Архіви позначок: обход санкций

Постачання зброї Beretta до Росії в обхід санкцій ЄС: що виявило розслідування

Оприлюднено автором

Нове розслідування вказує, що італійська збройова група Beretta Holding не зупинила постачання вогнепальної зброї до Росії після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Згідно з документами, зброя продовжувала потрапляти до Російської Федерації попри чинні санкції Європейського Союзу, використовуючи мережу партнерів і посередників.

Про це пише розслідувальний вебсайт The Insider. Його журналісти проаналізували митні документи, ділові записи та інші матеріали, що стосуються імпорту європейської зброї до Росії. За наведеними даними, йдеться про масштабні поставки зброї, яка переважно призначалася для російських силових структур і збройних сил.

Як випливає з документів, генеральний директор Beretta Holding П’єтро Гуссальї Беретта протягом 2022 року був членом ради директорів російської компанії ТОВ «Русский орел», одного з ключових імпортерів зброї до Росії. У розслідуванні зазначено, що після початку вторгнення ця компанія придбала понад 3900 одиниць вогнепальної зброї європейського виробництва.

За період із березня 2022 року по лютий 2024 року до Росії ввезли щонайменше 15 337 одиниць західної вогнепальної зброї. Майже 40 відсотків цього обсягу, або 6064 одиниці, як стверджується, імпортували компанії, пов’язані з групою Beretta. Серед них названі Benelli Armi, Fabbrica D’Armi Pietro Beretta, Beretta Benelli Iberica, Sako Limited та Stoeger Silah Sanayi.

Окремо в матеріалі йдеться про італійські самозарядні рушниці Benelli, які компанія «Русский орел» ввезла до Росії. За даними розслідування, з 2025 року їх використовують Міністерство оборони Росії та Федеральна служба безпеки (ФСБ).

Також повідомляється, що російські збройні сили та спецслужби застосовують моделі Benelli M2, M3 та M4 переважно для захисту від українських FPV-дронів, а також під час змагань із тактичної стрільби.

Згідно з розслідуванням, імпорт європейської зброї до Росії не припинився навіть у 2026 році, оскільки Beretta Holding зберігала співпрацю з наявними бізнес-партнерами.

Зокрема, компанія «Кольчуга», яка належить бізнес-партнеру холдингу Михайлу Чубутії, мала отримати чергову партію самозарядних карабінів Benelli Argo-E калібрів .308 Winchester та .30-06 Springfield у березні 2026 року.

Сполучені Штати відреагували на ситуацію, включивши «Русский орел» до санкційного списку в червні 2024 року. Крім того, американська влада провела низку операцій проти посередників у Киргизстані та США, які через підставні фірми постачали зброю та боєприпаси до Росії. Водночас Європа, як зазначено в тексті, таких кроків ще не зробила.

США посилили санкції проти Ірану: під ударом 35 структур

Оприлюднено автором

Сполучені Штати розширили санкції проти Ірану, попередивши китайські нафтопереробні заводи. Виявлено, що китайські НПЗ платять Ірану за прохід через Ормузьку протоку. У зв’язку з цим США ввели обмеження проти 35 осіб та організацій, пов’язаних з тіньовою банківською мережею Ірану. Особливу увагу привернули незалежні китайські нафтопереробні заводи, відомі як “чайники”, переважно розташовані в провінції Шаньдун.

Avinode під підозрою: ЄС вимагає перевірити можливий обхід санкцій через авіаброкерів

Оприлюднено автором

Євросоюз закликав до розслідування щодо шведської компанії Avinode, яку запідозрили у сприянні російській еліті в обході санкцій. Спеціальний посланник Євросоюзу з питань санкцій Девід О’Салліван звернувся до Швеції із закликом вжити заходів, зокрема розглянути можливість кримінального розслідування стосовно Avinode.

Підставою для цього стало журналістське розслідування, у якому йдеться, що платформу могли використовувати для організації приватних перельотів представників російської еліти в обхід санкцій. У розслідуванні зазначається, що після початку конфлікту в Україні ЄС заборонив приватні авіаперельоти для російських громадян, які перебувають під санкціями.

Попри це, деякі авіаброкери, за даними журналістів, продовжували бронювати рейси через посередницькі схеми із залученням третіх країн, зокрема Туреччини, Кіпру та ОАЕ.

За інформацією ЗМІ, Avinode є цифровою платформою, що поєднує авіаброкерів з операторами приватних рейсів. У компанії стверджують, що не ухвалюють остаточного рішення щодо польотів і не володіють даними про кінцевих пасажирів. Водночас журналісти повідомляють, що змогли отримати через систему пропозиції на перельоти навіть для осіб, які перебувають під санкціями.

