США переглядають розміщення військ у Перській затоці після війни з Іраном

США вивчають можливість суттєвого перегляду своєї військової присутності у Перській затоці після того, як під час війни з Іраном було пошкоджено низку об’єктів. У Пентагоні та Центральному командуванні США аналізують кілька сценаріїв подальшого розміщення сил у регіоні. Про це пише The Washington Post.

За інформацією джерел видання, у Пентагоні розглядають війну як нагоду переосмислити американську військову присутність на Близькому Сході. Серед варіантів є ідея не відновлювати частину пошкоджених баз у тому вигляді, в якому вони існували до початку бойових дій наприкінці лютого.

Водночас це питання ще не оформлене як офіційне розпорядження міністра оборони США Піта Геґсета. Як зазначає видання, його опрацьовують політичне управління Пентагону та Центральне командування США.

“Щодо деяких із цих питань доведеться прийняти рішення”, – сказав високопосадовець Пентагону The Washington Post.

Один із можливих сценаріїв передбачає переміщення частини американських військ і баз далі на захід від Ірану. Зокрема, йдеться про район, до якого входять Йорданія та Ізраїль.

Під час війни американські літаки-заправники базувалися в Ізраїлі, а в Йорданії США мають кілька військових баз.

Колишній американський дипломат Майкл Ретні вважає, що війна показала вразливість американських сил у регіоні. На його думку, перенесення військ далі на захід, подалі від значної частини ракетного полігону Ірану, могло б знизити ризики, хоча “ідеального розв’язання цієї проблеми” не існує.

Як пише The Washington Post, зазвичай на Близькому Сході розміщені близько 40 тисяч американських військовослужбовців на приблизно 20 базах. Після початку війни між США та Ізраїлем наприкінці лютого багато американських баз та інших військових об’єктів потрапили під ракетні й безпілотні атаки.

За наведеними виданням даними, унаслідок цих атак загинули 18 американських військовослужбовців, а сотні зазнали поранень.

Найбільші американські об’єкти розміщені у країнах Перської затоки. Серед них — штаб-квартира П’ятого флоту ВМС США в Бахрейні. Під час війни з Іраном Вашингтон також помітно наростив військову присутність у регіоні.

США також посилили військово-морські сили в зоні відповідальності Центрального командування, розгорнувши там десятки військових кораблів та авіаносців із тисячами моряків. Частина військовослужбовців залишається в регіоні на сотні днів довше, ніж планувалося.

Перегляд американської військової присутності може мати суперечливі наслідки. З одного боку, Вашингтон отримує шанс змінити розташування своїх сил з урахуванням ризиків, які проявилися під час війни.

З іншого боку, такий крок Іран, імовірно, сприйме як значне досягнення. Тегеран давно виступає проти масштабної військової присутності США в регіоні та закликає Вашингтон вивести свої війська.

Окрім цього, скорочення американської присутності або зміна розташування баз може зробити країни Перської затоки, де розміщені американські військові об’єкти, більш уразливими до подальших атак з боку Ірану.

За даними The Washington Post, це питання також може посилити суперечки всередині адміністрації Дональда Трампа щодо подальшого військового втручання США на Близькому Сході. У звіті йдеться про боротьбу за вплив на президента між прихильниками жорсткішої політики та ізоляціоністським крилом його адміністрації.

Пентагон розширює випуск компонентів для ракет ППО разом із Boeing та RTX

Міністерство оборони США повідомило про укладення угод з американськими компаніями Boeing та RTX для нарощування виробництва ключових компонентів ракет ППО. Про це йдеться на сайті Пентагону.

Ідеться про компоненти для Standard Missile-3 Block IB (SM-3 IB) і Standard Missile-3 Block IIA (SM-3 IIA).

Обидві угоди мають посилити виробництво серії критично важливих корабельних перехоплювачів класу “повітря-земля”, які є основою системи протиракетної оборони Aegis та становлять базу морської протиракетної оборони США в країні та за кордоном.

“Виробництво SM-3 Block IIA та Block IB, основ протиракетної оборони США, прискориться завдяки цим новим структурам, а виробництво компонентів буде здійснюватися компанією Boeing. Це безпосередньо прискорює процес переходу від заводського цеху до флоту”, — зазначили в Пентагоні.

Terafab стане найбільшим у світі комплексом із виробництва напівпровідників

SpaceX і Tesla працюють над проєктом Terafab, який має стати найбільшим у світі комплексом із виробництва напівпровідників. Його площа сягатиме близько 9,3 млн квадратних метрів, що дорівнює приблизно 1300 футбольним полям.

Як повідомила SpaceX, майбутній комплекс буде приблизно у 50 разів більшим за будівлю Пентагону. На підприємстві планують організувати повний цикл виробництва чипів: від виготовлення до пакування і тестування.

Terafab постачатиме напівпровідники для проєктів SpaceX і Tesla, зокрема для напрямів штучного інтелекту, автономного транспорту, робототехніки та космічної інфраструктури.

Пентагон закрив доступ до звітів про випробування зброї через ризики використання ШІ

Пентагон прибрав зі свого публічного вебсайту матеріали про десятиліття випробувань зброї, пояснивши це ризиком використання цих даних противниками за допомогою штучного інтелекту. Про це пише Bloomberg.

