США вводять 50-відсоткові мита на частину канадського імпорту

Президент США Дональд Трамп заявив про введення 50-відсоткових мит на частину товарів із Канади. Очікується, що нові обмеження набудуть чинності через 30 днів, що може посилити торговельне протистояння між двома державами. Про це повідомляє Reuters.

Як зазначає агентство, під нові тарифи підпадає широкий перелік продукції, зокрема вино, цемент, хокейне спорядження, молочна продукція, меблі, вудки, насіння, одяг і перуки. Загальна вартість канадського імпорту, на який поширяться обмеження, становить майже 20 мільярдів доларів. Це приблизно 5,2% від усього обсягу канадського імпорту до США у 2025 році.

Для введення цих мит Дональд Трамп застосував статтю 338 закону про мита 1930 року. Вона дає президенту США право встановлювати штрафні мита до 50% щодо країн, які, на думку Вашингтона, дискримінують американські товари. Reuters підкреслює, що це перший відомий випадок використання цієї норми майже за століття її існування.

У Білому домі заявили, що підставою для такого рішення стала нібито протекціоністська політика Канади щодо американських автомобілів, молочної продукції та алкоголю. Також там вказали на те, що Оттава відповідає власними тарифами на попередні торговельні обмеження США.

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні повідомив, що Оттава вже передала Вашингтону комплексні пропозиції для врегулювання торговельної суперечки та готова до інтенсивних переговорів. За його словами, американські мита порушують умови Угоди про вільну торгівлю між США, Канадою та Мексикою (USMCA), а сама торговельна війна вже спричинила зростання витрат для споживачів, особливо у США.

Трамп купував акції техкомпаній перед призупиненням мит

Дональд Трамп 8 квітня 2025 року активно купував акції Apple, Nvidia та інших технологічних компаній — безпосередньо перед тим, як зупинити дію імпортних мит щодо низки країн. Про це повідомляє CNBC.

Саме рішення президента США спричинили різке падіння американського ринку після оголошення ним «Дня визволення», а згодом — стрімке відновлення після пом’якшення риторики.

Як пише CNBC з посиланням на фінансову декларацію Трампа за 2025 рік, 8 квітня 2025 року президент США здійснив 327 покупок акцій найбільших технологічних компаній. Це сталося в момент, коли фондовий ринок падав через запроваджені ним імпортні мита проти більшості країн світу, і за день до того, як він скасував ці тарифи.

Того дня Трамп придбав акції Apple, Alphabet, Amazon, Microsoft та Nvidia на суму від $100 001 до $250 000 у кожному випадку. За даними CNBC, саме ці компанії особливо сильно постраждали після того, як 2 квітня минулого року Трамп оголосив про «День визволення» та запровадив мита на імпорт товарів у США з більшості країн світу від 10%. Після заяви про пом’якшення тарифної політики їхні акції різко зросли.

CNBC нагадує, що за 2–8 квітня 2025 року S&P 500, ключовий індекс фондового ринку США, втратив більш ніж 12%. 8 квітня він опустився нижче 5000 пунктів і опинився за крок до переходу у фазу ведмежого ринку, тобто втратив приблизно 20% відносно недавнього піку. Вранці 9 квітня, за кілька годин до відкриття торгів, Трамп у своїй соцмережі Truth Social написав: «ВІДМІННИЙ ЧАС ДЛЯ ПОКУПОК!!!» Пізніше того ж дня він оголосив про зупинення дії мит щодо деяких країн. Після цього S&P 500 показав найрізкіше зростання з часів фінансової кризи 2008 року, додавши 9,5%.

Як зазначає CNBC, епізод із купівлею Трампом технологічних акцій під час ринкового падіння, спричиненого запровадженими ним митами, є лише частиною його фінансової декларації на 927 сторінок. На думку видання, це відображає одну з ключових особливостей другого президентського терміну Трампа: попри значний вплив на ринки як глави держави, він також має значну особисту зацікавленість у них і більше особистих інвестицій, ніж будь-хто з його попередників.

Представниця Білого дому Анна Келлі, відповідаючи на запитання про угоди Трампа 8 квітня 2025 року, прокоментувала активи президента загалом і нагадала, що він був «надзвичайно успішним бізнесменом» ще до обрання на посаду. «Усі активи президента перебувають на повністю дискреційних рахунках, якими керують незалежні сторонні фінансові установи. Конфлікту інтересів немає», — заявила Келлі. Сам Трамп у розмові з журналістами сказав, що не займається інвестиціями особисто, а його грошима керують фонди.

За оцінкою CNBC, за минулий рік Трамп отримав дохід у $2,24 млрд. Зокрема, на криптовалюті та мемкоїнах він заробив щонайменше $1,4 млрд, писав Bloomberg. Серед інших джерел доходу — великі гольф-клуби та курорти, з яких він виручив понад $290 млн. Ще понад $86 млн Трамп отримав за судовими угодами.

Повернення митних надходжень: адміністрація Трампа розпочинає процедуру

Адміністрація Трампа розпочинає процедуру повернення 166 мільярдів доларів, зібраних у вигляді мит. Про це повідомляє телеканал Fox. Це рішення стало наслідком ухвали Верховного суду, який визнав тарифи, введені президентом рік тому, незаконними. Понад 3000 компаній вже подали судові позови для прискорення повернення коштів, але сам процес займе від 60 до 90 днів. Крім основної суми, уряд США зобов’язаний виплачувати відсотки в обсязі приблизно 22 мільйонів доларів щодня.

