Верховний Суд США відхилив план Трампа щодо обмеження голосування поштою

Верховний Суд США заблокував спробу адміністрації Дональда Трампа суттєво обмежити застосування бюлетенів для голосування поштою під час проміжних виборів. Про це інформує CNN.

Американський президент висував ініціативу наділити Поштову службу США винятковими повноваженнями стосовно затримання потенційно мільйонів бюлетенів, які надходять поштою.

Зі свого боку, виборчі комісії застерігали, що втілення такого задуму здатне призвести до катастрофічних наслідків. Навіть окремі представники виборчих органів, які представляють Республіканську партію, наголошували, що подібна пропозиція спровокує хаос і масове позбавлення виборців права голосу.

Ухвалюючи рішення про відхилення плану Трампа, Верховний Суд підкреслив, що адміністрація «навряд чи досягне успіху по суті свого позову». У постанові без підпису, яка містить лише три речення, суд обмежився мінімальними поясненнями.

Варто зазначити, що Дональд Трамп роками виступає з критикою голосування поштою, заявляючи про масштабні фальсифікації у цій системі.

Водночас Демократична партія США активно просуває та популяризує голосування поштою серед власних прихильників.

Трамп у Верховному суді США: історичний візит та суперечливий указ

Дональд Трамп особисто відвідав Верховний суд США для слухання справи, що стосується його указу, який обмежує «право ґрунту» — надання громадянства США виключно на основі народження на території країни. Це перший випадок в історії США, коли діючий президент з’явився в залі засідань Верховного суду. Трамп видав указ в перший день свого президентства, який позбавляє дітей нелегальних мігрантів і туристів, народжених у США, права на громадянство відповідно до 14-ї поправки Конституції. Указ описує дві ситуації: перша — коли мати нелегально перебувала в США, а батько дитини на момент народження не був ні громадянином, ні постійним резидентом; друга — коли мати перебувала в США за студентською, робочою чи туристичною візою, а батько також не мав громадянства чи посвідки на проживання. У обох випадках дитина не отримує американського громадянства. Правозахисники вважають указ Трампа порушенням Конституції, тоді як юристи Білого дому стверджують, що тлумачення Основного закону за останні півтора століття було помилковим. Указ був оскаржений у федеральних судах кількох штатів та округу Колумбія. Суд округу Колумбія призупинив його дію як тимчасовий захід до повного розгляду справи, назвавши документ «кричуще неконституційним». У вересні справа громадянки Гондурасу під назвою «Барбара проти Трампа» дійшла до Верховного суду США. Трамп прибув разом з міністром юстиції Пем Бондї та міністром торгівлі Говардом Латніком, зайнявши місце в першому ряду. Він не залишився слухати аргументи опонентів і покинув зал. У гостьовій ложі сидів його критик, актор Роберт Де Ніро. Після засідання Трамп у своїй соцмережі назвав це «пародією на суд».

Юридичні маневри: Як адміністрація Трампа намагається утримати тарифи

Адміністрація Трампа шукає способи утримати мільярди зібраних тарифних надходжень замість того, щоб швидко повертати їх. Про це пише Politico. Чиновники розглядають юридичні маневри для перекласифікації тарифів, відтермінування виплат або спонукання компаній не вимагати повного відшкодування. Підприємства вже почали подавати позови, і нижчі суди тепер вирішуватимуть, як проводити відшкодування, що, найімовірніше, призведе до тривалого юридичного протистояння.

Верховний Суд реанімував позов “Onur” до Держвідновлення: апеляцію зобов’язали призначити експертизу

Верховний Суд повернув до Північного апеляційного госпсуду справу за позовом компанії «Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret Ve Sanayi A.Ş.» (Туреччина) до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України вартістю 1,09 млрд грн. Відповідне рішення від 11 листопада 2025 року було цими днями оприлюднено в Держреєстрі судових рішень. Причиною стало непризначення експертизи щодо вартості робіт.

Судовий спір стосувався ремонту кількох ділянок траси М-05 Київ – Одеса. Укравтодор у січні 2020 року замовив його компанії «Onur» за результатом тендеру, що проводився поза системою «Прозорро». Оскільки цей ремонт фінансувався за рахунок кредитних коштів Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку.«Onur» тоді виграв торги з ціною 65 млн євро, однак через півроку ЄБРР повідомив Мінфіну про призупинення фінансування контракту до завершення розслідування щодо порушень умов проведеного тендеру. Йшлось про фальсифікацію торгів (детальніше про це можна прочитати тут). Відтак у жовтні 2020 року ЄБРР і в лютому 2021 року Європейський інвестиційний банк скасували фінансування контракту. На той момент «Onur» виконав частину робіт на 11 млн євро і подав до суду щодо стягнення цих коштів з Укравтодору.

