Фінансова допомога Україні та зближення з ЄС: як Канада шукає нові альянси на тлі конфлікту зі США

На тлі загострення торгівельних суперечок із Вашингтоном уряд Канади проводить консультації з Євросоюзом щодо приєднання до ініціативи з надання Україні кредиту у розмірі 90 мільярдів євро. Згідно з даними видання Financial Times, очільник канадського уряду Марк Карні прагне через цю співпрацю посилити партнерські взаємини з Європою та мінімізувати залежність від Сполучених Штатів.

За інформацією джерел, залучених до переговорного процесу, Брюссель та Оттава планують узгодити конкретну суму фінансового внеску Канади до початку жовтневого саміту ЄС, який відбудеться в Монреалі. Якщо домовленість буде досягнута, Оттава стане лише другою стороною поза межами європейського блоку, що долучилася до цієї програми фінансування — раніше подібний крок зробила Велика Британія.

У публікації зазначається, що прагнення Карні зумовлене наміром сформувати міцне об’єднання демократичних і ліберальних крахн, з огляду на поступовий відхід США від цієї групи. Саме тому прем’єр-міністр Канади фокусується на активнішій взаємодії з європейськими державами, зокрема у сфері підтримки України. Один із посадовців ЄС у коментарі згаданому виданню підкреслив: «Ми вдячні за всю підтримку, яку Канада надає Україні, і готові робити більше разом».

Допомога Києву перетворилася для Оттави на важливий важіль розширення контактів із Європою. Раніше канадська сторона спрямувала 6,5 мільярда канадських доларів на оборонні потреби України. Крім того, минулого тижня Марк Карні та український президент Володимир Зеленський скріпили підписами угоду, яка передбачає «100-річне партнерство» між державами.

Питання додаткового залучення коштів для України стає все більш критичним через зростаючі фінансові витрати на протистояння з Росією. За даними експертів видання, у наступному році українська держава ризикує зіткнутися із суттєвим нестачею коштів у бюджеті.

Утім, інтереси канадського уряду в бік ЄС не обмежуються виключно українським питанням. Оттава має намір започаткувати спільні з Брюсселем економічні та технологічні ініціативи, змагаючись за зміцнення власних позицій у торговому конфлікті з американською стороною. Зокрема, передбачається приєднання Канади до європейської суперкомп’ютерної інфраструктури для спільних розробок у галузі штучного інтелекту, а також укладення угоди про цифрову торгівлю.

Як зауважують у матеріалі, ставши на чолі уряду, Карні взяв курс на розширення міжнародних партнерств і поглиблення взаємодії із «середніми державами». На його переконання, глобальна система відносин, заснована на домінуванні США, зазнає кардинальних трансформацій. Після того як минулого місяця торгівельні переговори між Оттавою та Вашингтоном зазнали невдачі, Карні заявив: «Ви перебуваєте у стані війни, коли на вас нападають, а на нас напали».

Наразі Канада та Європейський Союз розробляють плани поглиблення контактів у шести ключових напрямах: торгівля, безпека, нормативне регулювання, критична сировина, енергетична галузь разом із чистими технологіями, візова лібералізація та фінансовий сектор.

Водночас у Брюсселі застерігають Оттаву від надмірних сподівань щодо швидкого набуття особливого статусу. Представники ЄС наголошують, що Канаді не варто розраховувати на умови, подібні до тих, які європейський блок має із Швейцарією чи Норвегією. Один із єврочиновників закликáв «бути реалістичними й прагматичними та керувати очікуваннями Канади».

Вагомим стримуючим фактором залишаються традиційні торговельні обсяги. На Сполучені Штати припадає орієнтовно 75% канадського експорту, а річний товарообіг між ними досягає приблизно €620 млрд. Натомість показники торгівлі Канади з Європою є значно скромнішими і у 2025 році становили близько €130 млрд. З огляду на це джерела припускають, що Оттава не зможе стрімко розірвати тісні економічні зв’язки з американським ринком.

Окрім цього, європейська сторона розраховує на зустрічні поступки з боку Канади. Зокрема, у Брюсселі очікують послаблення політики «Купуй канадське» та зниження Оттавою митних тарифів на європейську сталь і алюміній ще до проведення жовтневого саміту в Монреалі.

Реакція канадців та чутки серед українців: деталі візиту Зеленського до Канади

Українка Ксенія, яка мешкає в Канаді, розповіла про негативне сприйняття багатьма місцевими жителями нещодавнього візиту Володимира Зеленського та його прохань про надання нової допомоги Україні.

За її спостереженнями, у соціальних мережах та в середовищі колег лунає невдоволення через те, що Канада продовжує спрямовувати кошти на підтримку української оборони та енергетики. Частина канадців висловлює обурення, що при власних фінансових труднощах та сплаті податків виділяються гроші іншим.

