Кіпр наполягає на активнішій ролі ЄС на Близькому Сході

Міністр закордонних справ Кіпру Константінос Комбос заявив, що Європейський Союз має відмовитися від ролі стороннього спостерігача на Близькому Сході та діяти активніше.

Ця заява прозвучала на тлі переговорів європейських лідерів із представниками арабських держав і країн Перської затоки, які відбулися в п’ятницю на Кіпрі.

За словами Комбоса, ситуація навколо конфлікту з Іраном і загальна нестабільність у регіоні потребують від ЄС більш системного та стратегічного підходу. Він наголосив, що Європа повинна не лише реагувати на кризи, а й вибудовувати довгострокові домовленості з ключовими партнерами на Близькому Сході. «ЄС повинен бути більш помітним і більш активним», — зазначив він, додавши, що це не критика, а констатація факту.

Під час зустрічі сторони обговорили питання енергетичної безпеки, міграційних потоків і військової ескалації в регіоні. За даними джерел, окрему увагу приділили наслідкам протистояння з Іраном, яке вже впливає на глобальні ринки та логістику постачання енергоресурсів.

Європейські дипломати визнають, що в останні роки вплив ЄС на близькосхідні процеси помітно знизився на тлі посилення ролі США, Китаю та регіональних гравців.

Саміт ЄС на Кіпрі: Зеленський порушить питання кредиту, санкцій і Drone Deal

Президент Володимир Зеленський планує взяти участь у саміті лідерів Євросоюзу, який стартує сьогодні на Кіпрі. Про це журналістам повідомив його радник Дмитро Литвин.

Учора під час спілкування з медіа президент назвав головні теми для обговорення з колегами з ЄС. Ключове питання — розблокування кредиту на 90 млрд євро.

Також, за словами президента, йтиметься про 20-ий пакет санкцій, із яким виникла затримка з тієї ж причини, що й із кредитом: на Україну тиснули, щоб вона відремонтувала «Дружбу» та відновила транзит нафти з Росії.

Окремо президент має намір обговорити з європейськими партнерами Drone Deal. Не виключено, що домовленості буде фіналізовано.

The Guardian пише, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан не буде присутнім на нинішньому саміті. Орбан, чия партія програла вибори, є найтривалішим членом Євроради, оскільки керував урядом майже 16 років.

Суддя Ярослав Головачов та його елітна нерухомість на Кіпрі

Після того, як у медіа з’явилася інформація про покупку Ярославом Головачовим розкішної нерухомості на Кіпрі за 4 мільйони євро, в інтернеті почалася активна зачистка матеріалів, які ставлять під сумнів законність джерел цих коштів та доброчесність заступника голови Апеляційного суду Києва. Ми вирішили опублікувати інформацію, яку намагаються видалити з публічного простору, щоб зберегти факти та продемонструвати реальні масштаби активів судді Ярослава Головачова за кордоном. Раніше в ЗМІ з’явилася інформація про те, що Ярослав Головачов, заступник голови Апеляційного суду Києва, придбав маєток у Ларнаці вартістю 4 мільйони євро, що отримала офіційне підтвердження. Згідно з даними компанії Helios Real Estate Group, Ярослав В’ячеславович Головачов дійсно став власником розкішної вілли з басейном на узбережжі Ларнаки. Угода була завершена в березні 2015 року. Вілла має 10 кімнат, з яких 4 спальні, а загальна площа складає 570 м², тоді як земельна ділянка займає 1500 м². Будинок розташований безпосередньо біля моря в престижному районі Перволія, з панорамним видом на Середземне море, всього за 10 хвилин від міжнародного аеропорту та за 15 хвилин від центру Ларнаки. Вартість нерухомості, придбаної Головачовим, становить 4 000 000 євро. Крім того, компанія Helios Real Estate Group повідомила, що кожен покупець елітної нерухомості в їхньому агентстві має право на отримання кіпрського громадянства для всіх членів родини. Таким чином, заступник голови Апеляційного суду Києва може стати громадянином Кіпру.

