Як російський дитячий контент просуває пропаганду через глобальні платформи

Російські медіаструктури активно використовують глобальні розважальні платформи для просування своїх ідеологічних установок і формування в молодої аудиторії позитивного сприйняття країни-агресора. Завдяки розгалуженій мережі фінансових каналів на Заході вони можуть обходити санкції та отримувати значні прибутки.

Центр протидії дезінформації при РНБО України оприлюднив результати аналізу мультсеріалу «Маша та Ведмідь» після того, як Netflix придбав права на показ двох нових сезонів і продовжив ліцензію більш ніж у 100 країнах.

За оцінкою фахівців ЦПД, цей проєкт є ретельно продуманим механізмом російської «м’якої сили». У контенті, за їхніми висновками, використовуються приховані прийоми для створення привабливого образу Росії через персонажа Ведмедя, негативного зображення інших культур через поведінку Маші, а також для просування радянських і мілітаристських символів.

Попри понад 60 мільйонів підписників на YouTube-каналі, основна мета проєкту, як вважають у ЦПД, залишається пропагандистською.

У ЦПД також детально проаналізували фінансово-юридичну схему студії Animaccord, яка має представництва в США, Польщі та на Кіпрі. Така структура, за даними Центру, дає змогу безперешкодно збирати доходи в усьому світі, тоді як компанія зберігає тісні зв’язки з Росією через власників, керівництво та права на інтелектуальну власність.

Важливість цього проєкту для Кремля, як зазначається, підтверджується особистими зустрічами Володимира Путіна з керівництвом студії. Раніше показ мультсеріалу вже обмежували або забороняли в Італії, Фінляндії, Німеччині та Великій Британії, де його назвали «троянським конем Кремля».

У ЦПД наголошують, що російський дитячий контент становить пряму ідеологічну загрозу, адже має тривалий маніпулятивний вплив на свідомість дітей за кордоном.

Таємні вказівки, мережа ботів і фейки про «Чернів»: що розкрило розслідування про Тулсі Габбард

Масштабне розслідування The Washington Post висвітлило приховані сторони політичної кар’єри Тулсі Габбард — однієї з найсуперечливіших постатей сучасної американської політики, ексконгресвумен і колишньої директорки Національної розвідки США (DNI) в адміністрації Дональда Трампа. Про це пише «Аргумент».

Нижче — основні тези, викриття та докази, зібрані журналістом Джоном Свейном.

Журналіст отримав доступ до понад 25 000 сторінок конфіденційних документів, листування в месенджерах і внутрішніх емейлів за 2011–2017 роки, тобто за період перших двох термінів Габбард у Конгресі. Центральним елементом розслідування став секретний поштовий домен NineIsles.com, назва якого в перекладі з хінді означає Навадвіпа — священне місце паломництва для кришнаїтів.

Цей домен використовували лише секретарі та найближче оточення Кріса Батлера — 78-річного духовного лідера релігійної організації Science of Identity Foundation (SIF), яку колишні учасники називають тоталітарною сектою.

Документи містять сотні зашифрованих і анонімних меморандумів, у яких невідомий автор у наказовій, а подекуди й грубій формі визначає для Габбард її політичні кроки. Порівняння цих записок із реальною діяльністю конгресвумен, за даними журналістів, показало повний збіг.

Так, у 2014 році анонімний радник вимагав від Тулсі негайно ініціювати закон про покарання країн, чиї громадяни воюють на боці ІДІЛ, додавши: «Не валяй дурня, ти маєш бути лідером у цьому». Уже наступного дня Габбард оприлюднила офіційну заяву, а за тиждень внесла законопроєкт до Конгресу.

Перед ефіром на CNN з Вольфом Блітцером у 2015 році вона отримала інструкцію з фразою: «Це не ситуація “бу-ху, мене не взяли на вечірку”, Вольфе». В ефірі Габбард повторила її дослівно. Загалом аналіз 32 телеінтерв’ю показав, що в 24 випадках вона слово в слово відтворювала тези з темників.

У документах також зафіксовано, як духовний наставник різко критикував політикиню. Після підготовки слабкої відповіді на промову Барака Обами в одному з меморандумів їй написали: «Нікому в біса не цікаво, що ти думаєш… Ти стала інтелектуально лінивою». В інших записках її називали «боягузкою» за політичну нерішучість.

