Таємні вказівки, мережа ботів і фейки про «Чернів»: що розкрило розслідування про Тулсі Габбард

Масштабне розслідування The Washington Post висвітлило приховані сторони політичної кар’єри Тулсі Габбард — однієї з найсуперечливіших постатей сучасної американської політики, ексконгресвумен і колишньої директорки Національної розвідки США (DNI) в адміністрації Дональда Трампа. Про це пише «Аргумент».

Нижче — основні тези, викриття та докази, зібрані журналістом Джоном Свейном.

Журналіст отримав доступ до понад 25 000 сторінок конфіденційних документів, листування в месенджерах і внутрішніх емейлів за 2011–2017 роки, тобто за період перших двох термінів Габбард у Конгресі. Центральним елементом розслідування став секретний поштовий домен NineIsles.com, назва якого в перекладі з хінді означає Навадвіпа — священне місце паломництва для кришнаїтів.

Цей домен використовували лише секретарі та найближче оточення Кріса Батлера — 78-річного духовного лідера релігійної організації Science of Identity Foundation (SIF), яку колишні учасники називають тоталітарною сектою.

Документи містять сотні зашифрованих і анонімних меморандумів, у яких невідомий автор у наказовій, а подекуди й грубій формі визначає для Габбард її політичні кроки. Порівняння цих записок із реальною діяльністю конгресвумен, за даними журналістів, показало повний збіг.

Так, у 2014 році анонімний радник вимагав від Тулсі негайно ініціювати закон про покарання країн, чиї громадяни воюють на боці ІДІЛ, додавши: «Не валяй дурня, ти маєш бути лідером у цьому». Уже наступного дня Габбард оприлюднила офіційну заяву, а за тиждень внесла законопроєкт до Конгресу.

Перед ефіром на CNN з Вольфом Блітцером у 2015 році вона отримала інструкцію з фразою: «Це не ситуація “бу-ху, мене не взяли на вечірку”, Вольфе». В ефірі Габбард повторила її дослівно. Загалом аналіз 32 телеінтерв’ю показав, що в 24 випадках вона слово в слово відтворювала тези з темників.

У документах також зафіксовано, як духовний наставник різко критикував політикиню. Після підготовки слабкої відповіді на промову Барака Обами в одному з меморандумів їй написали: «Нікому в біса не цікаво, що ти думаєш… Ти стала інтелектуально лінивою». В інших записках її називали «боягузкою» за політичну нерішучість.

В одному з листів помічники передали Габбард скаргу лідера: «Вона знову робить цю довбану штуку з очима» — йшлося про звичку широко розплющувати очі під час брехні або стресу на камеру. Від неї вимагали контролювати міміку.

Коли журналіст звернувся по коментар, топрадник Габбард і права рука Батлера Суніл Кхемані намагався взяти відповідальність на себе. Він заявив, що ці анонімні записки писали він і батько Тулсі, сенатор Майк Габбард.

Однак журналісти спростували цю версію. У частині меморандумів автор згадує Кхемані та батька Габбард у третій особі або сперечається з ними. В інших текстах прямо сказано: «Усе, чого я навчав у своїх лекціях, повісять на тебе».

Крім того, журналісти завантажили тексти меморандумів і 7000 сторінок публічних лекцій Кріса Батлера до нейромережі для стилометричного аналізу. ШІ дійшов висновку, що тексти написані однією людиною. Також у меморандумах і лекціях збігаються характерні вигадані слова-паразити, зокрема «duplistic» замість duplicitous і «judgmentalism».

Окремий блок документів стосується масштабної онлайн-операції SIF. Йдеться про мережу фейкових акаунтів із вигаданими біографіями, сім’ями та фотографіями. Ці профілі масово атакували коментарі під матеріалами про Габбард у провідних ЗМІ, зокрема Honolulu Star-Advertiser і Civil Beat, а також у соцмережах Reddit, X і Facebook, створюючи враження широкої народної підтримки.

