Архіви позначок: Персидский залив

США переглядають розміщення військ у Перській затоці після війни з Іраном

Оприлюднено автором

США вивчають можливість суттєвого перегляду своєї військової присутності у Перській затоці після того, як під час війни з Іраном було пошкоджено низку об’єктів. У Пентагоні та Центральному командуванні США аналізують кілька сценаріїв подальшого розміщення сил у регіоні. Про це пише The Washington Post.

За інформацією джерел видання, у Пентагоні розглядають війну як нагоду переосмислити американську військову присутність на Близькому Сході. Серед варіантів є ідея не відновлювати частину пошкоджених баз у тому вигляді, в якому вони існували до початку бойових дій наприкінці лютого.

Водночас це питання ще не оформлене як офіційне розпорядження міністра оборони США Піта Геґсета. Як зазначає видання, його опрацьовують політичне управління Пентагону та Центральне командування США.

“Щодо деяких із цих питань доведеться прийняти рішення”, – сказав високопосадовець Пентагону The Washington Post.

Один із можливих сценаріїв передбачає переміщення частини американських військ і баз далі на захід від Ірану. Зокрема, йдеться про район, до якого входять Йорданія та Ізраїль.

Під час війни американські літаки-заправники базувалися в Ізраїлі, а в Йорданії США мають кілька військових баз.

Колишній американський дипломат Майкл Ретні вважає, що війна показала вразливість американських сил у регіоні. На його думку, перенесення військ далі на захід, подалі від значної частини ракетного полігону Ірану, могло б знизити ризики, хоча “ідеального розв’язання цієї проблеми” не існує.

Як пише The Washington Post, зазвичай на Близькому Сході розміщені близько 40 тисяч американських військовослужбовців на приблизно 20 базах. Після початку війни між США та Ізраїлем наприкінці лютого багато американських баз та інших військових об’єктів потрапили під ракетні й безпілотні атаки.

За наведеними виданням даними, унаслідок цих атак загинули 18 американських військовослужбовців, а сотні зазнали поранень.

Найбільші американські об’єкти розміщені у країнах Перської затоки. Серед них — штаб-квартира П’ятого флоту ВМС США в Бахрейні. Під час війни з Іраном Вашингтон також помітно наростив військову присутність у регіоні.

США також посилили військово-морські сили в зоні відповідальності Центрального командування, розгорнувши там десятки військових кораблів та авіаносців із тисячами моряків. Частина військовослужбовців залишається в регіоні на сотні днів довше, ніж планувалося.

Перегляд американської військової присутності може мати суперечливі наслідки. З одного боку, Вашингтон отримує шанс змінити розташування своїх сил з урахуванням ризиків, які проявилися під час війни.

З іншого боку, такий крок Іран, імовірно, сприйме як значне досягнення. Тегеран давно виступає проти масштабної військової присутності США в регіоні та закликає Вашингтон вивести свої війська.

Окрім цього, скорочення американської присутності або зміна розташування баз може зробити країни Перської затоки, де розміщені американські військові об’єкти, більш уразливими до подальших атак з боку Ірану.

За даними The Washington Post, це питання також може посилити суперечки всередині адміністрації Дональда Трампа щодо подальшого військового втручання США на Близькому Сході. У звіті йдеться про боротьбу за вплив на президента між прихильниками жорсткішої політики та ізоляціоністським крилом його адміністрації.

Арабські монархії Перської затоки закликають Трампа посилити дії проти Ірану

Оприлюднено автором

Частина арабських монархій Перської затоки, які є союзниками США, висловлює невдоволення тим, що війна затягується. Про це повідомляє Bloomberg.

За даними агентства, вони звертаються до американського лідера Дональда Трампа із закликом вдатися до жорсткіших кроків щодо Ірану, включно з наземним вторгненням і захопленням ключового нафтового терміналу на острові Харг. Окремі чиновники переконані, що без силового тиску Тегеран не погодиться на поступки стосовно Ормузької протоки та ядерної програми. Крім того, тривалий конфлікт, на їхню думку, відштовхує інвесторів і туристів.

У країнах Затоки також остерігаються повторення подій березня—квітня, коли США та Ізраїль завдавали масованих ударів по Ірану, а Тегеран у відповідь запускав тисячі дронів і ракет через Перську затоку. У матеріалі зазначається, що серед близькосхідних союзників США більше немає колишньої єдності.

IMO тимчасово зупинила виведення торговельних суден із Перської затоки

Оприлюднено автором

Міжнародна морська організація (IMO) тимчасово припинила виведення торговельних суден із Перської затоки після нового інциденту в районі Оманської затоки. Таке рішення пов’язане з постійною нестабільністю на одному з найважливіших світових морських маршрутів.

