Архіви позначок: жінки

Петиція про однакові обмеження на виїзд для жінок і чоловіків не отримала підтримки

Оприлюднено автором

Петиція на сайті Кабміну, в якій пропонували запровадити для жінок такі самі правила виїзду за кордон, як і для чоловіків призовного віку під час воєнного стану, не знайшла підтримки серед громадян. За більш ніж три місяці вона зібрала лише 14 підписів. Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.

Звернення зареєстрували 23 березня. Станом на 24 червня воно набрало 14 голосів із 25 тисяч, необхідних для того, щоб уряд був зобов’язаний розглянути петицію.

Автор ініціативи пропонував обмежити виїзд жінок за межі країни нарівні з чоловіками. На його думку, такий крок міг би вплинути на зменшення кількості розлучень, забезпечити рівність прав та обов’язків між жінками і чоловіками, а також скоротити відтік кваліфікованих працівників за кордон.

Втім, ця пропозиція не викликала помітного суспільного інтересу і не наблизилася до порогу підтримки, необхідного для розгляду урядом.

Скасування статусу “в розшуку” для жінок у Резерв+

Оприлюднено автором

Міністерство оборони повідомило про вирішення питання статусу «в розшуку» для жінок у застосунку Резерв+. Це питання виникло через технічну помилку в одному з районних ТЦК, внаслідок якої жінок помилково поставили на військовий облік. Було виявлено 32 такі випадки. Статус «в розшуку» було знято ще 2 тижні тому, і штрафи не накладалися, оскільки для цього не було причин. Жінок, які помилково потрапили до загального військового обліку, знімуть до кінця квітня. Міністерство оборони також повідомило про зміну механізму, щоб уникнути впливу людського фактора в майбутньому. “Ідентифікували, визнали, виправили”, – зазначили в Міноборони.

Смертний вирок активістці в Ірані: нові виклики правам людини

Оприлюднено автором

В Ірані Біту Хемматі засудили до смертної кари, і вона може стати першою жінкою, яку офіційно страчують за участь у масових антиурядових протестах, що почалися на початку цього року. Правозахисники попереджають, що цей крок має на меті залякування суспільства після придушення січневого повстання. За інформацією опозиційних джерел та правозахисних організацій, Біту Хемматі та її чоловіка, 34-річного Мохаммадрезу Маджида Асла, заарештували в Тегерані під час масових заворушень у січні 2026 року. Революційний суд виніс смертні вироки подружжю, а також двом їхнім сусідам, звинувативши їх у використанні зброї та вибухівки, нападі на сили безпеки та «роботі на користь ворожого уряду США». Окрім позбавлення життя, суд також постановив конфіскувати все майно засуджених. Ще один родич родини отримав шість років ув’язнення за участь у змовах проти національної безпеки. Судовий розгляд, як повідомляється, проходив поспішно і з численними порушеннями прав на захист. Іранський рух опору підкреслює, що звинувачення часто базуються на зізнаннях, отриманих під тиском або тортурами. Хоча іранський уряд оголосив про придушення протестів ще наприкінці січня, хвиля репресій лише посилюється: у березні та квітні 2026 року було виконано кілька смертних вироків щодо чоловіків-протестувальників, проте вирок Хемматі є першим випадком щодо жінки в рамках останніх подій. Міжнародні правозахисні організації, зокрема Amnesty International, закликають ООН терміново втрутитися в ситуацію, щоб зупинити виконання вироку. На фоні збройної агресії Росії та глобальної напруженості, іранський режим використовує жорсткі методи внутрішнього терору, щоб стримати нові спалахи народного гніву, викликані рекордною інфляцією та політичним безправ’ям. Дата страти поки що не визначена, що залишає можливість для дипломатичного та міжнародного тиску.

Технічні помилки та чутки про мобілізацію жінок в Україні

Оприлюднено автором

У березні 2026 року в українських медіа виникла тема жіночої мобілізації, викликана інцидентом з Іриною Харациді-Логіновою, яку Харківський ТЦК оголосив у розшук. Харациді-Логінова не є лікарем чи фармацевтом, а працює керівником відділу кадрів у приватній компанії, тому не підлягає військовому обліку. Міноборони повідомило про технічну помилку і пообіцяло розібратися, проте проросійські телеграм-канали поширюють паніку та фейки. Деякі з них стверджують, що влада намагається залучити жінок до ТЦК для примусової мобілізації, інші – що це підготовка до загальної мобілізації жінок. “Українська правда” досліджує, чи дійсно планується примусова жіноча мобілізація.

Історія Ірини Харациді-Логінової, яку розповіли на Суспільному, почалася, коли вона подала звітність про військовозобов’язаних своєї компанії в Міноборони і виявила свої дані в системі. “Я поставила собі Резерв+, оновила дані, і дійсно підтягнулися дані. Мені підтягнулася військова спеціальність 912 – це категорія обліку військовозобов’язаних, які працюють у клубах і бібліотеках. Я філолог, і мої дані взяли, завантажили, провели по системах, ніхто нічого не перевіряв”, – розповіла жінка. Виявилося, що вона перебуває в розшуку Харківським ТЦК.

