Три незалежні джерела з центральних органів влади та ринку надрокористування 30 березня повідомили, що Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства працює над проєктом постанови Кабінету Міністрів України, який може призвести до ліквідації Державної служби геології та надр з передачою її функцій новоствореному Державному агентству. Офіційний текст проєкту наразі не оприлюднено. За інформацією, з якою вдалося ознайомитися, документ передбачає створення Державного агентства природокористування шляхом перейменування Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), на яке також покладуть функції Держгеонадр і Держводагентства (Державного агентства водних ресурсів, яке також планується ліквідувати). Джерела повідомляють, що ця концепція, ймовірно, ініційована Міністром економіки або його заступниками, вже була представлена для обговорення зацікавленими сторонами. Для підтвердження чи спростування цих даних, ми звернулися за коментарем до Міністра Олексія Соболева, заступника, відповідального за галузь надрокористування Єгора Перелигіна, а також до Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка. Єгор Перелигін зазначив: “Я чув багато ідей і чуток останніми місяцями, але про рішення або постанову такого характеру мені невідомо”. Він не підтвердив, але й не спростував факт роботи над цим проєктом у Міністерстві та його обговорення з зацікавленими сторонами, яке, за даними джерел, почалося в березні. Олег Бондаренко в телефонному коментарі сказав, що йому невідомо про існування офіційного тексту проєкту постанови. Він висловив негативне ставлення до злиття будь-яких центральних органів виконавчої влади, зокрема до ідеї об’єднання Держгеонадр з Держводагентством та Держгеокадастром. Міністерство економіки надало офіційний коментар Олексія Соболева, який підтвердив ініціативу щодо можливого об’єднання держорганів. Він пояснив, що першопричина цього – Указ Президента Володимира Зеленського від 23.07.2025 №544 “Про заходи для скорочення бюрократичних процедур та проведення негайного аудиту державних видатків”. У серпні 2025 року, відповідно до цього указу, Міністерство провело аналіз функціональної та інституційної спроможності системи центральних органів виконавчої влади, виявивши резерви для оптимізації, зокрема за рахунок зменшення кількості територіальних органів. Олексій Соболев також зазначив, що поки що не ухвалено жодних рішень щодо фінальної системи. Він підкреслив, що Міністерство зацікавлене в ефективному управлінні та раціональному використанні коштів платників податків, тому вивчає можливості оптимізації процесів і витрат, а також готується до обговорень з профільними комітетами та громадськістю.
Архіви позначок: Держгеонадра
Передача титанового родовища “Велті”: Група робіт над Бирзулівським родовищем
ТОВ «ВКФ «Велта» Андрія Бродського (міноритарії – Віталія Малахова, Вадима Москаленка) передає Бирзулівське родовище титанових руд (Кіровоградська обл.) іншому компанію з групи «Велта» (Velta). Про це повідомили NADRA.INFO, підтверджуючи даними Державної служби геології та надр України. Новим власником спецдозволу стане ТОВ «Велта Майнінг», яке 25-26 лютого подало до Служби три заяви про отримання спецдозволу на Бирзулівське родовище (остання на момент публікації новини розглядається). ТОВ «Велта Майнінг» зареєстровано у 2016 р. як ТОВ «Декарт Прибуток-Плюс». Первісним контролером компанії був Олексій Царапкін. У березні-квітні 2025 р. ТОВ «Декарт Прибуток-Плюс» придбала компанія ТОВ «Велта Холдінг», бенефіціаром товариства став Андрій Бродський, і в липні його перейменували на «Велта Майнінг» (див. історію YouControl). Андрій Бродський заявив, що відчуження відбувається за договором купівлі-продажу, але ціну угоди не назвав: «Це внутрішньо груповий продаж». Перехід Бирзулівського родовища (на основі якого діє збагачувальна фабрика «Велти») до нового надрокористувача відбувається на тлі спроби Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продати борги «Велти» перед ПАТ «Промінвестбанк» (в ліквідації з 2022 р.). Призначений на понеділок, 02 березня 2026 р. «голландський» аукціон (зі зниженням вартості) розпочався з 8,95 млрд грн. Торги можуть завершитися о 16:45 падінням ціни до 10%. А.Бродський пояснив, що спецдозвол не є та не може бути предметом застави. Мета відчуження спецдозволу на Бирзулівське родовище – «не в боргах». ВКФ «Велта» обтяжена й іншими зобов’язаннями, частину з яких вже було виконано, врегулювання решти очікуються. У ВКФ «Велта» немає податкових боргів (відсутність боргів з ренти за користування надра є умовою відчуження спецдозволу). Бродський підтвердив наміри повністю закрити борг перед ФГВФО після закриття угоди з European Lithium. Він також висловив сподівання на отримання LOI від DFC для фінансування CRM-кластера.