Екологічна загроза у Фінській затоці: проблеми з танкерами «тіньового флоту»

Оприлюднено автором

У Балтійському морі виникає нова небезпечна ситуація: Фінська затока стала місцем скупчення кількох десятків суден, пов’язаних із російським «тіньовим флотом». Ці танкери застрягли після атак на ключові нафтові порти Росії, зокрема Усть-Лугу та Приморськ, які забезпечують значну частину російського нафтового експорту. Після цих атак їхня діяльність суттєво обмежена: вхід суден практично зупинився, а графік прийому став хаотичним. В результаті у водах затоки утворилася черга — за різними даними, близько 40 суден знаходяться в економічній зоні Естонії, а інші — біля фінського узбережжя.

Ця ситуація викликає серйозну стурбованість у країнах Балтії. Багато з цих суден є старими танкерами, які підпадають під санкції та мають сумнівний технічний стан. Естонська влада попереджає про можливу екологічну катастрофу: витоки нафти чи аварії можуть завдати шкоди всьому узбережжю Балтійського моря.

Аналітики зазначають, що це є наслідком нової стратегії України, яка полягає в ударах по експортній нафтовій інфраструктурі Росії. Зменшення постачання нафти розглядається як спосіб підірвати бюджет Москви, але це призвело до нестабільності в акваторії та накопичення суден, які фактично «заморожені». Поки російські порти не відновлять свою нормальну роботу, ситуація у Фінській затоці залишатиметься напруженою. Естонія та Фінляндія посилюють спостереження, але утримуються від прямого втручання, щоб уникнути загострення. Основна загроза полягає не лише в політичному контексті, а й в екологічному: один інцидент може призвести до масштабної катастрофи для всього регіону.

Африканські фінансові маневри Росії: Платформа A7 у Нігерії та Зімбабве

Оприлюднено автором

Росія, як країна-агресор, просуває платформу A7 у Нігерії та Зімбабве як альтернативний механізм для зовнішніх платежів. Це стосується розрахунків через стейблкоїни та боргові інструменти, які важче відстежувати і блокувати в порівнянні з традиційними транзакціями. Кремль таким чином розширює свої інструменти обходу санкцій, виводячи частину міжнародних розрахунків у криптоплатіжні канали через африканські країни. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України. Російська платіжна платформа A7 є фінансовим сервісом, який використовується для транскордонних розрахунків після відключення від системи SWIFT. Ця платформа дозволяє здійснювати платежі за товари, послуги та інвойси для бізнесу (ФОП, юрособи) без необхідності відкриття валютних рахунків у банках. A7 використовує стейблкоїни, такі як A7A5, що прив’язаний до рубля, а також боргові інструменти, які важко відстежити. Платформу A7 пов’язують не лише з підсанкційним російським “Промсвязьбанком”, але й з проросійським молдовським політиком-бізнесменом Іланом Шором. Зв’язок з Шором свідчить про те, що платформу можуть використовувати не лише для зручніших платежів, а й для обходу санкцій та виведення частини фінансових операцій з-під контролю. Після відключення від SWIFT і посилення санкцій США, Росія системно шукає способи зменшити залежність від банків і фінансових маршрутів, що перебувають під західним контролем. Через швидке зростання криптоплатежів, попит на дешеві міжнародні перекази та слабшу регуляцію транскордонних фінансових операцій, Африка стала одним із ключових напрямків обходу санкцій для країни-агресора. Санкційна система стикається з новими викликами: фінансові технології дозволяють обходити традиційні механізми контролю. Тому важливо посилювати нагляд за такими інструментами, щоб економічний тиск на Росію залишався дієвим.

Криптовалюти як інструмент обходу санкцій: нові шляхи Росії

Оприлюднено автором

Росія активно розширює свої можливості обходу санкцій, переводячи частину міжнародних фінансових операцій на криптоплатіжні платформи через африканські країни. За інформацією Центру протидії дезінформації, Москва просуває платформу A7 у Нігерії та Зімбабве як альтернативу для зовнішніх розрахунків. Це включає використання стейблкоїнів та боргових інструментів, які важче відстежувати і блокувати в порівнянні з традиційними транзакціями. Важливо зазначити, що A7 пов’язують із підсанкційним «Промсвязьбанком» та молдовським політиком Іланом Шором, що вказує на можливість використання цієї платформи не лише для зручних платежів, а й для обходу санкцій та виведення частини фінансових операцій з-під контролю. Після відключення від SWIFT і посилення санкцій з боку США, Росія систематично шукає способи зменшити свою залежність від банків і фінансових маршрутів, які знаходяться під західним контролем. Африка стала одним із ключових напрямків завдяки швидкому зростанню криптоплатежів, попиту на дешеві міжнародні перекази та меншій регуляції транскордонних фінансових операцій.