Начальник Головного управління інформаційних технологій Міноборони Олег Берестовий пояснив, що Резерв+ відображає інформацію з державного реєстру військовозобов’язаних, а всі записи потрапляють туди з паперових карток ТЦК або з інших державних баз. “Помилок зараз практично немає. Вони могли бути в разі внесення даних вручну при оцифруванні карток. Рекомендуємо подати заявку в Резерв+ на виправлення даних онлайн або звернутися до ТЦК”, – зазначив Берестовий.

Цей випадок не є першим. Психолог з Харкова Агата Захарян повідомила про схожі ситуації з жінками на обліку в ТЦК Шевченківського району. Міністерство оборони в “Threads” підтвердило, що це питання вивчається як системна помилка.

Одночасно з цим рекрутинговий центр ЗСУ Drone Force розпочав агітаційну кампанію, закликаючи не лише чоловіків, але й жінок приєднуватися до армії. Анонімні телеграм-канали намагаються пов’язати проблеми з електронною системою Міноборони з цією кампанією, але жодних примусових мобілізацій жінок не планується.

Народні депутати висловилися про можливість примусової мобілізації жінок. Олександр Федієнко, депутат від “Слуги народу”, зазначив, що примусова мобілізація жінок в Україні не передбачається і неможлива згідно з чинним законодавством. Обов’язковий військовий облік стосується лише жінок медичних та фармацевтичних спеціальностей, і навіть для них мобілізація відбувається на добровільній основі. Інші жінки можуть стати на облік лише за власним бажанням. Для примусової мобілізації жінок потрібно змінити закон, чого наразі не відбувається.

Федієнко пояснив ситуацію з Харациді-Логіновою як можливий технічний збій або людський фактор. Він направив запити до Міністерства оборони для роз’яснення ситуації. Депутат запевнив, що Міноборони врегулює цю проблему, і подібне більше не повториться. “В будь-якому випадку, примусово цих жінок ніхто не буде мобілізувати”, – підсумував він.

Соломія Бобровська, депутат від “Голосу”, також підтвердила, що ніякої примусової мобілізації не буде. Тема мобілізації жінок є чутливою і поляризуючою через інформаційні маніпуляції з боку Росії. Депутати підкреслили, що суспільство не готове до масового призову жінок, а влада не ставить це питання на порядок денний. Хоча існують поодинокі інциденти, Міноборони називає їх технічними помилками і обіцяє вирішити цю проблему.

Підтримка прав жінок у ЗСУ: Марш у Києві вимагає ухвалення закону

Оприлюднено автором

У Києві 8 березня відбувається «жіночий марш», присвячений боротьбі з гендерною нерівністю. Ця подія традиційно проводиться щороку. Одним з головних цілей маршу цього року є висловлення підтримки законопроєкту №13037, метою якого є захист жінок від сексуальними домаганнями та дискримінації під час служби у Збройних Силах.

Змінюються гендерні ролі в Україні: дослідження про ставлення до традиційних очікувань

Оприлюднено автором

Соцопитування Rating Lab проаналізувало ставлення українців до гендерних стереотипів, ролей у сім’ї та партнерських стосунків. Дослідження показало, як змінилося сприйняття цих питань за останні 10+ років.

Отримано наступні дані:

* 41% українців вважають, що головне покликання жінки — це народити дітей.
* 69% погоджуються, що чоловік має повністю забезпечувати сім’ю.
* 57% не підтримують тезу, що головне покликання жінки — народити дітей.
* 65% відкидають думку, що успішна кар’єра важливіша чоловіку.
* 69% не згодні, що жінка має слухатися чоловіка або нести більшу відповідальність за небажану вагітність.

За останні 10+ років спостерігається поступове зменшення підтримки традиційних стереотипів у суспільстві. Молодь 18–35 років найменше підтримує усталені уявлення про ролі чоловіка і жінки, в той час як старші категорії (51+) частіше дотримуються традиційних поглядів.

Розподіл обов’язків у сім’ї та парі зазвичай здійснюється порівну: 61% розподіляють бюджет порівну, 56% ініціюють сексуальні стосунки, 55% керують родиною, 48% беруть на себе обов’язки з виховання дітей, і 46% організовують відпочинок. На жінок відносно більше покладають приготування їжі, хатні справи, виховання дітей, організацію сімейного відпочинку, розпорядження сімейним бюджетом. На чоловіків більше покладають, окрім заробітку, головування в родині, ініціювання сексуальних стосунків. Заробіток і далі вважається прерогативою чоловіка (з цим погодилися 80% чоловіків і 74% жінок віком 18–35). Однак спостерігається поступовий рух до партнерського поділу обов’язків серед молоді.