За даними розслідування, Габбард особисто брала участь у координації цієї ботоферми через Skype-чати. Вона надсилала посилання на критичні публікації із запитанням: «Чому наші балакуни мовчать і не коментують?». Окрім цього, зі своєї офіційної конгресової пошти вона радила, як краще маскувати ботів: «Іконка у формі яйця на аватарці — це червоний прапорець, що акаунт несправжній, додайте фото».

Розслідування набуло особливого значення в контексті національної безпеки США, оскільки Тулсі Габбард, яка тривалий час мала доступ до найбільш засекречених даних США на посаді директора національної розвідки, постає людиною, що перебувала під повним ментальним і операційним контролем лідера релігійного культу.

Батлер, як зазначається, вирізнявся глибокою параноєю щодо спецслужб. У своїх лекціях він стверджував, що ЦРУ ще в дитинстві прослуховувало його будинок, а саму розвідку називав «натовпом одержимих владою божевільних, які використовують психічну зброю». Саме такий світогляд, за висновками авторів, роками формувався в жінки, яка згодом очолила ЦРУ та АНБ.

Джерелом витоку стала Ребека Сальцбург, 53-річна колишня секретарка Батлера та СММ-стратегиня кампаній Габбард. Вона вступила в конфлікт із сектою після того, як лідери SIF, за її словами, намагалися зам’яти внутрішні справи про фізичне та сексуальне насильство над дітьми членів організації. У відповідь SIF звинуватила Сальцбург у шантажі та спробі вимагання $250 000. Водночас автентичність самих документів організація спростувати не змогла.

Команда Габбард і пресслужба SIF не відповіли по суті на наведені докази, натомість назвали розслідування The Washington Post «проявом антиіндуїстського релігійного фанатизму та індуїстофобії».

У травні 2026 року, на тлі чуток про підготовку цього розслідування та офіційних запитів журналістів, Тулсі Габбард раптово подала у відставку з посади директора нацрозвідки. Офіційною причиною назвали важку хворобу чоловіка. Однак і після її відходу виявлена журналістами мережа фейкових акаунтів, зокрема Sandy Thomas та @ImACruzn, продовжила синхронно публікувати в мережі Х однакові повідомлення: «Тулсі — справжній патріот, нам її бракуватиме».

Окремий резонанс викликав епізод із так званим «розсекреченням» даних про «таємні біолабораторії». У червні 2026 року, за кілька тижнів до офіційної відставки, призначеної на 30 червня, Тулсі Габбард, використовуючи свій статус директорки Національної розвідки США, оприлюднила дані, які нібито свідчили про фінансування урядом США понад 120 «таємних біолабораторій» у світі, зокрема в Україні.

Як пише «Європейська правда», у заяві Габбард стверджувалося, що ці об’єкти досліджують небезпечні біологічні патогени і нібито «перебувають під загрозою через тривалу російсько-українську війну».

Рівень підготовки цього «розсекречення» виявився вкрай низьким. На оприлюдненій Офісом директора нацрозвідки мапі було неправильно вказано географічне розташування Києва та Київської області. Крім того, одну з ключових локацій українських лабораторій підписали як «Чернів», очевидно, переплутавши або поєднавши Чернігів і Чернівці.

Заява чинної очільниці розвідки США викликала миттєву реакцію міжнародних журналістів. Христо Грозєв, журналіст-розслідувач Bellingcat, заявив: «Габбард фактично подарувала Кремлю ще одну масштабну інформаційну операцію». Крістофер Міллер, журналіст Financial Times, сказав: «Габбард просто скористалась можливістю (на тлі відставки) поширити одну зі своїх найулюбленіших теорій змов».

Як зазначається в матеріалі, цей крок не був випадковим. Тулсі Габбард просувала російський наратив про «американські біолабораторії в Україні» ще від перших днів повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. Як «доказ» вона використовувала офіційні документи Пентагону про Програму зменшення біологічної загрози.

