Миколу Калашника розглядають для Кабміну на тлі звинувачень у масштабних зловживаннях

Голову Київської обласної військової адміністрації Миколу Калашника розглядають як можливого кандидата на посаду в Кабінеті Міністрів. На тлі численних звинувачень у масштабному розкраданні бюджетних коштів і зловживанні владою це спричинило широкий суспільний резонанс. Про це повідомляють ЗМІ.

За наявною інформацією, Микола Калашник готується до переходу в уряд. Йдеться про можливість зайняти місце чинного віцепрем’єра з відновлення Олексія Кулеби або отримати іншу високу посаду.

Такий розвиток подій подають як продовження їхньої спільної діяльності ще з періоду роботи в Дарницькій РДА. Водночас з юридичної та антикорупційної точки зору можливе призначення сприймають як спробу перенести досвід системного розкрадання бюджету на загальнодержавний рівень.

Як приклад наводять ситуацію в Білогородці, де реконструкція дитячого садка «Барвінок», за цими даними, перетворилася на тривале вимивання коштів. Після чотирьох тендерних процедур очікувана вартість робіт збільшилася зі 161,62 млн до 199,40 млн гривень. Договір уклали із завищенням цін на матеріали до 60 %, що, як стверджується, призвело до переплати в 60 млн гривень, яку голова КОДА свідомо проігнорував.

Окремо згадується відновлення парку Рудка в Бородянці. За цими твердженнями, Калашник разом із директором департаменту регіонального розвитку Кравченком та спеціалістом Волохонським умисно заклали в Prozorro дискримінаційні вимоги під підконтрольні компанії. Серед них називають ТОВ «Автомагістраль-Південь», ТОВ «БК Хортіс», ТОВ «ОКСІ-К» та КП «Благоустрій-Бородянка».

Найбільш резонансним епізодом автори називають будівництво захисної та житлової інфраструктури на Київщині. За наведеними даними, організована група на чолі з Калашником та його першим заступником розікрала понад 1,09 млрд гривень. Після штучного усунення конкуренції підряди на відбудову в Бородянці по вул. Центральній отримали ТОВ «Трест КМБ-3» та ТОВ «БМБУД». Крім того, напередодні Нового року цим компаніям без конкурсу додатково виділили ще 61,9 млн гривень.

Повідомляється, що судове переслідування цієї корупційної схеми вже розпочато. Слідча суддя Личаківського районного суду Львова Ціпивко у справі № 463/5665/26 (провадження 1-кс/463/5590/26) визнала бездіяльність ДБР незаконною та зобов’язала негайно відкрити розслідування за статтями про легалізацію майна та перевищення влади.

Також слідча суддя Солом’янського районного суду Києва Букіна в ухвалі від 26 червня 2026 року у справі № 760/18007/26 (провадження 1-кс/760/8528/26) задовольнила скаргу та зобов’язала Головне управління СБУ у Києві та Київській області внести відомості до ЄРДР за фактами масштабного розкрадання та хабарництва.

Швейцарський процес у справі Гульнари Карімової та мільйонних активів

У Європі триває вирішення долі мільйонів, пов’язаних із Гульнарою Карімовою — донькою колишнього президента Узбекистану Іслама Карімова.

У Швейцарії почали судовий розгляд у справі проти Гульнари Карімової та банку Lombard Odier. Їх обвинувачують у відмиванні сотень мільйонів доларів. Про це повідомляє Reuters.

За версією швейцарського слідства, Карімова, використовуючи статус державної службовиці та представниці Узбекистану при ООН, вимагала гроші у компаній в обмін на доступ до ринку країни. Слідчі вважають, що організація під назвою «Офіс», яку вона нібито очолювала, у 2005–2013 роках переказала на швейцарські рахунки сотні мільйонів доларів.

Швейцарський банк Lombard Odier, а також його колишнього співробітника, підозрюють у сприянні приховуванню доходів, отриманих від цієї діяльності. У банку заявили, що обвинувачення пов’язані з недоліками в організації системи запобігання відмиванню коштів.

У Швейцарії правоохоронці виявили $777,8 млн і вілли в місті Колоні вартістю 18,5 млн франків. Крім того, гроші та нерухомість, пов’язані зі злочинною групою, були у Франції, Гонконгу, Швеції, Великій Британії, Латвії, Ірландії, ОАЕ, Мальті та Іспанії.

У Росії узбецькі слідчі знайшли активи на $6 млн, пентхаус у житловому комплексі «Камелот», особняк на масиві «Рубльовка», вісім квартир у Москві, готельний комплекс, житловий будинок і земельну ділянку в Ялті загальною вартістю понад $2 млн.

