Мая Санду запропонувала Василе Тофана на посаду прем’єр-міністра Молдови

Після нещодавньої відставки попереднього глави уряду президентка Молдови офіційно назвала нового претендента на посаду прем’єр-міністра. Про це повідомляє Bloomberg.

У суботу, 11 липня, Мая Санду доручила відомому інвестору Василе Тофану сформувати новий проєвропейський склад Кабінету міністрів. Його кандидатуру підтримує керівна партія «Дія і солідарність» (PAS). Відтепер у нього є 15 днів, щоб подати парламенту на затвердження склад команди та програму діяльності уряду.

Тофан заявив, що готовий діяти швидко для відновлення довіри суспільства. За його словами, країна потребує змін, у тому числі й непопулярних рішень.

44-річний бізнесмен є керівним партнером інвестиційного фонду Horizon Capital, який управляє активами приблизно на 1,6 мільярда доларів і активно працює в Молдові та Україні. Раніше він був консультантом у Monitor Group, займався розвитком у Philips, а торік виступив ініціатором створення громадського руху «Европа-2028».

Заміна очільника уряду сталася після несподіваної відставки Александра Мунтяну, який перебував на посаді лише вісім місяців. Переформатування влади відбувається на тлі резонансного корупційного скандалу довкола державної компанії MoldATSA, надавача аеронавігаційних послуг. Її керівництво звинувачують у незаконному отриманні посад і надвисоких зарплат.

Оновлений уряд матиме стратегічне завдання зберегти високий темп інтеграції до Європейського Союзу після офіційного початку переговорів про вступ. Кишинів розраховує стати повноправним членом ЄС до 2030 року.

Санду заявила про можливість обговорення виведення військ РФ із Придністров’я в межах мирної угоди

Президент Молдови Мая Санду заявила, що питання виведення російських військ із Придністров’я може стати предметом обговорення в рамках мирної угоди між Україною та Росією.

За словами Санду, ця тема порушується постійно. Вона зазначила: “Звичайно, кожного разу і ми піднімаємо цю тему, і Європа її піднімає. Сподіваємося, разом ми зможемо вирішити цю проблему”.

Зеленський пов’язав посилення ударів по Дніпру з відсутністю успіхів РФ на фронті

Росія активізувала повітряні атаки на українські міста, зокрема на Дніпро, через брак результатів на фронті та прагнення продемонструвати силу, щоб тиснути на партнерів Києва. За словами президента України Володимира Зеленського, баланс не на користь Росії, а нові пакети допомоги та інвестиції в українське оборонне виробництво вже спричинили нервову реакцію Кремля. Про це він сказав на пресконференції після зустрічі з Маєю Санду.

Відповідаючи на запитання про те, чому останніми днями росіяни цілодобово атакують Дніпро з повітря, Зеленський наголосив: від початку цього року співвідношення окупованих і деокупованих територій складається не на користь Російської Федерації.

Президент нагадав, що, як і зазначалося раніше, російська сторона готувала наступальні дії наприкінці 2025 року, і, за його словами, готується до відповідних кроків і у 2026 році.

За оцінкою глави держави, Кремль зараз не має чим «продавати» ситуацію власному населенню і не може переконати Сполучені Штати в тому, що виграє війну. Саме тому, пояснив Зеленський, Росія розгорнула операцію з кількома етапами. Йдеться, зокрема, про продовження зимової кампанії ударів по українській енергетиці, щоб створити враження, ніби Україну можна зламати, оскільки на полі бою Росія успіхів не має.

Він також зазначив, що, хоча росіян більше за чисельністю, їхні втрати значно вищі. Попри спроби просування на окремих ділянках, баланс у 2026 році, за словами Зеленського, складається не на їхню користь.

Окремо президент наголосив, що головний пріоритет України — завершення війни. За його словами, Росія намагається інформаційно впливати на партнерів України, щоб посилити тиск на Київ у різних переговорних форматах, однак результатів у цьому не має.

Зеленський заявив, що Україні вдалося розблокувати фінансову допомогу, і саме це, на його думку, є реакцією номер один на тлі ударів по Дніпру, адже Росія бачить, що Україна не залишилася наодинці. Частина цих коштів, за його словами, буде спрямована на внутрішнє виробництво.

Президент визнав, що за останні два місяці Україна дещо втратила темп, оскільки прагнула більше інвестувати, але тепер цей темп буде надолужено. Він додав, що рівень виробництва вже є непоганим.

Говорячи про програму Pearl та рішення, ухвалені на Кіпрі, Зеленський подякував усім країнам, які підтримують цю ініціативу, доки Європа та Україна ще не розгорнули власне виробництво антибалістики. Водночас він підкреслив, що Україна рухається саме до цього.

Також глава держави повідомив, що під час зустрічі на Кіпрі до програми Pearl непублічно приєдналися три держави. Загальна сума їхнього внеску становить близько 350-400 мільйонів євро.

