Балтійські дипломати в Москві заявили протест через заяви російського МЗС

Тимчасові повірені у справах Естонії, Латвії та Литви в Москві провели спільний демарш і побували в Міністерстві закордонних справ Росії. Там вони висловили рішучий протест через неправдиві публічні заяви, які регулярно поширюють представники російського зовнішньополітичного відомства.

Про це повідомило Міністерство закордонних справ Естонії.

Зокрема, дипломати країн Балтії повністю спростували заяву заступника міністра закордонних справ Росії Михаїла Галузіна від 4 липня 2026 року. Вони наголосили, що Латвія, Литва та Естонія ніколи не відкривали свій повітряний простір для завдання будь-яких ударів по об’єктах на території РФ.

Також представники Балтії підкреслили, що поява безпілотників у небі їхніх країн є виключно наслідком повномасштабної війни Росії проти України.

Окремо вони відкинули звинувачення Кремля про нібито порушення верховенства права та плани депортації російськомовних мешканців. Такі закиди, а також погрози судами ООН, балтійські держави назвали черговою пропагандистською спробою відвернути увагу світу від російських атак на цивільну інфраструктуру України.

Росія готує інформаційну атаку на відносини України та Польщі через тему Волинської трагедії

Росія готує масштабну інформаційну операцію, метою якої є погіршення відносин між Україною та Польщею. Для цього, за наявною інформацією, планують використати сфальсифіковані документи, що стосуються подій Волинської трагедії.

Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко. Він повідомив, що за інформаційні операції, спрямовані на розпалювання напруженості між Києвом і Варшавою, відповідає директор ФСБ Росії Олександр Бортніков.

За словами Коваленка, співробітники ФСБ РФ мають намір 5 липня оприлюднити сфальсифіковані документи щодо подій Другої світової війни, зокрема Волинської трагедії, щоб спробувати підірвати українсько-польські відносини.

Як зазначив керівник ЦПД, російські державні медіа вже отримали завдання якомога ширше поширювати цю історію та застосовувати її для інформаційного впливу.

Кампанія дезінформації проти президента Аргентини: російські витрати та методи

Росія витратила 300 тисяч доларів на кампанію дезінформації проти президента Аргентини Хав’єра Мілея. Журналістські розслідування, проведені організаціями Forbidden Stories, openDemocracy та Filtraleaks, виявили, що у 2024 році російська пропагандистська мережа «Компанія», за підтримки Служби зовнішньої розвідки, організувала кампанію проти президента Хав’єра Мілея. Ця кампанія відбувалася напередодні парламентських виборів і включала публікацію близько 250 замовних статей у більш ніж 20 аргентинських ЗМІ. Журналісти отримували від 350 до 3,1 тисячі доларів за матеріал, тоді як середня зарплата аргентинського репортера не перевищує 700 доларів на місяць. У статтях поширювалися абсурдні історії про Мілея, такі як «одержимість» клонованими собаками та покупка п’яти нашийників Cartier на суму 64 тисячі доларів. Основною метою було дискредитувати президента та підірвати його проукраїнську позицію.

Данило Мокрик представляє документи, що спростовують звинувачення у відмові від мобілізації

Журналіст-розслідувач та блогер Данило Мокрик оприлюднив документацію, що підтверджує наявність у нього інвалідності, відстрочки від призову до армії та проходження військово-лікарняної комісії (ВЛК) у грудні 2024 року. Раніше кілька телеграм-каналів звинувачували журналіста у ухиленні від мобілізації. За словами Мокрика, представлені документи підтверджують висловлювання, які він раніше зробив в інтерв’ю Юлії Забєліній. При цьому свій діагноз та медичні документи він вирішив не розголошувати, вважаючи це особистою інформацією. Напередні медійник повідомив про скоординовану інформаційну кампанію проти себе в телеграм-каналах, зокрема Times of Ukraine та Реальная война, а також на сайтах «Знай.UA», kp.ua, УНН та «Факты». Першоджерелом дезінформації був телеграм-канал «Чесна мобілізація», який стверджував, що журналіст отримав відстрочку на основі підроблених довідок і лише наприкінці 2025 року звернувся до МСЕК для підтвердження діагнозу та зняття з військового обліку. У коментарі для «Детектора медіа» Мокрик зазначив, що має дві гіпотези щодо можливих замовників цієї кампанії. Зокрема, в обговореннях згадувалося ім’я Олексія Гончаренка, але журналіст підкреслив, що це лише одна з версій. Мокрик також зауважив, що канал «Чесна мобілізація» був створений нещодавно і вже має значну кількість підписників, що, на його думку, вказує на штучне просування.