МВФ висловлює занепокоєння щодо економічних ризиків, пов’язаних з новими тарифами США

Уряд США нещодавно ввів новий загальний збір у розмірі 10%. Президент погрожував підвищити ставку до 15%. Міжнародний валютний фонд застерігає, що ці суперечки можуть підірвати економіку США.
Адміністрація президента виправдовує зміни в торговій політиці “кризою в платіжному балансі США”. Багато економістів скептично ставляться до цього аргументу.
Крісталіна Георгієва, глава МВФ, визнала, що дефіцит поточного рахунку “занадто великий”, але запевняє, що це не є негайною чи гострою проблемою.
Зниження чистої інвестиційної позиції США може зробити їхню економіку вразливішою. Бюджетний дефіцит країни залишається дуже великим, тож МВФ закликав вжити заходів для його скорочення.
Зростання співвідношення державного боргу до ВВП та збільшення рівня короткострокового боргу до ВВП становлять дедалі більший ризик для стабільності економіки США та світу.

Економічні зміни: Нові тенденції у світовій торгівлі

Китай, Індія та Бразилія визначені як ключові бенефіціари від скасування мит, ініційованого попереднім урядом. Про це повідомляється в звіті Bloomberg. Ці країни зазнали найбільших збитків через встановлені мита. Згодом уряд змінив свої наміри, висловлюючи намір встановити глобальну ставку в 15%. Однак, за оцінками Bloomberg Economics, це призведе до середньої ефективної тарифної ставки близько 12% — найнижчої з моменту запровадження мит. Економісти Morgan Stanley прогнозують, що в Азії середньозважена ставка мит зменшиться з 20% до 17%, а середні мита на товари з Китаю зменшаться з 32% до 24%.

Перевага Сі Цзіньпіна: Судовий рішень ослаблює стратегію Трампа

Рішення суду про скасування тарифів Трампа зміцнює позиції Сі Цзіньпіна перед переговорами в Пекіні 31 березня. Про це повідомляє Bloomberg. Трамп, який не відвідував Китай з 2017 року, втратив можливість оперативно підвищувати мита з будь-якого приводу. «Скасування загрози запровадження тарифів, які минулого року досягли 145%, ускладнить для Трампа можливість чинити тиск на Сі Цзіньпіна з метою збільшення закупівель сої, літаків Boeing Co. та енергоресурсів. Крім того, це позбавляє його важливого інструменту для відповідних заходів, якщо китайська сторона висуне нові умови в обмін на забезпечення стабільних поставок рідкісноземельних металів, критично важливих для американської промисловості», – зазначається в матеріалі.

США припиняють стягнення мит Трампа

З завтрашнього дня США офіційно припинять стягнення мит, запроваджених за часів президентства Дональда Трампа. Агентство митної та прикордонної охорони США повідомило про це у вівторок. За словами представників агентства, припинення дії відбудеться о 00:01 за східним часом. Встановлені мита, які були введені на підставі закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження, більше не будуть стягуватися. Важливо зазначити, що інші види мит продовжуватимуть діяти.

Єврокомісія засуджує рішення США щодо мит та вимагає дотримання угод

Європейська комісія вимагає від США неухильного дотримання торгової угоди та відмови від підвищення мит на європейські товари після рішення Верховного суду США.Про це заявила Єврокомісія.У Брюсселі наголосили, що Білий дім має надати “повну ясність” щодо своїх подальших кроків.В Єврокомісії вважають, що нові мита президента США Дональда Трампа суперечать принципам трансатлантичної торгівлі, які були погоджені сторонами раніше.”Поточна ситуація не сприяє забезпеченню “справедливої, збалансованої та взаємовигідної” трансатлантичної торгівлі та інвестицій… Угода є угода”, – підкреслили в Комісії.У ЄС наполягають, що європейський експорт повинен і надалі підпадати під дію пільгового режиму без непередбачуваних тарифних стрибків.”Товари ЄС повинні й надалі користуватися найконкурентнішим режимом, без підвищення тарифів понад чітку та всеосяжну стелю, узгоджену раніше”, – додали в Єврокомісії.

Європа закликає до прозорості у торговельних відносинах із США

Європейський парламент розглядає можливість призупинення ратифікації торговельної угоди зі США через проблеми, викликані дією американської адміністрації. Про це заявив голова Комітету з міжнародної торгівлі Європарламенту та постійний доповідач по США Бернд Ланге.
Ланге повідомив у Х, що складно встановити причини “тарифного хаосу”, який залишився без чітких відповідей та спричинив значну невизначеність для ЄС та інших торговельних партнерів США.
Законодавець зазначив, що умови угоди, укладеної в Тернберрі, та її правова основа змінилися. Він запитав, чи дотримаються нові тарифи, встановлені на підставі статті 122, угоди.
Ланге підкреслив необхідність забезпечення ясності та правової визначеності перед подальшими діями.
“Тому на нашому додатковому засіданні завтра я запропоную команді перемовників ЄП призупинити законодавчу роботу доти, доки ми не отримаємо належну правову оцінку та чіткі зобов’язання з боку США”, – заявив законодавець.

Американські компанії подали позови проти уряду щодо тарифних обмежень

Тисячі американських компаній подали позови проти адміністрації Трампа, стверджуючи, що вони зазнали збитків через запроваджені тарифні обмеження. Заявлена сума позову становить близько 186 мільярдів доларів.