Архіви позначок: Чиновники

НАЗК зафіксувало порушення на 12,6 млн грн у декларації Юрія Бережного

Оприлюднено автором

НАЗК виявило у декларації в.о. президента «Чорноморського морського пароплавства» Юрія Бережного недостовірні відомості на суму понад 12,6 млн грн. За підсумками перевірки агентство встановило, що посадовець подав неточні дані на загальну суму 12,63 млн гривень. У діях Бережного НАЗК вбачає ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 ККУ.

Перевірка тривала з 8 вересня 2025 року по 5 березня 2026 року. Під час аналізу НАЗК користувалося даними з реєстрів, банків, податкової служби, Пенсійного фонду, Державного земельного кадастру, ЄДРТЗ та інших джерел. Також агентство отримало пояснення від самого Бережного.

Найбільше зауважень стосувалося розділу «Грошові активи». У декларації Бережний вказав готівку в сумі 410 тис. гривень та 161 тис. доларів. Водночас після аналізу доходів і витрат сім’ї за 1998–2024 роки НАЗК дійшло висновку, що з законних джерел подружжя могло накопичити значно менше — приблизно 5,7 млн гривень, або близько 135,5 тис. доларів. Різниця, за оцінкою агентства, становить 1,48 млн гривень.

Для цього НАЗК проаналізувало доходи Бережного та його дружини за тривалий період, а також врахувало продаж автомобілів, спадщину, позики та інші правочини. Зокрема, у 1998–2015 роках подружжя могло заощадити близько 353 тис. доларів. Надалі через купівлю нерухомості, автомобілів і надання позик обсяг заощаджень суттєво скорочувався. У 2024 році сім’я витратила понад 5,1 млн грн, зокрема на автомобіль Lexus NX 350, позику третій особі, навчання дочки в Лондоні та загальножиттєві витрати.

Пояснення Бережного про походження коштів, серед яких він називав підприємницьку діяльність, продаж авто, криптовалюту дружини та позику, НАЗК частково не прийняло через відсутність підтвердних документів.

Крім того, у декларації не було зазначено фінансове зобов’язання дружини Бережного — позику на 11 млн гривень, отриману від громадянина Внукова О.С. за договором від 20 лютого 2021 року. За даними НАЗК, ці кошти були використані для часткової оплати договору купівлі-продажу земельної ділянки та будинку в Луганській області, загальна вартість яких перевищувала 17 млн грн, придбання автомобіля, а також надання позики третій особі — гр. Біляєву С.В. на суму майже 2,5 млн грн.

У своїх поясненнях Бережний стверджував, що дізнався про цей договір позики лише під час підготовки відповіді на запит НАЗК. Однак агентство це пояснення не прийняло, оскільки посадовець письмово надавав дружині згоду на придбання нерухомості за спільні кошти.

У розділі «Нематеріальні активи» Бережний вказав 100 токен-акцій проєкту Expo R&M (EXPO Shares Token) вартістю 135,6 тис. гривень. Після додаткової перевірки НАЗК дійшло висновку, що цей проєкт має всі ознаки фінансової піраміди. Серед них агентство назвало використання назви EXPO Bank, що створює хибну асоціацію з реальним банком, багаторівневу партнерську програму (MLM), обіцянки гарантованого високого пасивного прибутку, а також те, що проєкт уже припинив роботу, а застосунок видалено з App Store та Google Play. Бережний пояснив, що придбав токени у 2020 році, однак НАЗК його пояснення не врахувало.

Окремо агентство вказало на неточності щодо нерухомості та інших даних. Зокрема, Бережний не зазначив, що фактично проживає у квартирі дружини в Києві. Також він вніс до декларації земельну ділянку, яка перебувала в іпотеці, хоча вона не підлягала відображенню в цьому розділі. Крім цього, посадовець неправильно відобразив низку інших об’єктів нерухомості, деталі яких наведені в додатку до довідки НАЗК.

Серед інших зауважень — невказаний рахунок у німецькому банку Hamburger Sparkasse AG, а також дрібні банківські відсотки менше за 200 грн. Неточності також стосувалися документів, що посвідчують особу за кордоном, зокрема посвідок на проживання у Великій Британії та Німеччині.

НАЗК повідомило Бережного про результати перевірки та направило повідомлення за місцем його роботи.

БЕБ повідомило про підозри через переплату 3,4 млн грн під час закупівлі військової оптики

Оприлюднено автором

БЕБ оголосило підозри у справі про закупівлю оптики для військових із переплатою у 3,4 млн грн.