У вересні 2021 року Госпсуд міста Києва задовольнив позов «Onur», а в грудні 2021 року Укравтодор заплатив представництву компанії «Онур таахут» 347,51 млн грн у якості добровільного виконання рішення суду першої інстанції.У грудні 2022 року «Onur» розірвав контракт, а в липні 2023 року видав кінцевий платіжний сертифікат на 21,25 млн євро і 172,45 млн грн податку на додану вартість. Компанія в березні 2024 року пішла до суду, щоб стягнути ці кошти з Держвідновлення. Агенція наполягала, що не має підстав для оплати через відсутність фінансування, про яку було відомо підряднику.

У червні 2024 року Госпсуд міста Києва задовольнив позов «Onur» і наказав стягнути із Держвідновлення 1,09 млрд грн. Це 21,25 млн євро основного боргу (918,57 млн грн на день прийняття рішення за курсом НБУ), 172,45 млн грн ПДВ та 1,06 млн грн судового збору.Суддя Оксана Марченко пояснювала це тим, що відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов’язку виконати господарські зобов’язання.Держвідновлення подало апеляційну скаргу. У березні 2025 року Північний апеляційний госпсуд задовольнив її, скасував рішення першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволені позову «Onur». Колегія суддів пояснила це тим, що позивач не навів і не довів належними та допустимими доказами наявності підстав для стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми боргу з ПДВ. На думку апеляції, перша інстанція прийняла рішення на підставі неналежних доказів. З турецької компанії мали стягнути 1,59 млн грн судового збору. Але вона подала касаційну скаргу.

У листопаді 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Ірини Кондратової, Ганни Вронської та Надії Губенко частково задовольнив касаційну скаргу «Onur». А саме скасував постанову апеляції і повернув справу туди на новий розгляд.Апеляційний суд пояснював відмову в позові «Onur» тим, що наявні докази не дозволяють достовірно встановити вартість фактично виконаних робіт та обладнання. Однак, на думку касації, апеляційний суд не скористався своїм правом призначити експертизу за власною ініціативою, зважаючи на сумніви щодо розрахунків інженера (який діє як квазі-експерт за контрактом FIDIC). А це, мовляв, свідчить про неповноту з’ясування обставин справи.Нагадаємо, у вересні 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про те, що разом із НАБУ продовжує розслідування двох кримінальних проваджень стосовно корупційних дій службових осіб Укравтодору і компанії «Онур таахут ташимаджилик іншаат тіджарет ве санаї анонім ширкеті». Йдеться про можливі розкрадання на ремонті траси М-05 Київ-Одеса по контрактах, отриманих «Онуром» у різні роки. Причому саме по контракту, розкрадання по якому розслідує НАБУ, «Онур» і хоче відсудити 1 млрд грн.

Торгові партнери США повинні дотримуватися угод, закликав Бессент

Керівник Мінфіну США Скотт Бессент звернувся до торговельних партнерів США з закликом дотримуватися угод, укладених із Трампом, незважаючи на рішення Верховного Суду про скасування мит. Бессент також зазначив, що рішення Верховного Суду щодо мит завдало значної шкоди країні, позбавивши Трампа ключовий інструмент тиску.

Реакція Трампа на рішення Верховного Суду щодо мит

CNN повідомив про реакцію Дональда Трампа на рішення Верховного Суду щодо мит. Спершу день проходив спокійно. Однак президент Трамп швидко втратив спокій. Він почав висловлювати обурення щодо рішення, називаючи його ганебним. Він також критикував судову систему. У певний момент, як повідомляється, він використав нецензурний вираз, висловлюючи свою незгоду з рішенням.

Верховний суд США відмінив мита, запроваджені Трампом

Верховний суд США скасував усі торговельні мита, встановлені Трампом. Про це повідомляє Reuters. Суд постановив, що дії Трампа є порушенням федерального законодавства, оскільки він самостійно запровадив широкі тарифи на товари з багатьох країн. Американський ринок відреагував на цю інформацію ростом.

Екссуддя Богомолова двічі проігнорувала судові засідання, підробивши «лікування»

Колишня суддя Лариса Богомолова, яку судять за держзраду, після виходу під заставу перестала з’являтися на засідання. Менш ніж за місяць вона двічі проігнорувала виклики до суду, посилаючись на «лікування», якого, як з’ясувалося, фактично не було.

