В Одесі керівник управління Держпродспоживслужби Сергій Мельник отримав іспитовий строк у справі про хабар

Приморський районний суд міста Одеси виніс вирок начальникові управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Сергію Мельнику. Посадовця затримали на гарячому під час отримання неправомірної вигоди, однак від реального ув’язнення його звільнили, призначивши іспитовий строк.

Про це повідомляють журналісти-розслідувачі з посиланням на матеріали судового реєстру.

За даними слідства, справа почалася у січні 2022 року після того, як до відомства надійшла скарга від громадянина на порушення правил торгівлі в одному з одеських павільйонів, де продавали продукти харчування та товари для кальяну.

Після візиту інспектора до торгової точки власника бізнесу направили безпосередньо до керівника управління. 14 січня 2022 року Сергій Мельник зустрівся з підприємцем і заявив, що скасування перевірки та «вирішення питання» коштуватиме 1000 доларів США. Того ж дня посадовець отримав гроші на розі вулиці Успенської та Олександрійського проспекту в Одесі, де його одразу затримали правоохоронці.

Під час розгляду справи за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України Сергій Мельник повністю визнав свою провину. Після цього обвинувачений уклав із прокурором угоду про визнання винуватості.

Суд затвердив умови угоди та призначив покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади на державній службі строком на 1 рік без конфіскації майна.

Водночас на підставі статті 75 ККУ засудженого звільнили від відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік. У цей період Сергій Мельник має періодично з’являтися для реєстрації до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.

Окремо суд постановив повернути заставодавцю 242 тисячі гривень застави, яку раніше вносили за посадовця. Також Сергій Мельник повинен сплатити на користь держави понад 43,6 тисячі гривень для покриття витрат бюджету на проведення судових експертиз.

Небезпечні товари з Китаю: Держпродспоживслужба закликає перевірити дитячі іграшки та техніку

Щороку Україна імпортує товарів на мільярди гривень, однак частина з них становить серйозний ризик для життя та здоров’я громадян. Особливу небезпеку несуть товари для дітей, адже значна частина небезпечної продукції належить саме до цієї категорії. Про це повідомили в Держпродспоживслужбі.

У відомстві наголосили, що контроль над нехарчовим ринком є одним із найважливіших інструментів безпеки громадян, особливо коли йдеться про підростаюче покоління.

“Ефективний ринковий нагляд є важливою складовою системи захисту прав споживачів. Виявлення і вилучення з обігу продукції, яка не відповідає встановленим вимогам – у фокусі уваги Держпродспоживслужби та її територіальних органів. Особливу увагу ми приділяємо продукції для дітей, адже навіть, на перший погляд, звичайні речі можуть становити серйозну загрозу через вміст небезпечних речовин або невідповідність вимогам безпеки”, – заявив заступник голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор.

Серед сотень товарів, заборонених до продажу, трапляються побутові предмети, електротехніка та дитячі іграшки. Усі вони мають спільну країну походження – Китай.

Найпоширенішою причиною токсичності є перевищення допустимої норми свинцю і кадмію. У Держпродспоживслужбі застерігають, що під час контакту з такою продукцією, особливо з дитячими іграшками, ці важкі метали здатні накопичуватися в організмі.

Фахівці відомства закликають громадян уважно перевірити власні помешкання. Якщо буде виявлено речі, внесені до списку небезпечних, слід негайно припинити їх використання.

Перевірити товар на токсичність чи травмонебезпечність можна на сайті uvaga.gov.ua. Це офіційний національний вебпортал, де збирається оперативна інформація.

Експерти також нагадують: перед купівлею побутової техніки, текстилю та насамперед дитячих іграшок варто перевіряти наявність знаку відповідності технічним регламентам. Якщо виникають навіть найменші сумніви, потрібно вимагати у продавця сертифікати якості та супровідну документацію.

Декларація Дениса Бакумова: доходи, майно та готівкові заощадження очільника Держпродспоживслужби Харківщини

Керівник Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Денис Бакумов задекларував понад 200 тисяч доларів США готівкою, а також будинок і земельну ділянку загальною вартістю понад 1,2 млн грн. Ці дані наведені в його декларації про майно та доходи.

