США розпочали виплати компенсацій постраждалим від “гаванського синдрому”

Уряд США виплатив близько 3 мільйонів доларів людям, які постраждали від так званого “гаванського синдрому” — загадкового неврологічного розладу, на який скаржилися американські дипломати, шпигуни та члени їхніх родин. Це перші офіційні компенсації, здійснені відповідно до Закону про Гавану, ухваленого у 2021 році.

Про це повідомляє BBC з посиланням на Міністерство оборони США.

Перші повідомлення про аномальні симптоми з’явилися десять років тому, коли співробітники ЦРУ на Кубі заявили про сильний тиск на череп, нудоту, запаморочення, а також дивні звуки у вигляді гудіння, клацання чи скрипу металу. Пізніше подібні скарги почали фіксувати у держслужбовців США в багатьох країнах світу, зокрема в Китаї.

Попри версії розслідувачів про ймовірне застосування таємничої звукової чи мікрохвильової зброї з боку російської військової розвідки, Білий дім раніше заявляв, що прямих доказів причетності спецслужб РФ немає. Водночас у Пентагоні підтвердили наявність схожих симптомів в одного зі своїх посадовців під час саміту НАТО у Вільнюсі.

Наразі американське оборонне відомство запевняє, що турбота про постраждалий персонал залишається серед пріоритетів.

Державна підтримка у відновленні житла після обстрілу в Києві

Українська співачка поділилася деталями щодо отриманої від держави суми компенсації на ремонт квартири, пошкодженої внаслідок ракетного удару по Києву в червні 2025 року. Розглядається помешкання, де вона раніше проживала разом із колишнім чоловіком, Тарасом Тополя, та дітьми. За словами артистки, загальна вартість відновлення оцінювалася в близько 2 млн гривень, однак державою було відшкодовано лише частину цих витрат. У рамках проєкту «Ранкова кава» співачка повідомила, що ремонт квартири вже завершено. «Нам виплачено 209 тисяч гривень… Близько 2 мільйонів гривень було витрачено на ремонт. Відшкодування надається на відбудову пошкоджених стін, фундаменту, дверних та віконних рами. Ці витрати були покриті державою.» – зазначає артистка.

Розширення можливостей фіксації збитків від російської агресії в міжнародному Реєстрі

Уряд додав 14 нових категорій для фіксації збитків та втрат, завданих російською агресією після 24 лютого 2022 року. «До категорій, урегульованих постановою, додадуться ще 14 нових. Подати за ними заяви до міжнародного Реєстру збитків можна буде після того, як вони будуть відкриті в «Дії», — заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко. За її словами, зараз через застосунок «Дія» вже доступне подання заяв до міжнародного Реєстру збитків для України за 21 категорією. Окрім чинних напрямків, громадяни зможуть зафіксувати та надалі претендувати на такі компенсації:

У Раді готують компенсації за авто, знищені або пошкоджені війною

У Верховній Раді планують запровадити державні виплати за автомобілі, які були пошкоджені або знищені в ході війни.

Народний депутат Володимир Крейденко («Слуга народу») повідомив, що його законопроєкт уже пройшов комітет і винесений на розгляд парламенту.

Власникам пропонують відшкодовувати ринкову вартість автомобіля на момент пошкодження з урахуванням його віку, пробігу та технічного стану.