Водночас серед української громади в Канаді почали ширитися чутки стосовно можливого посилення правил видачі посвідки на постійне проживання (PR) та активнішого повернення українців додому після цього візиту. Серед людей висловлюються припущення, нібито після приїзду Зеленського видачу PR українцям призупинять.

Ксенія наголошує, що офіційної інформації про це немає, і такі заяви є лише здогадками. Сама вона не вірить у існування подібних розпоряджень, хоча й припускає, що процес отримання PR для українців у Канаді справді може ускладнитися.

США вводять 50-відсоткові мита на частину канадського імпорту

Президент США Дональд Трамп заявив про введення 50-відсоткових мит на частину товарів із Канади. Очікується, що нові обмеження набудуть чинності через 30 днів, що може посилити торговельне протистояння між двома державами. Про це повідомляє Reuters.

Як зазначає агентство, під нові тарифи підпадає широкий перелік продукції, зокрема вино, цемент, хокейне спорядження, молочна продукція, меблі, вудки, насіння, одяг і перуки. Загальна вартість канадського імпорту, на який поширяться обмеження, становить майже 20 мільярдів доларів. Це приблизно 5,2% від усього обсягу канадського імпорту до США у 2025 році.

Для введення цих мит Дональд Трамп застосував статтю 338 закону про мита 1930 року. Вона дає президенту США право встановлювати штрафні мита до 50% щодо країн, які, на думку Вашингтона, дискримінують американські товари. Reuters підкреслює, що це перший відомий випадок використання цієї норми майже за століття її існування.

У Білому домі заявили, що підставою для такого рішення стала нібито протекціоністська політика Канади щодо американських автомобілів, молочної продукції та алкоголю. Також там вказали на те, що Оттава відповідає власними тарифами на попередні торговельні обмеження США.

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні повідомив, що Оттава вже передала Вашингтону комплексні пропозиції для врегулювання торговельної суперечки та готова до інтенсивних переговорів. За його словами, американські мита порушують умови Угоди про вільну торгівлю між США, Канадою та Мексикою (USMCA), а сама торговельна війна вже спричинила зростання витрат для споживачів, особливо у США.

Трагедія на фестивалі Salsa on St. Clair у Торонто: двоє загиблих і п’ятеро поранених

Щорічний латиноамериканський фестиваль Salsa on St. Clair у канадському Торонто завершився масштабною трагедією. У суботу, 11 липня, у центральній частині міста невідомий відкрив вогонь по натовпу. Унаслідок стрілянини двоє людей загинули на місці, ще п’ятеро зазнали поранень.

Про це повідомляє Reuters із посиланням на екстрені служби та заяву місцевої поліції. За інформацією правоохоронців, медики підтвердили смерть двох осіб безпосередньо на місці події. Водночас точний стан п’ятьох поранених наразі уточнюється.

Поліція оточила район Мідтаун, де проходило святкування, і закликала мешканців уникати цієї локації, щоб не заважати розслідуванню. Дані про особу стрільця, як і можливі мотиви нападу, поки не розголошуються.

На трагедію відреагував прем’єр-міністр Канади Марк Карні. Він висловив співчуття родинам постраждалих і підтримав правоохоронців у зусиллях, спрямованих на затримання злочинця. У поліції Торонто заявили, що додаткову інформацію оприлюднять згодом, у міру просування слідчих дій.

Переговори про створення нового військового альянсу в Європі

Європа та Канада ведуть переговори щодо формування нового військового альянсу, відомого як «Європейське НАТО», на фоні загроз президента США Дональда Трампа про можливий вихід США з НАТО, повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на джерела. Трамп неодноразово критикував Альянс, стверджуючи: «НАТО не стояло поруч із нами і не стоятиме в майбутньому!».

У цьому контексті видання зазначає, що європейські країни прагнуть зміцнити свій вплив на командних і контрольних постах у НАТО, доповнюючи американські військові ресурси власними силами. Наразі структура НАТО значною мірою залежить від лідерства США на всіх рівнях — від логістики та розвідки до верховного військового командування альянсу.

Німеччина вже висловила підтримку цій ініціативі, хоча раніше відкидала французькі пропозиції щодо більшої самостійності Європи в оборонних питаннях. Зміна позиції Берліна відкрила шлях до консенсусу серед інших держав, включаючи Велику Британію, Францію, Польщу, скандинавські країни та Канаду. Тепер ці країни розглядають цей варіант як «коаліцію волонтерів» у складі НАТО.

Ці плани не передбачають конкуренції з існуючим альянсом: європейці прагнуть зберегти стримування Росії та ядерний потенціал, навіть у разі виведення американських військ з Європи або відмови Вашингтона від допомоги, як це погрожував Трамп. Генсек НАТО Рютте нещодавно заявив, що альянс стане «більш євроцентричним». Президент Фінляндії Олександр Стубб, один із ключових розробників планів, зазначив: «Перерозподіл навантаження від США до Європи йде своїм ходом і продовжиться… як елемент стратегії оборони та національної безпеки самих США. Головне — усвідомити цей процес і проводити його організовано, під суворим контролем, а не допустити раптовий вихід США».

