Архіви позначок: Корупція в “Енергоатомі”

Міндіча та Цукермана можуть оголосити в міжнародний розшук через підозри у корупції

Оприлюднено автором

Антикорупційні органи України направили документи для оголошення у розшук Інтерполу Тімура Міндича та Олександра Цукермана – фігурантів справи НАБУ «Мідас» щодо корупції у сфері енергетики. Про це розповів керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко.

На запитання, чи справді відповідні матеріали були передані до Інтерполу, Клименко підтвердив: «Так, направили».

Водночас у САП уточнили, що інформації про виставлення так званої «червоної картки» наразі немає. За словами Клименка, публікація таких даних на сайті Інтерполу не є обов’язковою. «Існує прихований період, коли «червона картка» вже фактично діє, але публічної інформації про це ще немає», — пояснив очільник САП.

Енергоатом: Ринок електроенергії не підтверджує звинувачень у втратах

Оприлюднено автором

Інформаційна хвиля зі звинуваченнями на адресу АТ «НАЕК «Енергоатом» щодо нібито заниженої ціни продажу електроенергії та «втрачених 2 мільярдів гривень» остаточно розбилася об фактичні показники ринку. Динаміка цін станом на 26 січня повністю спростовує тези про збитковість аукціону, проведеного компанією 14 січня.Критика базувалася на припущенні, що після адміністративного підвищення граничних цін (прайс-кепів) ринкова вартість електроенергії стабільно триматиметься на пікових позначках понад 12 500 грн за МВт·год на ринку на добу наперед. Опоненти стверджували, що, продавши ресурс за двосторонніми договорами раніше, Компанія втратила можливість отримати надприбутки. Однак ринок — це живий організм, а не математична модель критиків. Після короткочасного ситуативного стрибка ціни на ринку пішли на спад. Станом на 26 січня ціна на ринку «на добу наперед» опустилася до рівня 7 309 грн за МВт·год (7,3 грн/кВт·год).Це означає, що середня ціна близько 7 600 грн/МВт·год, яку Енергоатом зафіксував на аукціоні 14 січня, на сьогодні є навіть вищою за поточні спотові котирування. Якби Компанія діяла за логікою критиків і відмовилася від довгострокових контрактів на користь торгівлі «день у день», вона зараз отримувала б менше коштів. Найкращим підтвердженням ринковості ціни аукціону є поведінка великих приватних гравців: за повідомленнями ЗМІ, окремі трейдери вже розглядають можливість розірвання укладених контрактів, оскільки через падіння ринкової ціни ці договори перестали обіцяти їм очікувані надприбутки.Варто також вкотре нагадати хронологію: Енергоатом провів аукціон 14 січня, керуючись офіційною позицією Регулятора про незмінність тарифів. Рішення про перегляд прайс-кепів було ухвалене владою лише за два дні після торгів. Проте, як показує ситуація на 26 січня, навіть якби аукціон відбувся пізніше, це не гарантувало б вищої ціни, адже ринок стабілізувався на рівні, порівнянному або нижчому за контрактний. Таким чином, звинувачення у маніпуляціях чи наданні преференцій окремим фінансово-промисловим групам є економічно необґрунтованими та спростованими самим ринком.

Енергетична ситуація в Україні: Аналіз ринку та перспективи

Оприлюднено автором

Влада майже вдвічі підвищила вартість електроенергії для промисловості України.На тлі масових відключень електроенергії, які зачіпають не лише громадян, а й промисловий сектор, бюджетні та комунальні організації, а також інші структури, керівництво країни вирішило завдати чергового удару по споживачах.Згідно з постановою НКРЕКП №70 від 16 січня поточного року, були підвищені максимальні ціни на електроенергію на ринках на добу наперед — до 15 тисяч гривень за мегават-годину. При цьому обмеження діє не лише в години пікового навантаження, як було раніше, а цілодобово.Якщо середня ціна за листопад-грудень для промисловості становила 6,4-6,65 грн (без ПДВ), то за період з 21 по 25 січня вона зросла до 11 159,8 грн (без ПДВ). Таким чином, вартість збільшилася практично вдвічі.Це стало серйозним ударом для українських підприємств, які й без того переживають вкрай складні часи через енергетичну кризу. Крім того, підвищення опосередковано зачіпає й населення, посилюючи інфляцію та, як ми вже зазначали, значно підвищуючи вартість зарядки електромобілів.Хоча дане підвищення пояснюється необхідністю закупівлі дорогої імпортної електроенергії (чому це обґрунтування викликає сумніви — ми пояснимо далі), по суті, воно відображає стратегію влади щодо збільшення тарифів на електроенергію. Причому це стосується не лише промисловості, а й населення.«Такі вимоги МВФ і лобістів українських та міжнародних енергетичних компаній. Поки населення не чіпають, але на промисловості вирішили відігратися повною мірою», — коментує джерело на енергетичному ринку.Нагадуємо, раніше про плани «антикорупціонерів» (груп, пов’язаних із Заходом) підвищити ціни на електроенергію заявляв член парламентського комітету з ПЕК Кучеренко.При цьому громадськість дізналася про зростання цін 16 січня завдяки скандалу, який активно обговорювався низкою депутатів із так званої «антизеленської» коаліції.На їхню думку, змова дозволить трейдерам, найбільшим із яких (18% від загального обсягу закупівель — див. таблицю) є Д.Трейдинг Ріната Ахметова, заробити 2,1 млрд гривень за лічені дні.Згідно з цією версією, група трейдерів, володіючи інсайдерською інформацією про майбутнє підвищення цін, на аукціоні “Енергоатому” придбала електроенергію на третю декаду січня по 7 гривень за кіловат-годину.Рішення НКРЕКП про підвищення цін дозволило їм реалізовувати цю електроенергію промисловості вже по 9-15 гривень за кіловат.При цьому депутати вказують на серйозні процедурні порушення з боку НКРЕКП при підвищенні цін: відсутність громадського обговорення проєкту рішення та вкрай стислі терміни його прийняття, що суперечить законодавству.«Цей скандал — частина плану «грантових» кіл щодо захоплення контролю над енергетикою. Їхня найближча мета — змінити склад НКРЕКП. Тим більше, що процедурні порушення під час прийняття рішення про підвищення цін дійсно мали місце. При цьому ці кола повністю підтримують ідею зростання цін на електроенергію як для промисловості, так і для населення», — зазначає джерело на енергоринку.Щоб дистанціюватися від скандалу, Д.Трейдинг оголосив про розірвання контракту на дешеву електроенергію від “Енергоатому”.Однак, на думку учасників ринку, Д.Трейдинг та його материнська компанія ДТЕК опиняться у найбільшому виграші від різкого зростання цін, причому одразу за двома напрямками.По-перше, підвищення цін не призведе до значного збільшення імпорту електроенергії з ЄС. Вартість кіловата на європейському ринку сьогодні перевищує €350, а ціна імпортної потужності з урахуванням передачі сягає €200. Ці показники значно вищі за встановлений НКРЕКП поріг у 15 гривень (€295).Фактично за новими тарифами буде продаватися електроенергія українських виробників, найбільшим із яких після “Енергоатому” є ДТЕК.По-друге, різкий стрибок цін призведе до банкрутства дрібних енерготрейдерів, які сьогодні конкурують із великими гравцями.Ринок електроенергії переважно працює за системою післяплати. У дрібних трейдерів просто не вистачить коштів, щоб покрити вдвічі зрослі витрати на закупівлю електроенергії. При цьому підняти ціни за вже укладеними контрактами вкрай складно.Однак усе це лише супутні наслідки. Головний результат — потужний удар по промисловості, яка й без того балансувала на межі виживання через регулярні блекаути. Лист керівникам країни від голови парламентського комітету з ПЕК Андрія Геруса про ситуацію з різким підвищенням цін на електроенергію для промисловості.