Судовий процес щодо компенсації Сученка

Колишній перший заступник військового прокурора Центрального регіону України (реорганізована структура) В’ячеслав Сученко, якого було звільнено за законом “Про люстрацію” у 2014 році, відсудив у держави компенсацію в розмірі 4,3 млн гривень. Посадовця піддали люстрації у 2014 році. У декларації за 2024 рік Сученко вже зазначив, що обіймає посаду начальника відділу управління моніторингу та аналізу департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС. Він подав позов проти спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 3,44 млн гривень. Позивача було звільнено 23 жовтня 2014 року наказом Генеральної прокуратури №1500-к на підставі пункту 7-2 статті 36 КЗпП України (у зв’язку з припиненням трудового договору) та Закону України «Про очищення влади» (люстрація). Підставою для звільнення стало те, що з січня 2011 року по лютий 2014 року він обіймав посади першого заступника військового прокурора Центрального регіону та першого заступника прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері — посади, які підпадали під люстраційні обмеження. Суд першої інстанції, а слідом за ним і Шостий апеляційний адміністративний суд, визнали звільнення незаконним. 21 січня 2026 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року залишено без змін. Колегія суддів (головуюча — Олена Карпушова, судді Оксана Епель та Віталій Файдюк) дійшла висновку, що застосування люстрації лише на підставі факту обіймання посади, без доведення індивідуальної провини, участі в антидемократичних діях чи загрози правам людини, є непропорційним втручанням у право на приватне життя (стаття 8 Європейської конвенції з прав людини), порушує принципи презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності та рівного доступу до державної служби (статті 3, 8, 19, 24, 38, 43 Конституції України). Суд послався на практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі «Полях та інші проти України» від 17 жовтня 2019 року), висновки Венеціанської комісії та Резолюцію ПАРЄ №1096 (1996), а також на постанови Верховного Суду України (зокрема, від 04.06.2020 у справі №817/3431/14), які підкреслюють: люстрація не може бути автоматичною чи колективною відповідальністю, а вимагає індивідуальної оцінки поведінки особи. Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону залишено без задоволення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів. Справа тривала понад 11 років: провадження призупиняли через звернення до Конституційного Суду та практику ЄСПЛ, відновили у 2022 році після рішення ЄСПЛ щодо надмірної тривалості розгляду подібних справ. Сученко задекларував два доходи, отримані на виконання рішення суду, у розмірі 3,26 млн та 1,04 млн гривень.

ДМС виплатить компенсацію Юрію Татомиру: понад 1,37 мільйона гривень

Державна міграційна служба України (ДМС) зобов’язана виплатити ексначальнику Головного управління ДМС у Львівській області Юрію Татомиру понад 1,37 мільйона гривень. Це рішення було прийнято внаслідок судових рішень. Львівський окружний адміністративний суд зобов’язав ДМС виплатити додаткові 534 тисячі гривень за затримку у виконанні рішення про поновлення його на посаді. Сума враховує раніше нараховані 837 тисяч гривень за період вимушеного прогулу. Суд встановив, що рішення про поновлення Татомира на посаді було прийнято в жовтні 2024 року. У квітні 2025 року апеляційний суд підтвердив законність цього рішення. Фактичне виконання відбулося лише на початку серпня 2025 року — після видання відповідного наказу центральним апаратом ДМС. Понад дев’ять місяців — понад 200 робочих днів — Татомир не міг приступити до своїх обов’язків, попри чинне судове рішення. За цей період суд нарахував йому середній заробіток у розмірі 534 тисячі гривень і понад 5 тисяч гривень судового збору. Під час розгляду справи представники ДМС наполягали, що відповідальність за виплати має нести регіональне управління. Однак суд відхилив цей аргумент, зазначивши, що рішення про звільнення та поновлення приймалися центральним органом, а отже саме він відповідальний за несвоєчасне виконання судового рішення. Юрій Татомир був звільнений у серпні 2023 року за результатами службової перевірки. Дисциплінарна комісія ДМС виявила низку порушень, зокрема питання використання бюджетних субвенцій, дотримання строків дисциплінарних проваджень щодо підлеглих, а також недоотримання коштів від надання адміністративних послуг з оформлення посвідок на проживання. У жовтні 2024 року суд визнав звільнення незаконним і поновив його на посаді. У квітні 2025 року апеляційний суд залишив це рішення без змін. Юрій Татомир обіймав посаду керівника львівського управління ДМС з вересня 2022 по серпень 2023 року. Після звільнення він працював у Львівській митниці — на посадах заступника начальника управління та начальника відділу, а у квітні минулого року подав декларацію перед звільненням.

