлених сторін. Журналісти та аналітики зазначали, що ці торги відбувалися без реальної конкуренції та за участю компаній, які не мають очевидної ділової історії, але виявляються пов’язаними з ключовими фігурантами схем.Хто такий Дмитро КоваленкоНайчастіше в історії банкрутства та подальшого виведення активів ТОВ «Інтеркоалтрейдинг» спливає прізвище Дмитра Коваленка – бізнесмена, якому приписують контроль над низкою компаній, через які проходили спірні угоди.Дмитро Коваленко – український бізнесмен, який є фігурантом численних журналістських розслідувань, у яких його пов’язують із вугільним бізнесом, офшорами, міжнародними фінансовими структурами та постачанням російського вугілля і вугілля з неконтрольованих територій так званих «Л/ДНР» в Україну. Дмитра Коваленка називають ключовою фігурою у швейцарській компанії Adelon AG, яка у 2021–2022 роках виступала великим покупцем вугілля у низки російських постачальників. Ця діяльність продовжувалася і після вторгнення Росії в Україну, з використанням інструментів міжнародного трейдингу.Коваленко також причетний до структур, що мають офшорну реєстрацію в ОАЕ (Plaimp SFP Limited) та на Британських Віргінських островах (Bremer International Limited), через які реалізовувалися фінансові операції та схеми.Додатково розслідування пов’язують Коваленка з низкою українських та російських компаній у вугільній сфері (ТОВ «Антрацит», ТОВ «Христофорвугілля», ТОВ «Агрофірма Ясенівська» та ін.), а також із фігурами з бізнесу, пов’язаними з постачанням вугілля та енергетичними активами. Ці зв’язки формують картину широкої ділової мережі, яка використовується для переміщення капіталу та активів між юрисдикціями, часто в обхід санкцій чи обмежень.Детальніше про Дмитра Коваленка та його роль у постачанні вугілля з РФ в Україну можна прочитати тут, у цьому розслідуванні його фігура важлива в контексті того факту, що саме Коваленка називають ключовим організатором схеми з банкрутства ТОВ «Інтеркоалтрейдинг».Ноунейм Сергій СаприкінПокупцем активів ТОВ «Інтеркоалтрейдинг» виступило ТОВ «Коксохімічна збагачувальна фабрика “Воскресенська”», власником якого на той момент значився якийсь Саприкін Сергій Олександрович, якого невдовзі замінили наступні номінали.Чому розслідувачі роблять висновок, що Сергій Саприкін – номінал? До цього висновку призводить сукупність кількох факторів. По-перше, на вугільному ринку ніхто ніколи не чув про бізнесмена Сергія Саприкіна. Він з’явився як власник ТОВ «Коксохімічна збагачувальна фабрика “Воскресенська”» саме в період банкрутства ТОВ «Інтеркоалтрейдинг» та виведення його активів, а невдовзі після цього також канув у невідомість.Крім того, вивчення відкритих реєстрів дає розуміння того факту, що Сергій Саприкін ніяк не міг купити ТОВ «Коксохімічна збагачувальна фабрика “Воскресенська”», оскільки його бізнес не дозволяв це зробити. Сергій Олександрович Саприкін є власником ТОВ «Валіант-С» (код 37748386) та ПП «Монтажспецкомплект» (код 3495807, компанія припинила свою діяльність). Також Сергій Саприкін значиться директором ТОВ «ІДЛ-Гласс» (код 45173055) зі Сваляви.Щодо останньої, то директор із Саприкіна – так собі: компанія в збитках. Але куди цікавіший кінцевий бенефіціар, яким виступає Коваленко Даниїл Дмитрович.Щодо Сергія Саприкіна як бізнесмена, то ТОВ «Валіант-С», хоча і не банкрут, але теж особливо похвалитися нічим: чистий прибуток компанії ніколи не перевищував мільйона гривень, що в місячному перерахунку дає лише близько ста тисяч – фактично середню зарплату не дуже успішного менеджера у великому місті.Ще один нюанс, який підтверджує висновок про те, що Сергій Саприкін – звичайний номінал – відомості з судових реєстрів. Як ми пам’ятаємо з реєстраційних даних ТОВ «Коксохімічна збагачувальна фабрика “Воскресенська”», Сергій Олександрович Саприкін має наступну реєстрацію: місто Дніпро, вулиця Путилівська, будинок 12, квартира 10. У судових реєстрах є кілька справ щодо Саприкіна Сергія Олександровича, який проживає за цією адресою.По-перше – постанова щодо адміністративного правопорушення від 13.05.2015 року, згідно з якою особа, зареєстрована за вказаною вище адресою, позбавляється права керування автомобілем за водіння у нетверезому стані.Це, звісно, справа давня і нічого не доводить, хоча Саприкін у постанові суду вказаний як «ніде не працюючий». Куди цікавіший наступний рядок із реєстру судових справ:Тут Сергій Олександрович Саприкін виступає як відповідач за позовом «ПриватБанку» про стягнення заборгованості. Звісно, можна припустити, що великий бізнесмен Сергій Саприкін взяв великий кредит у «Приваті» і не зміг віддати. Але – ні: у реєстрі судових рішень є відповідний документ, з якого випливає, що йдеться про звичайний споживчий кредит на суму у 2 000 (Дві тисячі) гривень.Прізвище Саприкін фігурує ще в справах про розлучення, але це вже особисте і до справи, якщо і стосується, то опосередковано.Куди важливіше те, що «великий бізнесмен», власник шахт, фабрик і заводів, насправді виявляється людиною, яка бере в банку кредит у 2 000 (Дві тисячі) гривень під грабіжницький відсоток і, звісно, не віддає його.Що робить цей «великий бізнесмен» серед власників ТОВ «Валіант-С» та директорів ТОВ «ІДЛ-Гласс»? Думається, те ж саме, що і серед «бенефіціарів» ТОВ «Коксохімічна збагачувальна фабрика “Воскресенська”». Чиї інтереси він обслуговує цього разу? Логічно припустити, що тієї ж самої людини, що і в разі з банкрутством ТОВ «Інтеркоалтрейдинг», тим більше, що у випадку з ТОВ «ІДЛ-Гласс» бенефіціар також носить прізвище Коваленко. Але в будь-якому випадку – точно не свої власні.