Росія вислала двох італійських дипломатів у відповідь на рішення Риму щодо російських аташе

Росія безпідставно вислала з країни двох італійських дипломатів у відповідь на недавнє рішення Риму видворити російських шпигунів. Про це повідомляє ANSA.

Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Російська Федерація вислала італійського військового аташе в Москві та одного з його співробітників. За його словами, цей крок став актом відвертої помсти за рішення італійського уряду вислати з країни двох російських військових аташе, яких правоохоронці спіймали на гарячому під час шпигунської діяльності на шкоду національній безпеці Італії.

Нагадаємо, 9 липня італійський уряд ухвалив рішення видворити двох представників посольства РФ після того, як у Римі затримали людей у зв’язку з підозрою у шпигунстві на користь Росії.

Російська операція зі зламу IP-камер у країнах НАТО для стеження за постачанням зброї Україні

Російські кіберзлочинці, пов’язані з Кремлем, провели масштабну операцію зі зламу цивільних камер відеоспостереження, підключених до інтернету. Їхньою головною метою було відстеження логістичних маршрутів і фіксація транспортування військової техніки, яку країни Заходу передають Україні. Про це повідомляє The Telegraph.

За даними служби внутрішньої безпеки AIVD та військової розвідки Нідерландів, хакери, повʼязані з Кремлем, отримували доступ до камер, щоб стежити за передачею військової техніки в Україну. Спільне розслідування встановило, що російська операція була спрямована на камери, розташовані вздовж військових транспортних маршрутів, аби визначити, яку саме зброю відправляють Києву.

“Організації з IP-камерами на цих маршрутах вже попередили, щоб вони могли вжити заходів”, – заявили відомства, назвавши виявлене “масштабною російською операцією”. За їхніми словами, вона торкнулася “європейських країн-членів НАТО, включно з Нідерландами, а також України”.

IP-камери, тобто камери з доступом до інтернету, стали особливо поширеними в останні роки через дешевий китайський імпорт і швидкісний широкосмуговий інтернет. Хоча розвідка не уточнила тип зламаних пристроїв, найчастіше йдеться саме про домофонні системи, за допомогою яких люди стежать за своєю власністю через смартфон.

Голландське розслідування показало, що багато камер були незахищеними та “часто мають стандартні паролі, застаріле програмне забезпечення та стандартні конфігурації”. У розвідці пояснили: “Коли IP-камеру ідентифіковано, зловмисник може спробувати отримати доступ до неї через інтернет. Це часто відносно легко, оскільки багато IP-камер, підключених до інтернету, недостатньо захищені”.

Злам камер уже став звичною практикою в сучасних війнах, адже майже будь-яку камеру на вулиці міста, біля будинку чи бізнесу можна використати для збору розвідданих. Такий підхід вважають дешевшим і простішим за застосування дронів і супутників для збору розвідданих. Крім того, він дає операційну перевагу раптовості, оскільки більшість власників камер навіть не підозрює, що їхні пристрої зламані.

Наземні камери забезпечують унікальний ракурс місцевості, недоступний для звичайної повітряної розвідувальної техніки.

Справу Іни Кардаш, яку обвинувачують у шпигунстві для КДБ у штабі ГУР, передали до суду

Прокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо громадянки Білорусі Іни Кардаш. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу Київського апеляційного суду від 6 липня, якою було визначено підсудність справи.

Спершу обвинувальний акт надійшов до Подільського районного суду Києва, оскільки саме за адресою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими ГУР МО, куди Кардаш влаштувалася нібито для збору інформації, що становить державну таємницю, пов’язували розгляд провадження.

У Подільському райсуді Києва пояснили, що сформувати склад суду неможливо. Причиною назвали те, що жоден із суддів кримінальної спеціалізації, а також працівників апарату суду, не має допуску до державної таємниці. Крім того, частина доказів у кримінальному провадженні має гриф секретності «Таємно» і не була розсекречена у встановленому законом порядку.

Після цього апеляційний суд постановив передати обвинувальний акт для розгляду до Шевченківського районного суду Києва.

За версією обвинувачення, громадянка Республіки Білорусь Іна Кардаш перебувала у конфіденційному співробітництві з представниками Комітету державної безпеки Республіки Білорусь та погодилася виконувати завдання цієї іноземної спецслужби зі збору в Україні відомостей, які становлять державну таємницю. У вересні 2025-го вона працевлаштувалась до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Головного управління розвідки Міністерства оборони України. За даними слідства, у період з 21.11.2025 по 19.12.2025, перебуваючи на роботі, вона нібито систематично збирала таємну інформацію: фотографувала документи та фіксувала на технічні засоби аудіозапису усні повідомлення працівників Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, щоб надалі передати ці відомості представникам Комітету держбезпеки Республіки Білорусь.

