Суд у Лондоні відмовив Nord Stream у виплаті €580 мільйонів за знищення «Північних потоків»

Компанія Nord Stream не змогла виграти позов на €580 мільйонів проти групи страховиків, яку очолює Lloyd’s of London, у справі про вибухи, що зруйнували російські газопроводи «Північні потоки». Суд дійшов висновку, що страховики не мають обов’язку відшкодовувати ці збитки.

Про це повідомляє Financial Times.

Високий суд Лондону постановив, що до страхових полісів у цьому випадку застосовується виняток щодо воєнних дій. Саме це дає страховим компаніям змогу уникнути однієї з найбільших страхових виплат в історії, пов’язаних із пошкодженням інфраструктури.

Під час розгляду справи серед імовірних відповідальних за вибухи в Балтійському морі у 2022 році називали Росію, Україну та США. Водночас суддя Клер Моулдер не визначила, хто саме стоїть за підривами.

Рішення суду означає, що західним страховим компаніям не доведеться сплачувати значну компенсацію компанії, контрольний пакет якої належить «Газпрому».

У рішенні на 96 сторінок, ухваленому після шеститижневого судового розгляду цього року, Моулдер вказала, що для встановлення відповідальності страховиків немає потреби з’ясовувати, хто саме організував вибухи.

Оцінивши всі правдоподібні версії, суддя дійшла висновку, що війна між Росією та Україною в будь-якому випадку була «суттєвою» причиною цих подій. Саме тому, за її висновком, виняток щодо воєнних дій підлягає застосуванню.

Це стало перемогою для групи страховиків, серед яких Lloyd’s і Arch. Їхня позиція полягала в тому, що вибухи були наслідком війни або ж мали державну санкцію, а отже, не підпадають під страхове покриття.

Представники Nord Stream, зі свого боку, стверджували, що виняток щодо воєнних дій не слід застосовувати, оскільки війна була лише тлом, а не прямою причиною вибухів. Крім того, юристи компанії припускали, що диверсію могли вчинити недержавні диверсанти. Однак Моулдер зазначила, що навіть за такого сценарію їхні мотиви все одно були б зумовлені війною.

Справу Костянтина Кулика передали до суду через незаконне списання податків на понад 641 мільйон гривень

Колишній заступник начальника департаменту Генеральної прокуратури України Костянтин Кулик постане перед судом. Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура обвинувачують його у пособництві у зловживанні службовим становищем одному з керівників Державної фіскальної служби, що призвело до багатомільйонних збитків державі.

Про це повідомляє НАБУ.

За даними правоохоронців, Кулик сприяв одному з керівників Державної фіскальної служби у зловживанні службовим становищем, через що держава зазнала збитків на суму понад 641 млн гривень. Перший заступник голови ДФС, до повноважень якого входило підписання рішень за результатами розгляду скарг, в інтересах суб’єкта господарювання та за пособництва підозрюваного не підписав готовий проєкт відповідного рішення у встановлений строк.

Унаслідок реалізації цієї схеми приватне підприємство уникнуло сплати значних коштів до державного бюджету. Наразі розслідування завершено, а матеріали скеровано до суду.

За версією слідства, схема діяла через маніпуляції з процедурою розгляду скарг у податковій сфері. Суб’єкт господарювання звернувся до Державної фіскальної служби зі скаргою на рішення про стягнення податків. Перший заступник голови ДФС, який безпосередньо відповідав за ухвалення рішень за результатами розгляду таких скарг, вирішив посприяти бізнесу та умисно не підписав відповідний проєкт рішення у чітко визначений законодавством строк.

Слідство вважає, що реалізації цього плану посприяв Костянтин Кулик. В останній день процесуального строку розгляду скарги він офіційно витребував у фіскалів усі матеріали перевірки компанії-скаржника.

Це дало можливість керівнику Державної фіскальної служби послатися на фізичну відсутність документів як на офіційну причину неможливості своєчасно ухвалити рішення. Через штучне затягування часу скаргу підприємства автоматично задовольнили за принципом мовчазної згоди, а державний бюджет втратив можливість стягнути податки та штрафні санкції на загальну суму понад 641 млн гривень.