Для Сил оборони придбали монокуляри, приціли та прилади нічного бачення на суму понад 18 млн грн. За даними слідства, вартість частини товарів штучно завищили.

Як з’ясувало БЕБ, посадовці міської ради та представник компанії-постачальника могли завдати державному бюджету збитків на понад 3,4 млн грн.

Також акти приймання всієї партії обладнання підписали, хоча на момент оформлення документів 78 одиниць техніки ще не були поставлені.

Підозру оголосили чотирьом особам: трьом посадовцям органу місцевого самоврядування та представнику постачальника.

У Тернополі ексархітектору міста оголосили підозру через передачу комунальної землі

Оприлюднено автором

У Тернополі колишньому головному архітектору міста оголосили підозру через незаконне погодження передачі комунальної землі у приватну власність. Йдеться про екскерівника управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради.

За даними слідства, приватним особам передали ділянки на вулицях Білогірській, Чернівецькій та 15 Квітня. Вартість цієї землі становить понад 3 млн грн.

Слідство вважає, що внаслідок дій посадовця громада втратила землю на суму понад 3 млн грн. Суд обрав підозрюваному заставу в розмірі 266 тисяч грн.

Незаконна вирубка у заказнику «Зубровиця»: посадовцям лісгоспу загрожує до 10 років ув’язнення

Оприлюднено автором

На Буковині у заказнику «Зубровиця» незаконно вирубали понад 600 дерев. Унаслідок цього державі завдали збитків на 7,7 млн грн.

ДБР викрило двох посадовців лісового господарства, які організували незаконну вирубку на території заповідника. За даними слідства, через їхні дії було знищено понад 600 дерев.

Фігурантам уже повідомили про підозру. Їм загрожує до 10 років позбавлення волі.

Нова підозра Борису Панову у справі про закупівлю квартир для сиріт

Оприлюднено автором

Колишньому начальнику Управління капітального будівництва Одеської міської ради Борису Панову повідомили про нову підозру за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

У 2018 році Одеська міська рада виконувала програму із забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. У межах цієї ініціативи планували придбати 22 квартири, які мали передати дітям. Організацію закупівлі доручили керівнику УКБ.

Перед підписанням договорів на купівлю житла за бюджетні кошти посадовець мав перевірити, чи відповідає запропонована вартість ринковій ціні нерухомості. Для цього був передбачений механізм незалежного рецензування оціночних звітів, який мав підтвердити правильність оцінки та виключити завищення.

Однак оцінку вартості квартир підготували самі продавці, які були безпосередньо зацікавлені у максимальному підвищенні ціни. Посадовець прийняв ці документи без перевірки: не порівняв зазначені суми з ринковими показниками, не ініціював рецензування звітів і фактично погодив закупівлю квартир на умовах, визначених продавцями.

Спираючись на ці документи, Одеська міська рада уклала договори та оплатила 22 квартири за вказаними у звітах цінами. Згодом у межах розслідування були проведені незалежні будівельно-оціночна та економічна експертизи. Вони встановили, що фактична ринкова вартість житла була значно нижчою за ту, що зафіксували в договорах, а самі оціночні звіти містили істотні порушення методології і не могли законно використовуватися для визначення ціни.

Різниця між сумою, яку реально сплатила міськрада, і ринковою вартістю квартир склала 11,4 млн грн. У 2024 році, вже після звільнення з посади, Панов намагався втекти до Румунії. Раніше, у вересні 2023 року, йому вже повідомляли про підозру у привласненні та розтраті бюджетних коштів. За версією слідства, йдеться про розтрату понад 2 млн грн під час закупівлі медичних кисневих генераторів для Одеської міської лікарні №8 для лікування хворих на COVID-19.

Декларація Дениса Бакумова: доходи, майно та готівкові заощадження очільника Держпродспоживслужби Харківщини

Оприлюднено автором

Керівник Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Денис Бакумов задекларував понад 200 тисяч доларів США готівкою, а також будинок і земельну ділянку загальною вартістю понад 1,2 млн грн. Ці дані наведені в його декларації про майно та доходи.

У 2025 році Денис Бакумов вказав заробітну плату в сумі 707 тис. гривень. Його дружина Оксана Бакумова задекларувала 211 тис. гривень доходу від підприємницької діяльності, 75 тис. гривень як приватний нотаріус і 15 тис. гривень зарплати в ТОВ «Техно Майнд». Окремо посадовець зазначив 950 тис. гривень доходу від продажу рухомого майна.