У 2025 році Денис Бакумов вказав заробітну плату в сумі 707 тис. гривень. Його дружина Оксана Бакумова задекларувала 211 тис. гривень доходу від підприємницької діяльності, 75 тис. гривень як приватний нотаріус і 15 тис. гривень зарплати в ТОВ «Техно Майнд». Окремо посадовець зазначив 950 тис. гривень доходу від продажу рухомого майна.

Серед нерухомості та іншого майна в декларації вказано квартиру площею 76,5 м² у Харкові, набуту у 2020 році за 970 тис. гривень. Нею користується сім’я, а власником є Микола Кравцов. Також зазначено будинок у Харкові площею 290,8 м², набутий 3 липня 2024 року. Він перебуває у спільній частковій власності 50/50 з дружиною та Олексієм Кравцовим, при цьому вартість не вказана. Крім того, задекларовано земельну ділянку площею 1000 м², набуту 3 липня 2024 року за 1,21 млн гривень, у спільній частковій власності 50/50 з дружиною та Олексієм Кравцовим.

У декларації також вказані три причепи: «Одісей» 2017 року, «Верда» 2016 року, яка належить дружині, та «Одісей» 2021 року.

Оксана Бакумова володіє 6830 облігаціями ТОВ «Флореаль-2005». Номінальна вартість кожної з них становить 125 гривень.

Готівкові заощадження сім’ї також зазначені в декларації. Денис Бакумов задекларував 33 тис. доларів США та 1,25 млн гривень. Його дружина вказала 184 тис. доларів США і 600 тис. гривень.

Станом на кінець 2025 року в документі зазначена заборгованість за кредитними картками. У Дениса Бакумова вона становить 107 тис. гривень, у його дружини — 45,7 тис. гривень.

У декларації серед членів сім’ї вказані дружина Оксана Миколаївна Бакумова та двоє синів — Макар і Захар.

Денис Бакумов є братом народного депутата Олександра Бакумова, який входить до комітету з питань правоохоронної діяльності. До обрання до Верховної Ради Олександр Бакумов працював проректором Харківського національного університету внутрішніх справ. Сам Денис Бакумов до лютого 2022 року очолював РСЦ МВС у Харківській області, а перед початком повномасштабної війни раптово звільнився. Після того, як ситуація стала безпечнішою, він подав документи на посаду керівника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області. Наразі він сприяє незаконній діяльності мережі з продажу контрафакту Sota Store.

Корупційний скандал у Волинській області: посадовець Держпродспоживслужби затриманий за хабар

У Волинській області викрито начальника одного з відділів Держпродспоживслужби, який підозрюється у отриманні неправомірної вигоди. Він вимагав 20 000 гривень від підприємця, щоб не створювати перешкод у його діяльності. Інцидент стався в Луцькому районі. Чиновник, скориставшись посередником, отримав гроші за обіцянку не виявляти порушення під час перевірок у магазині на одній з автозаправних станцій. У його помешканні були виявлені телефон та інші речі, які можуть слугувати доказами у справі. Йому оголошено підозру відповідно до ч.3 ст.368 КК України. У суді йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а на його майно накладено арешт. Посадовець також відсторонений від виконання службових обов’язків. Додатково перевіряється причетність інших посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області до цих правопорушень. Досудове розслідування проводить ТУ ДБР у Львові.

Корупційний скандал на Волині: Затримано топ-чиновника Держпродспоживслужби

На Волині затримано заступника керівника обласного управління Держпродспоживслужби за вимагання грошей у бізнесу. Співробітники правоохоронних органів викрили цю ситуацію, пов’язану з корупційною діяльністю посадової особи.

Згідно з інформацією слідства, чиновник, разом із співучасниками, створював перешкоди для бізнесу під час оформлення дозволів. Підприємцям навмисно затримували видачу документів та вказували на потенційні проблеми під час перевірок.

За певну суму грошей посадові особи гарантували оперативне погодження дозволів та «безпроблемне» проведення інспекцій. Затримання відбулося безпосередньо після отримання хабара в розмірі 2000 доларів. Чиновнику вже пред’явлено підозру.

Суд визначив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 399 тисяч гривень. Розслідування триває, правоохоронці з’ясовують, чи причетні до цієї схеми інші посадові особи.