В одному з листів помічники передали Габбард скаргу лідера: «Вона знову робить цю довбану штуку з очима» — йшлося про звичку широко розплющувати очі під час брехні або стресу на камеру. Від неї вимагали контролювати міміку.

Коли журналіст звернувся по коментар, топрадник Габбард і права рука Батлера Суніл Кхемані намагався взяти відповідальність на себе. Він заявив, що ці анонімні записки писали він і батько Тулсі, сенатор Майк Габбард.

Однак журналісти спростували цю версію. У частині меморандумів автор згадує Кхемані та батька Габбард у третій особі або сперечається з ними. В інших текстах прямо сказано: «Усе, чого я навчав у своїх лекціях, повісять на тебе».

Крім того, журналісти завантажили тексти меморандумів і 7000 сторінок публічних лекцій Кріса Батлера до нейромережі для стилометричного аналізу. ШІ дійшов висновку, що тексти написані однією людиною. Також у меморандумах і лекціях збігаються характерні вигадані слова-паразити, зокрема «duplistic» замість duplicitous і «judgmentalism».

Окремий блок документів стосується масштабної онлайн-операції SIF. Йдеться про мережу фейкових акаунтів із вигаданими біографіями, сім’ями та фотографіями. Ці профілі масово атакували коментарі під матеріалами про Габбард у провідних ЗМІ, зокрема Honolulu Star-Advertiser і Civil Beat, а також у соцмережах Reddit, X і Facebook, створюючи враження широкої народної підтримки.

За даними розслідування, Габбард особисто брала участь у координації цієї ботоферми через Skype-чати. Вона надсилала посилання на критичні публікації із запитанням: «Чому наші балакуни мовчать і не коментують?». Окрім цього, зі своєї офіційної конгресової пошти вона радила, як краще маскувати ботів: «Іконка у формі яйця на аватарці — це червоний прапорець, що акаунт несправжній, додайте фото».

Розслідування набуло особливого значення в контексті національної безпеки США, оскільки Тулсі Габбард, яка тривалий час мала доступ до найбільш засекречених даних США на посаді директора національної розвідки, постає людиною, що перебувала під повним ментальним і операційним контролем лідера релігійного культу.

Батлер, як зазначається, вирізнявся глибокою параноєю щодо спецслужб. У своїх лекціях він стверджував, що ЦРУ ще в дитинстві прослуховувало його будинок, а саму розвідку називав «натовпом одержимих владою божевільних, які використовують психічну зброю». Саме такий світогляд, за висновками авторів, роками формувався в жінки, яка згодом очолила ЦРУ та АНБ.

Джерелом витоку стала Ребека Сальцбург, 53-річна колишня секретарка Батлера та СММ-стратегиня кампаній Габбард. Вона вступила в конфлікт із сектою після того, як лідери SIF, за її словами, намагалися зам’яти внутрішні справи про фізичне та сексуальне насильство над дітьми членів організації. У відповідь SIF звинуватила Сальцбург у шантажі та спробі вимагання $250 000. Водночас автентичність самих документів організація спростувати не змогла.

Команда Габбард і пресслужба SIF не відповіли по суті на наведені докази, натомість назвали розслідування The Washington Post «проявом антиіндуїстського релігійного фанатизму та індуїстофобії».

У травні 2026 року, на тлі чуток про підготовку цього розслідування та офіційних запитів журналістів, Тулсі Габбард раптово подала у відставку з посади директора нацрозвідки. Офіційною причиною назвали важку хворобу чоловіка. Однак і після її відходу виявлена журналістами мережа фейкових акаунтів, зокрема Sandy Thomas та @ImACruzn, продовжила синхронно публікувати в мережі Х однакові повідомлення: «Тулсі — справжній патріот, нам її бракуватиме».

Окремий резонанс викликав епізод із так званим «розсекреченням» даних про «таємні біолабораторії». У червні 2026 року, за кілька тижнів до офіційної відставки, призначеної на 30 червня, Тулсі Габбард, використовуючи свій статус директорки Національної розвідки США, оприлюднила дані, які нібито свідчили про фінансування урядом США понад 120 «таємних біолабораторій» у світі, зокрема в Україні.

Як пише «Європейська правда», у заяві Габбард стверджувалося, що ці об’єкти досліджують небезпечні біологічні патогени і нібито «перебувають під загрозою через тривалу російсько-українську війну».

