На тлі загострення торгівельних суперечок із Вашингтоном уряд Канади проводить консультації з Євросоюзом щодо приєднання до ініціативи з надання Україні кредиту у розмірі 90 мільярдів євро. Згідно з даними видання Financial Times, очільник канадського уряду Марк Карні прагне через цю співпрацю посилити партнерські взаємини з Європою та мінімізувати залежність від Сполучених Штатів.
За інформацією джерел, залучених до переговорного процесу, Брюссель та Оттава планують узгодити конкретну суму фінансового внеску Канади до початку жовтневого саміту ЄС, який відбудеться в Монреалі. Якщо домовленість буде досягнута, Оттава стане лише другою стороною поза межами європейського блоку, що долучилася до цієї програми фінансування — раніше подібний крок зробила Велика Британія.
У публікації зазначається, що прагнення Карні зумовлене наміром сформувати міцне об’єднання демократичних і ліберальних крахн, з огляду на поступовий відхід США від цієї групи. Саме тому прем’єр-міністр Канади фокусується на активнішій взаємодії з європейськими державами, зокрема у сфері підтримки України. Один із посадовців ЄС у коментарі згаданому виданню підкреслив: «Ми вдячні за всю підтримку, яку Канада надає Україні, і готові робити більше разом».
Допомога Києву перетворилася для Оттави на важливий важіль розширення контактів із Європою. Раніше канадська сторона спрямувала 6,5 мільярда канадських доларів на оборонні потреби України. Крім того, минулого тижня Марк Карні та український президент Володимир Зеленський скріпили підписами угоду, яка передбачає «100-річне партнерство» між державами.
Питання додаткового залучення коштів для України стає все більш критичним через зростаючі фінансові витрати на протистояння з Росією. За даними експертів видання, у наступному році українська держава ризикує зіткнутися із суттєвим нестачею коштів у бюджеті.
Утім, інтереси канадського уряду в бік ЄС не обмежуються виключно українським питанням. Оттава має намір започаткувати спільні з Брюсселем економічні та технологічні ініціативи, змагаючись за зміцнення власних позицій у торговому конфлікті з американською стороною. Зокрема, передбачається приєднання Канади до європейської суперкомп’ютерної інфраструктури для спільних розробок у галузі штучного інтелекту, а також укладення угоди про цифрову торгівлю.
Як зауважують у матеріалі, ставши на чолі уряду, Карні взяв курс на розширення міжнародних партнерств і поглиблення взаємодії із «середніми державами». На його переконання, глобальна система відносин, заснована на домінуванні США, зазнає кардинальних трансформацій. Після того як минулого місяця торгівельні переговори між Оттавою та Вашингтоном зазнали невдачі, Карні заявив: «Ви перебуваєте у стані війни, коли на вас нападають, а на нас напали».
Наразі Канада та Європейський Союз розробляють плани поглиблення контактів у шести ключових напрямах: торгівля, безпека, нормативне регулювання, критична сировина, енергетична галузь разом із чистими технологіями, візова лібералізація та фінансовий сектор.
Водночас у Брюсселі застерігають Оттаву від надмірних сподівань щодо швидкого набуття особливого статусу. Представники ЄС наголошують, що Канаді не варто розраховувати на умови, подібні до тих, які європейський блок має із Швейцарією чи Норвегією. Один із єврочиновників закликáв «бути реалістичними й прагматичними та керувати очікуваннями Канади».
Вагомим стримуючим фактором залишаються традиційні торговельні обсяги. На Сполучені Штати припадає орієнтовно 75% канадського експорту, а річний товарообіг між ними досягає приблизно €620 млрд. Натомість показники торгівлі Канади з Європою є значно скромнішими і у 2025 році становили близько €130 млрд. З огляду на це джерела припускають, що Оттава не зможе стрімко розірвати тісні економічні зв’язки з американським ринком.
Окрім цього, європейська сторона розраховує на зустрічні поступки з боку Канади. Зокрема, у Брюсселі очікують послаблення політики «Купуй канадське» та зниження Оттавою митних тарифів на європейську сталь і алюміній ще до проведення жовтневого саміту в Монреалі.