Водночас, як неодноразово підтверджували міжнародні інспекції, у цих документах ішлося про відкриту допомогу США, що з 2005 року надавалася українським медичним, ветеринарним і науковим закладам для модернізації лабораторій, безпечного зберігання штамів і запобігання спалахам інфекційних хвороб. За оцінкою авторів, Габбард свідомо перекрутила зміст цивільної програми біобезпеки, представивши її як «виробництво біозброї».

Крім цього, Тулсі Габбард неодноразово критикувала допомогу Україні, поширюючи сумнівні твердження та звинувачення на адресу України й американської влади.

Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України у 22-му році включив Тулсі Габбард до списку американських політиків, науковців і активістів, які поширювали проросійську пропаганду. У березні 2022 року ЦПД заявляв, що Тулсі Габбард уже кілька років працює на іноземну аудиторію за гроші Росії. Згодом ЦПД почав видаляти дописи з критикою Габбард у листопаді 2024-го, щойно стало відомо, що вона може очолити Національну розвідку США.

Тулсі Габбард також має профіль на сайті «Миротворець», який досліджує ознаки злочинів проти національної безпеки України.

У підсумку цей епізод, на думку авторів, логічно доповнює висновки розслідування Джона Свейна. Він пояснює, чому Габбард так послідовно трималася анонімних темників свого гуру Кріса Батлера та його SIF.

Батлер десятиліттями переконував своїх послідовників, що спецслужби США, зокрема ЦРУ та АНБ, є «демонічними структурами», які використовують психотропну або біологічну зброю для контролю над людством. Оприлюднення «компромату» про американські біолабораторії наприкінці перебування на посаді в цьому контексті виглядає як пряме віддзеркалення параної її наставника.

Факт того, що Габбард використала офіційні ресурси розвідки США для легітимізації одного з ключових фейків російської пропаганди, у матеріалі подається як доказ того, що до останнього дня на посаді вона координувала свої дії з тими ланками, які прагнули підірвати довіру до державних інституцій США та послабити підтримку України.

Вкид про «біолабораторії» став фінальною крапкою її перебування на посаді директора нацрозвідки та, за висновком авторів, підтвердив, що Тулсі Габбард керувалася не національними інтересами США, а доктринами й інструкціями релігійного лідера з Гаваїв.

Автор: Світлана Гринько

Венс оскаржив оцінки Пентагону після ударів по Ірану

Віцепрезидент США Джей Ді Венс у закритих обговореннях поставив під сумнів офіційні заяви Пентагону щодо підсумків операції проти Ірану, повідомляє The Atlantic із посиланням на джерела.

За інформацією видання, Венс сумнівається в точності даних військового відомства, зокрема у тому, що стосується заявлених запасів американських ракет і рівня їх витрати. Також він не впевнений у достовірності оцінки результатів кампанії.

У закритих розмовах, як стверджується, він казав: «Я не впевнений, що представлені цифри відображають реальний стан справ». Крім того, Венс наголошував на ризику для військової готовності США, якщо звітність виявиться спотвореною.

Джерела також повідомляють про зростання напруги між Венсом і головою Пентагону Пітом Геґсетом. За їхніми словами, Геґсет підтримує позицію Дональда Трампа і наполягає, що операція була успішною. У відповідь Венс вимагає «перевірки вихідних даних та перегляду оцінок».

Наслідки ударів Ірану по базах США виявилися серйознішими, ніж повідомляли офіційно

Іран завдав американським військовим базам на Близькому Сході шкоди, яка, за даними NBC News із посиланням на джерела, була значно більшою, ніж публічно визнавали у США. Ракетні та дронові атаки пошкодили інфраструктуру, обладнання та системи зв’язку.

Через удари деякі об’єкти тимчасово втратили працездатність, а частину функцій довелося передислокувати на інші бази.

