Згідно з результатами опитування United Surveys by IBRiS, проведеного для Wirtualna Polska, переважна більшість поляків підтримує участь армії Польщі у захисті країн Балтії у разі збройного нападу в межах НАТО. Загалом таку позицію підтримали 78% респондентів. Зокрема, 47,7% опитаних обрали варіант «безумовно так», а 30,3% — «скоріше так». Натомість 16,2% учасників дослідження виступили проти такої участі: 11,7% відповіли «скоріше ні», а 4,5% — «безумовно ні». Ще 5,8% респондентів не змогли дати однозначну відповідь. Безпека країн Балтії тісно пов’язана з безпекою Польщі, оскільки Сувальський коридор, що пролягає між цими державами, є ключовим сухопутним сполученням країн Балтії з рештою території НАТО. Будь-який конфлікт у цьому регіоні може швидко поширитися на територію Польщі. Опитування було проведено 4–6 вересня 2026 року серед 1000 респондентів з усієї Польщі методом онлайн-анкетування та телефонних інтерв’ю.
Архіви позначок: країни Балтії
Загроза провокацій з боку Росії проти Польщі, Румунії та країн Балтії: оцінка ГУР
Росія може посилювати тиск на держави східного флангу НАТО, зокрема на Польщу, Румунію та країни Балтії. Метою таких дій є перевірка реакції Альянсу та його готовності захищати своїх союзників.
Про це повідомив начальник ГУР Олег Іващенко в інтерв’ю «Укрінформу». За його словами, українська розвідка фіксує низку ворожих дій з боку Росії: порушення повітряного простору країн східного флангу НАТО російськими ударними засобами, військові провокації поблизу кордонів, диверсії, спрямовані проти критичної інфраструктури, а також кібератаки, операції під чужим прапором і дезінформаційні кампанії.
На думку Іващенка, Кремль через неможливість досягти своїх завдань у війні проти України шукає нові методи тиску на держави, які надають підтримку Києву. У такий спосіб Росія прагне знизити обсяги військової допомоги Україні та перевірити міцність «червоних ліній» НАТО у питаннях колективної оборони.
«Росія уже тривалий час нездатна досягнути своїх цілей у війні проти України, тому Кремль розглядає можливість ескалації протистояння з країнами східного флангу НАТО», — наголосив очільник української розвідки.
Згідно з прогнозом ГУР, надалі Москва може продовжувати нарощувати силовий тиск на східний фланг Альянсу, намагаючись перевірити реакцію союзників та продемонструвати їхню нібито неготовність до відкритого протистояння з Росією.
У Литві пов’язали припинення появи українських дронів у Балтії зі зміною тактики ЗСУ
У країнах Балтії більше не фіксують випадків, коли українські безпілотники потрапляють у їхній повітряний простір. Як заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас, це сталося через те, що Україна змінила тактику й перенесла удари на об’єкти, розташовані глибше на території Росії.
За словами Каунаса, Україна має повне право на самооборону та ефективно ним користується. Водночас для Литви головним пріоритетом залишається захист власного повітряного простору і безпека громадян.
Міністр зазначив, що останнім часом порушення повітряного простору Литви більше не реєструють. На його думку, причина полягає в тому, що українські Сили оборони тепер завдають ударів по цілях, які розміщені далі від кордонів країн Балтії.
Також Каунас повідомив, що Литва й надалі посилює свої можливості з моніторингу повітряного простору.
Окремо він нагадав, що дослідження уламків безпілотників, які раніше знаходили на території Литви, показали: це були українські дрони, що збилися з курсу під впливом російських засобів радіоелектронної боротьби.
Балтійські дипломати в Москві заявили протест через заяви російського МЗС
Тимчасові повірені у справах Естонії, Латвії та Литви в Москві провели спільний демарш і побували в Міністерстві закордонних справ Росії. Там вони висловили рішучий протест через неправдиві публічні заяви, які регулярно поширюють представники російського зовнішньополітичного відомства.
Про це повідомило Міністерство закордонних справ Естонії.
Зокрема, дипломати країн Балтії повністю спростували заяву заступника міністра закордонних справ Росії Михаїла Галузіна від 4 липня 2026 року. Вони наголосили, що Латвія, Литва та Естонія ніколи не відкривали свій повітряний простір для завдання будь-яких ударів по об’єктах на території РФ.
Також представники Балтії підкреслили, що поява безпілотників у небі їхніх країн є виключно наслідком повномасштабної війни Росії проти України.
Окремо вони відкинули звинувачення Кремля про нібито порушення верховенства права та плани депортації російськомовних мешканців. Такі закиди, а також погрози судами ООН, балтійські держави назвали черговою пропагандистською спробою відвернути увагу світу від російських атак на цивільну інфраструктуру України.
Розвідки попереджають про можливі гібридні провокації Росії на східному фланзі НАТО
Російська Федерація нібито опрацьовує сценарій провокації на східному фланзі НАТО — у Польщі або в державах Балтії. Йдеться не про пряму атаку, а радше про гібридну операцію.