Розширення можливостей фіксації збитків від російської агресії в міжнародному Реєстрі

Уряд додав 14 нових категорій для фіксації збитків та втрат, завданих російською агресією після 24 лютого 2022 року. «До категорій, урегульованих постановою, додадуться ще 14 нових. Подати за ними заяви до міжнародного Реєстру збитків можна буде після того, як вони будуть відкриті в «Дії», — заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, зараз через застосунок «Дія» вже доступне подання заяв до міжнародного Реєстру збитків для України за 21 категорією. Окрім чинних напрямків, громадяни зможуть зафіксувати та надалі претендувати на такі компенсації:

Масштабні пошкодження баз США після ударів Ірану в Перській затоці

Іранські удари завдали американським військовим об’єктам і базам у регіоні Перської затоки збитків на мільярди доларів. Про це, як пише The Hill, NBC News повідомили шість обізнаних джерел.

Руйнувань зазнали об’єкти в кількох країнах Близького Сходу, а вартість ремонту, за оцінками, може сягнути до 5 мільярдів доларів. Водночас у цю суму не входить відновлення радарів, систем озброєння, літаків та іншої техніки, яка була пошкоджена або повністю знищена.

За наявними даними, іранські сили уразили злітно-посадкові смуги, сучасні радарні системи, десятки літаків, склади, командні центри, авіаційні ангари та інфраструктуру супутникового зв’язку.

Перші удари в перші дні війни, що почалася 28 лютого після ударів США та Ізраїлю, були завдані по базі Camp Buehring у Кувейті іранським винищувачем F-5.

Пошкодження також зафіксували на авіабазі Al Dhafra та військовій базі Al Ruwais в Об’єднаних Арабських Еміратах. Там постраждали склади пального, медичний центр, ангари, казарми та інші об’єкти.

Крім того, ударів зазнали американські об’єкти на базах Prince Sultan у Саудівській Аравії, Muwaffaq Salti у Йорданії, а також Camp Arifjan, Camp Buehring і порт Shuaiba в Кувейті.

Троє посадовців заявили, що серйозно пошкоджено штаб-квартиру ВМС США в Бахрейні, а також щонайменше дві системи протиповітряної оборони. За оцінкою, лише ремонт штабу П’ятого флоту може обійтися приблизно у 200 мільйонів доларів.

За оцінками, удари також були нанесені по авіабазі Ali Al Salem у Кувейті, злітній смузі бази Al-Udeid у Катарі та складу боєприпасів на військовому об’єкті на півночі Іраку.

Експерти зазначають, що подальші витрати можуть охоплювати ремонт, реконструкцію, повну заміну або навіть закриття окремих об’єктів. Частина втрат стосується інфраструктури, яку неможливо відновити.

Серед додаткових втрат називають щонайменше один винищувач, близько десятка безпілотників MQ-9 Reaper, два літаки-заправники MC-130, гелікоптери та літак дальнього радіолокаційного виявлення E-3 Sentry.

У березні Пентагон оцінював, що перші шість днів війни з Іраном коштували понад 11,3 мільярда доларів без урахування витрат на відновлення. Із цієї суми 5,6 мільярда було витрачено на боєприпаси лише за перші два дні.