Раніше офіційно у США говорили лише про «обмежений ущерб», однак у військових колах оцінки були значно суворішими. Джерела стверджують, що реальний масштаб наслідків навмисно замовчували.

Як повідомляє телеканал, адміністрація Трампа вимагала від приватних супутникових компаній обмежити доступ до знімків своїх баз. У публікації також сказано, що «розгнівані законодавці досі не мають подробиць про масштаби шкоди, в той час, як Пентагон запитує рекордний бюджет».

Конфлікт у Пентагоні: Міністр армії США на переговорах в Україні

Голова Пентагону Піт Гегсет висловив своє невдоволення міністру армії США Деніелу Дрісколлу в його перший робочий день. Інцидент, що стався, викликав напруженість між двома чиновниками, особливо у зв’язку з питанням України. За інформацією The Wall Street Journal (WSJ), Гегсет підвищив голос на Дрісколла, звинувативши його в перевищенні повноважень. Це стало першим сигналом про напружені відносини, незважаючи на формальне підпорядкування міністра армії главі Пентагону. Напруга між ними зростала через кадрові конфлікти в армії, включаючи звільнення начальника штабу генерала Ренді Джорджа, а також через роздратування Гегсета впливом Дрісколла, якого в адміністрації вважали близьким соратником Венса. За неперевіреними даними, Венс і Дрісколл навчалися разом в Єльській школі права. Конфлікт загострився, коли Трамп доручив Дрісколлу поїздку в Україну для участі в переговорах із Росією. Це завдання викликало питання, чому цю роль доручили саме міністру армії, а не Гегсету. За словами кількох джерел, Гегсет висловив бажання, щоб Білий дім відсторонив Дрісколла від переговорного процесу.

Військова сила та технології: новий погляд на безпеку

Компанія Palantir, яка співпрацює з Пентагоном, опублікувала в своєму акаунті в X основні ідеї з книги генерального директора Олександра Карпа «Технологічна Республіка». У цій книзі він виступає за запровадження загальної військової повинності в США, а також за мілітаризацію Німеччини та Японії. Автор критикує концепцію «м’якої сили» і підкреслює важливість активного розвитку штучного інтелекту як зброї, здатної замінити ядерне стримування. Карп зазначає, що епоха домінування Заходу через риторику та моральний вплив завершилася. На його думку, у XXI столітті справжня міць залежатиме від технологічного та військового переваги, особливо в сфері ШІ. Серед основних ідей книги — активна участь технологічної еліти в зміцненні оборони країни, відмова від концепцій «рівності всіх культур» та «порожнього плюралізму», а також критика культури скасування та надмірної уваги до особистого життя політиків, що, на думку авторів, відлякує кваліфікованих фахівців від роботи в державних структурах. Palantir також підтримує ідею відновлення військової сили Німеччини та Японії. Вони стверджують: «Післявоєнне кастрування Німеччини та Японії має бути скасовано. Демілітаризація Німеччини стала перегибом, за який Європа тепер платить високу ціну». Щодо Японії, то «аналогічна та вкрай театральна прихильність японському пацифізму, якщо її зберегти, також загрожує порушити баланс сил в Азії». Про загальну військову повинність сказано: «Національна військова служба має бути загальним обов’язком. Ми, як суспільство, маємо серйозно розглянути відмову від повністю добровільної армії та вести наступну війну тільки в тому випадку, якщо ризик і витрати розділить кожен».

