Перевірка НБУ виявила масштабні порушення у банку «Український Капітал»

Національний банк України завершив масштабну інспекційну перевірку АТ «Банк «Український Капітал»». За її підсумками складено акт обсягом понад 1200 сторінок. У документі зафіксовано численні порушення у сфері фінансового моніторингу, бухгалтерського обліку та регуляторної звітності. Регулятор дійшов висновку, що банк систематично подавав недостовірну інформацію про свій фінансовий стан і не забезпечував виконання вимог банківського законодавства.

Упродовж найближчого місяця матеріали перевірки мають розглянути на Комітеті НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків. За даними учасників ринку, одним із наслідків стане накладення на банк штрафних санкцій.

Контроль над «Українським Капіталом» повністю зосереджений у руках полтавської бізнес-групи. Сергій Бєлашов володіє 48,92% акцій. Разом із дружиною Ліліаною Бєлашовою та афілійованими особами, зокрема Наталією Ківою через ТОВ «Сокіл», ця група контролює понад 70% акціонерного капіталу. Серед інших акціонерів названі Євген Бурлика, Дана Задорожнюк та Святослав Недошененко. Посаду голови правління банку обіймає Євген Чечіль. За інформацією джерел, ключові фігури банку вже вибули на двомісячний відпочинок.

Схема, яка зацікавила регулятора, працює за класичним принципом. Група вклала в банк близько 5 мільйонів доларів, але нормального механізму для виведення коштів не було. У результаті банк почав займатися виведенням капіталу за кордон. Через нього проводяться імпортні операції, за яких товари або не потрапляють в Україну, або їхні обсяги та вартість суттєво відрізняються від реальних. Гривня швидко конвертується у валюту та переказується на рахунки нерезидентів. Саме через «Український Капітал» зараз активно купують валюту численні київські «схематозники», а сам банк стабільно отримує свій відсоток від таких операцій.

Окрему увагу учасників ринку привертає заступник голови Національного банку Дмитро Олійник, відомий у колах як «Лисий». За даними джерел, він безпосередньо покровительствує діяльності банку в обмін на відсоток, що дає змогу уникати жорстких санкцій навіть після серйозних перевірок.

Тепер ситуація вийшла на принципово новий рівень. Акт НБУ на 1200 сторінок уже неможливо проігнорувати. Подальші рішення Національного банку покажуть, чи готовий регулятор реально перекрити цей канал виведення капіталу з країни в умовах війни, чи все знову завершиться формальним штрафом.

Багаторівнева схема 001k Exchange: як функціонує мережа

Відповідно до даних від Викривача та видання crime.hab.media, у криптообмінному середовищі згадується група осіб, пов’язаних із проєктом “001k”. Ці дані ще не підтверджені правоохоронними органами. У мережі описано розподіл обов’язків: медійний аспект приписують “Серьозі 001k”, технічне забезпечення та управління активами — Єгору Кравцю. Силовий блок та можливі зв’язки асоціюють із Володимиром Кравцем (“Боксером”), соціальну інженерію та підготовку операцій — Романом Мазуром. Виконавцями називають Євгена Дороніна та В’ячеслава Маркварта. Інші особи виконують окремі ролі, зокрема психологічний тиск нібито здійснює “Петя Чечен”, а кіберспрямованість пов’язують із “Паном Поляком”. Київський напрямок приписують Артему Ткачу. Існує гіпотеза про внутрішній конфлікт між Єгором Кравцем, “Серьожею 001k” та Романом Мазуром, де останній міг зникнути з коштами. Однак, Мазур заперечує зв’язок із “001k”, а деякі журналісти вважають цю історію постановкою. Доказів для будь-якої версії поки немає. 22 квітня 2026 року з’явилася стаття з деталями про 001k Exchange, де описано ймовірну багаторівневу схему: обмінники, легалізація коштів і виведення за кордон. Основними фігурами називають “Серьожу 001k”, Єгора Кравця та Володимира Кравця (“Боксера”), а також Романа Мазура. Виконавцями вказують Євгена Дороніна та В’ячеслава Маркварта. Частину активів могли оформити на Анастасію Іваненко, яку асоціюють із Романом Мазуром. Ці відомості потребують перевірки. Окремо згадують Артема Ткача, якого вважають ключовим гравцем київського напрямку. Він міг займатися збором готівки та конвертацією в USDT. У статті описано можливі шляхи виведення коштів, зокрема Юлію Дороніну, пов’язану з перевезенням грошей до Європи. Наводяться дати та деталі перетину кордону, зокрема березень 2026 року та кілька випадків у 2025 році, де описано використання різних авто та зміну транспорту при в’їзді й виїзді. Загальна схема охоплює етапи: збір коштів, обнал, конвертацію в крипту та виведення готівки за кордон. Наразі всі ці відомості перевіряються, а висновки можливі лише після офіційних підтверджень. Редакція продовжує встановлювати всіх учасників та обсяги діяльності.