Тінь Ірану над Binance: розслідування виявило підозрілі потоки на 1,7 мільярда доларів та зв’язки з хуситами

Оприлюднено автором

Найбільша криптобіржа світу Binance опинилася в епіцентрі скандалу через повідомлення про можливі порушення санкцій, пов’язані з Іраном. При цьому компанія рішуче відкидає звинувачення та наголошує на ефективності своєї системи комплаєнсу.Про це повідомляє Incrypted.
Розслідування: мільярдні транзакції та зв’язки з підсанкційними організаціями
Згідно з розслідуваннями NYT та WSJ, внутрішні експерти Binance у 2024–2025 роках виявили низку потенційно підозрілих операцій:
Серед основних каналів було виявлено гонконзьку компанію Blessed Trust (фіатного партнера Binance), через яку могло пройти до $1,2 млрд.
Також компанія Hexa Whale Trading переказала близько $500 млн у стейблкоїнах до пов’язаних мереж.
За інформацією джерел, ці кошти могли використовуватися для фінансування груп, пов’язаних з Іраном, зокрема хуситів.
Нагадаємо, що за звітом TRM Labs, на початку 2026 року IRGC переказав понад $1 млрд через дві криптобіржі, зареєстровані у Великій Британії.
Розслідування, пов’язане з Binance, також виявило:
Скандал із внутрішніми працівниками
Після того, як слідчі передали результати керівництву, включно з CEO Річардом Тенгом, за даними ЗМІ, щонайменше чотири співробітники були відсторонені або звільнені.
Раніше Binance спростувала чутки про звільнення працівників та порушення санкцій проти Ірану.
Окрім того, розслідування частково згорнули, а команда комплаєнсу пережила хвилю звільнень, включно з керівниками підрозділів.
Це викликало підозри щодо можливого тиску на внутрішні перевірки.
Позиція Binance
Представники Binance заперечують основні звинувачення та стверджують, що компанія діяла відповідно до правил: «Будь-які припущення, що Binance свідомо дозволяла діяльність, яка підпадає під санкції, є помилковими та наклепницькими».
У компанії також зазначили, що виявили та повідомили про підозрілу активність, і це свідчить про ефективність механізмів контролю біржі.
Щодо кадрових рішень: «Жоден співробітник не був відсторонений або звільнений за підняття питань комплаєнсу».
За словами представників біржі, дисциплінарні заходи стосувалися «несанкціонованого розкриття конфіденційної інформації клієнтів».
Реформи після штрафу в $4,3 млрд
Ситуація розгортається на тлі попередніх проблем Binance із регуляторами. У 2023 році компанія:Засновник біржі Чанпен Чжао (CZ) отримав вирок і провів кілька місяців у в’язниці, після чого був помилуваний президентом Дональдом Трампом.Компанія заявляє, що з того часу інвестувала сотні мільйонів доларів у комплаєнс, створила команду з понад 1500 спеціалістів та знизила прямий вплив іранських платформ більш ніж на 97%.Також Binance підкреслює технічну специфіку блокчейну: «Публічні блокчейни є відкритими. Будь-хто може надіслати активи на адресу депозиту біржі».
Зазначимо, що у січні цього року стало відомо про виведення жителями Ірану біткоїнів з бірж на тлі протестів, економічної кризи та стрімкого падіння національної валюти. Пізніше ріал різко обвалився, що змусило населення переводити заощадження в криптовалюти.

Уникнення санкцій: як українські компанії переказували гроші до оточення Лукашенка

Оприлюднено автором

Понад 8,6 млн доларів з українського оборонного бюджету, через ланцюжок компаній-посередників, потрапили до близького оточення білоруського диктатора Олександра Лукашенка. Українські компанії-постачальники Міноборони купували китайські товари (фляги, підсумки, чохли) не напряму, а через іноземних посередників. Це дозволяло завищувати ціну у 2-3 рази (рентабельність фляг сягнула 200%).