Матеріали справи також містять дані, що перед працевлаштуванням до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Кардаш зустрічалася з представником білоруських спецслужб у місті Будапешт, Угорщина.

В Україні Кардаш проживала з 2019 року. Спочатку вона працювала на телеканалі Медведчука «112», а згодом — в інформагентстві «Інтерфакс-Україна». У листопаді 2024-го Кардаш написала у Фейсбуці, що завершила там роботу.

Директор «Інтерфакс-Україна» підтвердив, що Іна Кардаш була штатною працівницею агенції з 2021 по 2024 рік.

У Польщі серед затриманих в офісі української компанії виявили ексвійськового, якого підозрюють у шпигунстві на користь РФ

У Польщі одного з чоловіків, яких затримали після його візиту до офісу української компанії з вимогою висловитися щодо Степана Бандери, раніше вже затримували за підозрою у шпигунстві на користь Росії.

Про це повідомили польські видання Polsat News і TVN24.

Йдеться про колишнього солдата Сил територіальної оборони Ярослава К. У березні 2026 року його затримувало Агентство внутрішньої безпеки.

Як раніше писали польські ЗМІ, чоловіка затримали в Познані. За дев’ять днів до арешту він був учасником мітингу проросійського та антизахідного руху у Варшаві.

Ярославу К. висунули обвинувачення в участі в діяльності іноземної розвідувальної служби або в діях від її імені проти Республіки Польща. За неофіційною інформацією, обвинувачення стосуються періоду з липня 2023 року до квітня 2024 року.

Після того як стало відомо про затримання Ярослава К., командир його бригади ухвалив рішення про негайне звільнення військового.

Водночас, попри звинувачення у шпигунстві, суд не задовольнив клопотання про взяття його під варту. Підставою стало те, що наявні докази не підтвердили, що Ярослав К. справді діяв від імені російської розвідки.

На Запоріжжі затримали громадянина РФ за збір даних про артилерію та ППО

У Запорізькій області контррозвідка Служби безпеки України викрила і затримала громадянина РФ, який передавав координати українських військових об’єктів. Він проводив спостереження на прифронтових територіях на відстані до 20 км від лінії бойового зіткнення. Затримання відбулося під час чергового виходу для збору відомостей біля одного з об’єктів оборони. Про це Служба безпеки України повідомила в Telegram-каналі.

За даними СБУ, росіянин проживав у прифронтовому населеному пункті Запорізької області. У поле зору ворожих спецслужб він потрапив через активні проросійські публікації в інтернеті, після чого його залучили до прихованого збору інформації про розміщення українських сил.

Чоловік систематично обстежував території поблизу фронту та фіксував місця дислокації артилерійських підрозділів Збройних Сил України, які стримують штурмові дії противника на Запорізькому напрямку. Окремо він мав встановлювати позиції протиповітряної оборони, що захищає обласний центр.

Під час спецоперації співробітники контррозвідки задокументували його розвідувальну діяльність і затримали безпосередньо в момент чергової дорозвідки. У його помешканні вилучили засоби зв’язку, які він використовував для комунікації з представником російських спецслужб.

Наразі затриманому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 114-2 КК України. Він перебуває під вартою. Максимальне покарання за цією статтею передбачає до 12 років позбавлення волі.

У Франції заарештували підозрюваного у шпигунстві на користь Росії біля заводу дронів для України

У Франції взяли під варту чоловіка, якого підозрюють у шпигунстві на користь Росії на підприємстві з виробництва дронів, що постачає свою продукцію французькій та українській арміям. Про це пише Le Figaro з посиланням на прокуратуру Парижа.

Як зазначили у прокуратурі, розслідування Головного управління внутрішньої безпеки Франції показало, що підозрюваний, ймовірно, надсилав відео співрозмовнику в Росії.

За даними правоохоронців, 48-річного уродженця Білорусі затримали під час зйомки прототипу дрона компанії, яка постачає безпілотники арміям Франції та України.

Через два дні після затримання прокуратура Парижа розпочала розслідування за підозрою у посяганні на «фундаментальні інтереси» держави.

Чоловікові, зокрема, інкримінують передачу інформації іноземній державі, а саме Росії. За такий злочин у Франції передбачено до 15 років ув’язнення.

