Архіви позначок: Евросоюз

Єврокомісія пропонує жорсткіші правила доступу дітей до соцмереж

Оприлюднено автором

Експертна група Європейської комісії, створена за дорученням Урсули фон дер Ляєн, оприлюднила доповідь із рекомендаціями щодо захисту дітей та підлітків у цифровому середовищі. Про це повідомляють ЗМІ.

Серед ключових пропозицій — нові вікові обмеження на доступ до соціальних мереж та інших цифрових сервісів.

Для дітей до 13 років пропонується заборонити самостійний доступ до таких платформ. Користування ними можливе лише за згоди та під наглядом батьків або виключно в освітніх цілях.

Для підлітків старше 13 років пропонується дозволити використання лише тих платформ, які відповідають суворим вимогам безпеки.

Окремо зазначається, що країни-члени ЄС матимуть право встановлювати вищий віковий поріг, якщо вважатимуть це необхідним.

У доповіді також ідеться про вимоги до платформ. Автори документа пропонують зобов’язати соціальні мережі відмовитися від функцій, що викликають звикання. Серед них — нескінченна стрічка контенту, автозапуск відео та нав’язливі сповіщення.

Крім того, перевірка віку користувачів, за задумом авторів, має здійснюватися без збору паспортних даних чи біометрії — за допомогою технологій, що підтверджують лише факт віку особи.

Польща повідомила про можливі нові умови в’їзду до ЄС для українців

Оприлюднено автором

У Польщі заявили, що вже в липні може запрацювати заборона на в’їзд до ЄС для українців призовного віку, зокрема для жінок. Про це в коментарі виданню Rzeczpospolita повідомив заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мацей Душчик.

За його словами, обмеження, які, за всіма ознаками, набудуть чинності ще в липні, не стосуватимуться тих, хто вже має тимчасовий захист у країнах ЄС. Йдеться лише про громадян, які тільки планують звертатися по такий статус.

Мацей Душчик окремо наголосив, що нові правила можуть поширюватися не тільки на чоловіків, які підлягають мобілізації, а й на жінок.

Для в’їзду до ЄС і отримання тимчасового захисту всім громадянам України буде потрібна довідка про звільнення від мобілізації.

Як зазначається, із таким проханням до ЄС звернулася сама Україна. Раніше вона також намагалася домогтися від країн Євросоюзу депортації громадян, які ухилялися від мобілізації шляхом сплати хабарів, але ці плани реалізовані не були.

Кая Каллас: формування уряду України є внутрішньою справою держави

Оприлюднено автором

Формування уряду в Україні є внутрішньою справою держави, однак українська влада водночас має пам’ятати про необхідність продовження реформ. Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, повідомляє Рада ЄС.

13 липня Каллас прибула на засідання Ради ЄС із закордонних справ. Саме там вона вперше висловилася щодо перезавантаження Кабінету Міністрів України.

За словами очільниці європейської дипломатії, формування уряду є внутрішньою політичною справою кожної країни. Водночас вона підкреслила, що для Євросоюзу важливо мати співрозмовників, аби продовжувати спільну роботу.

На тлі останніх подій Каллас також звернула увагу української влади на важливість подальших реформ. Вона наголосила, що для Євросоюзу це питання залишається вкрай важливим, оскільки ЄС прагне просувати порядок денний розширення і тому має бачити, що Україна зі свого боку проводить реформи.

Рішення щодо 21-го пакета санкцій ЄС проти Росії відклали до зустрічі глав МЗС

Оприлюднено автором

У неділю, 12 липня, під час позачергового засідання Комітету постійних представників ЄС (Coreper) посли держав Євросоюзу не змогли узгодити зміст нового, 21-го пакета санкцій ЄС проти Росії.

Як пише “ЄП” з посиланням на кількох дипломатів ЄС, обговорення пакета продовжиться 13 липня на рівні міністрів закордонних справ ЄС.

За інформацією співрозмовників видання, послам держав ЄС у Брюсселі не вдалося дійти згоди щодо 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії, тому це питання спробують вирішити глави МЗС ЄС 13 липня.

“Coreper сьогодні не зміг ухвалити 21-й пакет санкцій проти Росії, незважаючи на те, що було досягнуто значного прогресу”, – розповів один із співрозмовників “ЄП”.

Розгляд проблемних питань продовжиться у понеділок, 13 липня, під час засідання Ради ЄС у закордонних справах у Брюсселі, у якому беруть участь глави МЗС ЄС.

