В четвер, 26.02.2026 в електронній системі АТ «Прозорро.Продажі» відбувся аукціон Державної служби геології та надр України із продажу спеціального дозволу на видобування графітової руди на Ділянці Майданська Буртинського родовища. Повідомляє Nadra.Info із посиланням на дані майданчика UBIZ.ua. Торги стартували з 12,1 млн грн. За лот змагалися двоє учасників, які фактично не торгувалися: обидві цінові пропозиції були зроблені на етапі початкових заявок і більше не підвищувалися. Історія аукціону – за посиланням. Як ми вже писали раніше, заяву про ініціювання аукціону Майданською ділянкою Буртинського родовища до Держгеонадр в жовтні 2025 р. подала компанія ТОВ «Солартек Еско» (м. Івано-Франківськ), яку контролюють громадяни Чеської Республіки Матей Ржегак і Лібор Бечічка – через АТ «Солартек Холдинг» (SOLARTEC Holding A.S., Чехія). SOLARTEC Holding A.S. спеціалізується на фотовольтаїці – технологіях перетворення сонячного світла на електроенергію за допомогою сонячних панелей. Заліцензованими в Україні станом на листопад 2025 р. були лише чотири ділянки надр із покладами графіту (офіційні дані Держгеонадр). Єдиним фактичним видобувачем і виробником графіту в Україні наразі є група «Заваллівський графіт»: однойменне родовище на заході Кіровоградської обл. з радянських часів розробляє Заваллівський графітовий комбінат. Групу контролює австралійська Volt Resources і родина Михайла Костюка (ексочільника Укрзалізниці та Львівської ОДА, ексзаступника Голови КМДА). У 2018-2019 рр. Держгеонадра з аукціонів продали два спецдозволи компаніям з групи BGV Group Management Геннадія Буткевича: ТОВ «Українська постачальна група» зайшло на Зарічну ділянку Заваллівського р-ща (на іншому березі р. Південний Буг від Заваллівського комбінату), а ТОВ «Розвиток Побужжя» придбало дозвіл на Балахівське р-ще (ділянка Південна) на сході Кіровоградської обл. Останній проєкт є флагманським для групи, після розширення родовища, його було включено до переліку стратегічних ініціатив Європейського Союзу. Станом на осінь 2024 р. в освоєнні Балахівського р-ща було інвестовано близько $10 млн, орієнтовна загальна вартість проєкту BGV для виробництва та сферизації графіту оцінювалася в $400 млн. У 2021 р. Держгеонадра з онлайн-аукціону розіграли ще один спецдозвіл на видобування графіту – на Городнявській д-ці Буртинського р-ща в Хмельницькій обл. Перемогла компанія ТОВ «Спис Україна» з групи ONUR, але на тлі судових суперечок із землевласником, який також змагався за лот під час аукціону, придбаний спецдозвіл «Спис Україна» отримала лише наприкінці 2022 р. Згодом категорично проти розробки Городнявської д-ки Буртинського р-ща виступали в місцевій громаді. У 2025 р. стало відомо, що суди повернулися до розгляду трьох позовів про скасування аукціону, однак жоден не було задоволено. В ONUR заявляли про наміри інвестувати в графітовий проєкт на Буртинському родовищі $50 млн. Графіт входить до переліку корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності України, відповідно до чинного рішення РНБО від липня 2021 р. Водночас до переліків ані критичних, ані стратегічних надр, затверджених в липні 2025 р. постановою Кабміну, графіт включено не було. За даними Держгеонадр, графітові запаси в Україні оцінюються у близько 343 млн тонн руди з вмістом природного графіту 4–10%, за запасами графіту Україна входить до першої п’ятірки країн світу.
