Трамп розкритикував Гегсета через повідомлення про запаси американських ракет

Президент США Дональд Трамп різко відреагував на повідомлення про критичне скорочення запасів американських ракет і висловив претензії міністру оборони Піту Гегсету. Водночас у Білому домі та Пентагоні відкинули і саму інформацію про конфлікт, і твердження про виснаження арсеналів.

Про це пише The Washington Post. За інформацією видання, Трамп вимагав від очільника Пентагону пояснити, чому його не попередили про можливе критичне виснаження ракетних запасів. За даними джерел газети, така ситуація могла обмежити можливості США для проведення масштабних ударів по Ірану.

Як стверджує WP, під час цієї розмови Піт Гегсет поклав відповідальність за ситуацію на свого заступника Стівена Файнберга.

Утім, і Білий дім, і Пентагон заперечили викладене в матеріалі. Прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що публікація The Washington Post є «на 100% фейковою», відкинувши як інформацію про суперечку між Трампом і Гегсетом, так і заяви про дефіцит американських ракет.

США витратили на війну проти Ірану щонайменше 37,5 мільярда доларів

Міністр оборони США Піт Геґсет повідомив, що Сполучені Штати вже спрямували на війну проти Ірану щонайменше 37,5 мільярда доларів. Про це він сказав під час слухань у Конгресі, повідомляє CNN.

За словами Геґсета, війна з Іраном коштувала США 37,5 млрд дол. Відповідаючи на запитання про те, чи збільшиться вартість операції після завершення перемир’я з Іраном, він уточнив, що названа сума охоплює широкий перелік витрат, запланованих до кінця поточного фінансового року. Серед них є, зокрема, і витрати на харчування військовослужбовців.

Водночас експерти, яких опитав CNN, вважають, що загальні витрати США на цей конфлікт будуть значно вищими. Телеканал також нагадав, що ще у березні аналітики підрахували: війна з Іраном обходиться американським платникам податків більш ніж у 890 мільйонів доларів щодня.

Геґсет заявив про невідновлені запаси боєприпасів США після поставок Україні

Адміністрація Байдена передавала Україні боєприпаси з американських запасів, однак США не змогли вчасно їх відновити. Про це заявив міністр оборони Геґсет.

За його словами, п’ять пакетів додаткового фінансування, схвалених комітетом, передбачали передачу Україні боєприпасів із резервів США з подальшим поповненням у співвідношенні один до одного. Водночас відновлення запасів відбувалося через той самий повільний бюрократичний процес, тому своєчасно замінити передані боєприпаси не вдалося. Геґсет також зазначив, що при цьому загрози в різних регіонах світу ігнорувалися.

Про це голова Пентагону сказав, виступаючи в сенаті.

Трамп заявив, що не хоче отримувати кадри бойових дій в Україні

Президент США Трамп заявив, що не бажає бачити кадри бойових дій в Україні. За його словами, він уже спостерігав за полями битв і постійно отримує фотографії. Він зазначив, що йому хочеться сказати, аби ці знімки більше не надсилали. Трамп додав, що ці кадри йому надсилає Піт Геґсет, і він говорить йому: «Піт, знаєш що? Від цього вид не стає кращим».

США відкладають рішення щодо скорочення військ у Європі

Адміністрація Дональда Трампа поки не ухвалила остаточного рішення про темпи та масштаби скорочення американської військової присутності в Європі, пише The Wall Street Journal.

За інформацією джерел WSJ, минулого місяця Гегсет збирався поїхати до Брюсселя, щоб на зустрічі з вищим командуванням НАТО оголосити про додаткове зменшення американських сил у Європі. Йшлося про кроки, які мали перевищити скасоване перекидання бронетанкової бригади до Польщі та виведення піхотної бригади з Румунії.

Однак цю пропозицію відхилили після ознайомлення радника президента Трампа з національної безпеки Марко Рубіо та інших високопосадовців. Після цього глава Пентагону на зустрічі міністрів оборони НАТО заявив, що США проведуть перегляд своєї військової присутності в Європі, і він може тривати до шести місяців.