Водночас, за словами Зеленського, йдеться не лише про ці кошти. Він уточнив, що існує інше рішення — по 90 мільярдах, із яких 45 мільярдів передбачено на 2026 рік. Ці кошти, зазначив президент, надходитимуть кількома траншами.

Перший транш спрямують на внутрішнє виробництво засобів захисту України, а також дронів і MilTech.

Щодо захисту енергетики Зеленський сказав, що Україна втратила місяць в очікуванні першого траншу з 90 мільярдів, який мав дати змогу посилити охорону енергооб’єктів. Водночас, за його словами, відповідне завдання вже поставлене, і надалі всі процеси рухатимуться швидко.

Президент підкреслив, що Росія розуміє майбутнє посилення України, тому й реагує таким чином. Окрім енергетики, за його словами, російська сторона завдає ударів по водопостачанню та логістиці. Він назвав це системною метою і додав, що під час кожної атаки під ударами опиняються об’єкти «Укрзалізниці».

Зеленський зауважив, що не вся інформація потрапляє у публічний простір, однак ворог атакує залізницю, мости та переходи. Водночас він констатував, що українці до цього готові й дуже швидко відновлюють зруйноване.

Другою пріоритетною темою президент назвав енергетику. За його словами, до зими необхідно захистити все, що вдасться встигнути й забезпечити. Для цього, окрім місцевих бюджетів, планується залучити частину коштів із центрального бюджету завдяки траншам із зазначених 90 мільярдів. Україна, сказав Зеленський, розраховує на кілька мільярдів саме для захисту енергосистеми.

Окремо він зазначив, що захист енергетики — це не лише фізичні споруди. За його словами, нині Україна має домовленості на Близькому Сході.

Президент пояснив, що зараз Україна споживає дизеля в рази більше, ніж багато інших країн. Через війну армія потребує значних обсягів, однак дефіциту дизеля немає. Це, за його словами, стало можливим завдяки домовленостям: було відкрито напрямок Кавказу та Близького Сходу для забезпечення цивільного населення і військових.

Зеленський додав, що кілька держав гарантують Україні стабільність постачання. Він зауважив, що ціна є дуже важливим питанням, але ключове — мати достатньо ресурсу як для цивільних, так і для армії.

Крім того, президент повідомив, що Україна буде представлена на саміті Північноатлантичного альянсу, який відбудеться у Туреччині. Водночас він підкреслив, що про формат участі та про те, хто саме поїде, говорити поки що рано.

Норвегія визнала Майю Санду кандидатурою на Нобелівську премію миру

Лідер Партії зелених Норвегії, депутат місцевого парламенту Арілд Гермстад запропонував кандидатуру президентки Молдови Майї Санду на отримання Нобелівської премії миру.У своїй заяві Арілд Гермстад зазначив, що Майя Санду стоїть на передньому краї боротьби за демократичні цінності в Європі.Він підкреслив, що Молдова неодноразово стикалася зі спробами Росії втручатися у вибори, поширювати дезінформацію та проводити кібератаки, щоб зрештою встановити режим, лояльний Кремлю.Норвезький політик заявив, що Володимир Путін становить найсерйознішу загрозу миру та стабільності в Європі, тоді як «Майя Санду і Молдова борються за інтереси всіх нас».«Санду протистоїть Росії мирними методами: зміцнює верховенство права, захищає вільні вибори і твердо дотримується демократичного шляху. Вона чітко дистанціюється від російського імперіалізму та зближує Молдову із західними демократичними країнами», — написав норвезький депутат.Гермстад додав, що така політика є миротворчістю сучасності — створення стійких суспільств до того, як конфлікти переростуть у насильство, і протидія авторитарному впливу через відкритість та народну владу.

Молдова намагається зміцнити інформаційну стійкість: досвід Польщі

Президентка Молдови Майя Санду оголосила про намір країни перейняти досвід Польщі у боротьбі з дезінформацією та пропагандою, що поширюються з території Росії. Про це було заявлено 22 січня на пресконференції в Кишиневі в рамках програми «Вот Так. Moldova».

Санду підкреслила важливість історичної пам’яті та цілеспрямованої роботи з громадськістю, які використовує Польща для протидії зовнішньому інформаційному тиску. Польський досвід, на думку президента Молдови, особливо цінний для країни, що має складний історія взаємовідносин з Росією.

У рамках цієї стратегії, Санду планує відвідати ряд музеїв Польщі, присвячених важливим періодам історії країни, з метою зміцнення здатності суспільства протистояти маніпуляціям та дезінформації.

Крім того, президентка Молдови підтвердила пріоритетність відносин з Європейським Союзом та Румунією, розглядаючи їх як ключові фактори розвитку Молдови в політичній, економічній та культурній сферах.