За інформацією британського Центру морських торговельних операцій (UKMTO), невідомий снаряд уразив вантажне судно приблизно за 7,5 морських миль від узбережжя Оману. Унаслідок цього було пошкоджено ходову рубку. Члени екіпажу не постраждали, а витоків палива та забруднення довкілля не зафіксовано. Влада регіону перевіряє обставини події.

Генеральний секретар IMO Арсеніо Домінгес заявив, що тимчасова пауза потрібна для оцінки гарантій безпеки судноплавства та зниження ризиків для екіпажів. Він підкреслив, що захист моряків залишається пріоритетним завданням, попри постійну напруженість у регіоні.

Масштабні пошкодження баз США після ударів Ірану в Перській затоці

Оприлюднено автором

Іранські удари завдали американським військовим об’єктам і базам у регіоні Перської затоки збитків на мільярди доларів. Про це, як пише The Hill, NBC News повідомили шість обізнаних джерел.

Руйнувань зазнали об’єкти в кількох країнах Близького Сходу, а вартість ремонту, за оцінками, може сягнути до 5 мільярдів доларів. Водночас у цю суму не входить відновлення радарів, систем озброєння, літаків та іншої техніки, яка була пошкоджена або повністю знищена.

За наявними даними, іранські сили уразили злітно-посадкові смуги, сучасні радарні системи, десятки літаків, склади, командні центри, авіаційні ангари та інфраструктуру супутникового зв’язку.

Перші удари в перші дні війни, що почалася 28 лютого після ударів США та Ізраїлю, були завдані по базі Camp Buehring у Кувейті іранським винищувачем F-5.

Пошкодження також зафіксували на авіабазі Al Dhafra та військовій базі Al Ruwais в Об’єднаних Арабських Еміратах. Там постраждали склади пального, медичний центр, ангари, казарми та інші об’єкти.

Крім того, ударів зазнали американські об’єкти на базах Prince Sultan у Саудівській Аравії, Muwaffaq Salti у Йорданії, а також Camp Arifjan, Camp Buehring і порт Shuaiba в Кувейті.

Троє посадовців заявили, що серйозно пошкоджено штаб-квартиру ВМС США в Бахрейні, а також щонайменше дві системи протиповітряної оборони. За оцінкою, лише ремонт штабу П’ятого флоту може обійтися приблизно у 200 мільйонів доларів.

За оцінками, удари також були нанесені по авіабазі Ali Al Salem у Кувейті, злітній смузі бази Al-Udeid у Катарі та складу боєприпасів на військовому об’єкті на півночі Іраку.

Експерти зазначають, що подальші витрати можуть охоплювати ремонт, реконструкцію, повну заміну або навіть закриття окремих об’єктів. Частина втрат стосується інфраструктури, яку неможливо відновити.

Серед додаткових втрат називають щонайменше один винищувач, близько десятка безпілотників MQ-9 Reaper, два літаки-заправники MC-130, гелікоптери та літак дальнього радіолокаційного виявлення E-3 Sentry.

У березні Пентагон оцінював, що перші шість днів війни з Іраном коштували понад 11,3 мільярда доларів без урахування витрат на відновлення. Із цієї суми 5,6 мільярда було витрачено на боєприпаси лише за перші два дні.

Відмова Тегерана від переговорів через блокаду

Оприлюднено автором

Тегеран вирішив не брати участь у наступному раунді переговорів із США через триваючу морську блокаду, яку здійснюють американські сили. Про це повідомляє іранське державне агентство Tasnim. Однією з причин цього рішення стала заява Трампа про продовження блокади іранських морських портів. Крім того, ситуацію ускладнюють вимоги США під час переговорів. Відзначається, що відмова Вашингтона від надмірних претензій є ключовою умовою для відновлення діалогу. В іншому випадку Тегеран не має наміру витрачати час на «затяжні та безглузді» переговори, як зазначає видання. В Ірані також вважають, що передчасні заяви Трампа про дипломатичні досягнення та ефекти тиску на Тегеран можуть зірвати переговори. Іранський чиновник, обізнаний із деталями поточного процесу посередництва під егідою Пакистану, попередив, що переговори ризикують провалитися через публічні хвастливі заяви Трампа, оскільки Іран може вбачати в цьому використання дипломатії для підготовки нової агресії, як повідомляє Tasnim.