Про таку загрозу заявили розвідки двох країн. Як пише The Guardian, у такий спосіб Москва може спробувати перевірити єдність західного військового альянсу.
22 червня латвійська розвідка повідомила: “Ми бачимо ознаки того, що Росія готує військові провокації проти країн Балтії чи Польщі”.
Минулого тижня подібне попередження пролунало і від високопоставленого політичного джерела з іншої держави НАТО. За словами співрозмовника, “ми отримуємо розвідувальні дані” про те, що кремлівський диктатор Володимир Путін “планує щось проти країн Балтії”.
Імовірно, російський ватажок може спробувати перевірити готовність США підтримати найменших членів Північноатлантичного альянсу — Естонію, Латвію чи Литву. Це пов’язують із відчайдушною спробою впливу на тлі дедалі більшого тиску на агресора через кампанію України з далекобійних ударів по РФ.
У розвідувальному відомстві Латвії зазначили, що росіяни не відкриватимуть другий фронт, однак розглядають “гібридні атаки, ракети, безпілотники чи інші дії, спрямовані на надсилання сигналу: припиніть підтримувати Україну, або у вас будуть власні проблеми”.
Експерт із питань Росії з аналітичного центру Chatham House Кір Джайлз вважає, що на кроки Кремля впливає перебіг російсько-української війни. “Москва шукатиме способи порушити поточну тенденцію шляхом горизонтальної ескалації (поширення конфлікту на інші країни. – Ред.) або вжиття заходів в іншому місці. Нам не слід очікувати, що Росія пасивно програє”, – сказав Джайлз.
Неназване західне військове джерело також висловило побоювання, що Москва може завдати удару, якщо Путін вирішить, що на нього чинять тиск, а війна переміститься на горизонти Москви та Санкт-Петербурга. “Я не можу брехати, це період небезпеки”, – сказав співрозмовник.
Фейкова кампанія мережі «Матрьошка» спрямована на загострення розбіжностей у ЄС
Прокремлівська бот-мережа «Матрьошка» активізувала нову інформаційну кампанію в Європі. Її мета — загострити відносини між країнами Балтії та іншими державами Євросоюзу, а також послабити зв’язки ЄС з Україною.
У соцмережах X і Bluesky поширюють фейкові відео та підроблені обкладинки авторитетних європейських ЗМІ. У цих матеріалах стверджується, що європейські політики й журналісти нібито засуджують представників Балтії за надмірну «русофобію» та антиросійську риторику.
У фейкових роликах згадуються естонські політики Урмас Паєт, Свен Міксер і глава європейської дипломатії Кая Каллас. Їм та іншим європейським діячам приписують вигадані заяви, яких вони ніколи не робили.
За даними проєкту «Блокувальник ботів», ця кампанія має сформувати враження, що всередині Євросоюзу посилюються розбіжності щодо підтримки України, санкцій проти Росії та ролі країн Балтії в європейській політиці.
В Естонії не бачать ознак підготовки Росії до нападу на країни Балтії
Начальник розвідувального центру Збройних сил Естонії Антс Ківісельг заявив, що не вважає ймовірним відкриття Росією нового фронту проти країн Балтії. Про це він сказав у п’ятницю, 24 квітня, повідомляє ERR.
За його словами, оцінка загрози агресії є складним процесом, який потребує аналізу поточного стану збройних сил, політичних намірів уряду та можливостей для здійснення нападу в міжнародному контексті.
Ківісельг також зазначив, що Росія переважно не досягла своїх стратегічних цілей в Україні. Навіть якщо частину з них було реалізовано, це сталося значно пізніше, ніж передбачалося спочатку.
Начальник розвідувального центру Збройних сил Естонії наголосив, що наразі немає підстав вважати, що Росія може атакувати країни Балтії або НАТО у ширшому сенсі.
“Сьогодні, навіть якщо ця мобілізація проводиться в Росії, немає ознак того, що ці мобілізовані підрозділи будуть якимось чином використані проти країн НАТО. Водночас Збройні сили, включаючи Розвідувальний центр, щодня працюють над запобіганням потенційній війні”, – сказав він.
Водночас Ківісельг зауважив, що керівництво Росії залишається непередбачуваним і нерідко ухвалює ірраціональні рішення.
“З раціонального погляду, Російській Федерації, безумовно, не було б сенсу відкривати новий фронт десь ще в регіоні. Але ми бачили, що Російська Федерація не завжди раціональна у своїх рішеннях і може припускатися стратегічних прорахунків”, – додав він.
Нещодавно в інтерв’ю національному телемарафону Володимир Зеленський припустив, що Росія блокує інтернет не для придушення критики уряду, а щоб запобігти невдоволенню, яке може бути спричинене запланованою масштабною мобілізацією. За оцінкою президента України, метою цієї мобілізації є масована атака на Україну або на країни Балтії.