Канада та п’ять країн Північної Європи поглиблюють співпрацю у військовому виробництві

В неділю, 15 березня, Канада та п’ять країн Північної Європи оголосили про досягнення домовленості про поглиблення співпраці у сфері військово-промислового виробництва та інших напрямках. Об цьому пише Reuters.
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні прагне налагодити тісніші зв’язки з Китаєм та країнами Ближнього Сходу, а також з Індією та Європою, намагаючись зменшити залежність своєї країни від Сполучених Штатів. У зв’язку з цим прем’єр-міністри Норвегії, Швеції, Данії, Фінляндії, Ісландії та Канади, які зустрілися в Осло, заявили, що мають намір зміцнити свою колективну оборону, безпеку та стійкість шляхом тісної співпраці у сфері оборонних закупівель.
“Ми всі погоджуємося, що якщо ми будемо витрачати ці кошти поодинці або без узгодженості, це не буде вигідно для платників податків. Це також не захистить наших громадян в тій мірі, в якій ми повинні”, – сказав Карні під час спілкування з журналістами після зустрічі з лідерами країн. Він підкреслив, що країни й надалі будуть здійснювати значні закупівлі в Сполучених Штатах, але, тим не менше, у всіх випадках прагнутимуть “сприяти набагато більшим закупівлям у рамках партнерства”. Прем’єр-міністри також пообіцяли продовжувати надавати економічну, громадянську, військову та гуманітарну допомогу Україні. “Старий світовий порядок зник і, ймовірно, не повернеться. Тому ми повинні побудувати щось нове, і це має бути світовий порядок, заснований на цінностях, які ми відстоюємо”, – сказала журналістам прем’єр-міністр Данії Метте Фредериксен.

Депутат Куницький проживає в Канаді

Депутат від «Слуги народу» Олександр Куницький, який у 2024 році виїхав за кордон і не повернувся, нині проживає в Канаді.На це звернули увагу після оприлюдненої декларації, де країною перебування зазначено Канаду.Згідно з документом, 42-річний парламентар безкоштовно проживає у квартирі іноземного громадянина. Куницький є мажоритарним депутатом, тому у разі втрати мандата його не зможуть замінити, а фракція «Слуги народу» втратить ще одного депутата.

Напруженість в Арктиці: США та Канада реагували на російську авіацію

США застосували літаки F-16 та F-35 у відповідь на присутність російських літаків поблизу Аляски. Два літаки Ту-95, Су-35 та літак А-50 з Росії ввійшли в зону розпізнавання ППО біля узбережжя Аляски. Для супроводу російських літаків були підняті винищувачі США F-16 та F-35. Військові підкреслюють, що російські літаки перебували в міжнародному повітряному просторі та не порушували кордони США чи Канади.

Ексчиновник ‘Володимиртепла’ затримано в Канаді: іде екстрадиція

Колишнього директора КП «Володимиртепло» та ексдепутата Володимирської міської ради Сергія Кобу спіймали в Канаді. За даними інсайдерських джерел ЗМІ, в Канаді було затримано Сергія Кобу. Зараз готуються документи для його можливої екстрадиції до України. Офіційного підтвердження від українських правоохоронних органів на момент публікації немає. Проте співрозмовники видання зазначають, що відповідні процедури вже розпочаті. У вересні 2023 року Сергій Коба вирушив у службове відрядження до Литви разом із колегами, але не повернувся в Україну. Згодом він надіслав заяву про звільнення з посади директора КП «Володимиртепло», пояснюючи це станом здоров’я. У лютому 2024 року він також достроково склав депутатські повноваження. Після його від’їзду на підприємстві почали виникати питання щодо фінансово-господарської діяльності за час його керівництва. Держаудитслужба повідомила про порушення та збитки на мільйони гривень. Було відкрито кримінальні провадження, пов’язані з можливими розтратами бюджетних коштів.

Трамп вимагає частку власності над мостом Онтаріо-Мічиган

Президент США оголосив про блокування відкриття мосту, що з’єднує провінцію Онтаріо та штат Мічиган, доки не буде досягнуто домовленості про часткове володіння об’єктом з боку США. «Ми розпочнемо переговори без зволікань. Враховуючи все, що ми для них зробили, ми, ймовірно, повинні мати право на володіння принаймні половиною цієї споруди. Прибуток, отриманий завдяки американському ринку, буде колосальним», – заявив він. Президент США поклав відповідальність за ситуацію, що склалася, на колишнього президента Барака Обаму, який, за його словами, «через недбалість відмовився від прав, дозволивши канадцям обійти закон… і не використовувати американські матеріали, зокрема нашу сталь» під час будівництва мосту.