Рівень підготовки цього «розсекречення» виявився вкрай низьким. На оприлюдненій Офісом директора нацрозвідки мапі було неправильно вказано географічне розташування Києва та Київської області. Крім того, одну з ключових локацій українських лабораторій підписали як «Чернів», очевидно, переплутавши або поєднавши Чернігів і Чернівці.

Заява чинної очільниці розвідки США викликала миттєву реакцію міжнародних журналістів. Христо Грозєв, журналіст-розслідувач Bellingcat, заявив: «Габбард фактично подарувала Кремлю ще одну масштабну інформаційну операцію». Крістофер Міллер, журналіст Financial Times, сказав: «Габбард просто скористалась можливістю (на тлі відставки) поширити одну зі своїх найулюбленіших теорій змов».

Як зазначається в матеріалі, цей крок не був випадковим. Тулсі Габбард просувала російський наратив про «американські біолабораторії в Україні» ще від перших днів повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. Як «доказ» вона використовувала офіційні документи Пентагону про Програму зменшення біологічної загрози.

Водночас, як неодноразово підтверджували міжнародні інспекції, у цих документах ішлося про відкриту допомогу США, що з 2005 року надавалася українським медичним, ветеринарним і науковим закладам для модернізації лабораторій, безпечного зберігання штамів і запобігання спалахам інфекційних хвороб. За оцінкою авторів, Габбард свідомо перекрутила зміст цивільної програми біобезпеки, представивши її як «виробництво біозброї».

Крім цього, Тулсі Габбард неодноразово критикувала допомогу Україні, поширюючи сумнівні твердження та звинувачення на адресу України й американської влади.

Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України у 22-му році включив Тулсі Габбард до списку американських політиків, науковців і активістів, які поширювали проросійську пропаганду. У березні 2022 року ЦПД заявляв, що Тулсі Габбард уже кілька років працює на іноземну аудиторію за гроші Росії. Згодом ЦПД почав видаляти дописи з критикою Габбард у листопаді 2024-го, щойно стало відомо, що вона може очолити Національну розвідку США.

Тулсі Габбард також має профіль на сайті «Миротворець», який досліджує ознаки злочинів проти національної безпеки України.

У підсумку цей епізод, на думку авторів, логічно доповнює висновки розслідування Джона Свейна. Він пояснює, чому Габбард так послідовно трималася анонімних темників свого гуру Кріса Батлера та його SIF.

Батлер десятиліттями переконував своїх послідовників, що спецслужби США, зокрема ЦРУ та АНБ, є «демонічними структурами», які використовують психотропну або біологічну зброю для контролю над людством. Оприлюднення «компромату» про американські біолабораторії наприкінці перебування на посаді в цьому контексті виглядає як пряме віддзеркалення параної її наставника.

Факт того, що Габбард використала офіційні ресурси розвідки США для легітимізації одного з ключових фейків російської пропаганди, у матеріалі подається як доказ того, що до останнього дня на посаді вона координувала свої дії з тими ланками, які прагнули підірвати довіру до державних інституцій США та послабити підтримку України.

Вкид про «біолабораторії» став фінальною крапкою її перебування на посаді директора нацрозвідки та, за висновком авторів, підтвердив, що Тулсі Габбард керувалася не національними інтересами США, а доктринами й інструкціями релігійного лідера з Гаваїв.

Автор: Світлана Гринько

Новий «російський дім» у Того як інструмент впливу Кремля в Африці

«Россотрудничество» разом з АНО «Евразия» відкрило новий «російський дім» у Республіці Того. Проєкт подають як гуманітарний, але за культурною дипломатією стоять стратегічні цілі Кремля — поширення дезінформації та вербування до лав російської армії. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації.

Новий центр у Того визначають як «пілотний». Москва планує розгорнути подібну мережу установ по всьому світу. Нині в Африці вже працюють 24 «російські доми».

Офіційно ці заклади займаються вивченням російської мови та культури. Водночас, за даними Центру протидії дезінформації, їхня справжня функція полягає у створенні ілюзії «спільного історичного досвіду» з африканськими країнами через використання антиколоніальної риторики.

«Російські доми» також є ключовими осередками поширення дезінформації про війну в Україні. Через них Росія просуває наративи про «традиційні цінності» та дискредитує західні країни на континенті.

Досвід інших африканських країн свідчить, що такі установи нерідко стають центрами вербування місцевих громадян до лав російської армії. Ця схема діє під виглядом «працевлаштування» або «стажувань».