Серед нерухомості та іншого майна в декларації вказано квартиру площею 76,5 м² у Харкові, набуту у 2020 році за 970 тис. гривень. Нею користується сім’я, а власником є Микола Кравцов. Також зазначено будинок у Харкові площею 290,8 м², набутий 3 липня 2024 року. Він перебуває у спільній частковій власності 50/50 з дружиною та Олексієм Кравцовим, при цьому вартість не вказана. Крім того, задекларовано земельну ділянку площею 1000 м², набуту 3 липня 2024 року за 1,21 млн гривень, у спільній частковій власності 50/50 з дружиною та Олексієм Кравцовим.

У декларації також вказані три причепи: «Одісей» 2017 року, «Верда» 2016 року, яка належить дружині, та «Одісей» 2021 року.

Оксана Бакумова володіє 6830 облігаціями ТОВ «Флореаль-2005». Номінальна вартість кожної з них становить 125 гривень.

Готівкові заощадження сім’ї також зазначені в декларації. Денис Бакумов задекларував 33 тис. доларів США та 1,25 млн гривень. Його дружина вказала 184 тис. доларів США і 600 тис. гривень.

Станом на кінець 2025 року в документі зазначена заборгованість за кредитними картками. У Дениса Бакумова вона становить 107 тис. гривень, у його дружини — 45,7 тис. гривень.

У декларації серед членів сім’ї вказані дружина Оксана Миколаївна Бакумова та двоє синів — Макар і Захар.

Денис Бакумов є братом народного депутата Олександра Бакумова, який входить до комітету з питань правоохоронної діяльності. До обрання до Верховної Ради Олександр Бакумов працював проректором Харківського національного університету внутрішніх справ. Сам Денис Бакумов до лютого 2022 року очолював РСЦ МВС у Харківській області, а перед початком повномасштабної війни раптово звільнився. Після того, як ситуація стала безпечнішою, він подав документи на посаду керівника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області. Наразі він сприяє незаконній діяльності мережі з продажу контрафакту Sota Store.

Хто фактично керує Мін’юстом: Олена Ференс, вплив Ірини Мудрої та новий скандал

Оприлюднено автором

Міністерство юстиції України вже кілька місяців залишається без повноцінного керівника. За даними наших джерел, найближчим часом нового міністра призначати не планують. Як стверджується, така ситуація повністю влаштовує заступницю голови Офісу президента Ірину Мудру, яка, ймовірно, і стримує відбір та призначення нового очільника відомства.

Обізнані джерела повідомляють, що фактичне управління Міністерством юстиції нині здійснює саме Мудра. Перебуваючи на Банковій, вона керує міністерством через лояльних людей, зокрема через свою близьку подругу — заступницю міністра Олену Ференс, яка займає одну з ключових посад у відомстві.

За словами джерел, відсутність постійного міністра протягом останніх місяців не є випадковою, а виглядає як свідома тактика. Саме Мудра, як зазначається, сьогодні реалізує санкційну політику держави.

Найгіршим наслідком цієї ситуації називають фактичний параліч санкційних проваджень. Справи, що стосуються застосування санкцій і конфіскації активів агресора, гальмуються через відсутність посадових осіб, які несуть юридичну відповідальність. Якщо станеться провал, то без міністра практично неможливо буде визначити «винного».

Той факт, що ключове міністерство країни під час війни місяцями працює без легітимного керівника, викликає щонайменше подив. Це виглядає не лише як управлінський безлад, а й як відвертий сором перед міжнародними партнерами, які очікують від України послідовної та жорсткої санкційної політики, а не кулуарних рішень.

Нещодавно Олена Ференс опинилася в центрі скандалу. Вона репостнула відео російської блогерки про жіночу долю, причому публікація з’явилася не в сторіс, а безпосередньо на сторінці. Про це повідомляє видання «Телеграф».

У ролику звучить російськомовна музика про жіночу долю, а також є кадри з прапором Росії. Трек авторки має назву «Від**бійтесь». Такі дії заступниці міністра юстиції на п’ятий рік повномасштабної війни викликають чимало запитань, з огляду на її понад 20-річний досвід у політиці.