Держгеонадра готує перелік стратегічних родовищ
За результатами аудиту стратегічних надр і так званих «сплячих ліцензій», проведеного на виконання доручення Премьер-міністерки Юлії Свириденко в серпень 2025 року – було виокремлено близько 40 спеціальних дозволів на користування надрами. З них 10 – права на ділянки надр із покладами вуглеводнів, щодо яких присутні ознаки не виконання програми робіт станом на початок повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року, а решта – дійсні спецдозволи на користування стратегічними надрами. Державна служба геології та надр України незабаром може оприлюднити цей перелік. Таке випливає з відповіді т.в.о. Голови Держгеонадр Леоніда Музикуса на запитання Nadra.Info під час Публічного звіту Держгеонадр за 2025 рік, який відбувся у середу, 25 лютого 2026 року в режимі онлайн. Леонід Музикус заявив, що не має зауважень проти оприлюднення цього переліку, і після консультацій з юристами Держгеонадра опублікують офіційний список на вебсайті або нададуть за запитом. Тим часом власні джерела NADRA.INFO у центральних органах виконавчої влади та на ринку надрокористування повідомляють, що до згаданого переліку могли потрапити наступні спецдозволи/надрокористувачі:
Держгеонадра заблокували відчуження Тереблянського родовища солі
ТОВ “Катіон Інвест” зберігає контроль над Тереблянським родовищем кам’яної солі – попри спробу відчуження видобувного спецдозволу на користь ТОВ “Українська торгова палата” наприкінці минулого року.Як повідомляє Nadra. Info, Робоча група з питань надрокористування Державної служби геології та надр України минулого тижня ухвалила пропозицію відмовити у внесенні до спецдозволу № 6192 відповідних змін. Погодити відчуження в Робочій групі відмовилися “у звʼязку з наявністю податкового боргу з рентної плати та виявленням у поданих документах неправдивих відомостей”.Нагадаємо, в листопаді внаслідок дій приватного нотаріуса, державного реєстратора та низки інших осіб, з порушенням Статуту ТОВ “Катіон Інвест” було відсторонено директора компанії Сергія Кондратьєва, а тимчасовим в.о. керівника призначено Олександра Прозура. В грудні в Міністерстві юстиції, за результатами розгляду скарг Офісом протидії рейдерству, реєстраційну дію скасували як фактично незаконну і повернули солевидобувному підприємству законного керівника.Видається, що за кілька тижнів контролю над “Катіон Інвест” ініціатори подій, які директор товариства називав рейдерством, спробували вивести спецдозвіл на підконтрольну їм компанію.Зауважимо, рекомендувавши відмовити в погодженні відчуження дозволу на Тереблянське родовище, Робоча група з питань надрокористування Держгеонадр погодила набуття компанією ТОВ “Українська торгова палата” двох інших спецдозволів від іншого очолюваного О.Прозуром ТОВ – “Закарпатська видобувна компанія”: № 5504 на Західно-Тереблянську ділянку кам’яної солі та № 5526 на Південно-Західну Тереблянську ділянку технічних підземних вод (див. протокол РГ № 2026-02, завантажити).Станом на час публікації цієї новини, офіційних наказів Держгеонадр про погодження/відмову в погодженні змін до жодного зі згаданих спецдозволів – на вебсайті регулятора не оприлюднено.Нагадаємо, після окупації військами РФ у 2022 р. Артемівського р-ща кам’яної солі в Донецькій обл. (родовище вважають найбільшим в Євразії, його розробляло ДП “Артемсіль”), “Катіон Інвест” фактично є єдиним в Україні видобувачем кам’яної солі (з розсолів – сіль методом випарювання добувають в ДП “Солевиварювальний Дрогобицький завод” на Львівщині). Шахту, що будується на Тереблянському родовищі, називають першою новою шахтою Незалежної України. Її будівництво розпочалося у 2022 р., але переривалося на тлі конфлікту між співвласниками бізнесу. Роботи на родовищі відновилися в листопаді 2025 р.ТОВ “Катіон Інвест” (Закарпатська обл.) контролюють Валентин Кондратьєв (50% через АТ “ЗНВКІФ “Ехо”, батько директора Сергія Кондратьєва) і Оксана Омельяненко (45% через АТ “ЗНВКІФ “Юкон”), власником 5% товариства є Ігор Герей (YouControl). ТОВ “Українська торгова палата” (Чернігівська обл.) контролює Віра Костюченко, очолює – Валентин Васько (YouControl). ТОВ “Закарпатська видобувна компанія” належить Валентину Кондратьєву та Оксані Омельяненко (50/50% через ті ж фонди, що і “Катіон Інвест”, YouControl).Відчуження спеціальних дозволів (купівля-продаж на вторинному ринку чи внесення до статутного капіталу) дозволено Кодексом України про надра з 28.03.2023 (вперше процедурою скористалися для продажу спецдозволу на Лікарівське родовище титанових руд в Кіровоградській обл.). Відтоді змінили користувачів десятки ділянок надр (про попередні відчуження читайте в матеріалах NADRA.INFO за тегом Відчуження спецдозволів). Ані Держгеонадра, ані ДНВП «Геоінформ України» не збирають і не розкривають дані про ціни відчужених спецдозволів.