Глобальна продовольча криза: наслідки конфлікту в Перській затоці

Оприлюднено автором

Конфлікт у Перській затоці вже негативно впливає на світову продовольчу систему, і його наслідки можуть бути набагато серйознішими, ніж просто підвищення цін на нафту. За інформацією The Telegraph, “чим довше триває війна, тим гострішою стає світова продовольча криза”, зазначає відомий британський економічний журналіст Амброз Еванс-Прітчард. Удар припав на виробництво добрив. “Постачання сечовини, аміаку та сірки були призупинені на 27 ключових днів в агрокалендарі”, зазначає автор. Ситуацію ускладнили експортні обмеження з Китаю, Росії та Туреччини. “Приблизно 45% глобальних поставок азотних добрив або вже зупинені, або порушені, або ризикують перерватися”, йдеться в публікації. Криза розвивається в найвразливіший період — перед посівною в Північній півкулі. “Це збігається з початком весняного посівного сезону… Це наймрачніший з “чорних лебедів””, підкреслює автор. Наслідки можуть бути системними. “Це головна тривога на сьогодні. Під загрозою всі ключові зернові культури та корми для худоби”, попередив представник СОТ Жан-Марі Погам. “У низці країн люди зіткнуться з голодною смертю без імпорту”, йдеться в статті. Ціни вже зростають: світова вартість сечовини піднялася приблизно на 60% — до близько $680 за тонну, а в деяких регіонах сягає $900. Багато поставок заблоковані. “24 судна з добривами застрягли в Перській затоці і не можуть дістатися до фермерів”, повідомив керівник Інституту добрив США. Додатковий ризик — надмірна концентрація поставок. До третини світової торгівлі сечовиною та близько половини поставок сірки припадає на країни Перської затоки. У довгостроковій перспективі ефект посилюватиметься. “Спочатку удар по добривах, потім зниження врожайності восени, а потім — зростання цін на продукти в 2027 році”, попереджають експерти. “Затримка становить цілі сезони, а не дні”, – зазначається в статті. “У новому світі для виживання потрібно виробляти свою їжу, свою енергію та свої добрива”, підсумовує автор.

США нанесли удар по судам Ірану в Перській затоці

Оприлюднено автором

Військово-морські сили США нанесли прицільний удар по іранським суднам у Перській затоці. У рамках масштабної військової операції «Епічна лють» під атаку потрапили три іранські танкери. Після влучання ракет на судну виникли потужні пожежі та зафіксовано густий чорний дим. Крім того, повідомляється про ураження іранського корвета класу «Шахід Сулеймані» поблизу узбережжя Бандар-Ленге.

Масштабний витік нафти після вибуху танкера в Перській заточі

Оприлюднено автором

У Перській заточі стався вибух на танкері. Зафіксовано масштабний витік нафти. Про це повідомляє британський центр морської безпеки. Інцидент стався приблизно за 55 км на південний схід від порту Мубарак Аль-Кабір у Кувейті.

Ефективність російських систем ППО «Панцирь» під запереченням: статистика ОАЕ

Оприлюднено автором

Об’єднані Арабські Емірати продовжують публікувати дані щодо протидії іранським атакам, які викривають незвичні пропорції. Наразі країни використовують ракети до Patriot, але перехоплення для них балістичних ракет не є проблемою, а відбиття звичайних «шахедів» виявилось складним завданням. ОАЕ єдиний регіональний центр, який регулярно та повністю оприлюднює статистику, включаючи кількість збитих і невдало збитих цілей. Станом на вечір середи 4 березня було збито загалом 8 з 8 крилатих ракет, випущених Іраном, 175 з 189 балістичних ракет, з яких 13 впали у море, а також 876 з 947 дронів. Ефективність перехоплення крилатих ракет становить 100%, понад 99% – балістичних, а перехоплення дронів досягає 93%. Це свідчить про те, що найбільш прості цілі, які начебто не потребують використання високотехнологічних систем, виявились найскладнішими для ураження. Причина диспропорції полягає у тому, що ОАЕ можуть повністю використовувати Patriot для відбиття ракетних атак. Однак, для протидії цілям типу дронів ОАЕ застосовують російські зенітні ракетні гарматні комплекси «Панцирь». ЗРГК «Панцирь» було замовлено ОАЕ у 2000 році у кількості 50 одиниць, а зараз їх кількість оцінена у 42 одиниці, через їх реекспорт, зокрема до Лівії, також вони були помічені у Ємені. Загальна вартість закупівлі становила 734 млн тодішніх доларів. Для удару по ОАЕ Іран використовує та й отримані з РФ копії власних Shahed-136, «Герань-2», які були вироблені в Іжевську.

Франція підтримує країни Перської затоки та готова до колективної самооборони

Оприлюднено автором

Франція готова надавати допомогу в захисті країн Перської затоки, повідомив міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро. «Франція висловлює свою беззастережну підтримку та солідарність дружнім країнам, які зазнали цілеспрямованих атак ракетами та дронами з боку КВІР і були втягнуті в конфлікт, який вони не ініціювали. Франція готова, в рамках домовленостей з партнерами та принципів колективної самооборони, закріплених міжнародним правом, брати участь у їхньому захисті», – підкреслив Барро.