Обережно: нова хвиля фішингових атак від імені Податкової служби

Українців попереджають про активізацію кібершахраїв, які масово розсилають електронні листи від імені Податкової служби. Метою зловмисників є отримання доступу до конфіденційних даних громадян та підприємців. Про це повідомило Міністерство юстиції.

У листах шахраї зазвичай повідомляють про вигаданий податковий борг, накладення штрафу або необхідність термінової звірки документів. До таких повідомлень додаються підозрілі файли або посилання.

Фахівці наголошують: відкривати вкладення в таких листах небезпечно, адже вони можуть містити шкідливе програмне забезпечення. Це дозволяє зловмисникам отримати доступ до особистої інформації, зокрема до даних для входу в банківські рахунки.

Щоб убезпечити себе, необхідно ретельно перевіряти адресу відправника. Офіційні повідомлення від державних установ завжди надходять з домену «gov.ua».

Для перевірки актуальної інформації щодо податків, нарахувань чи штрафів слід користуватися лише офіційним Електронним кабінетом платника податків або застосунком «Дія».

Фейкові листи від імені «Нової пошти»: як діють шахраї та що радить компанія

В Україні посилилася нова фішингова кампанія: зловмисники розсилають електронні листи, видаючи їх за повідомлення від «Нової пошти». У таких листах адресатів лякають нібито виявленими порушеннями у звітності та можливими податковими перевірками.

Про це повідомили у «Новій пошті». У компанії підкреслили, що ця розсилка не пов’язана ані з «Новою поштою», ані з іншими компаніями групи NOVA. Там також зазначили, що фахівці з кібербезпеки вже займаються припиненням цієї фішингової кампанії та взаємодіють із профільними службами й провайдерами, щоб заблокувати діяльність шахраїв.

За даними компанії, у підроблених повідомленнях вказують вигадані відомості про нібито виявлені під час аудиту порушення. У такий спосіб шахраї намагаються змусити одержувачів терміново відкрити вкладені файли або перейти за посиланнями, пояснюючи це необхідністю внести виправлення.

У «Новій пошті» закликали користувачів ретельно перевіряти адресу відправника, оскільки офіційні листи надсилають лише з корпоративних доменів компанії. Клієнтам також радять не відкривати вкладення і не переходити за посиланнями в листах від невідомих або підозрілих відправників.

Якщо користувач уже відкрив файл або перейшов за посиланням, у компанії рекомендують якомога швидше змінити паролі до своїх облікових записів, перевірити активні сесії та завершити всі підозрілі підключення. Окрім цього, радять увімкнути двофакторну автентифікацію для електронної пошти, месенджерів, інтернет-банкінгу та інших важливих сервісів.

У разі отримання такого повідомлення лист слід позначити як спам і видалити — це допоможе поштовим сервісам ефективніше блокувати подібні шахрайські розсилки.

Мін’юст попередив про фальшиві судові повістки електронною поштою

Міністерство юстиції України попередило громадян про нову хвилю онлайн-шахрайства. Зловмисники масово розсилають фальшиві повідомлення від імені судових органів і закликають перейти за посиланнями, щоб нібито перевірити судові справи.

Як повідомляє Міністерство юстиції України, шахраї надсилають електронні листи про начебто виклик на судове засідання у кримінальному провадженні. У таких повідомленнях користувачів спонукають завантажувати шкідливі файли або переходити за сторонніми посиланнями.

Головна мета зловмисників — отримати доступ до персональних даних, банківських рахунків або встановити на пристрій вірусне програмне забезпечення.

У Мін’юсті нагадують про базові правила безпеки: не відкривати вкладення, не переходити за посиланнями, не відповідати на такі повідомлення, а одразу видаляти листи та перевіряти інформацію в офіційних джерелах.

У відомстві також підкреслюють, що справжні повістки надходять виключно через офіційні канали: рекомендованим поштовим відправленням, через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» або за допомогою SMS-повідомлень від офіційного відправника з назвою SUDPOVISTKA.

У Держспецзв’язку застерегли про шахрайство з «компенсаціями» за відключення світла

У соціальних мережах активно розповсюджують повідомлення про нібито грошові виплати за тривалі відключення електроенергії. Про це попереджає Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації.