Буданов: Росія переглядає підготовку до можливого нападу на ЄС

Оприлюднено автором

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що Росія вже змінює свої військові плани щодо можливого нападу на країни ЄС. Якщо раніше в Кремлі розглядали такий сценарій лише після завершення війни проти України, то тепер цей підхід, за його словами, переглянуто.

Про це Буданов сказав в інтерв’ю “РБК-Україна”.

Він зазначив, що Росія скоригувала підходи до планування можливого конфлікту з державами Європейського Союзу. Раніше, за його словами, у російському плануванні було чітке розмежування: спочатку завершення бойових дій тут, а вже потім подальші кроки. Тепер, як зауважив Буданов, ці плани певною мірою змінюються, і в Росії вважають себе готовими.

Водночас очільник української розвідки не назвав конкретних дат можливого початку такого сценарію. Він підкреслив, що військова готовність і політичне рішення про початок агресії — це різні речі.

За словами Буданова, у внутрішніх документах Росії зафіксовано орієнтовний термін, до якого Кремль планує досягти потрібного рівня готовності. Як він зазначив, у всіх їхніх документах ішлося про вихід на готовність до ведення дій на початок 2027 року, хоча всі плани можуть коригуватися. Буданов також додав, що до початку 2027 року залишилося не так уже й багато часу.

Окремо він наголосив, що сама наявність таких планів не означає ухвалення остаточного рішення про початок війни проти країн Європейського Союзу. За його словами, йдеться саме про підготовку та досягнення необхідного рівня військової готовності, тоді як політичне рішення залежить від низки факторів і наразі не є підтвердженим.

Банківська система Росії під загрозою через нові санкції ЄС

Оприлюднено автором

Кредитні установи Росії несуть основний тягар військової економіки країни-агресорки. На тлі нових санкцій ЄС експерти прогнозують для країни “вибухову” банківську кризу. Про це йдеться у звіті розвідки ЄС, про який пише Reuters.

Двосторінковий документ, підготовлений для інформування європейських чиновників про стан банків Росії, вказує на їхню вразливість до подальших західних обмежень. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році російські банки загалом витримали санкційний тиск. Водночас погіршення якості кредитів і зростання заборгованості домогосподарств формують “вибуховий” ризик.

Міністерство економіки РФ знизило прогноз зростання валового внутрішнього продукту до 0,4% у 2026 році замість раніше очікуваних 1,3%, а на 2027 рік — до 1,4% замість 2,8%. У розвідувальній доповіді зазначається, що банки змушені надавати субсидовані кредити оборонним компаніям, покупцям житла та іншим категоріям позичальників.

Державні програми кредитування, реструктуризація позик і державна підтримка приховують слабкі місця банківської системи. У звіті сказано: “Ситуація створює ілюзію динамічної економіки, яка насправді приховує вибухонебезпечну ситуацію, яку може спровокувати економічний шок, наприклад, амбітний пакет санкцій проти банків”.

Зростання кредитування призвело до збільшення обсягу позик, які можуть так і не бути повернені. Згідно зі звітом, 10% корпоративних кредитів є сумнівними. Крім того, у 2025 році понад 500000 росіян оголосили про банкрутство, що майже на третину більше, ніж роком раніше. Державні програми також спонукали понад 13 мільйонів росіян одночасно взяти щонайменше три кредити.

У Росії заперечують критичність ситуації. Заступник голови Центрального банку Росії Філіп Габунія у червні заявив, що “уразливості у фінансовому секторі не є критичними”. За його словами, резерви капіталу банків перебувають на найвищому рівні за три роки, а обсяг проблемних корпоративних кредитів за останні півтора року становить 4%.

Тим часом європейські дипломати обговорюють можливість цілеспрямованого тиску на банки та криптовалютні мережі Росії. Також санкції будуть спрямовані на: Це додасть до санкційного списку десятки фізичних та юридичних осіб, зокрема майже 90 банків. У результаті кількість кредитних установ у чорному списку перевищить 100 — це більше половини всіх банків країни, які мають міжнародні зв’язки.

Єврокомісія обговорить з країнами ЄС, як запобігти чергам на кордонах через нову систему контролю

Оприлюднено автором

Європейська комісія планує провести переговори з державами-членами ЄС, щоб нова система прикордонного контролю Євросоюзу не спричинила значних затримок для відпочивальників упродовж літа. Про це повідомило видання Politico.

Як ідеться в листі, надісланому в п’ятницю та отриманому виданням, єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер поінформував керівників аеропортів і авіакомпаній, що система в’їзду/виїзду (EES), яку поетапно впроваджують з жовтня минулого року, покликана “гарантувати безпеку наших громадян без зайвого дискомфорту для відвідувачів з-поза меж Шенгенської зони”.

