Анкара ініціювала звернення до Інтерполу щодо Нетаньягу, Ізраїль виступив із жорсткою критикою

Туреччина звернулася до Інтерполу із запитом про арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу у справі, що стосується перехоплення гуманітарної флотилії, серед учасників якої була Грета Тунберг. Про це повідомив турецький телеканал Halk TV.

Ініціатива Анкари викликала різку реакцію в Ізраїлі. Ізраїльська сторона охарактеризувала президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана як «антисемітського диктатора».

В офісі Нетаньягу заявили, що Ердоган переслідує курдів, підтримує ХАМАС, окупував північну частину Кіпру та ув’язнив велику кількість журналістів і політичних опонентів.

Крім того, в Ізраїлі стверджують, що турецький лідер прагне перенести протистояння з Ізраїлем на територію Сирії.

В офісі Нетаньягу також підкреслили, що Ізраїль не збирається піддаватися тиску, а спроби Ердогана вплинути на ізраїльських політиків і військових, за їхніми словами, не матимуть успіху.

Останнім часом напруженість у відносинах між Туреччиною та Ізраїлем суттєво посилилася на тлі подій у Сирії.

Від казино на Кіпрі до міжнародного розшуку: історія краху Федлана Киличаслана

Федлан Киличаслан називав себе «візіонером» і філантропом та демонстрував розкішне життя з Ferrari й елітною нерухомістю. Однак за образом успішного бізнесмена, як стверджується, стояла кримінальна імперія, побудована на людській залежності, фінансових махінаціях і постійній зміні юрисдикцій. Історія 44-річного турецького бізнесмена — це шлях від рядового працівника казино до фігуранта міжнародного розшуку та кримінальних справ у кількох країнах світу.

Свою кар’єру Киличаслан розпочав у 2011–2014 роках на окупованому Кіпрі, де працював супервайзером ігрових автоматів у казино Kratos. Згодом він перейшов у сектор онлайн-гемблінгу та запустив бренд Betexpress.

У 2018 році він прибув до України. Тут зареєстрував компанії Uzman Trading та New Federer, а також торгові марки Merit King і Euromatch. Паралельно облаштовував побут: придбав дві квартири у Львові та Mercedes-Benz G-Class AMG.

Втім, у 2022 році СБУ викрила, що кол-центр New Federer займався шахрайством, виманюючи гроші у громадян України та Туреччини під приводом «заробітку на азартних іграх». Після обшуків компанію не лише перейменували, а й «перереєстрували» на окупованій території у Голій Пристані. Як номінального власника використали особу, що за мізерну винагороду оформлювала сотні фіктивних фірм.

У 2022 році Киличаслан переніс свою діяльність до Польщі. Його компанія FAF Global привернула увагу придбанням квартири площею 480 м² на 50-му поверсі варшавського хмарочоса Zlota 44 за 7 млн євро. Він також намагався легітимізувати свій статус, з’являючись на відкритті парків розваг разом із високопосадовцями та бізнесменами, які вже перебували під слідством за корупцію.

Саме через польську FAF Global просувалися ігрові платформи Merit King для турецької аудиторії, попри жорсткі заборони реклами неліцензійного гемблінгу.

Людина, яка ще недавно публічно демонструвала розкішне життя та колекційні Ferrari, зрештою постала як архітектор схеми, основою якої, як стверджується, були людська залежність, масштабне шахрайство та використання фіктивних власників на окупованих територіях. Стратегія постійної зміни юрисдикцій і легалізації брудних коштів через елітну нерухомість зрештою дала збій. Замість комфортного життя в Європі Киличаслан опинився в центрі розслідувань одразу кількох держав.

Нині його становище кардинально змінилося: заблоковані рахунки, вилучений паспорт і міжнародний розшук. Попереду на нього чекає правова оцінка в судах Барселони, Польщі та Туреччини, а його кримінальна імперія, що трималася на брехні та маніпуляціях, остаточно розсипалася під тиском глобальних правоохоронних органів.

Міндіча та Цукермана можуть оголосити в міжнародний розшук через підозри у корупції

Антикорупційні органи України направили документи для оголошення у розшук Інтерполу Тімура Міндича та Олександра Цукермана – фігурантів справи НАБУ «Мідас» щодо корупції у сфері енергетики. Про це розповів керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко.

На запитання, чи справді відповідні матеріали були передані до Інтерполу, Клименко підтвердив: «Так, направили».

Водночас у САП уточнили, що інформації про виставлення так званої «червоної картки» наразі немає. За словами Клименка, публікація таких даних на сайті Інтерполу не є обов’язковою. «Існує прихований період, коли «червона картка» вже фактично діє, але публічної інформації про це ще немає», — пояснив очільник САП.