Викриття мережі фіктивних компаній в Україні

В Україні розгорнулася масштабна конвертаційна схема, що діяла на державних підприємствах під час війни, внаслідок чого кошти виводилися в готівку через мережу фіктивних компаній, пов’язаних з Євгеном Пулею. Солом’янська окружна прокуратура проводить розслідування однієї з найбільших схем розтрати державних коштів за частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України. Кримінальне провадження № 42023102090000160 було відкрито 24 серпня 2023 року і досі активно триває. Згідно з даними слідства, службові особи державних підприємств у змові з організованою групою виводили бюджетні кошти в тінь. Механізм дій був простим і типовим для «конвертаційних центрів»: державні компанії перераховували безготівкові кошти на рахунки підконтрольних фіктивних фірм, укладалися фіктивні договори під виглядом поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, фактичні поставки не відбувалися, а гроші швидко конвертувалися в готівку. Частина коштів поверталася замовникам, а решта використовувалася для мінімізації ПДВ та збагачення учасників схеми. Прокуратура вважає, що організатором «конвертаційного центру» є директор і єдиний засновник ТОВ «Фінансовий холдинг «Термінал-П» Євген Пуля. До складу центру входять щонайменше 15 компаній та фермерських господарств, серед яких ТОВ «Коресс Плюс», ТОВ «Старвел ЛТД», ТОВ «Тімекс Інвест», ТОВ «Агростеп Інвест», ФГ «Золото Ниви», ФГ «Глуган М.М.», ТОВ «Агро-тех Групп», ТОВ «Профтрейд Групп», ТОВ «Євро Сіетл», ТОВ «Торговий дім офіс-маркет ХХ», ТОВ «Роланд Імпекс», ТОВ «Астар Компані», ФГ «Голоагро Бізнес», ТОВ «Буллет Агрохолдінг», ТОВ «ФХ «Термінал-П», ТОВ «Скейд Біз». До групи входять щонайменше 9 активних учасників, яких слідство називає співорганізаторами та кураторами.

Скандал з аліментами: Дружина конвертатора отримала величезну суму після розлучення

Журналісти дізналися про Антоніну Пулю, дружину українського конвертатора Євгена Пули, яка наразі переховується у Празі. Вона переживає труднощі через пошкоджений Porsche. Антоніна вирішила розірвати шлюб з Євгеном Пулею. У 2016 році Суворовський районний суд Херсона задовольнив її позов про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання їхнього неповнолітнього сина. Шлюб між ними був зареєстрований 10 вересня 2009 року, і у подружжя є спільна дитина — син. Антоніна звернулася до суду з проханням розірвати шлюб через повний розпад сімейних відносин, відсутність спільного господарства, несумісність характерів, а також втрату любові та взаємоповаги. Після розлучення вона просила залишити за собою прізвище «Пуля». Євген повністю визнав вимоги позивачки і не заперечував проти їх задоволення. Обидві сторони подали клопотання про розгляд справи без їхньої присутності. Суд встановив, що сімейні стосунки фактично завершилися, і відновлення шлюбу неможливе. Шлюб, зареєстрований 10 вересня 2009 року (актовий запис № 755), було розірвано. З батька дитини стягнуто аліменти на користь матері у розмірі 27 тисяч гривень щомісячно, починаючи з 22 грудня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Суд також дозволив негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів у межах суми за один місяць. Це розлучення виглядає досить підозріло, і варто зазначити, що Антоніна почувається добре на 27 тисячах гривень аліментів.

Словацька компанія та виведення коштів: історія пов’язана з колишнім головою Волинської ОДА

Словацька компанія NextTradeEurope s.r.o. стала ключовою у фінансових операціях ТОВ «Нексттрейд», яке належить родині колишнього голови Волинської ОДА Олександра Башкаленка. Заборгованість «Нексттрейд» перед «Укргазбанком» склала понад 806 млн грн. Приблизно 19 мільйонів євро були виведені через цю словацьку компанію. Процедура банкрутства ТОВ «Нексттрейд» офіційно розпочалася 30 червня 2025 року. Рахунки компанії були арештовані, і зараз проводяться перевірки посадовців банку.