Галузеві об’єднання, зокрема “Авіакомпанії для Європи” (Airlines for Europe) та Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA), звернулися до Комісії з листом, у якому заявили про серйозне занепокоєння через довгі черги на кордоні та затримки для пасажирів, які подорожують до ЄС і з нього.

Відповідно до правил, громадяни країн, які не входять до ЄС, мають здавати відбитки пальців і фотографуватися замість звичного штампування паспортів. Водночас запуск системи, за який відповідають національні уряди, супроводжувався технічними проблемами, через що час очікування для іноземних гостей різко зріс.

Заборона російського СПГ у 2027 році може посилити залежність ЄС від США

Оприлюднено автором

Європейському Союзу варто відкласти заборону на російський скраплений природний газ, яка має набути чинності у 2027 році, інакше блок ризикує стати надто залежним від США. Про це Financial Times заявив керівник одного з головних європейських імпортних хабів цього палива.

Іван Хіменес, який очолює іспанський порт Більбао, наголосив, що імпорт російського газу потрібно скорочувати, однак зробити це швидко неможливо. Його застереження пролунало на тлі того, що імпорт російського СПГ до ЄС дещо зріс через кризу на Близькому Сході.

Заборона, яка поширюватиметься на контракти на постачання СПГ з 1 січня, стала результатом багаторічних переговорів серед європейських політиків щодо повного припинення імпорту російських викопних палив у відповідь на повномасштабне вторгнення Москви в Україну у 2022 році.

Основним джерелом газу для Іспанії залишаються трубопроводи з Алжиру. Водночас, за даними Enagás, оператора іспанської газової мережі, у травні 27,8 % постач газу до Іспанії надходило з Росії, що на 58,5 % більше, ніж у травні 2025 року.

Коментуючи Financial Times значний обсяг імпорту російського газу та майбутню заборону, міністр енергетики Іспанії Сара Аагесен Муньос заявила, що заборону слід запровадити за планом. За її словами, зростання імпорту є тимчасовим і пов’язане з логістичними операціями в мінливих і дуже нестабільних умовах щодо цін. Вона також наголосила, що з 1 січня Європа має повністю відмовитися від російського газу.

Наразі більша частина російського газу, що експортується до Європи, надходить у вигляді СПГ із родовища “Ямал” компанії “Новатек” у Сибіру. Угорщина та Словаччина досі отримують російський газ трубопроводом, однак вони також повинні поступово припинити цей імпорт до вересня 2027 року.

За даними інформаційного агентства Kpler, за перші п’ять місяців 2026 року з “Ямалу” було експортовано 8,7 млн тонн СПГ. Більбао став четвертим серед найпопулярніших європейських пунктів призначення для цього палива після бельгійського Зебрюгге та французьких портів Монтуар і Дюнкерк.

Частина СПГ, імпортованого через Іспанію, Францію та Бельгію, також постачається споживачам за межами цих країн, зокрема німецькій компанії Sefe.

За даними порту, у 2024 році на російські постачі припадало понад три чверті імпорту газу в Більбао, а у 2025 році їхня частка знизилася до 48 відсотків. Це сталося після оголошення заборони та ширших зусиль ЄС із диверсифікації джерел енергоносіїв, зменшуючи залежність від російських постачань, зокрема на користь поставок із США. У 2025 році імпорт із США становив 49 відсотків поставок газу в Більбао.

Однак із січня по травень цього року імпорт російського газу знову зріс і сягнув 59 % від загального обсягу, тоді як частка США знизилася до 40 %.

Хіменес, один із небагатьох представників галузі, який публічно критикував заборону ЄС з моменту її ухвалення в грудні, заявив, що залишається невизначеність щодо того, чи буде цей захід повністю реалізовано. На його думку, зараз не час припиняти постачання газу з Росії, оскільки це може стати дуже проблематичним питанням для Європейського Союзу.

Він також припустив, що імпортери, ймовірно, намагатимуться завезти якнайбільше газу до набрання чинності заборони. За його словами, якість російського газу хороша, а його ціна зазвичай нижча, ніж у газу зі США.

За даними Європейської комісії, частка американського СПГ у європейському імпорті зросла з 6 % у 2021 році до 29 %, що зробило його другим за величиною джерелом імпортного газу для блоку після Норвегії.

Хіменес також висловив припущення, що президент США Дональд Трамп і надалі тиснутиме на ЄС, щоб той зберіг заборону на російський газ, оскільки це сприятиме зростанню американського експорту до Європи.

