Чеський капітал у надрах України: компанія «Солартек Еско» викупила дозвіл на видобуток графіту за 31,7 мільйона гривень

В четвер, 26.02.2026 в електронній системі АТ «Прозорро.Продажі» відбувся аукціон Державної служби геології та надр України із продажу спеціального дозволу на видобування графітової руди на Ділянці Майданська Буртинського родовища. Повідомляє Nadra.Info із посиланням на дані майданчика UBIZ.ua. Торги стартували з 12,1 млн грн. За лот змагалися двоє учасників, які фактично не торгувалися: обидві цінові пропозиції були зроблені на етапі початкових заявок і більше не підвищувалися. Історія аукціону – за посиланням. Як ми вже писали раніше, заяву про ініціювання аукціону Майданською ділянкою Буртинського родовища до Держгеонадр в жовтні 2025 р. подала компанія ТОВ «Солартек Еско» (м. Івано-Франківськ), яку контролюють громадяни Чеської Республіки Матей Ржегак і Лібор Бечічка – через АТ «Солартек Холдинг» (SOLARTEC Holding A.S., Чехія). SOLARTEC Holding A.S. спеціалізується на фотовольтаїці – технологіях перетворення сонячного світла на електроенергію за допомогою сонячних панелей. Заліцензованими в Україні станом на листопад 2025 р. були лише чотири ділянки надр із покладами графіту (офіційні дані Держгеонадр). Єдиним фактичним видобувачем і виробником графіту в Україні наразі є група «Заваллівський графіт»: однойменне родовище на заході Кіровоградської обл. з радянських часів розробляє Заваллівський графітовий комбінат. Групу контролює австралійська Volt Resources і родина Михайла Костюка (ексочільника Укрзалізниці та Львівської ОДА, ексзаступника Голови КМДА). У 2018-2019 рр. Держгеонадра з аукціонів продали два спецдозволи компаніям з групи BGV Group Management Геннадія Буткевича: ТОВ «Українська постачальна група» зайшло на Зарічну ділянку Заваллівського р-ща (на іншому березі р. Південний Буг від Заваллівського комбінату), а ТОВ «Розвиток Побужжя» придбало дозвіл на Балахівське р-ще (ділянка Південна) на сході Кіровоградської обл. Останній проєкт є флагманським для групи, після розширення родовища, його було включено до переліку стратегічних ініціатив Європейського Союзу. Станом на осінь 2024 р. в освоєнні Балахівського р-ща було інвестовано близько $10 млн, орієнтовна загальна вартість проєкту BGV для виробництва та сферизації графіту оцінювалася в $400 млн. У 2021 р. Держгеонадра з онлайн-аукціону розіграли ще один спецдозвіл на видобування графіту – на Городнявській д-ці Буртинського р-ща в Хмельницькій обл. Перемогла компанія ТОВ «Спис Україна» з групи ONUR, але на тлі судових суперечок із землевласником, який також змагався за лот під час аукціону, придбаний спецдозвіл «Спис Україна» отримала лише наприкінці 2022 р. Згодом категорично проти розробки Городнявської д-ки Буртинського р-ща виступали в місцевій громаді. У 2025 р. стало відомо, що суди повернулися до розгляду трьох позовів про скасування аукціону, однак жоден не було задоволено. В ONUR заявляли про наміри інвестувати в графітовий проєкт на Буртинському родовищі $50 млн. Графіт входить до переліку корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності України, відповідно до чинного рішення РНБО від липня 2021 р. Водночас до переліків ані критичних, ані стратегічних надр, затверджених в липні 2025 р. постановою Кабміну, графіт включено не було. За даними Держгеонадр, графітові запаси в Україні оцінюються у близько 343 млн тонн руди з вмістом природного графіту 4–10%, за запасами графіту Україна входить до першої п’ятірки країн світу.

Буткевич та «Слуга народу»: контроль над стратегічними ресурсами Житомирщини

Буткевич та депутати «Слуги народу»: як стратегічні надра перетворили на девелоперський капітал.В Україні стратегічні ресурси все частіше зникають не через війну, а внаслідок домовленостей. Пержанське родовище берилію в Житомирській області — наочний приклад того, як держава втратила контроль над надрами, а натомість отримала екологічні ризики, бюджетні збитки та мовчання відповідальних органів.Видобуток веде ТОВ «Пержанська рудна компанія», що перебуває під фактичним контролем співвласника мережі АТБ Геннадія Буткевича. Контроль здійснюється через кіпрську BGV Group Limited, яка володіє понад 83% компанії. Формально це приватний бізнес, фактично — офшорна модель управління стратегічним ресурсом. Спеціальний дозвіл на користування надрами компанія отримала у 2019 році: аукціон з єдиним учасником та «оцінка впливу на довкілля», яка існувала переважно на папері.Без політичного супроводу така схема неможлива. У процесі фігурували колишні керівники Держгеонадр та екс-чиновники екологічного блоку. У парламенті питання курирували представники партії «Слуга народу»: голова екологічного комітету Олег Бондаренко та керівник підкомітету з надр Павло Якименко — син співзасновника компанії. Конфлікт інтересів не став перешкодою, а навпаки, прискорив погодження на обласному та міністерському рівнях.Фактичний видобуток було розгорнуто в межах Поліського природного заповідника — території з особливим охоронним статусом, де господарська діяльність прямо заборонена. Паралельно компанія декларувала занижені обсяги видобутку, що дозволяло суттєво скорочувати рентні платежі та податкові зобов’язання. При цьому реальна вартість запасів берилію, за експертними оцінками, становить 80–100 млрд доларів США.Берилій — стратегічна сировина для військово-промислового комплексу, авіації та електроніки. Замість контрольованого державою використання сформовано модель, за якої надра працюють на приватний інтерес, а фінансові потоки виводяться за межі країни через офшорні структури. Економічні втрати доповнюються екологічними: токсичні відходи з важкими металами та радіонуклідами, деградація земель, забруднення води та повітря. Рекультивація залишається декларацією, вихід техніки та відходів за межі дозволених ділянок став нормою. Це не збій — це системний підхід.На цьому тлі девелоперський напрям виглядає логічним продовженням бізнес-стратегії Геннадія Буткевича. У жовтні 2024 року BGV Group Management уклала стратегічне партнерство з SAGA Development. Першим спільним проєктом став житловий комплекс Boston Creative House у Києві. За умовами угоди фонд Буткевича «Магнум» отримав 49% у ТОВ «Столиця-Зем-Індустрія», ще 31% — фонд «Ельбрус», пов’язаний із сином девелопера Максимом Вавришем. Контроль над запасами берилію та запуск щебеневого заводу в Житомирській області потужністю 1,5 млн тонн на рік фактично замикають ланцюжок «надра — переробка — будівництво», перетворюючи сировину на девелоперський капітал.У цьому контексті Boston Creative House перестає виглядати просто житловим комплексом. Проєкт подається як символ сучасного міста та «простір майбутнього», однак коли джерелом інвестицій стають надра природоохоронних територій, фокус зміщується. Питання виникають не до архітектури, а до реальної ціни такого «прогресу» для держави, екології та суспільства, а також до репутаційних ризиків співпраці з девелопером, чиє ім’я роками супроводжують корупційні скандали та проблемні забудови.