Розслідування журналістів видання NGL.media розкриває цинічну схему: поки Україна веде виснажливу війну, гроші її оборонного бюджету через мережу “прокладок” збагачують оточення Олександра Лукашенка. NGL.media виявило українську бізнес-мережу, яка використовувала бюджетні гроші на закупівлю товарів для ЗСУ через компанії-посередники у Польщі, Литві та Сінгапурі, які контролювали людей, що безпосередньо працюють на білоруський режим. При цьому перепродували ці товари за значно завищеними цінами.

Таким чином, прибутки від українських оборонних замовлень осідали на рахунках структур, що допомагали режиму Лукашенка обходити міжнародні санкції. Українська частина схеми складалася з п’яти компаній, які регулярно брали участь у тендерах Міноборони. Насамперед, увагу привертали ТОВ «Пролог сервіс», «Колтрейн» та «Бізнеском ЛТД». У листопаді минулого року ці три компанії оштрафували на 26,9 млн грн за змову на торгах Міноборони. Тоді ж фахівці АМКУ більш ніж переконливо довели, що ці компанії тісно пов’язані між собою і фактично вели спільну господарську діяльність.

Однією з найцікавіших знахідок АМКУ стала інформація про спільного постачальника. Виявилося, що «Пролог сервіс» та «Колтрейн» купували товари, які потім перепродували українському війську, в однієї і тієї ж польської компанії Nops. Nops купувала ці товари у китайських виробників, а потім перепродувала українським компаніям.

При цьому українські компанії могли б купувати необхідну продукцію безпосередньо у китайців, оскільки подавали на тендери Міноборони документи про те, що вони самі є представниками китайських виробників – але чомусь не робили цього. Коли ж NGL.media вивчили діяльність Nops, з’явилися підозри, що ця формально польська компанія створена білорусами для перепродажу китайської продукції п’яти пов’язаним між собою українським компаніям, яку ті потім постачали для ЗСУ за завищеними цінами.

Польський слідУ липні 2022 року у варшавської компанії Nops з’явився новий власник – 45-річний білорус з польським громадянством Дмитро Шершань. Замість послуг з працевлаштування компанія зайнялася оптовою торгівлею і справи відразу пішли вгору. За підсумками року чистий дохід склав 42,2 млн злотих (358,7 млн грн за тодішнім курсом).

Втім, уся діяльність цього підприємства обмежувалася лише Україною, точніше лише чотирма українськими компаніями – «Пролог сервіс», «Бізнеском ЛТД», «Агротрейдінг груп» та «Юністком». Цим компаніям Nops постачала доволі специфічні товари – військові підсумки, чохли для військових фляг і таке інше. Ще одна українська компанія «Колтрейн» також отримувала ці товари, хоч і не купувала їх безпосередньо у Nops.

Як з’ясували NGL.media, усі українські компанії фактично вели спільну господарську діяльність і тісно пов’язані між собою – зокрема, спільними менеджерами, численними договорами позики між собою та контрактами з Міноборони. Така діяльність вже зацікавила детективів НАБУ, які минулого року під час обшуку в офісі «Бізнеском ЛТД» знайшли статутні, тендерні та інші документи «Колтрейну», «Пролог сервісу», «Агротрейдінг груп» і навіть печатку польської Nops.

При цьому Nops нічого сама не виробляла, а лише перепродувала закуплені у китайських виробників специфічні військові товари, які українські компанії своєю чергою перепродували Міноборони. В результаті це призвело до значного завищення кінцевої вартості, вважає українська антимонопольна служба.

Сінгапурський слідБілорус Дмитро Шершань (Dzmitry Shershan) є власником не лише польської Nops, але й одним із директорів сінгапурської HDE Machinery Pte. Ltd., якою володіє WNC Pte Ltd., ще одна заснована у Сінгапурі компанія. Саме WNC Pte. Ltd. у 2022 році отримала 222,4 млн грн (понад 6 млн дол. США) від вже згаданої української компанії «Пролог сервіс». Дві угоди передбачали постачання великої партії військових фляг та чохлів до них, які потім «Пролог сервіс» з націнкою перепродала в українське військо. Детективи НАБУ, які розслідують цю оборудку, вважають, що постачання фляг і чохлів до них через ланцюжок посередників, що призвело до значного завищення вартості, стало можливим через змову службовців українського Міністерства оборони з керівництвом ТОВ «Пролог Сервіс».