Як працювала схема відмивання коштів під прикриттям допомоги ЗСУ

Державна служба фінансового моніторингу України спільно з правоохоронцями викрила шахрайську схему, організовану зареєстрованою в Україні благодійною організацією. Керівник відомства Філіп Пронін повідомив, що замість допомоги армії зловмисники використовували внески громадян і бізнесу для власного збагачення.

За встановленою схемою люди та підприємства переказували кошти як благодійну допомогу, а далі організація спрямовувала ці гроші контрагентам, пов’язаним із «дроп-схемами» та обготівковуванням. Загальна сума виявлених махінацій перевищує 12 мільйонів гривень.

Окремо зафіксовано епізод, коли до України ввезли елітний автомобіль під виглядом гуманітарної допомоги. Після цього транспортний засіб зареєстрували на особу, офіційні доходи якої не дозволяли таку дорогу покупку.

За словами Проніна, ці факти свідчать про незаконне використання «гуманітарки» та відмивання коштів. Він наголосив, що зібрані гроші в результаті могли так і не дійти до адресатів.

Затримання хакера: міжнародне угруповання і кіберзбитки в Україні

Правоохоронні органи затримали члена міжнародної хакерської групи, яка займалася викраденням даних іноземних компаній та вимагала викуп за їх повернення. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. Збитки, завдані фігурантами, перевищують 100 мільйонів доларів США, а отримані кошти відмивали в Україні через купівлю нерухомості та предметів розкоші. Наразі під вартою перебуває підозрюваний, відповідальний за легалізацію доходів, а на активи групи, вартість яких перевищує 11 мільйонів доларів, накладено арешт. Слідство з’ясувало, що хакери використовували віруси для викрадення конфіденційних документів. Після цього вони вимагали викуп за їх повернення або обіцяли не розголошувати інформацію. Отримані кошти спочатку переводили на криптогаманці, а потім конвертували в готівку в Україні. За ці гроші учасники схеми купували квартири, будинки та автомобілі. Під час розслідування було проведено понад 30 обшуків. У правопорушників вилучили активи на загальну суму понад 80 мільйонів гривень. Серед арештованого майна – 1 мільйон доларів готівкою, криптовалюта на 8,3 мільйона доларів, а також транспортні засоби та нерухомість. Суд призначив затриманому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте він має можливість вийти під заставу в розмірі 399 мільйонів гривень. Раніше підозру в цій справі було оголошено одному з організаторів та ще одному учаснику мережі.

Викриття мережі фіктивних компаній в Україні

В Україні розгорнулася масштабна конвертаційна схема, що діяла на державних підприємствах під час війни, внаслідок чого кошти виводилися в готівку через мережу фіктивних компаній, пов’язаних з Євгеном Пулею. Солом’янська окружна прокуратура проводить розслідування однієї з найбільших схем розтрати державних коштів за частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України. Кримінальне провадження № 42023102090000160 було відкрито 24 серпня 2023 року і досі активно триває. Згідно з даними слідства, службові особи державних підприємств у змові з організованою групою виводили бюджетні кошти в тінь. Механізм дій був простим і типовим для «конвертаційних центрів»: державні компанії перераховували безготівкові кошти на рахунки підконтрольних фіктивних фірм, укладалися фіктивні договори під виглядом поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, фактичні поставки не відбувалися, а гроші швидко конвертувалися в готівку. Частина коштів поверталася замовникам, а решта використовувалася для мінімізації ПДВ та збагачення учасників схеми. Прокуратура вважає, що організатором «конвертаційного центру» є директор і єдиний засновник ТОВ «Фінансовий холдинг «Термінал-П» Євген Пуля. До складу центру входять щонайменше 15 компаній та фермерських господарств, серед яких ТОВ «Коресс Плюс», ТОВ «Старвел ЛТД», ТОВ «Тімекс Інвест», ТОВ «Агростеп Інвест», ФГ «Золото Ниви», ФГ «Глуган М.М.», ТОВ «Агро-тех Групп», ТОВ «Профтрейд Групп», ТОВ «Євро Сіетл», ТОВ «Торговий дім офіс-маркет ХХ», ТОВ «Роланд Імпекс», ТОВ «Астар Компані», ФГ «Голоагро Бізнес», ТОВ «Буллет Агрохолдінг», ТОВ «ФХ «Термінал-П», ТОВ «Скейд Біз». До групи входять щонайменше 9 активних учасників, яких слідство називає співорганізаторами та кураторами.