На Волині посадовець Держпродспоживслужби отримав 85 тисяч штрафу за хабарництво

Деталі справиЗа матеріалами справи, події відбувалися у травні-червні 2022 року. До Сергія Войтюка, який на той час обіймав посаду заступника начальника управління – начальника відділу організації протиепізоотичної роботи, звернувся представник фермерського господарства «Стельмащук». Фермеру потрібна була довідка про епізоотичний добробут господарства для продажу худоби та відкриття молокопереробного цеху.Слідство встановило, що Войтюк запропонував «вирішити питання» за 10 000 гривень. За ці кошти він пообіцяв вплинути на начальника Рожищенського районного управління Держпродспоживслужби (Олександра Барвінського), щоб той підписав довідку, попри наявні порушення в господарстві (зокрема, відсутність належної огорожі).30 червня 2022 року Войтюк зустрівся з представником ферми в кафе «Тіп-Топ» у місті Рожище, де отримав мічені купюри. Відразу після передачі грошей посадовця затримали правоохоронці.Позиція обвинуваченогоСергій Войтюк не визнав своєї провини за ч. 3 ст. 368 КК України (отримання хабаря). Він стверджував, що гроші не були неправомірною вигодою, а призначалися виключно для оплати лабораторних досліджень худоби, які власник ферми нібито попросив його провести через свою зайнятість. Також захист наполягав на тому, що з боку викривача мала місце провокація злочину.Рішення судуСуд відхилив версію про оплату аналізів, оскільки, відповідно до посадових інструкцій, Войтюк не мав повноважень приймати такі платежі, а самі дослідження на момент передачі грошей ще навіть не проводилися. Крім того, записи негласних слідчих дій (НСРД) зафіксували розмови про «розподіл» грошей між різними відділами, що спростовувало версію про офіційну оплату.Водночас суд вирішив змінити кваліфікацію злочину. Оскільки начальник районного управління не був безпосередньо підпорядкований Войтюку, його дії визнали не отриманням хабаря службовою особою (ст. 368), а зловживанням впливом (ч. 2 ст. 369-2 КК України).03 лютого 2026 року суд ухвалив:Визнати Сергія Миколайовича Войтюка винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.Призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 85 000 гривень.Стягнути з засудженого на користь держави 1510 грн за проведення експертиз.Повернути викривачу 10 000 гривень, які використовувалися під час спецоперації.