Енергоатом і Європейська комісія: розслідування корупції Міндіча набирає обертів

Оприлюднено автором

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн жодного разу не обговорювала напряму із Зеленським корупційний скандал в Україні.
Про це повідомляє німецьке видання Berliner Zeitung, посилаючись на офіційну відповідь Єврокомісії.
Відповідь була надана на запит одного з депутатів Європарламенту, який поцікавився, “чи обговорювала фон дер Ляєн цей скандал особисто із Зеленським, і якщо так, то коли”.
У відповіді Єврокомісії зазначено, що після скандалу, пов’язаного із “справою Міндіча”, Україні були передані чіткі сигнали про неприпустимість корупції, однак особиста розмова між фон дер Ляєн та Зеленським з цього питання не згадується.
“Відсутні документальні підтвердження того, що фон дер Ляєн напряму та особисто обговорювала звинувачення в корупції з президентом Зеленським. Натомість Брюссель робить ставку на формати діалогу, стратегічні документи та обіцянки реформ в Україні, які поки що не дали значних результатів”, – зазначає видання.
Газета також підкреслює, що, незважаючи на корупційний скандал, у січні Європа надала Україні кредит у розмірі 90 млрд євро.
“На тлі зростаючих фінансових вливань в Україну та скандалів, що тривають, виникає питання, чи зможе ЄС продовжувати політично підтримувати поточний курс щодо України”, – підсумовує Berliner Zeitung.

Енергоатом та ДТЕК: Розслідування конфлікту інтересів та підозри у зловживанні

Оприлюднено автором

ДТЕК достроково розірвав контракт з “Енергоатомом” після заяв про можливе виведення з компанії приблизно 2 млрд грн через схеми з цінами на електроенергію.
За інформацією голови Комітету ВР з питань енергетики Андрія Геруса, йдеться про аукціон 14 січня, на якому “Енергоатом” реалізував значні обсяги електроенергії за старими, нижчими цінами – напередодні їхнього підвищення.

Суд відхилив вимоги дружини Чернишова щодо повернення майна

Оприлюднено автором

Печерський районний суд Києва заблокував позов дружини колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, Світлани, щодо поділу спільного майна. Суд відмовив у розгляді її позову, який передбачав передачу квартири в Києві, автомобіля Toyota Land Cruiser 200 та доступ до коштів, вилучених Національним антикорупційним бюро (НАБУ).

Світлана Чернишова вимагала також визнати за нею право власності на кошти, що зберігалися на банківському рахунку (21 рахунок) та цінні папери вартістю 4,81 млн грн, а також доступ до застави в 10 млн гривень.

Позов був поданий у жовтні минулого року. Розслідування встановило, що Олексій Чернишов був пов’язаний з масштабною корупційною схемою в енергетиці, яка здійснювалася через так звану “пральну”, об’єкт, контрольований Тімуром Міндічем, колишнім керівником схеми та головою “Нафтогазу”.

За фігуранта справи Тімура Міндіча, колишнього віцепрем’єр-міністра, ексміністра громад і територій, ексголову “Нафтогазу” та Київської ОДА Олексія Чернишова було внесено заставу в розмірі 51 млн грн. В рамках розслідування, яке розпочали НАБУ та САП, було виявлено корупційну схему у будівельній сфері, що могла завдати державі збитків на суму понад 1 млрд грн.