Ще 38,5 млн грн «Пролог сервіс» перерахував литовській компанії Namowa, яку НАБУ також вважає зайвим посередником. NGL.media вивчили фінансову звітність компаній «Пролог сервіс», «Колтрейн», «Бізнеском ЛТД», «Агротрейдінг груп» та «Юністком» і виявили, що сукупний дохід групи у 2022-2025 роках, за даними YouControl, склав майже два мільярди гривень, або близько 50 млн доларів США. Натомість за закупівлю продукції у Китаї вони витратили лише 26,8 млн дол., з яких 8,63 млн дол. заплатили білоруським посередникам. Білоруський слідПопри позірно широкі власні бізнес-інтереси, 45-річний білорус Дмитро Шершань насправді працює найманим топ-менеджером. Він вже більше 10 років очолює сінгапурську компанію Belazia Pte. Ltd., яка є офіційним дилером у південно-східній Азії машинобудівної компанії БелАЗ. При цьому дилер може бути цілком незалежним від виробника і працювати згідно з укладеною угодою. Але не у цьому випадку. Як доводять білоруські розслідувачі, дилери БелАЗу не бувають незалежними компаніями – всі вони працюють лише через офіційний та напівдержавний Торговий дім «БелАЗ», 45% якого належить білоруській компанії «Президентський спортивний клуб”, яку контролює середній син Олександра Лукашенка – Дмитро Лукашенко. Отже, директор компанії Belazia не є самостійним бізнесменом на ринку, як і сама компанія не є самостійним дилером. А те, що її фактичним засновником є WNC Pte свідчить про те, що і ця компанія не є самостійною, а контролюється Торговим домом “БелАЗ”.

Клюєві та обхід санкцій: як український бізнес підтримує російський ВПК

Оприлюднено автором

Енергія для конфлікту: як брати Клюєви створили механізм обходу санкцій і отримують прибуток від російського ВПК.Сім’я Клюєвих, яка має глибокі зв’язки з українською політикою попереднього десятиліття, активно нарощує свій енергетичний бізнес у Росії, попри чинні санкції та не припинювану повномасштабну війну. Центральною ланкою цієї експансії є компанія «Арктик енерго капітал», придбана ще у 2021 році та за короткий термін перетворена на складну мережу юридичних осіб, що обслуговують російську енергетику та оборонно-промисловий комплекс.Згідно з даними розслідувань журналістів, структури «Арктик енерго капітал» та пов’язані з ними підприємства постачають до Росії імпортне обладнання та матеріали, обходячи санкційні обмеження. Йдеться про продукцію стратегічного значення: газопоршневі генератори американської компанії Caterpillar, антикорозійні покриття французької MAESTRIA та інші технологічні рішення, без яких неможливо забезпечити безперебійну роботу енергетичних об’єктів. Ці постачання здійснюються через ланцюжок посередників і дочірніх компаній, що допомагає приховувати справжнє призначення товарів і кінцевих бенефіціарів.Бізнес-модель Клюєвих виходить за рамки стандартного інжинірингу. Компанії групи не лише займаються будівництвом теплоелектроцентралей і сонячних станцій, але й інвестують у них власні кошти, а потім передають об’єкти в оренду клієнтам, забезпечуючи собі стабільний довгостроковий дохід. Яскравий приклад — будівництво електростанції для заводу «Курскрезинотехніка», який перебуває під санкціями та безпосередньо підтримує російський військово-промисловий комплекс. Продукція заводу постачається ключовим підприємствам ВПК, таким як «Уралвагонзавод», «Північна корабельня» та «Омсктрансмаш», що беруть участь у виробництві бронетехніки, кораблів і озброєння для російської армії.Корпоративна структура групи організована таким чином, щоб формально відокремити головних бенефіціарів від операційної діяльності. Наразі головна компанія зареєстрована на Богдана Клюєва, старшого сина Андрія Клюєва, та Ірину Клюєву — дружину Сергія Клюєва. Ця схема дозволяє зберігати контроль над бізнесом, зменшуючи особисті ризики для старших членів родини та ускладнюючи роботу санкційних і правоохоронних органів.По суті, йдеться про добре вибудовану систему: бізнес-група з українським корінням інвестує в енергетичну інфраструктуру країни-агресора, постачає їй критично важливе імпортне обладнання та отримує дохід від обслуговування підприємств, які підтримують війну проти України. Це не разовий випадок і не «залишки минулих років», а робоча модель, адаптована до умов санкцій і поточного конфлікту.Приклад з «Арктик енерго капітал» показує, як економічні інтереси окремих сімей і кланів ставляться вище національної безпеки, а санкційний режим — за наявності бажання та ресурсів — стає лише формальністю. В умовах війни подібний бізнес виглядає не просто аморальним, а як пряме сприяння військовій машині противника, хай і приховане за складними корпоративними структурами та номінальними власниками.