У таких повідомленнях користувачів закликають перейти за посиланням і подати заявку на отримання компенсації. Насправді йдеться про чергову шахрайську схему, мета якої — заволодіти коштами довірливих громадян.

Зазвичай це посилання веде на фішинговий сайт, створений для викрадення персональних і банківських даних. На підробленому ресурсі користувачів просять ввести конфіденційну інформацію.

Після отримання цих даних шахраї можуть увійти до вашого інтернет-банкінгу зі свого пристрою та викрасти кошти.

Як не потрапити в пастку?

У Запоріжжі чоловіка засудили за привласнення благодійних коштів для родин загиблих дівчат

У Запоріжжі суд виніс вирок 26-річному чоловіку, який привласнив благодійні кошти, зібрані для родин двох дівчат, загиблих внаслідок російського ракетного удару.

Після трагедії він долучився до збору грошей і відкрив рахунок на своє ім’я. Упродовж десяти днів люди переказали понад 284 тис. грн. Однак чоловік не передав ці кошти родинам: понад 184 тис. грн він програв у букмекерській конторі, а решту витратив на власні потреби.

Після звернення батьків до правоохоронців суд визнав його винним і призначив 6 років позбавлення волі.

У Києві викрили шахрайський кол-центр, який ошукав громадян США на понад 500 тисяч доларів

У Києві правоохоронці ліквідували масштабний шахрайський кол-центр, жертвами якого стали громадяни США. За даними поліції, сума збитків перевищила 500 тисяч доларів.

Слідство встановило, що зловмисники видавали себе за фінансових консультантів. Під таким прикриттям вони переконували іноземців інвестувати гроші у фіктивні криптопроєкти та акції.

Учасникам цієї оборудки загрожує до 8 років ув’язнення.

У Києві винесли вирок за шахрайську схему зі зборами нібито на потреби ЗСУ

Дніпровський районний суд Києва ухвалив вирок Гуку Василю Олександровичу у справі про масштабне шахрайство, замасковане під збір коштів для Збройних Сил України. За даними справи, обвинувачений представлявся керівниками обласних військових адміністрацій і схиляв підприємців перераховувати гроші нібито на потреби фронту.

Про це повідомив телеграм-канал “Судом по схемах” із посиланням на справу № 755/21716/25.

Для реалізації схеми фігурант заздалегідь підготував технічні засоби: придбав кілька мобільних телефонів, десятки SIM-карток, а також отримав доступ до банківських рахунків, відкритих на підставних осіб, так званих «фунтів».

Діючи через IP-телефонію та месенджери Viber і Telegram, Гук В. О. використовував таку схему. Спочатку він створював фальшиві профілі, які імітували акаунти голів Харківської, Полтавської, Запорізької, Тернопільської та Чернігівської ОВА. Далі надсилав директорам фермерських господарств і компаній підроблені листи з вимогою «долучитися до програми благодійної допомоги ЗСУ». Після цього надавав реквізити карток «волонтерів», куди підприємці переказували кошти, вважаючи, що допомагають армії.

Упродовж періоду з липня по листопад 2024 року обвинувачений ошукав низку підприємств, серед яких ФГ «Агро-Вікторія», ТОВ «ОПТИМАЛ», ПСП «Пісківське» та інші. У результаті він заволодів сотнями тисяч гривень.

Під час розгляду справи в суді Гук В. О. повністю визнав свою вину, підтвердив усі епізоди злочину та висловив каяття. Суд також узяв до уваги позитивні характеристики обвинуваченого.

Вироком від 10 червня 2026 року йому призначено 5 років позбавлення волі. Водночас на підставі ст. 75 КК України його звільнили від реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк 3 роки. У цей період він має регулярно з’являтися до органів пробації та не виїжджати за межі України без дозволу.

Окрім цього, суд задовольнив цивільні позови потерпілих. Засуджений повинен відшкодувати понад 160 000 гривень матеріальних збитків.

