Суд на Волині не скасував виконання штрафу 2,1 мільйона гривень за порушення митних правил

Любомльський районний суд Волинської області розглянув заяву про припинення виконання постанови, якою громадянину призначили багатомільйонний штраф за порушення митних правил. Заявник стверджував, що строки для стягнення коштів уже сплинули.

Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” з посиланням на справу № 163/1668/23.

У вересні 2023 року Любомльський районний суд визнав Павла Володимировича Пухиря винним у порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Суд призначив йому штраф у розмірі 2 163 735 гривень із конфіскацією вилученого товару.

У грудні 2023 року Волинський апеляційний суд залишив це рішення без змін. Пізніше заявнику надали відстрочку на один місяць для сплати штрафу, однак кошти так і не були сплачені. У березні 2024 року державні виконавці відкрили зведене виконавче провадження для примусового стягнення, і воно триває досі.

Представниця заявника Павла Пухиря — адвокат Круторогова С.І. — подала до суду клопотання про визнання постанови такою, що не підлягає виконанню.

Захист обґрунтовував свою позицію тим, що через значний розмір штрафу ця справа за критеріями ЄСПЛ прирівнюється до кримінального обвинувачення. Оскільки в Кодексі України про адміністративні правопорушення є прогалина щодо строків давності виконання таких рішень, адвокат просила застосувати аналогію закону — ст. 80 Кримінального кодексу України. За її аргументами, строк виконання вироку для схожих санкцій становить 2 роки, і на момент звернення він нібито вже минув.

Представниця Волинської митниці Кунєва З.Ю. заперечила проти задоволення заяви. Вона зазначила, що чинне законодавство не передбачає застосування норм Кримінального кодексу до адміністративних стягнень у вигляді штрафу, а також не дає підстав для припинення виконання постанови.

Після вивчення матеріалів справи суддя С.А. Шеремета відмовив у задоволенні клопотання заявника.

Суд зазначив, що постанову про стягнення штрафу своєчасно передали до виконавчої служби — у межах передбаченого законом 3-місячного строку, а примусове виконання рішення триває. Також суд вказав, що стаття 302 КУпАП містить вичерпний перелік підстав для припинення виконання постанови: амністія, скасування відповідного закону або смерть особи. Аргументи захисту про сплив строків за аналогією з КК України до цього переліку не належать.

Окремо суд наголосив, що обов’язковість виконання судових рішень є одним із ключових аспектів верховенства права та правової визначеності.

Відповідно до чинного законодавства, це рішення апеляційному оскарженню не підлягає.

Корупційний скандал у Волинській області: посадовець Держпродспоживслужби затриманий за хабар

У Волинській області викрито начальника одного з відділів Держпродспоживслужби, який підозрюється у отриманні неправомірної вигоди. Він вимагав 20 000 гривень від підприємця, щоб не створювати перешкод у його діяльності. Інцидент стався в Луцькому районі. Чиновник, скориставшись посередником, отримав гроші за обіцянку не виявляти порушення під час перевірок у магазині на одній з автозаправних станцій. У його помешканні були виявлені телефон та інші речі, які можуть слугувати доказами у справі. Йому оголошено підозру відповідно до ч.3 ст.368 КК України. У суді йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а на його майно накладено арешт. Посадовець також відсторонений від виконання службових обов’язків. Додатково перевіряється причетність інших посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області до цих правопорушень. Досудове розслідування проводить ТУ ДБР у Львові.

Штраф за заниження вартості картин: рішення апеляційного суду

Волинський апеляційний суд підтвердив покарання для приватного підприємця, який намагався ввезти в Україну дорогі картини, занижуючи їхню вартість у документах майже у 40 разів. Інцидент стався 19 листопада 2025 року на митному посту «Устилуг». Підприємець Мизовець Станіслав Олександрович, повертаючись з Польщі, обрав для проходження контролю «червоний коридор». Він подав митникам декларацію та інвойс, згідно з якими вартість двох картин становила всього 500 євро. Під час огляду автомобіля митники виявили прихований пакет документів для польських митних органів, серед яких була експортна декларація та проформа-інвойс, де реальна вартість картин становила вже 19 000 євро. Ця маніпуляція дозволила б підприємцю уникнути значних митних платежів, оскільки офіційна експертиза оцінила твори мистецтва у 257 705 гривень. Любомльський районний суд визнав Станіслава Мизовця винним у порушенні митних правил (ч. 1 ст. 483 МК України — переміщення товарів із приховуванням від митного контролю) та наклав на нього штраф у розмірі 50% від вартості предметів правопорушення — 128 852 гривні. Захисник підприємця намагався оскаржити це рішення в апеляційному суді, стверджуючи, що картини є «особистими речами» автора, які брали участь у виставці в Польщі, а водій лише допомагав їх транспортувати. Однак суддя Волинського апеляційного суду О. М. Клок, розглянувши справу № 163/272/26 18 березня 2026 року, відхилив аргументи захисту. Суд наголосив, що водій свідомо подав митникам неправдивий інвойс на 500 євро, маючи при собі документи з реальною ціною в 19 000 євро. Рішення апеляційного суду залишило постанову суду першої інстанції без змін, зобов’язавши Станіслава Мизовця сплатити штраф у розмірі 128 852,52 грн, а також 2 472 грн витрат за зберігання картин на складі митниці та судовий збір. Суд постановив повернути картини власниці для належного митного оформлення згідно із законом. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Волинський прокурор задекларував значні кошти

Волинський прокурор Альберт Шаповалов у декларації за 2024 рік показав 5 300 000 грн готівкою. Сума значна, особливо якщо врахувати, що його річна зарплата становить близько 1,3 млн грн. Шаповалов зазначений як прокурор відділу в Офісі Генпрокурора. З вересня 2025 року він вже перший заступник прокурора Волинської області. У власності та користуванні родини квартира у Донецьку, орендоване житло в Києві, Toyota Avalon 2015 року, Toyota Camry 2005 у дружини та Mazda CX-5 2012. Плюс понад 136 тисяч гривень у криптовалюті. П’ять мільйонів готівкою Шаповалов декларує не перший рік. Мільйонні суми з’явилися ще у 2018-му і з того часу тримаються на стабільно високому рівні. Формально все задекларовано. Але коли кеш роками зростає, а зарплата значно менша, запитання виникають самі.