Росія системно посилює свою присутність в Африці, використовуючи м’яку силу як інструмент геополітичного впливу.

Пропаганда та фейки: маніпуляції Росії щодо обстрілів залізниці

Російська Федерація поширює неправдиву інформацію про те, що Збройні Сили України нібито використовують цивільні потяги для військових цілей. Це робиться з метою виправдання постійних обстрілів з боку росіян. Про це йдеться у заяві Центру протидії дезінформації. Російські пропагандисти стверджують, що працівники українських залізниць нібито передали частину цивільного рухомого складу військовим, через що скасовуються окремі поїзди в Харківській та Полтавській областях. Однак росіяни не наводять жодних доказів своїх слів. Вони також ігнорують реальність, коли саме атаки агресора призводять до змін у розкладі руху чи скасування поїздів. Заява ЦПД підкреслює, що вигадана історія про “військове використання цивільних поїздів” є спробою кремлівських пропагандистів виправдати регулярні атаки російських сил на залізничну інфраструктуру України, включаючи обстріли вокзалів і пасажирських потягів. Центр зазначив, що такими сфабрикованими звинуваченнями РФ прагне виправдати удари по цивільній інфраструктурі. Насправді обстріли залізничної інфраструктури здійснюються армією агресора з метою терору проти цивільного населення і не мають жодного військового обґрунтування.

Африканські фінансові маневри Росії: Платформа A7 у Нігерії та Зімбабве

Росія, як країна-агресор, просуває платформу A7 у Нігерії та Зімбабве як альтернативний механізм для зовнішніх платежів. Це стосується розрахунків через стейблкоїни та боргові інструменти, які важче відстежувати і блокувати в порівнянні з традиційними транзакціями. Кремль таким чином розширює свої інструменти обходу санкцій, виводячи частину міжнародних розрахунків у криптоплатіжні канали через африканські країни. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України. Російська платіжна платформа A7 є фінансовим сервісом, який використовується для транскордонних розрахунків після відключення від системи SWIFT. Ця платформа дозволяє здійснювати платежі за товари, послуги та інвойси для бізнесу (ФОП, юрособи) без необхідності відкриття валютних рахунків у банках. A7 використовує стейблкоїни, такі як A7A5, що прив’язаний до рубля, а також боргові інструменти, які важко відстежити. Платформу A7 пов’язують не лише з підсанкційним російським “Промсвязьбанком”, але й з проросійським молдовським політиком-бізнесменом Іланом Шором. Зв’язок з Шором свідчить про те, що платформу можуть використовувати не лише для зручніших платежів, а й для обходу санкцій та виведення частини фінансових операцій з-під контролю. Після відключення від SWIFT і посилення санкцій США, Росія системно шукає способи зменшити залежність від банків і фінансових маршрутів, що перебувають під західним контролем. Через швидке зростання криптоплатежів, попит на дешеві міжнародні перекази та слабшу регуляцію транскордонних фінансових операцій, Африка стала одним із ключових напрямків обходу санкцій для країни-агресора. Санкційна система стикається з новими викликами: фінансові технології дозволяють обходити традиційні механізми контролю. Тому важливо посилювати нагляд за такими інструментами, щоб економічний тиск на Росію залишався дієвим.

Українська енергетика успішно відбила російську атаку

У спробах створити «тотальний блекаут» та інформаційний тиск на Україну, Росія зазнала невдачі. Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) Андрій Коваленко. Він підкреслив, що зусилля енергетиків та підтримка партнерів допомогли обронити енергосистему України. Також провалилася спроба Росії створити інформаційну «бульбашку». Коваленко пояснив, що ботоферми блокувалися, а робота з населенням забезпечувала розуміння реальної ситуації. Він додав, що це вже не перша поразка РФ. Коваленко зазначив, що підтримка України в європейських суспільствах залишається стабільною, навіть у країнах з активною пропагандою РФ. Він підкреслив, що ворог не зміг породити розкол всередині країни. Коваленко резюмував, що Росія програє інформаційну війну, на яку витрачають мільярди щороку. Він наголосив, що ворог не досяг жодної стратегічної переваги. Зазначив, що Росія програла наративи про «переслідування в Україні вірян», «викрадення дітей», «звинувачення України в небажанні миру», «дискредитацію підтримки України в Європі» та вибори в Молдові.