Фінансові результати Укрпошти: коментарі гендиректора

Генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянський поділився своїм баченням фінансових результатів компанії за останні роки в інтерв’ю з Наталею Влащенко. Це стало відповіддю на запитання ведучої, яка згадала дані Українських Новин про те, що з 2016 по 2024 рік Укрпошта зазнала збитків у розмірі 2,5 млрд грн, отримавши лише 750 млн грн прибутку. Смілянський зазначив, що основна частина цих збитків пов’язана з повномасштабним вторгненням. Він уточнив, що збитки від війни вже оцінені в 70 млн доларів, і саме їх компанія планує відшкодувати через репарації. “Якщо ви виключите збитки, пов’язані з війною, то ми, безумовно, прибуткові”, – підкреслив він. Смілянський також нагадав, що, коли він прийшов на посаду в липні 2016 року, 80% працівників Укрпошти отримували мінімальну зарплату в 1600 грн. Після рішення уряду Гройсмана мінімальна зарплата була подвоєна, тоді як тарифи залишилися на тому ж рівні. “Уявіть собі, у вас бізнес, і наступного дня всі зарплати зростають вдвічі, а тарифи залишаються незмінними”, – зазначив Смілянський. За його словами, компанія півтора року працювала над відновленням після цих збитків, але вже у 2019 році досягла рекордного прибутку. У 2019 році Укрпошта вперше в своїй історії сплатила державі 200 млн грн дивідендів. Перед початком повномасштабного вторгнення компанія знову вийшла на прибуток, але вирішила спрямувати його на безкоштовну евакуацію підприємств зі сходу.

Фінансові виклики Deutsche Bahn: рекорди пасажиропотоку та збитки

У 2025 році Deutsche Bahn зафіксувала збитки в розмірі 2,3 млрд євро, незважаючи на рекордний пасажиропотік. Кількість пасажирів, які скористалися послугами компанії, досягла 1,93 млрд, що на 3,4% більше, ніж у 2024 році. Проте, компанія завершила рік із чистим збитком у 2,3 млрд євро, що на 500 млн євро перевищує показник попереднього року. Зростання кількості пасажирів частково пояснюється підвищенням цін на пальне, що робить подорожі на поїзді вигіднішими в порівнянні з автомобільними поїздками. Водночас, операційний прибуток до податків і відсотків вперше за останні роки становив 297 млн євро. Експерти пов’язують збитки з зношеністю залізничної інфраструктури та продажем прибуткового підрозділу логістики DB Schenker. Кошти, отримані від угоди, були використані для погашення боргів, які досі перевищують 20 млрд євро. Міністр транспорту Німеччини Патрік Шнайдер висловив занепокоєння, що нинішній стан залізниць підриває довіру населення до влади, зазначивши: “Вкрай небезпечно, якщо дедалі більше людей починає думати, що держава не працює”. Він також окреслив мету підвищити пунктуальність поїздів до 70% до 2029 року, оскільки у 2025 році лише 60% складів прибували до пункту призначення з запізненням менше ніж на шість хвилин. Шнайдер підкреслив, що ремонт 42 магістралей високих швидкостей затягнеться до 2036 року і вимагатиме значних інвестицій: “Ні в кого не повинно бути ілюзій, що потім десятиліттями нічого не треба буде робити.”

Укрзалізниця: Зростання Боргу та Збитки

«Укрзалізниця» завершила 2025 рік зі збитком у 7,8 мільярда гривень. Цікаво, що у 2023 році чистий прибуток “УЗ” становив 4,8 мільярда гривень. У 2024 році на посаду генерального директора призначили Олександра Перцовського, який раніше, з 2016 року, працював першим заступником керівника «Укрпошти» Ігоря Смілянського. За час управління Перцовського борги “УЗ” зросли з 17,3 до 51,7 мільярда гривень.

В Дніпропетровській області розглядатимуть справу про зловживання та підробку документів

У Дніпропетровській області за планом розглядатимуть справу про зловживання службовим становищем, що призвело до значних фінансових втрат. Обвинуваченими є посадові особи одного з комунальних підприємств у Кам’янському районі. Слідство показало, що під час проведення ремонтних робіт було підроблено офіційні документи, а також списано більшу кількість матеріалів, ніж було фактично використано. Внаслідок цього не були замінені майже дві сотні труб на одному з об’єктів теплопостачання, що спричинило збитки для громади на суму близько одного мільйона гривень. Прокурори вже скерували обвинувальний акт до суду. Обвинувачені будуть судитися за зловживання службовим становищем та службове підроблення, передбачені частинами 1 і 2 статті 364, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України. Їм загрожує до шести років позбавлення волі.