Як зазначає видання, ця ситуація свідчить про те, що в адміністрації досі не визначилися з можливими темпами та обсягами зменшення чисельності американських військ у Європі.

Ініціативи та різкі заяви Гегсета викликали занепокоєння серед союзників і законодавців, зокрема частини впливових республіканців. Вони побоюються тривалої шкоди для НАТО та того, що це може заохотити Росію.

“Міністр Гегсет переконався, що його заява відповідає цілям і порядку денному президента Трампа. Він не хотів обмежувати свободу прийняття рішень для президента”, — заявив представник Пентагону Шон Парнелл.

Очікується, що чисельність американських військ і оборонні витрати союзників стануть головними темами під час зустрічі Трампа з лідерами НАТО в Анкарі наступного тижня.

У НАТО розраховують, що саміт в Анкарі стане демонстрацією єдності зі США та підтримки України. Водночас в Альянсі побоюються, що напружені відносини з Трампом можуть негативно вплинути на зустріч лідерів. ЗМІ також повідомляли, що в НАТО розглядають можливість скасування планів провести саміт наступного року в Албанії.

Тема подальшого скорочення американської військової присутності в Європі залишається на порядку денному. Гегсет і його головний помічник з питань політики Елбрідж Колбі наполегливо просувають зменшення чисельності американських військ у Європі. Упродовж років роботи в оборонному відомстві та поза ним Колбі вважався прихильником обмеження зобов’язань США поза Азією, щоб вивільнити ресурси для протистояння Пекіну.

Війна з Іраном дала Гегсету та Колбі новий аргумент для перегляду питання розміщення військ. Після критики стратегії адміністрації Трампа щодо Ірану з боку канцлера Німеччини президент США знову виступив із критикою Європи та пригрозив вивести війська з Німеччини.

Останні спроби Пентагону скоротити чисельність американських військ у Європі викликали занепокоєння і в республіканських, і в демократичних законодавців. Вони включили до законопроєкту про військові видатки норму, яка забороняє Міністерству оборони зменшувати чисельність військ нижче 76 тисяч без оцінки ризиків з боку командувача Європейського командування Збройних сил США та Об’єднаного комітету начальників штабів.

Ці побоювання посилилися минулого місяця, коли офіс Гегсета організував телефонну розмову із законодавцями напередодні червневої зустрічі міністрів оборони НАТО. Під час цієї розмови глава Пентагону лише повідомив, що має намір провести оцінку американської військової присутності в Європі. А вже на самій зустрічі міністрів оборони, оголошуючи про свої плани, Гегсет знову розкритикував Європу.

Трамп відклав рішення про масштабні дії проти Ірану та дав шанс дипломатії

Президент США Дональд Трамп розглядав можливість повернення до повномасштабних бойових дій проти Ірану, однак на цей момент вирішив не відмовлятися від дипломатичного шляху. Про це пише The Wall Street Journal.

Як зазначають джерела, в останні дні Трамп провів кілька консультацій із міністром оборони Пітом Гегсетом і головою Об’єднаного комітету начальників штабів генералом Деном Кейном. Під час цих обговорень ішлося про те, чи мають США зупинити переговори та знову перейти до масштабних ударів по Ірану.

Остаточного рішення ухвалено не було. Водночас Трамп сказав помічникам, що новий раунд інтенсивних атак може зірвати дипломатичний процес і знизити шанси Вашингтона остаточно ліквідувати іранську ядерну програму.

Крім того, президент дав зрозуміти, що не заперечує проти продовження переговорів з Іраном довше за встановлений дедлайн 18 серпня, аби сторони мали більше часу для досягнення домовленостей.

Разом із тим Трамп наголосив, що його влаштовує завдавати точкових ударів по Ірану щоразу, коли Тегеран порушує «меморандум про взаєморозуміння», який і спричинив останні бойові дії.

Представник Білого дому також заявив, що Трамп завжди віддає перевагу дипломатії, тому іранській стороні варто укласти вигідну для себе угоду зі США.