Тіньовий Тютюн: Як Нелегальна Продаж Сигарет Знищує Бюджет та Загрожує Здоров’ю

Тіньова імперія тютюну: як сигарети без акцизу руйнують бюджет і здоров’я нації.Тютюновий ринок України дедалі глибше занурюється в тінь, тягнучи за собою державний бюджет і здоров’я громадян. В умовах війни на прилавках і в мережі безперешкодно продаються сигарети без акцизних марок — дешеві, привабливі та доступні навіть неповнолітнім. Куріння давно перестало бути виключно «дорослою звичкою»: кожен третій підліток уже має досвід куріння, адже сигарети можна легко замовити онлайн і отримати через відділення «Нової пошти» без перевірки віку. Результат — зростання кількості онкологічних захворювань, зокрема серед молоді, та абсолютна безкарність тіньового сектору.На початок 2026 року частка нелегального тютюну становила 17,8 %. Це не хаотичний ринок, а добре налагоджена система. Сигарети, вироблені за кордоном, продаються значно дешевше за легальні через несплату акцизів і ПДВ. Щорічно бюджет країни втрачає не менше як 26,5 млрд грн. Схема відточена до дрібниць: ввезення з порушенням митних норм, заниження вартості або фіктивне декларування під виглядом «інших товарів», складування та відкрита реалізація без фіскального контролю.Основною комерційною ланкою є ТОВ «ТОБАККО ШОП» (ЄДРПОУ 36929151), пов’язане з інтернет-платформою TOBACCO SMOKE SHOP (tobacco-market net, Telegram — tobacco marketua). Тут регулярно продаються сигарети без акцизних марок за цінами, неможливими при законному оподаткуванні. Товари позиціонуються як Duty Free, а обсяги продажів не відображаються в офіційній звітності. Подібним чином функціонують ресурси «Сігіопт» (siggiopt net ua) і Tobacos (tobaccos cn ua, Telegram — tobacos blok). Замовлення приймаються онлайн, оплата здійснюється переказами на картки або післяплатою, доставка — по всій Україні через «Нову пошту».Поштова логістика слугує прикриттям. Формально відправниками виступають ФОПи-дропи. У схемі TOBACCO SMOKE SHOP відправником зазначений ФОП Постаногов Володимир Рудольфович, хоча фактично відправлення здійснює Шакіра Василь Михайлович. У супровідних документах вміст посилок навмисно позначається як «одяг», «сувеніри» або «ТНП», що дозволяє уникати перевірок. Однакова упаковка, схожі контактні дані та асортимент вказують на централізоване управління. Одеська область слугує основним транзитним і розподільчим центром, а Полтавська — ключовим регіоном для роздрібної торгівлі.Функціонування схеми підтримується бездіяльністю окремих відомств. Податкова служба, маючи дані про реальні обсяги продажів і акцизні надходження, роками ігнорує явні факти ухилення від сплати податків. Держпродспоживслужба, відповідальна за контроль обігу тютюнової продукції та наявність акцизних марок, фактично самоусунулася від своїх обов’язків. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко публічно висловлюється про шкоду куріння, але обмежується словами, не пропонуючи ефективних заходів для боротьби з тіньовим ринком.Особливої уваги заслуговує позиція Данила Гетманцева, голови парламентського комітету з питань фінансів, податків і митної політики. У 2024 році він заявляв про «повну ліквідацію» нелегального виробництва тютюну. Однак у 2026 році ситуація демонструє протилежне: ринок діє відкрито і в великих масштабах. Замість реального контролю та тиску на підвідомчі структури — лише пости в Telegram і видимість діяльності. Результат очевидний: гучні заяви множаться, а нелегальні сигарети продовжують продаватися.Фінансові збитки незаперечні. Окрім 26,5 млрд грн втрат від нелегальних сигарет, ринок рідин для електронних сигарет практично повністю пішов у тінь — 93,6 % нелегального сегмента і ще близько 7,5 млрд грн недоотриманих коштів. Загалом бюджет щорічно втрачає близько 34 млрд грн. Поки ця система залишається безкарною, тіньова тютюнова імперія продовжує розширюватися, завдаючи шкоди бюджету та здоров’ю нації.