Буткевич та «Слуга народу»: контроль над стратегічними ресурсами Житомирщини
Буткевич та депутати «Слуги народу»: як стратегічні надра перетворили на девелоперський капітал.В Україні стратегічні ресурси все частіше зникають не через війну, а внаслідок домовленостей. Пержанське родовище берилію в Житомирській області — наочний приклад того, як держава втратила контроль над надрами, а натомість отримала екологічні ризики, бюджетні збитки та мовчання відповідальних органів.Видобуток веде ТОВ «Пержанська рудна компанія», що перебуває під фактичним контролем співвласника мережі АТБ Геннадія Буткевича. Контроль здійснюється через кіпрську BGV Group Limited, яка володіє понад 83% компанії. Формально це приватний бізнес, фактично — офшорна модель управління стратегічним ресурсом. Спеціальний дозвіл на користування надрами компанія отримала у 2019 році: аукціон з єдиним учасником та «оцінка впливу на довкілля», яка існувала переважно на папері.Без політичного супроводу така схема неможлива. У процесі фігурували колишні керівники Держгеонадр та екс-чиновники екологічного блоку. У парламенті питання курирували представники партії «Слуга народу»: голова екологічного комітету Олег Бондаренко та керівник підкомітету з надр Павло Якименко — син співзасновника компанії. Конфлікт інтересів не став перешкодою, а навпаки, прискорив погодження на обласному та міністерському рівнях.Фактичний видобуток було розгорнуто в межах Поліського природного заповідника — території з особливим охоронним статусом, де господарська діяльність прямо заборонена. Паралельно компанія декларувала занижені обсяги видобутку, що дозволяло суттєво скорочувати рентні платежі та податкові зобов’язання. При цьому реальна вартість запасів берилію, за експертними оцінками, становить 80–100 млрд доларів США.Берилій — стратегічна сировина для військово-промислового комплексу, авіації та електроніки. Замість контрольованого державою використання сформовано модель, за якої надра працюють на приватний інтерес, а фінансові потоки виводяться за межі країни через офшорні структури. Економічні втрати доповнюються екологічними: токсичні відходи з важкими металами та радіонуклідами, деградація земель, забруднення води та повітря. Рекультивація залишається декларацією, вихід техніки та відходів за межі дозволених ділянок став нормою. Це не збій — це системний підхід.На цьому тлі девелоперський напрям виглядає логічним продовженням бізнес-стратегії Геннадія Буткевича. У жовтні 2024 року BGV Group Management уклала стратегічне партнерство з SAGA Development. Першим спільним проєктом став житловий комплекс Boston Creative House у Києві. За умовами угоди фонд Буткевича «Магнум» отримав 49% у ТОВ «Столиця-Зем-Індустрія», ще 31% — фонд «Ельбрус», пов’язаний із сином девелопера Максимом Вавришем. Контроль над запасами берилію та запуск щебеневого заводу в Житомирській області потужністю 1,5 млн тонн на рік фактично замикають ланцюжок «надра — переробка — будівництво», перетворюючи сировину на девелоперський капітал.У цьому контексті Boston Creative House перестає виглядати просто житловим комплексом. Проєкт подається як символ сучасного міста та «простір майбутнього», однак коли джерелом інвестицій стають надра природоохоронних територій, фокус зміщується. Питання виникають не до архітектури, а до реальної ціни такого «прогресу» для держави, екології та суспільства, а також до репутаційних ризиків співпраці з девелопером, чиє ім’я роками супроводжують корупційні скандали та проблемні забудови.