30 липня директорка відділу випробувань озброєння Пентагону Емі Геннінгер обмежила доступ до несекретних щорічних звітів за 25 років щодо стану оцінок основних програм озброєння. Вона назвала це «проактивним заходом, спрямованим на зміцнення оперативної безпеки США».

У Пентагоні вважають, що іноземні противники можуть застосовувати штучний інтелект та інші передові інструменти, щоб поєднувати розрізнені несекретні дані у високодетальні профілі вразливостей, спрямовані на критичну інфраструктуру та оборонні можливості США.

У щорічних звітах випробувального бюро часто містилися несекретні відомості про недоліки ефективності та технічного обслуговування систем. Тепер вони будуть доступні лише уповноваженому персоналу.

США витратили на війну проти Ірану щонайменше 37,5 мільярда доларів

Міністр оборони США Піт Геґсет повідомив, що Сполучені Штати вже спрямували на війну проти Ірану щонайменше 37,5 мільярда доларів. Про це він сказав під час слухань у Конгресі, повідомляє CNN.

За словами Геґсета, війна з Іраном коштувала США 37,5 млрд дол. Відповідаючи на запитання про те, чи збільшиться вартість операції після завершення перемир’я з Іраном, він уточнив, що названа сума охоплює широкий перелік витрат, запланованих до кінця поточного фінансового року. Серед них є, зокрема, і витрати на харчування військовослужбовців.

Водночас експерти, яких опитав CNN, вважають, що загальні витрати США на цей конфлікт будуть значно вищими. Телеканал також нагадав, що ще у березні аналітики підрахували: війна з Іраном обходиться американським платникам податків більш ніж у 890 мільйонів доларів щодня.

Пентагон не розкрив дані про поранення військових США після іранських ударів у Йорданії

Пентагон не оприлюднив інформацію щонайменше про три іранські атаки на американські сили в Йорданії, унаслідок яких десятки військових США дістали поранення, а кілька гелікоптерів зазнали пошкоджень. Про це The New York Times повідомляє з посиланням на американських чиновників.

Як зазначає видання, ці удари відбулися за тиждень до атаки 18 липня, під час якої загинули двоє американських військових, а ще один зник безвісти. Водночас відомості про попередні обстріли та їхні наслідки офіційно не розголошувалися.

У Пентагоні заявили, що не публікували ці дані з міркувань оперативної безпеки, аби не дати Ірану можливості оцінити результативність своїх ударів. Там також пояснили, що про поранених військових повідомляють не завжди, зокрема коли вони швидко повертаються до служби.

Речник Пентагону Шон Парнелл відкинув звинувачення у приховуванні інформації. За його словами, Міноборони США регулярно оновлює відкриту систему обліку втрат. Водночас офіційна статистика свідчить, що з початку війни з Іраном поранення дістали вже 427 американських військовослужбовців.

Пентагон працює над розширенням виробництва на тлі виснаження запасів зброї США

Запаси найважливіших видів американської зброї залишаються виснаженими, а Пентагон докладає зусиль, щоб розширити виробничу базу. Про це повідомляє CNN з посиланням на представника американського військового відомства.

За словами джерела телеканалу, Пентагон активно впроваджує нові рішення для нарощування обсягів виробництва та зміцнення ланцюгів постачань.

Водночас CNN зазначає, що якщо США продовжать завдавати удари по Ірану, навантаження на американський оборонно-промисловий комплекс ще більше зросте.

Трамп заявив, що не хоче отримувати кадри бойових дій в Україні

Президент США Трамп заявив, що не бажає бачити кадри бойових дій в Україні. За його словами, він уже спостерігав за полями битв і постійно отримує фотографії. Він зазначив, що йому хочеться сказати, аби ці знімки більше не надсилали. Трамп додав, що ці кадри йому надсилає Піт Геґсет, і він говорить йому: «Піт, знаєш що? Від цього вид не стає кращим».

США посилюють розвиток безпілотників, вивчаючи бойовий досвід України

Вашингтон активно застосовує досвід України у сфері використання безпілотників на полі бою. Про це заявив глава Пентагону Піт Геґсет.

За його словами, бюджет президента Трампа на 2027 рік передбачає 56 млрд доларів інвестицій у розвиток безпілотних технологій і подальше вивчення досвіду України на полі бою.

Геґсет підкреслив, що головною перевагою сучасних армій є не лише наявність передових систем, а й здатність швидко масштабувати та адаптувати їх до мінливих умов війни.

Він також зазначив, що розвиток безпілотників є одним з абсолютних пріоритетів для США.

Система ПРО «Золотий купол» у США успішно пройшла перше випробування

У США відбулося перше успішне випробування американської системи протиракетної оборони «Золотий купол».

Про це міністр оборони США Піт Гегсет повідомив у соцмережі X.

За словами глави Пентагону, перший контрольний тест «Золотого купола» завершився абсолютним успіхом.

Гегсет зазначив, що система динамічної автономної оборони точно виконала наведення, захоплення та знищення багатьох цілей, які наближалися.

Фінансування проєкту «Золотий купол» влада США виділила ще в травні минулого року. Канада заявила про готовність долучитися до проєкту ПРО, а Конгрес США оцінив його вартість у $1,2 трлн.