Архіви позначок: Onur Construction International
Верховний Суд реанімував позов “Onur” до Держвідновлення: апеляцію зобов’язали призначити експертизу
Верховний Суд повернув до Північного апеляційного госпсуду справу за позовом компанії «Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret Ve Sanayi A.Ş.» (Туреччина) до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України вартістю 1,09 млрд грн. Відповідне рішення від 11 листопада 2025 року було цими днями оприлюднено в Держреєстрі судових рішень. Причиною стало непризначення експертизи щодо вартості робіт.
Судовий спір стосувався ремонту кількох ділянок траси М-05 Київ – Одеса. Укравтодор у січні 2020 року замовив його компанії «Onur» за результатом тендеру, що проводився поза системою «Прозорро». Оскільки цей ремонт фінансувався за рахунок кредитних коштів Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку.«Onur» тоді виграв торги з ціною 65 млн євро, однак через півроку ЄБРР повідомив Мінфіну про призупинення фінансування контракту до завершення розслідування щодо порушень умов проведеного тендеру. Йшлось про фальсифікацію торгів (детальніше про це можна прочитати тут). Відтак у жовтні 2020 року ЄБРР і в лютому 2021 року Європейський інвестиційний банк скасували фінансування контракту. На той момент «Onur» виконав частину робіт на 11 млн євро і подав до суду щодо стягнення цих коштів з Укравтодору.
У вересні 2021 року Госпсуд міста Києва задовольнив позов «Onur», а в грудні 2021 року Укравтодор заплатив представництву компанії «Онур таахут» 347,51 млн грн у якості добровільного виконання рішення суду першої інстанції.У грудні 2022 року «Onur» розірвав контракт, а в липні 2023 року видав кінцевий платіжний сертифікат на 21,25 млн євро і 172,45 млн грн податку на додану вартість. Компанія в березні 2024 року пішла до суду, щоб стягнути ці кошти з Держвідновлення. Агенція наполягала, що не має підстав для оплати через відсутність фінансування, про яку було відомо підряднику.
У червні 2024 року Госпсуд міста Києва задовольнив позов «Onur» і наказав стягнути із Держвідновлення 1,09 млрд грн. Це 21,25 млн євро основного боргу (918,57 млн грн на день прийняття рішення за курсом НБУ), 172,45 млн грн ПДВ та 1,06 млн грн судового збору.Суддя Оксана Марченко пояснювала це тим, що відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов’язку виконати господарські зобов’язання.Держвідновлення подало апеляційну скаргу. У березні 2025 року Північний апеляційний госпсуд задовольнив її, скасував рішення першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволені позову «Onur». Колегія суддів пояснила це тим, що позивач не навів і не довів належними та допустимими доказами наявності підстав для стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми боргу з ПДВ. На думку апеляції, перша інстанція прийняла рішення на підставі неналежних доказів. З турецької компанії мали стягнути 1,59 млн грн судового збору. Але вона подала касаційну скаргу.
У листопаді 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Ірини Кондратової, Ганни Вронської та Надії Губенко частково задовольнив касаційну скаргу «Onur». А саме скасував постанову апеляції і повернув справу туди на новий розгляд.Апеляційний суд пояснював відмову в позові «Onur» тим, що наявні докази не дозволяють достовірно встановити вартість фактично виконаних робіт та обладнання. Однак, на думку касації, апеляційний суд не скористався своїм правом призначити експертизу за власною ініціативою, зважаючи на сумніви щодо розрахунків інженера (який діє як квазі-експерт за контрактом FIDIC). А це, мовляв, свідчить про неповноту з’ясування обставин справи.Нагадаємо, у вересні 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про те, що разом із НАБУ продовжує розслідування двох кримінальних проваджень стосовно корупційних дій службових осіб Укравтодору і компанії «Онур таахут ташимаджилик іншаат тіджарет ве санаї анонім ширкеті». Йдеться про можливі розкрадання на ремонті траси М-05 Київ-Одеса по контрактах, отриманих «Онуром» у різні роки. Причому саме по контракту, розкрадання по якому розслідує НАБУ, «Онур» і хоче відсудити 1 млрд грн.