Зміни у військовому керівництві США під час конфлікту

Міністр оборони США Піт Хегсет, який раніше звільнив начальника штабу Армії, ухвалив рішення про звільнення ще двох генералів: Девіда Годне, який у жовтні очолив Командування доктрини та навчання Армії, та Вільяма Гріна-молодшого, головного капелана Армії. Про це повідомляє The Washington Post, посилаючись на свої джерела. Таким чином, Хегсет практично повністю оновив склад Об’єднаного комітету начальників штабів — колегії вищих військових чиновників Пентагону, яка надає консультації президенту та міністру оборони. З тих, хто займав свої посади на момент призначення Хегсета в січні 2025 року, залишилися лише генерал Ерік М. Сміт, комендант Корпусу морської піхоти, та генерал Б. Чанс Солцман, командувач Космічних сил. “Звільнення генералів стало несподіванкою, адже в цей час Армія перекинула тисячі військовослужбовців на Близький Схід у зв’язку з можливими наземними операціями в Ірані. Такі кадрові зміни, хоча й не є абсолютно безпрецедентними, є вкрай рідкісними під час війни”, — зазначає WP. Крім того, Хегсет неодноразово вступав у конфлікти з секретарем Армії Деном Дрісколлом, який також є ветераном Армії та політичним ставлеником Трампа, що підтримує тісні зв’язки з віце-президентом Джей Ді Венсом. “Хегсет не має повноважень звільнити Дрісколла. Проте він планує зробити його перебування на посаді нестерпним”, — заявив один зі співрозмовників.

Пентагон розглядає встановлення лазерної системи захисту від дронів

Пентагон вивчає можливість розміщення лазерної системи для боротьби з безпілотниками поблизу резиденцій сенаторів. Збройні сили США розглядають установку цієї системи на одній з баз у Вашингтоні, де проживають сенатори Піт Хегсет і Марко Рубіо. Це рішення викликане зростанням підозрілої активності дронів у їхніх околицях. За інформацією джерел, обговорення щодо встановлення системи призвело до серйозних розбіжностей між Пентагоном і Федеральним управлінням цивільної авіації (FAA) через питання безпеки та можливий вплив на повітряний простір. Хоча система призначена для захисту від дронів, які можуть становити загрозу для високопосадовців і критичної інфраструктури, остаточне рішення про її розгортання ще не ухвалено.

Потенційні військові дії США в Ірані

Міністерство оборони США готується до тривалої наземної операції в Ірані, згідно з повідомленням The Washington Post. У публікації йдеться про можливі операції, які можуть тривати кілька тижнів. Наразі залишається невизначеним, чи підтримає Трамп ці плани. Очікується, що це не буде повномасштабним вторгненням, а скоріше серією рейдів за участю спецназу та звичайних піхотних підрозділів. На американських кораблях, які прямують до Перської затоки, ймовірно, розміщено понад 4 тисячі морських піхотинців. Крім того, 82-га повітряно-десантна дивізія приведена в стан підвищеної готовності, а також розглядається можливість додаткового посилення сухопутних сил. Раніше західні ЗМІ повідомляли про можливі плани США щодо захоплення іранського острова Харк або островів в Ормузькій протоці.

Щоденні витрати США на операцію проти Ірану сягають мільярда доларів

Операція Сполучених Штатів проти Ірану обходиться у мільярд доларів щодня. Це дані, надані Пентагоном, повідомляє журналістка The Atlantic Ненсі Юсеф, посилаючись на представника Конгресу.

Атака на операційний центр в порту Шуайба: загинули американські військовослужбовці

Шість американських військовослужбовців загинули внаслідок атаки іранського дрону на тактичний оперативний центр у порту Шуайба в Кувейті. Про це повідомили джерела. Міністр оборони Піт Хегсет підкреслив, що будівля була укріплена, але системи ППО не змогли перехопити всі запущені об’єкти. «У вас є системи протиповітряної оборони, на вас спрямований інтенсивний вогонь, і ви збиваєте більшу його частину. Але, на жаль, іноді один снаряд може проскочити. У цьому випадку він уразив тактичний оперативний центр, який був укріплений, але це дуже потужна зброя», – пояснив Хегсет. Джерела CBS News повідомили, що будівля не мала належного укріплення: це був звичайний трейлер, переобладнаний під офіс, і захищений лише з боків залізобетонними бар’єрами, які не змогли запобігти удару зверху.