Щодо речових доказів, арешт із мобільних телефонів, ноутбуків і банківських карток, які використовувалися як знаряддя злочину, було скасовано. Частину техніки суд постановив повернути власнику, а упаковку — знищити.

Таким чином, «віртуальний голова адміністрації» отримав три роки іспитового строку, протягом яких має довести своє виправлення.

Міжнародна операція: ліквідація шахрайського кол-центру у Харкові

У Харкові було виявлено шахрайський кол-центр, який обдурив громадян ЄС на суму щонайменше 100 тисяч євро. Схема діяла з використанням елементів, характерних для справжньої компанії: були офіс, чіткий розподіл обов’язків, готові сценарії дзвінків, проводилися перевірки на поліграфі, використовувалися відеоспостереження та пропускна система. Шахраї обирали людей, які вже ставали жертвами афери. Вони пропонували «повернути» втрачені кошти, а натомість отримували доступ до банківських рахунків, оформлювали кредити та виводили гроші. Окрім цього, діяла схема фіктивних інвестицій у криптовалюту та трейдинг: жертвам показували вигадані прибутки, а потім вимагали додаткові кошти на «комісії». Спочатку правоохоронці встановили 6 потерпілих із Латвії, які втратили понад 100 тисяч євро. Згодом було виявлено щонайменше 50 жертв у Латвії та інших країнах. У рамках міжнародної спецоперації було затримано двох організаторів і трьох учасників схеми. Під час 14 обшуків було вилучено комп’ютери, 49 мобільних телефонів, автомобілі та інші докази.

Схема відмивання криптовалюти через біржі та нелегальний гральний сервіс в Україні

За матеріалами розслідування, група осіб побудувала схему викрадення криптовалюти з подальшою легалізацією коштів. Один із епізодів стався 2 жовтня 2025 року, коли потерпілий отримав у Telegram повідомлення від зловмисника, який представився співробітником школи FFA Trading. У результаті жертва втратила 21,45 тис. USDT.

Аналіз транзакцій показав, що викрадені кошти пройшли через ланцюг гаманців із «прогрівом», тобто відправкою TRX для оплати комісії. Після цього активи були акумульовані та виведені на біржі MEXC і Binance. За період із січня по листопад 2025 року один із ключових гаманців отримав понад 1,27 млн USDT. Слідство встановило причетність щонайменше трьох громадян України, які, за даними прокуратури, використовували акаунти на Binance та MEXC для легалізації викрадених коштів.

За інформацією кіберполіції, сайт 1win com продовжує працювати на території України, хоча не має відповідної ліцензії. Платформа надає українцям доступ до азартних ігор без перевірки юрисдикції, що суперечить закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Дослідження транзакцій також зафіксувало значні фінансові потоки від 1win на криптогаманці. Зокрема, один гаманець у Bybit отримав 1,43 млн USDT, із яких 934 тис. USDT надійшли безпосередньо від 1win. Chainalysis визначив ці надходження як кошти від азартних ігор (Gambling). Власником пов’язаних акаунтів на Bybit (UID 22636712) та Binance є громадянин України. У межах розслідування вважається, що саме ці гаманці використовувалися для легалізації коштів, отриманих від незаконної організації азартних ігор.

За даними слідства, підозрюваний є фактичним власником нелегальних обмінників валют і організатором шахрайських кол-центрів. Водночас офіційно за 2022-2024 роки він задекларував лише близько 50 тисяч гривень доходу. Попри це, за той самий період члени його сім’ї придбали елітні автомобілі на суму понад 8 млн гривень.

Окремо розслідування звертає увагу на можливі зв’язки 1win з російською юрисдикцією. Значна частина виведених коштів надходить громадянам рф. На думку прокуратури, це становить загрозу для національної безпеки та сприяє неконтрольованому переміщенню коштів на користь структур, пов’язаних із державою-агресоркою.

Провадження ведеться за ч. 3 ст. 209 ККУ — легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом, в особливо великих розмірах. Кримінальне провадження № 42025102070000033 було зареєстроване 17 березня 2025 року.