Масові інфекційні захворювання в Буковелі: Швидке лікування та ризики

На відомому гірськолижному курорті в Карпатах почастішали випадки отруєння серед відпочивальників. Туристи, які приїхали кататися в Буковель, скаржаться на сильну діарею, блювоту, підвищену температуру та слабкість.”Поїдемо в Буковель покатаємося — покаталися… Я в тренді Буковеля. 1 укол, аналізи, 5 крапельниць, безліч таблеток і 8 тисяч гривень”, — діляться туристи в соціальних мережах. Блогери публікують відео з лікарень та зі швидкої допомоги. Багато хто вважає, що це ротавірус — небезпечна інфекційна хвороба, яка може бути смертельною для немовлят і маленьких дітей, повідомляє BBC News Україна.Подібні історії обговорюють у групі “Буковель чат” у Telegram.Одна з учасниць розповіла, що перед поїздкою знала про ризик захворіти і намагалася бути обережною, але це не допомогло уникнути хвороби.”Воду в пляшках брали з собою, щоб чистити зуби, використовували антисептики… і все одно на другий день відпочинку захворіла… це просто жах, нікому не побажаю пережити такий стан… нудота, блювота, діарея, температура”, — розповіла вона.Отруєння в Буковелі, виклик швидкої та лікування в місцевій лікарні пережила навіть відеопродюсерка BBC News Україна Галина Якушко.Вона відпочивала на курорті минулого тижня, з понеділка по четвер, але через хворобу змушена була затриматися ще на один день. Галина зізнається, що досі не повністю одужала.За її словами, їй стало зле на четвертий день відпочинку. Все почалося з нудоти, а вранці з’явилися безперервна блювота та діарея.Дівчині довелося викликати швидку, оскільки через сильну слабкість вона не могла самостійно дістатися до лікарні.Медики швидкої зробили їй укол і доставили до лікарні.Галина розповідає, що в лікарні довелося довго чекати лікаря, адже там уже було багато хворих. Зрештою їй поставили крапельницю та виписали ліки. За лікування довелося платити самостійно.”Усім ставлять однакові крапельниці. Крапельниці коштують по шість тисяч гривень. А потім ще купуєш ліки на дві тисячі”, — поділилася дівчина.За словами постраждалої, в аптеках біля лікарні було неможливо знайти “Регідрон”, який зазвичай призначають при зневодненні через сильну блювоту та діарею, а також негазовану воду, яку радили лікарі.Лікарка швидкої допомоги сказала Галині, що такі випадки в Буковелі не рідкість — “ми тут цілими днями пачками возимо цих людей”. Вона пролежала під крапельницею три години, після чого її відпустили. Галина зазначає, що їй стало трохи краще, і вона повернулася додому до Києва. Але досі не може їсти, оскільки будь-яка їжа викликає нудоту.За словами Галини, у лікарні в Буковелі їй не поставили точного діагнозу. У київській лікарні, куди вона звернулася, виключили отруєння і пояснили, що це інфекційне захворювання.Галина розповідає, що пила лише бутильовану воду, але їла в ресторані курорту. Вона припускає, що могла заразитися через воду з крана, адже використовувала її для чищення зубів.В Івано-Франківському обласному центрі контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ) повідомили BBC News Україна, що “стежать за ситуацією”.Центру відомо про історії, які люди поширюють у соціальних мережах щодо можливих випадків отруєння на курорті.Проте наразі від медичних закладів не надходило повідомлень про звернення пацієнтів із симптомами отруєння. Як пояснили в Центрі, лікарні зобов’язані інформувати про такі випадки, навіть якщо вони не є масовими.”Співпрацюємо з медичними закладами для уточнення інформації, моніторинг триває. Тож поки що рано говорити про причини”, — зазначив речник центру Володимир Джигіта.Про випадки отруєнь і спалахи кишкових інфекцій у Буковелі повідомляли й раніше.Часто причиною отруєнь називали неякісну воду. У приватних садибах відсутня централізована каналізація, власники використовують автономні системи з біосептиками, через що каналізаційні відходи можуть потрапляти в ґрунт.У травні 2024 року компанія Bukovel Invest заявила, що всі готелі курорту підключені до центральної очисної системи, а відходи передаються по трубах на каналізаційні очисні споруди.В Івано-Франківському центрі контролю та профілактики хвороб повідомили, що з початку року кілька разів перевіряли якість питної води в закладах курорту. Місця забору проб води не пов’язані між собою, і проби відповідали гігієнічним нормам.Якщо до Центру надійдуть офіційні екстрені повідомлення, буде проведено епідеміологічне розслідування осередків інфекційних захворювань, зазначили в ЦКПХ.Керівництво “Буковелю” та лікарня курорту ситуацію не коментують.Через ймовірне харчове отруєння на курорті Буковель буде перевірка. Про це повідомила начальниця управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства в ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Леся Семанчук.“Ми ініціюємо перевірку у закладі ресторанного типу через скаргу на харчове отруєння”, — сказала вона й додала, що скарг на ротавірус Держпродспоживслужба не отримувала.

У Львові автосервісу оштрафували за сексистську рекламу на автобусі

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Львівській області наклала штраф на ТОВ «ВАГ Автосервіс груп» за розміщення скандальної реклами на міському автобусі маршруту №41.

19 січня відомство прийняло рішення про накладення штрафу в розмірі 1700 гривень. Причиною цього стало порушення законодавства, зокрема відмова компанії надати дані державним інспекторам.

Скандал почався на початку грудня, коли львів’яни помітили рекламу на автобусі, яка містила сексистські стереотипи та об’єктивацію жінок. Оголошення з текстом «жінка «дала своєму кумові»» та зображенням жінки з відвертим декольте викликало обурення.

На власника компанії Михайла Тиводара накладено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів, а реклама вже демонтована з транспортного засобу. Контролюючі органи закликають дотримуватися етичних стандартів при просуванні товарів та послуг.