Скандал з аліментами: Дружина конвертатора отримала величезну суму після розлучення

Журналісти дізналися про Антоніну Пулю, дружину українського конвертатора Євгена Пули, яка наразі переховується у Празі. Вона переживає труднощі через пошкоджений Porsche. Антоніна вирішила розірвати шлюб з Євгеном Пулею. У 2016 році Суворовський районний суд Херсона задовольнив її позов про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання їхнього неповнолітнього сина. Шлюб між ними був зареєстрований 10 вересня 2009 року, і у подружжя є спільна дитина — син. Антоніна звернулася до суду з проханням розірвати шлюб через повний розпад сімейних відносин, відсутність спільного господарства, несумісність характерів, а також втрату любові та взаємоповаги. Після розлучення вона просила залишити за собою прізвище «Пуля». Євген повністю визнав вимоги позивачки і не заперечував проти їх задоволення. Обидві сторони подали клопотання про розгляд справи без їхньої присутності. Суд встановив, що сімейні стосунки фактично завершилися, і відновлення шлюбу неможливе. Шлюб, зареєстрований 10 вересня 2009 року (актовий запис № 755), було розірвано. З батька дитини стягнуто аліменти на користь матері у розмірі 27 тисяч гривень щомісячно, починаючи з 22 грудня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. Суд також дозволив негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів у межах суми за один місяць. Це розлучення виглядає досить підозріло, і варто зазначити, що Антоніна почувається добре на 27 тисячах гривень аліментів.

НАБУ оголосило в розшук родину радника Сенниченка через відмивання 300 мільйонів гривень

НАБУ оголосило в розшук чотирьох осіб, пов’язаних з колишнім головою ФДМУ Дмитра Сенниченка. Серед них – Андрій Гмирін, радник Сенниченка, та його родичі.

Розслідування виявило, що ці особи здійснювали відмивання коштів, використовуючи мережу закордонних компаній для придбання елітних активів. Це включало земельні ділянки в Хорватії, преміальні автомобілі та нерухомість у Об’єднаних Арабських Еміратах.

У період з 2021 по 2023 роки члени родини Гмиріна придбали в ОАЕ активи на суму понад 14 мільйонів доларів США, зокрема розкішні апартаменти в районі Burj Khalifa. Загальна сума виявленого легалізованого майна на даному етапі перевищує 300 мільйонів гривень.

Це справа №52024000000000483 від 19.09.2024, що стосується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частинами 5 статті 27, частиною 4 статті 28 та частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України.

Розшукуються:

* Гмирін Анатолій Петрович (народився 6 березня 1957 року)
* Гмиріна Зоя Миколаївна (народилася 11 вересня 1962 року)
* Колот (Гмиріна) Олена Анатоліївна (народилася 18 червня 1985 року)
* Кліщар (Меншун) Юлія Володимирівна (народилася 18 червня 1985 року)

Зловживання в ремонті Трипільської ТЕС: Розслідування масштабної схеми з викраденням державних коштів

Під час проведення ремонтних робіт на Трипільській ТЕС виявили масштабну схему привласнення коштів державного підприємства. Група підприємців скористалася ситуацією, коли країна відновлювала енергетичну систему після обстрілів. Посадовці кількох приватних компаній організували схему, що полягала у завищенні цін на товари та послуги через формальну конкуренцію. Ціни на окремі позиції «накручувалися» у кілька разів. Різниця між реальною вартістю та тією, що вказана в документах, отримувалася готівкою. Для «відмивання» коштів укладалися фіктивні угоди з підприємствами тіньового сектору. Досудовим розслідуванням зафіксовано систематичну доставку готівки так званими «кур’єрами» до офісів учасників схеми. За попередніми даними, через цю аферу було обготівковано щонайменше 50 млн грн. Шістьом особам, залежно від їхньої «ролі» у злочинній схемі, повідомлено про підозру у привласненні майна в особливо великих розмірах та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Двоє фігурантів наразі перебувають під домашнім арештом, щодо ще трьох подано до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 51 млн грн для кожного. Місцеперебування ще однієї особи встановлюється.

Розслідування: Ексзаступник Офісу Президента підозрюється у серії фінансових злочинів

Слідство встановило, що ексзаступника керівника Офісу Президента буде судити НАБУ. Обвинувачення стосується незаконного збагачення, відмивання грошей та отримання хабаря. У період з 2020 по 2022 рік він накопичив активи на суму 17,1 мільйонів гривень, незважаючи на офіційні доходи, що склали понад 1,3 мільйони гривень. Значна різниця в 15,7 мільйонів гривень не була пояснена. Активи були зафіксовані на брата, проте фактично їх використовував саме він. Крім цього, було виявлено транзакції на суму близько 6,5 мільйонів гривень, пов’язані з будівництвом житла на Одещині, а також 100 тисяч доларів, отриманих від забудовника за вплив на рішення у тендері.