Окрему увагу ЗМІ нещодавно звернули й на вартість одягу чиновниці. У гардеробі заступниці міністра регулярно помічають речі від Versace, Loro Piana та Brunello Cucinelli. Вартість лише однієї такої речі часто перевищує місячний оклад пересічного українського державного службовця.

Водночас чиновниця демонструє прихильність і до тренду «купляй українське», хоча й у преміум-сегменті. Зокрема, в її гардеробі помітили блакитний костюм від українського бренду Mazini вартістю близько €1000.

Нова підозра через махінації з фіктивною орендою техніки на Львівщині

Оприлюднено автором

На Львівщині ексдепутату оголосили нову підозру у справі про махінації з фіктивною орендою техніки, через які місцевий бюджет зазнав збитків на понад 8 млн грн.

Слідство встановило, що колишній директор комунального підприємства оформлював працівників як ФОПів, передавав їм техніку, а потім орендував її назад за значно завищеними цінами.

Йдеться про навантажувачі, бульдозери та інше обладнання, яке фактично не використовувалося. Попри це, бюджетні кошти регулярно перераховувалися за так звану «оренду».

За два роки дії цієї схеми місцевий бюджет втратив понад 8 млн грн.

На Львівщині посадовиць Дрогобицької РДА підозрюють у незаконному нарахуванні соцвиплат на майже 41 млн грн

Оприлюднено автором

У Львівській області двом службовицям та спеціалістці одного з управлінь Дрогобицької РДА оголосили підозру у розтраті майже 41 мільйона гривень. Слідство вважає, що вони незаконно оформлювали державні соціальні виплати громадянам, серед яких були їхні родичі та знайомі. Про це повідомили у пресслужбі Офісу генерального прокурора.

За матеріалами слідства, до справи причетні дві посадовиці одного з управлінь Дрогобицької райдержадміністрації. У кількох епізодах до підготовки необхідних документів вони також залучили спеціалістку профільного управління райдержадміністрації.

Схема полягала у внесенні до офіційних документів даних про заявників, які нібито потребували грошової допомоги. Йшлося, зокрема, про допомогу при народженні дитини, державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям та допомогу на догляд за особами з інвалідністю.

Як зазначають правоохоронці, насправді псевдозаявники не мали жодних підстав для отримання таких коштів. Підозрювані просто вносили їхні прізвища до списків на виплати, маскуючи «липових» одержувачів серед тих, хто справді мав законне право на державну підтримку.

Після цього документи з інформацією про призначення соцвиплат надсилали до Дрогобицького управління Державної казначейської служби. Саме на їхній підставі отримувачам систематично нараховували грошову допомогу.

Слідство встановило, що з січня 2020 по березень 2024 року незаконні виплати одержали 47 осіб. Загальна сума безпідставно нарахованих коштів за цей період становить майже 41 млн грн.

Усім трьом фігуранткам повідомили про підозру. Двом експосадовицям інкримінують розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинену повторно, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб — ч. 5 ст. 191 КК України. Колишній спеціалістці управління закидають пособництво у вчиненні цього кримінального правопорушення — ч. 5 ст. 27 – ч. 5 ст. 191 КК України.

Санкції цих статей передбачають максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років та з конфіскацією майна.

У межах кримінального провадження також планують пред’явити цивільний позов до підозрюваних щодо стягнення матеріальної шкоди на суму безпідставних виплат.

Окрім цього, стосовно двох ексслужбовиць уже розглядається в суді обвинувальний акт за аналогічним кримінальним правопорушенням. За версією слідства, у той самий період вони неправомірно оформили соцвиплати ще 11 громадянам на понад 8,5 млн грн.

Наразі підозрювані звільнені із займаних посад. Досудове розслідування триває.

Експосадовця «Кіровгеології» підозрюють у завданні збитків на понад 69 млн грн

Оприлюднено автором

Експосадовцю «Кіровгеології» оголосили підозру через незаконний видобуток габро, що, за даними слідства, спричинило понад 69 млн грн збитків.

Слідство встановило, що у 2021–2022 роках посадовець організував незаконний промисловий видобуток габро на Бистріївському родовищі, використовуючи техніку державного підприємства. Вартість нелегально видобутої сировини перевищила 47 млн грн.

Також правоохоронці виявили ще один епізод — заниження вартості продукції та її продаж за цінами, нижчими за ринкові. Через це державне підприємство зазнало додаткових збитків на понад 22 млн грн.

Загальна сума шкоди державному підприємству перевищила 69 млн грн.