Ціна зволікання: через ухилення від поділу майна мешканець Нетішина заборгував колишній дружині додаткові 17,5 мільйона гривень

12 лютого 2026 року Нетішинський міський суд у справі №679/636/25 виніс рішення про стягнення величезної суми інфляційних втрат та відсотків за несвоєчасне виконання судового рішення.Відповідач, Олександр Домбровський, зобов’язаний додатково сплатити своїй колишній дружині, Тамарі Домбровській, понад 17,5 мільйонів гривень через те, що протягом багатьох років ухилявся від виплати компенсації за поділ спільного майна.Передумови: мільйони, бізнес і Toyota Land CruiserСудова тяганина між колишнім подружжям розпочалася ще у 2018 році з поділу спільно нажитого майна. У листопаді 2021 року остаточне рішення у цій справі ухвалив Верховний Суд. Він постановив стягнути з Олександра Домбровського на користь Тамари Домбровської понад 27,5 млн грн.До цієї суми увійшла компенсація за відчужені транспортні засоби (зокрема елітний позашляховик Toyota Land Cruiser 200), а також половина вартості внесків до статутних капіталів приватних підприємств «Експрес» та «Експрес Агро».У січні 2022 року приватний виконавець розпочав виконавче провадження. Однак, як стало відомо під час поточного судового розгляду, за кілька років із боргу у 27,5 мільйонів гривень чоловік виплатив колишній дружині лише незначну суму — трохи більше ніж 71 тисячу гривень.”Борг платежем красний”, або як діє стаття 625 ЦК УкраїниОскільки залишок невиконаного зобов’язання склав 27,5 млн грн, а ці кошти знецінювалися протягом років, Тамара Домбровська подала новий позов до суду. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, кредитор має право вимагати від боржника сплату суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних за весь період прострочення.Представники позивачки провели розрахунок із лютого 2021 року по жовтень 2025 року і нарахували:14 255 025 грн — інфляційні втрати;3 274 461 грн — 3% річних.Аргументи відповідача: спроба зменшити сумуАдвокати Олександра Домбровського намагалися оскаржити ці вимоги.По-перше, вони просили суд зменшити розмір 3% річних до 500 тисяч гривень, посилаючись на “неспівмірність” та те, що виконання рішення не повністю залежало від волі відповідача. Однак суддя Р.М. Стасюк відхилив це клопотання, пояснивши, що 3% річних — це законодавчо встановлений мінімальний рівень відповідальності за прострочення грошового зобов’язання, і суд не має права знижувати цей поріг.По-друге, захист стверджував, що у 2023 році держава призупинила дію Закону «Про індексацію грошових доходів населення», а отже, інфляційні втрати за 2023 рік не можна враховувати. Суд спростував і цей аргумент: згаданий закон стосується підвищення зарплат і пенсій громадян, а не цивільноправових боргів між фізичними особами. Інфляція в країні була, гроші знецінювалися, тому розрахунок позивачки визнано законним.Рішення судуОцінивши всі докази, суддя повністю задовольнив позов Тамари Домбровської. Суд зобов’язав Олександра Домбровського виплатити колишній дружині 17 529 486 гривень 68 копійок (інфляційні втрати та відсотки), а також сплатити судовий збір у розмірі 12 112 грн.Важливо зазначити, що ця сума стягується додатково до основного боргу у 27,5 млн грн, який відповідач досі не погасив.

Суд у Страсбурзі вимагає від Росії виплатити компенсацію родині загиблого в ДТП в Болгарії

ЄСПЛ присудив екссудді Тандиру компенсацію за тримання під вартою.
Тандир, обвинувачений у смертельній ДТП, понад 2,5 роки утримується під вартою без визначення застави.
ЄСПЛ зазначив, що рішення про продовження тримання під вартою базуються на припущеннях без урахування доказів ризиків втечі або перешкоджання правосуддю. 
Тандиру присудили 2100 євро компенсації і 250 євро судових витрат. Ці кошти має заплатити держава Україна.