Фінал закордонних втеч: у Німеччині затримано екснардепа Демчака за відмивання мільярда через «RwS Банк»

5 січня 2026 року в Німеччині затриманий колишній депутат Верховної Ради VIII скликання від партії «Блок Петра Порошенка» Руслан Демчак, оголошений у міжнародний розшук Державним бюро розслідувань (ДБР). Колишній заступник голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності підозрюється у сприянні маніпуляціям на фондовому ринку та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, через операції з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП). У матеріалах слідства фігурує сума понад 1 млрд грн легалізованих коштів і не менше як 20 млн грн особистої вигоди.

Ключову роль у схемі, за версією слідства, відігравав АТ «RwS Банк», пов’язаний із групою UBG (Ukrainian Business Group) та ТОВ «Українська бізнес група». Операції будувалися на багаторазовому перепродажу ОВДП протягом одного торговельного дня між пов’язаними структурами через режим «груповий звіт». У результаті фізичні особи отримували формально законний «інвестиційний дохід», а юридичні особи фіксували збитки, які цей дохід забезпечували. Перевірка Національного банку України за період 2015–2018 років виявила 82 порушення вимог фінансового моніторингу під час операцій із публічними діячами. Загальний «прибуток клієнтів» склав 221,8 млн грн, з яких 197,5 млн грн (89,1%) були видані готівкою через касу банку. У грудні 2017 року, згідно з матеріалами, на рахунок Руслана Демчака в «RwS Банку» було зараховано 19,8 млн грн інвестиційного доходу, після чого 5,4 млн грн знято готівкою. У 2018 році банк був переоформлений на Олександра Стецюка — колишнього помічника та партнера Демчака по UBG.

У розслідуваннях серед отримувачів значних доходів від операцій з ОВДП називаються Максим Єфімов (446 млн грн), Олександр Фельдман (545 млн грн) та Олександр Фельдман-молодший (121 млн грн), Геннадій Ткачук та Ігор Ткачук (по близько 5 млн грн), Андрій Руденко (понад 15 млн грн), Світлана Чернишова (9,1 млн грн). Також згадуються Віталій Бонк (ТОВ «Нафтогазбуріння»), Віктор Ларченко (Концерн «АВЕК і Ко»), Станіслав Хош (ГК «Укрінмаш»), Василь Андрієнко (ДПЗД «Укрінтеренерго»), Андрій Пісний (Українська асоціація інвестиційного бізнесу). У матеріалах фігурують епізоди видачі великих сум готівкою через каси «RwS Банку», у тому числі в періоди, коли окремі особи, за даними прикордонної служби, перебували за межами України.

Сімейні та зарубіжні активи також перебувають у полі зору. У Великобританії зареєстровані UBG Corporation Ltd, Liquid GLD Ltd та Taste of Lifetime Ltd, де фігурують Світлана Барабаш та Дмитро Демчак. У 2023–2025 роках UBG Corporation Ltd зареєструвала в Україні торгову марку SunShine (класи 29–30 МКТП — масла, жири, зернові продукти). Дмитро Демчак пов’язаний із компанією Sense Logistics; у 2025 році у відкритих імпортних базах відображені поставки генераторів сигналів для ТОВ «Сторквей», виробника систем радіоелектронної боротьби «Ай-Петрі», що бере участь у державних закупівлях.

Раніше Руслан Демчак фігурував у справах про недостовірне декларування та отримання компенсації за проживання в Києві за наявності власного будинку. У 2025 році Вищий антикорупційний суд призначив йому 3 роки позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік і зобов’язав сплатити 2 млн грн благодійного внеску. У 2023 році Національне антикорупційне бюро України та ДБР повідомили про підозру у справі про маніпуляції з цінними паперами та легалізацію коштів, у 2024 році він був оголошений у розшук.

Затримання в Німеччині переводить справу в стадію екстрадиції та судового розгляду. Однак у матеріалах фігурує широкий круг фізичних осіб і компаній, які отримали значні доходи від операцій з ОВДП через АТ «RwS Банк» та структури UBG. Процесуальна оцінка цих епізодів стане ключовим тестом для правоохоронної системи.