Російська інформаційна кампанія проти НАБУ та САП: як розпізнати фейки

Останніми місяцями ми спостерігаємо хвилю фейків щодо роботи НАБУ та САП.Через підозрілі ресурси та акаунти, які, ймовірно, мають зв’язок із рф, розповсюджується неправдива інформація про «корупційні схеми» за участю українських та європейських високопосадовців.Мета ворога — зганьбити антикорупційні органи та вплинути на позицію партнерів, щоб послабити підтримку України.Просимо не поширювати сумнівні «сенсації» та довіряти виключно офіційним джерелам:- nabu.gov.ua- facebook.com/nabu.gov.ua- t.me/nab_ukraine- x.com/nab_ukr- youtube.com/@NABUofficial- instagram.com/nab_ukraine- threads.com/@nab_ukraine- facebook.com/sap.gov.ua

ІПСО увагу: масштабна фейковая кампанія з використанням дипфейків

У соціальній мережі X (Twitter) поширюється відео із «сенсаційною» заявою Мирослава Скірки. Однак розслідування фактчекерів Demagog виявило: це не просто фальшива цитата, а й високотехнологічна атака з використанням діпфейку.Нещодавно в соцмережі X з’явилися профілі, які видавали себе за офіційну сторінку Об’єднання українців у Польщі (ОУП) та його голову — Мирослава Скірку. На цих сторінках було опубліковано відео, де Скірка нібито стверджує, що «українці не несуть відповідальності за Волинь», а Степан Бандера взагалі не причетний до цих подій.Цей контент одразу підхопили акаунти, відомі поширенням прокремлівських наративів (зокрема пов’язані з юридичною фірмою Lega Artis), щоб спровокувати хвилю обурення серед польського суспільства.Чому це інформаційна атака?1. Використання технології Deepfake.Фактчекери Demagog проаналізували відеозапис за допомогою спеціалізованого інструменту Hiya. Результат очевидний: з імовірністю 99% звук у відео створений штучним інтелектом. Зловмисники взяли реальне зображення Мирослава Скірки, наклавши на нього синтезований голос, який промовляє потрібний їм текст.2. Фальшиві акаунти-клони.Об’єднання українців у Польщі офіційно заявило, що не має облікового запису в мережі X. Організація представлена лише у Facebook та YouTube. Під час аналізу фейкових сторінок було виявлено грубі помилки:У профілі вказано неправильну адресу сайту: ukraincy.og.pl замість офіційної ukraincy.org.pl.Сторінки були створені нещодавно спеціально для розповсюдження цієї дезінформації.На фейковому профілі також опублікували ще один дезінформаційний матеріал — графічне зображення, яке заперечує зв’язок Степана Бандери з Волинню.Викрадення особистих даних президента Союзу українців у Польщі та створення фейкового облікового запису на платформі X є частиною тривалої кампанії, спрямованої на дискредитацію подібних ініціатив та людей, які допомагають Україні.Щоб уникнути діпфейків та фейкових акаунтів, варто виконати кілька простих кроків:- перевірити дату створення облікового запису та відстежити його активність;- знайти офіційний веб-сайт особи чи організації та скористатися наданими посиланнями на соціальні мережі.

Молдова намагається зміцнити інформаційну стійкість: досвід Польщі

Президентка Молдови Майя Санду оголосила про намір країни перейняти досвід Польщі у боротьбі з дезінформацією та пропагандою, що поширюються з території Росії. Про це було заявлено 22 січня на пресконференції в Кишиневі в рамках програми «Вот Так. Moldova».

Санду підкреслила важливість історичної пам’яті та цілеспрямованої роботи з громадськістю, які використовує Польща для протидії зовнішньому інформаційному тиску. Польський досвід, на думку президента Молдови, особливо цінний для країни, що має складний історія взаємовідносин з Росією.

У рамках цієї стратегії, Санду планує відвідати ряд музеїв Польщі, присвячених важливим періодам історії країни, з метою зміцнення здатності суспільства протистояти маніпуляціям та дезінформації.

Крім того, президентка Молдови підтвердила пріоритетність відносин з Європейським Союзом та Румунією, розглядаючи їх як ключові фактори розвитку Молдови в політичній, економічній та культурній сферах.