Як повідомило джерело, близьке до слідства, чоловік жив в Іспанії, а його ціллю були виробничі потужності компанії Delair поблизу Тулузи.

Delair — французький виробник дронів для оборонного сектору. За повідомленнями французьких ЗМІ, компанія постачає безпілотники Україні від початку повномасштабної війни.

Затримання на трасі А6: у Німеччині українця та латвійця підозрюють у шпигунстві

У Німеччині затримали громадянина України за підозрою у шпигунстві, повідомляє Die Zeit. За даними прокуратури, у 43-річного українця та 45-річного латвійця вилучили підозрілі предмети: підроблені документи, камери, дрон, GPS-трекери, рації, а також кілька мобільних телефонів і SIM-карт. Затримання відбулося 12 квітня на трасі А6 в Нойендеттельзау. Наразі обидва перебувають під вартою. За версією слідства, вони діяли за дорученням організації чи установи, що знаходиться за межами Німеччини.

Викриття шпигунства: підполковник РФ завербував підлітка

На Прикарпатті було викрито підполковника російських спецслужб, який завербував 17-річну дівчину для шпигунської діяльності. За інформацією прокуратури, кадровий співробітник спецслужб РФ залучив дівчину через онлайн-платформу для пошуку роботи. Вона отримувала винагороду за надання фотографій та інформації про розташування підрозділів Збройних Сил України та об’єктів критичної інфраструктури, зокрема Бурштинської ТЕС. Інструкції надходили через анонімний Telegram-чат, а матеріали передавалися разом із геолокацією. За останнє завдання дівчині обіцяли 200 доларів, але фактично виплатили лише 800 гривень. Підполковнику оголосили підозру у збиранні державної таємниці з метою передачі іноземній державі.

Заборона на особисті пристрої в Міністерстві оборони Німеччини

У будівлі Міністерства оборони Німеччини запровадили заборону на використання особистих мобільних пристроїв. За інформацією Der Spiegel, це розпорядження було розіслано співробітникам ще у лютому через зростаючі побоювання щодо шпигунства з боку Росії та Китаю. У документі зазначено, що працівникам заборонено приносити особисті гаджети, зокрема смартфони, планшети та смартгодинники, на наради з рівнем секретності «для службового користування» і вище. Крім того, використання пристроїв заборонено в приміщеннях, де зберігаються секретні матеріали. Ці обмеження охоплюють значну частину кімнат у берлінській штаб-квартирі міністерства. Співробітникам наказано здавати особисті пристрої в спеціальні шафки. У деяких випадках, за даними видання, з державними службовцями проводили особисті бесіди, щоб роз’яснити нові правила та проконтролювати їх виконання. У Міноборони ФРН підкреслюють, що збройні сили країни залишаються пріоритетною мішенню для іноземних розвідок. Особливу увагу приділяють російській активності, хоча в міністерстві також акцентують на «довгостроковому і системному підході» Китаю до збору конфіденційної інформації. Нові обмеження стали частиною заходів щодо підвищення внутрішньої безпеки в умовах зростання глобальної напруженості.

15 років ув’язнення за шпигунство в Україні: вирок агентці ФСБ

Суд ухвалив вирок агентці ФСБ, яка збирала інформацію про систему захисту адміністративних будівель Сил оборони в Києві. За державну зраду їй призначено 15 років позбавлення волі. Про це повідомила пресслужба Служби безпеки України. Зловмисницю затримали “на гарячому”. “На основі доказів, наданих кіберфахівцями та слідчими Служби безпеки, 15 років ув’язнення з конфіскацією майна отримала агентка ФСБ, яку СБУ викрила в Києві в серпні 2025 року. Співробітники СБУ затримали її під час розвідки біля однієї з військових частин Національної гвардії”, – зазначено в повідомленні. Як повідомили в Службі безпеки, зловмисниця планувала передати ворогу схему розташування контрольно-пропускних пунктів та службових паркувальних майданчиків навколо оборонного об’єкта. Розслідування також встановило, що вона збирала аналогічні дані про пункти базування столичних ТЦК. За інформацією слідства, завдання російської спецслужби виконувала завербована місцева фрілансерка, яка потрапила в поле зору ФСБ через знайомого з тимчасово окупованого Криму. Після збору та передачі розвідувальних даних агентка сподівалася на “евакуацію” до Росії через треті країни. Під час обшуків у неї було вилучено смартфон, який вона використовувала для зв’язку з російським куратором. Суд визнав агентку винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.