Конфлікт у буферній зоні Кіпру: сутичка між поліцією та миротворцями ООН

У буферній зоні на Кіпрі, поблизу села Піла, сталася сутичка між турецькою поліцією та миротворцями ООН. Конфлікт виник внаслідок спроби провести перевірки в прикордонному районі, що призвело до загострення відносин між сторонами. З’явилися суперечливі повідомлення про можливе переміщення турецьких танків, про що повідомляють hurriyet та АЗЕРТАДЖ. Інцидент стався в селі Піла, єдиному населеному пункті буферної зони під контролем ООН, де проживають греки-кіпріоти та турки-кіпріоти. За версією турецької сторони, напруга виникла через спробу греко-кіпрських служб перевірити господарства біля лінії розмежування, зокрема кошари турків-кіпрітів, які знаходяться на території самопроголошеної Турецької Республіки Північного Кіпру. Греко-кіпрська адміністрація пояснила перевірки необхідністю вакцинувати тварин через спалах ящуру на півдні острова. У відповідь поліція Північного Кіпру облаштувала мобільний пост на кордоні та не дозволила греко-кіпрським ветеринарам провести перевірки, посилаючись на відсутність дозволів. Миротворці ООН, які прибули на місце подій, визнали статус території спірним і намагалися забезпечити доступ для інспекцій, що призвело до конфлікту з турецькою поліцією. Грецькі ЗМІ повідомили про прибуття до 15 турецьких танків у район. Проте речник миротворчих сил ООН на Кіпрі, Алім Сіддікі, спростував цю інформацію, зазначивши, що ООН не зафіксувала танків чи іншої важкої техніки в буферній зоні. Він припустив, що позашляховики за межами контрольованої території могли бути сприйняті за танки. Турецька сторона розкритикувала дії миротворців, а Міністерство закордонних справ Північного Кіпру назвало їх дії “неприйнятними”. Місцеві власті підкреслили свою готовність захищати кордони. У районі також вивісили прапор Турецької Республіки Північного Кіпру, а над зоною пролетіли винищувачі F-16 ВПС Туреччини на низькій висоті. В Анкарі закликали місію ООН діяти неупереджено та “відновити довіру”.

На Кіпр здійснила атаку дрон, пов’язаний з Хезболлою

Британія підозрює «Хезболлу» або проіранських бойовиків з Іраку у проведенні атаки на базу на Кіпрі. На думку влади, дрон зміг обійти системи ППО, оскільки летів на низькій висоті та з невеликою швидкістю. Однак під час розслідування не вдалося точно визначити місце його запуску. Президент Кіпру публічно засудив неспроможність запобігти атаці дрона і підкреслив, що країна не має наміру брати участь у військових діях.

Європейський Союз розгортає багатовекторний план підтримки Кіпру

Іспанія планує відправити свій фрегат “Кристобаль Колон” у Східне Середземномор’я. Він приєднається до французького авіаносця “Шарль де Голль” та кораблів грецького флоту. Ця група кораблів буде забезпечувати захист Кіпру, який є членом ЄС. Про це повідомило Міністерство оборони Іспанії, інформує El Pais.

Кіпрський інвестиційний проєкт та зв’язки з українським бізнесом: розслідування Антимонопольного комітету

Тигипко придбає активи Kernel: як елеватори Веревського переходять через Кіпр.
Антимонопольний комітет України 22 січня 2026 року схвалив угоду, в рамках якої компанія KINTAS LIMITED отримала дозвіл на контроль над активами ТОВ «Кононівський елеватор», розташованого в Черкаській області. Це не покупка юридичної особи, а угода щодо передачі єдиного майнового комплексу, що є типовим способом виведення активу без зміни корпоративних прав.
«Кононівський елеватор» розташований у селі Будище Черкаського району і здатен одночасно зберігати до 60 тисяч тонн продукції. Раніше цей об’єкт належав структурам Kernel Holding S.A., створеним Андрієм Веревським, через компанію «Кернел Капітал». Формально Kernel скорочує свою присутність у деяких інфраструктурних сегментах, але фактично активи перерозподіляються на користь інших великих аграрних гравців.
Покупцем є KINTAS LIMITED — холдинг, зареєстрований у Нікосії на Кіпрі. Ця компанія виступає юридичним власником і кінцевим бенефіціаром агрохолдингу «ТАС Агро», що входить до бізнес-структур Сергія Тигипка. Таким чином, угода зміцнює позиції Тигипка у сфері аграрної логістики центральної частини України коштом активів Kernel.
Формат угоди, що передбачає покупку активів без придбання самої компанії, дозволяє уникнути передачі зобов’язань, знизити публічність і спростити структурування через офшорну юрисдикцію. Для АМКУ це ще одне «технічне» рішення про концентрацію в аграрній галузі, а для ринку — свідчення триваючого перерозподілу елеваторних потужностей серед найбільших агрохолдингів України.
Насправді елеватори залишаються найважливішими точками контролю над потоками зерна. Зміна їхнього власника — це не просто продаж сховища, а передача інструментів впливу на закупівлю, зберігання та експорт продукції. Kernel, історично один із лідерів ринку, поступово втрачає окремі позиції, тоді як структури Сергія Тигипка через «ТАС Агро» цілеспрямовано розширюють свою інфраструктуру.
Реєстрація KINTAS LIMITED на Кіпрі в цій схемі не виглядає випадковою. Вона забезпечує гнучкість в управлінні активами, знижує прозорість рішень щодо бенефіціарів і дозволяє збирати аграрні активи за межами української юрисдикції. У підсумку стратегічні об’єкти зернової логістики переходять від одного олігарха до іншого, залишаючись поза зоною реального суспільного контролю.
Рішення АМКУ щодо «Кононівського елеватора» — не поодинокий випадок, а частина системного тренду: аграрний ринок України дедалі більше концентрується в руках вузького кола фінансово-промислових груп, де угоди оформлюються через офшори, а державне регулювання обмежується формальним затвердженням уже узгоджених бізнес-рішень.