У Києві обговорили переговори про вступ України до ЄС і безпеку Європи

Оприлюднено автором

У Києві заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква зустрівся з делегацією Європейського парламенту в межах Парламентського комітету асоціації Україна – ЄС, яку очолював Пекка Товері. Про це повідомили в Офісі Президента.

Під час перемовин учасники зосередилися на перебігу переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу, а також на потребі якнайшвидше відкрити переговорні кластери.

Ігор Жовква висловив вдячність Європейському парламенту за підтримку України у війні проти російської агресії та на шляху до членства в ЄС.

“Європейський парламент завжди був на кілька кроків попереду інших інституцій Європейського Союзу в підтримці України. Ми високо цінуємо цю принципову позицію. Водночас сьогодні саме держави-члени мають ухвалити політичні рішення, які дозволять зберегти темп переговорного процесу. Ми очікуємо, що найближчим часом буде ухвалене рішення про відкриття решти п’яти переговорних кластерів”, – зазначив Жовква.

Окрему увагу сторони приділили відповідності України критеріям членства в Європейському Союзі та перебігу реформ.

Пекка Товері, який очолює делегацію, наголосив, що без України неможливо гарантувати безпеку Європи, і підтвердив підтримку євроінтеграційного курсу України.

Крім того, Ігор Жовква від імені Президента України Володимира Зеленського вручив Пекці Товері орден “За заслуги” III ступеня.

Після війни Україна може переглянути Конституцію через курс до ЄС і нові безпекові реалії

Оприлюднено автором

Після завершення війни Україні доведеться оновити окремі положення Конституції. Це пов’язано як із виконанням вимог для вступу до Євросоюзу, так і з необхідністю врахувати воєнний досвід у сфері безпеки та оборони. Про це заявив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Він наголосив, що зміни до Основного Закону не можуть ухвалюватися в закритому форматі. За його словами, такі рішення мають з’являтися лише після широкого громадського обговорення.

Стефанчук зазначив, що рух до ЄС об’єктивно вимагає узгодження національного законодавства з європейськими стандартами. Це, своєю чергою, передбачає і зміни до Конституції, як це вже відбувалося в інших країнах-кандидатах. Як повідомляє Укрінформ, спікер парламенту окремо підкреслив: під час вступу до Євросоюзу Україна передаватиме частину своїх повноважень європейським інституціям, і це має бути прямо закріплено в Основному Законі.

«На шляху до Європейського Союзу Україні доведеться переглянути чимало своїх підходів — так само, як це робили інші країни-кандидати, — щоб урегулювати великий обсяг відносин з ЄС. Йдучи до Євросоюзу, ми маємо усвідомлювати, що частину повноважень передамо його органам. Тому це також має бути відображено в Конституції України», — зазначив Стефанчук.

Окремо він звернув увагу на норми, що стосуються національної безпеки та оборони. Після завершення війни, за його словами, потрібно буде переглянути положення про роль Збройних сил, систему безпеки й оборони, а також гарантії прав і свобод громадян. На думку Стефанчука, ці питання не можна вирішувати поспіхом, вони потребують ґрунтовної суспільної дискусії.

«Я бачу це як загальні напрями, які після скасування воєнного стану мають бути серйозно обговорені в українському суспільстві й, імовірно, найближчим часом будуть внесені до Конституції України», — резюмував Стефанчук.

Заява пролунала 28 червня, коли Україна відзначала 30-річчя Конституції. Тридцять років тому Основний Закон ухвалювали за зовсім інших обставин — без повномасштабної війни та без статусу кандидата на вступ до ЄС. Тепер саме ці два чинники одночасно посилюють потребу в оновленні документа.

Не лише Україна стикається з вимогою адаптувати конституційне законодавство до стандартів ЄС. Такий шлях уже проходили держави, що вступали до Союзу, зокрема Польща, Чехія, країни Балтії. Вони передавали частину суверенних повноважень наднаціональним інституціям і фіксували це у своїх конституціях. Для України це означає, що євроінтеграційний курс, уже закріплений у Конституції, тепер потребує конкретного правового наповнення.

Після понад чотирьох років повномасштабного вторгнення положення Конституції у сфері безпеки та оборони набули нового значення. Йдеться про роль армії, повноваження силових структур, а також гарантії прав громадян у воєнний і післявоєнний період. Стефанчук не назвав точних строків, але дав зрозуміти, що цей процес має розпочатися невдовзі після завершення воєнного стану.