Нагадаємо, що, за даними слідства, ексголова Полтавського районного суду навесні 2022 року почала співпрацю з окупантами: передавала інформацію про проукраїнськи налаштованих працівників суду, допомагала формувати кадровий склад російських «служб» на окупованих територіях, а також у березні 2022 року передала окупантам дані про переміщення трьох бійців «Азову». Росіяни вистежили їх та вбили. Минулого року Вища рада правосуддя остаточно звільнила її з посади судді за скарги наших юристів. Справу Богомолової розглядає Хортицький райсуд міста Запоріжжя. Розгляд закритий, тому інформації про перебіг небагато. Запобіжний захід кілька разів змінювався. Спочатку їй призначили тримання під вартою, а потім заставу, розмір якої поступово зменшували. У листопаді минулого року, за повідомленнями медіа, Богомолова внесла кошти та вийшла з СІЗО.

І менш ніж за місяць після цього вона двічі не з’явилася на судові засідання — 10 і 12 грудня. Пояснила це тим, що перебуває на лікуванні, і надала виписку з приватної клініки. От тільки суд перевірив ці пояснення й отримав відповідь від самого медзакладу: у години судових засідань Богомолова до лікаря не зверталась, на прийом не була записана і фактично лікування в цей час не проходила. Суд наклав на неї грошове стягнення за невиконання процесуальних обов’язків.

Місцеві медіа повідомляли, що згодом Богомолова все ж з’явилася на одному із засідань. Але як далі рухатиметься справа — питання відкрите. Закритий процес і вже зафіксовані маніпуляції з «лікуванням» породжують багато питань. Тож слідкуватимемо за справою ще уважніше.

Верховний Суд: Охорона Магазинів Не Зобов’язана Роз’яснювати Права При Затриманні Крадія

Працівники охорони магазину при затриманні особи в порядку ст. 207 КПК України не зобов’язані роз’яснювати їй права підозрюваного, оскільки це належить до компетенції уповноважених службових осіб, які негайно повідомляються про таке затримання. На цьому наголосив ККС ВС у постанові від 11 грудня 2025 року у справі № 215/3066/19 (провадження № 51-2905км24). Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. У касаційній скарзі захисник стверджував про незаконне затримання підзахисного працівниками охорони магазину, котрі не роз’яснили йому права підозрюваного.Оцінюючи такі доводи касаційної скарги, Верховний Суд вказав, що нормами ч. 2 ст. 207 КПК України чітко визначено, що кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених у статтях 482 і 482-2 цього Кодексу:1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення;2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні. Кожен, хто не є уповноваженою службовою особою (особою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 207 КПК України, зобов’язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 3).Суди попередніх інстанцій встановили, що підставою затримання особи охороною магазину слугувала інформація з камер відеоспостереження про те, що затриманий взяв зі стелажа пляшку спиртного, поклав її в рюкзак і, не розрахувавшись, пройшов касову зону і прямує до виходу. Тому дії охоронця, який затримав особу біля виходу, коли вона з викраденим намагалася покинути приміщення магазину, були законними і відповідали вимогам ч. 2 ст. 207 КПК України. Про затримання та місцезнаходження особи було негайно повідомлено уповноважену службову особу, що підтверджено наявним у справі рапортом про надходження до служби 102 відповідного повідомлення.Що стосується нероз’яснення особі прав підозрюваного при його затриманні охороною в порядку ст. 207 КПК України, то зазначена норма не містить такого обов’язку, а роз’яснення особі прав підозрюваного при затриманні належить до компетенції уповноважених службових осіб правоохоронного органу, які після приїзду на місце події діяли відповідно до вимог КПК України, і їхні дії сторона захисту не оскаржує.

Енергетична криза в Україні: США затримують надважливу допомогу через закриття USAID

США не надали Україні обіцяну допомогу в розмірі близько 250 млн доларів на енергетичні потреби, повідомляє Reuters з посиланням на поінформовані джерела.Спочатку ці кошти планувалося спрямувати на підтримку України в закупівлі скрапленого природного газу та реконструкцію енергетичної інфраструктури.Частина фінансування мала надійти через USAID, але агентство було закрито за адміністрації Трампа, і допомога виявилася замороженою.Деякі представники Білого дому пропонували передати кошти через Державний департамент, інші ж виступали за використання Корпорації фінансування міжнародного розвитку. Це маловідоме раніше федеральне агентство, яке, як очікується, відіграє ключову роль у відновленні України після війни.