США посилюють розвиток безпілотників, вивчаючи бойовий досвід України

Вашингтон активно застосовує досвід України у сфері використання безпілотників на полі бою. Про це заявив глава Пентагону Піт Геґсет.

За його словами, бюджет президента Трампа на 2027 рік передбачає 56 млрд доларів інвестицій у розвиток безпілотних технологій і подальше вивчення досвіду України на полі бою.

Геґсет підкреслив, що головною перевагою сучасних армій є не лише наявність передових систем, а й здатність швидко масштабувати та адаптувати їх до мінливих умов війни.

Він також зазначив, що розвиток безпілотників є одним з абсолютних пріоритетів для США.

Система ПРО «Золотий купол» у США успішно пройшла перше випробування

У США відбулося перше успішне випробування американської системи протиракетної оборони «Золотий купол».

Про це міністр оборони США Піт Гегсет повідомив у соцмережі X.

За словами глави Пентагону, перший контрольний тест «Золотого купола» завершився абсолютним успіхом.

Гегсет зазначив, що система динамічної автономної оборони точно виконала наведення, захоплення та знищення багатьох цілей, які наближалися.

Фінансування проєкту «Золотий купол» влада США виділила ще в травні минулого року. Канада заявила про готовність долучитися до проєкту ПРО, а Конгрес США оцінив його вартість у $1,2 трлн.

Конфлікт у Пентагоні: Міністр армії США на переговорах в Україні

Голова Пентагону Піт Гегсет висловив своє невдоволення міністру армії США Деніелу Дрісколлу в його перший робочий день. Інцидент, що стався, викликав напруженість між двома чиновниками, особливо у зв’язку з питанням України. За інформацією The Wall Street Journal (WSJ), Гегсет підвищив голос на Дрісколла, звинувативши його в перевищенні повноважень. Це стало першим сигналом про напружені відносини, незважаючи на формальне підпорядкування міністра армії главі Пентагону. Напруга між ними зростала через кадрові конфлікти в армії, включаючи звільнення начальника штабу генерала Ренді Джорджа, а також через роздратування Гегсета впливом Дрісколла, якого в адміністрації вважали близьким соратником Венса. За неперевіреними даними, Венс і Дрісколл навчалися разом в Єльській школі права. Конфлікт загострився, коли Трамп доручив Дрісколлу поїздку в Україну для участі в переговорах із Росією. Це завдання викликало питання, чому цю роль доручили саме міністру армії, а не Гегсету. За словами кількох джерел, Гегсет висловив бажання, щоб Білий дім відсторонив Дрісколла від переговорного процесу.

Перемир’я між США та Іраном: нові виклики та можливості

Сполучені Штати Америки та Іран домовились про двотижневе припинення вогню, щоб розпочати переговори. Політичні та військові експерти попереджають про ризик, що Іран може використати цей час для переозброєння, перегрупування та переміщення своїх озброєнь і систем протиповітряної оборони. Проте в Пентагоні заперечують наявність такого ризику. За словами Піта Геґсета, голови американського військового відомства, “США уважно стежитиме за ситуацією” в Ірані. Центральне командування має різні варіанти реагування на дії іранського режиму. “Чим більше Іран буде рухатися, чим більше він переміщуватиме сили, тим легшими цілями вони стануть для нас. Пам’ятайте, ми можемо спостерігати за всім. Якщо вони приймуть неправильне рішення і спробують змінити позиції, вони лише створять для нас зручні цілі для удару”, – підкреслив глава Пентагону. Геґсет також зазначив, що після укладення угоди про припинення вогню, США та Іран мають шанс на справжній мир і угоду. Проте американські військові будуть уважно контролювати весь процес. “Військове міністерство виконало свою частину роботи. Ми залишаємося на задньому плані, щоб забезпечити дотримання Іраном усіх умов угоди”, – пояснив Геґсет. Він також нагадав про хід військової операції США проти Ірану. “Від початку дій – жодних американських втрат. Іранці принижені та деморалізовані. Ми контролюємо їхню долю, а не навпаки. Саме тому вони сіли за стіл переговорів”, – зазначив глава Пентагону.