Верховний Суд: Кредитний договір через мобільний додаток є дійсним

Дійсність електронних кредитних договорів, укладених через мобільні додатки з підтвердженням за допомогою SMS-кодів, залишається предметом активних дискусій у судовій практиці. У справі № 705/1938/25, розглянутій 8 квітня 2024 року Верховним Судом, було поставлено питання: чи може кредитний договір, укладений з використанням одноразового ідентифікатора, бути визнаним недійсним на підставі заяви позичальника про шахрайські дії з боку третіх осіб. Позивач звернувся до суду з проханням визнати недійсним договір споживчого кредиту, укладений із банком. Спір виник після того, як позивач розмістив оголошення про продаж товару на платформі «OLX». Після цього він отримав повідомлення від потенційного покупця, який стверджував, що оплата здійснена через сервіс платформи, і надіслав відповідне посилання. Далі комунікація продовжилася в месенджерах, де невідома особа, представившись працівником технічної підтримки «OLX», переконала позивача надати віддалений доступ до свого мобільного телефону. Після отримання доступу до пристрою телефон було заблоковано, а згодом позивач виявив, що від його імені укладено кредитний договір із банком через мобільний додаток, підтверджений одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом), який використовувався як електронний підпис. Позивач стверджував, що договір укладено без його волі через шахрайські дії третіх осіб, які отримали доступ до його мобільного пристрою та фінансових даних. Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали доводи позивача, визнавши договір недійсним через ризики неналежної ідентифікації особи при використанні дистанційних сервісів. Банк оскаржив ці рішення, стверджуючи, що договір укладено через офіційний мобільний додаток з використанням одноразового пароля, а доступ до пристрою надав сам позивач. Верховний Суд зазначив, що загальні вимоги, необхідні для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України. Воля учасника правочину має бути вільною та відповідати його внутрішньому наміру. У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір є угодою двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків, оформленою в електронній формі. Суд також підкреслив правову природу електронного договору, зазначивши, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», прирівнюється до письмового договору за правовими наслідками. Верховний Суд наголосив на важливості наявності всіх істотних умов для відповідного виду договору в електронному форматі, оскільки в іншому випадку він може бути визнаний неукладеним або недійсним через недотримання письмової форми відповідно до закону. Суд зазначив: «Важливо розуміти, в яких випадках необхідно створювати електронний договір як окремий документ, а коли достатньо висловити свою волю через електронні комунікації. Метою підписання договору є ідентифікація підписанта, підтвердження його згоди з умовами договору та забезпечення цілісності даних в електронному вигляді. Якщо договір має електронну форму, то його слід підписувати електронним підписом». Щодо механізму підписання, Верховний Суд зазначив, що моментом підписання електронної угоди є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором — це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні. Це може бути комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник через електронну пошту у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або SMS-коду, надісланого на телефон. Водночас не кожна електронна угода вимагає створення окремого електронного документа. Електронний договір може бути укладений у спрощеній формі або традиційно — у вигляді окремого документа. Суд встановив, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту був підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, що підтверджує укладення спірного правочину. Верховний Суд також звернув увагу на технічну неможливість укладення договору без участі користувача — без отримання листа на електронну пошту або SMS-повідомлення, без входу на сайт товариства за допомогою логіна та пароля кредитний договір не міг бути укладений. Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов правочину, що спростовує висновки судів попередніх інстанцій про недійсність кредитного договору. Щодо доводів про шахрайство, Верховний Суд зазначив, що оскільки позивач підписав договір, а відповідач погодився на надання кредиту, немає підстав вважати, що в момент укладення кредитного договору не були дотримані вимоги статті 203 Цивільного кодексу України. Доказів протилежного в матеріалах справи не виявлено, і позивач не надав таких доказів, що є його процесуальним обов’язком відповідно до статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно до викладеного, Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу банку, скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним договору споживчого кредиту. Таким чином, Верховний Суд підтвердив усталену практику: укладення кредитного договору через мобільний банкінг з використанням одноразового ідентифікатора є належною формою правочину та підтверджує волевиявлення сторони. Ця позиція має практичне значення для спорів щодо онлайн-кредитування, закріплюючи пріоритет формалізованих електронних процедур та обов’язок сторони доводити відсутність своєї волі на укладення правочину.