У 2025 році 56% міжнародних поштових відправлень в Україну пройшли без оподаткування. У грошовому вимірі це товари на 92,9 млрд грн, а втрати бюджету становили щонайменше 18,6 млрд грн. Однак це лише одна зі схем, завдяки яким сірий імпорт в Україні приносить мільярди. Поряд із нею діють щонайменше ще дві: фінансова “скрутка”, яку фіксує Нацбанк, але не може самостійно довести, а також ввезення комерційних партій під виглядом гуманітарної допомоги. Остання схема вже впливає на закупівельні ціни українського молока.
Найгостріше проблему відчуває роздрібна торгівля, особливо сегмент електроніки та побутової техніки. Про це Бізнес Цензору повідомили в Асоціації ритейлерів України (RAU), яка об’єднує найбільших операторів ринку. Найбільш уразливими там називають смартфони, ноутбуки, продукцію Apple та комп’ютерні компоненти, оскільки такі товари легко перевозити невеликими партіями, а їхня висока вартість робить ухилення від оподаткування особливо вигідним.
В асоціації зазначають, що точної єдиної статистики для порівняння частки сірого імпорту між усіма категоріями немає. Наприклад, високий рівень тінізації ювелірного ринку, про який свідчать дані ДПС, не означає, що весь цей обсяг пов’язаний саме з незаконним ввезенням. У RAU пояснюють, що для таких категорій характерні продажі через соціальні мережі, невеликі інтернет-магазини та міжнародні посилки без підтвердження походження товару.
Окремим ризиком в асоціації вважають транскордонну електронну торгівлю. За розрахунками бізнес-об’єднань, які наводить RAU і які були оприлюднені у травні 2026 року, у 2025 році понад 56% міжнародних відправлень не оподатковувалися. Це товари на 92,9 млрд грн і щонайменше 18,6 млрд грн потенційних втрат бюджету. Водночас у RAU підкреслюють: сама пільга для особистих покупок не є порушенням. Проблема виникає тоді, коли її використовують для системного дроблення комерційних партій.
Як пояснюють в асоціації, головний практичний наслідок полягає в нерівних умовах формування ціни. Легальний ритейлер сплачує ПДВ і митні платежі, забезпечує сертифікацію, українське маркування та видає фіскальний чек. Натомість “сірий” продавець уникає частини цих витрат. За оцінкою RAU, лише різниця в собівартості, пов’язана саме з належним митним оформленням техніки, сягає близько 30%. Для покупця це виглядає як нижча ціна, але фактично йдеться про податкову перевагу, якої легальний бізнес не має.
Водночас у RAU звертають увагу, що не кожне скорочення сірого сегмента є наслідком дій держави. У перші місяці 2026 року частка сірих iPhone зменшилася через глобальний дефіцит продукції Apple, який тимчасово зробив сірі канали дорожчими за офіційні. В асоціації наголошують, що це не системна перемога, а лише приклад того, наскільки швидко сірий ринок реагує на дефіцит і різницю цін.
Разом із тим RAU наводить і приклад із посиленим контролем. За даними ДПС, оприлюдненими в лютому 2026 року, за чотири місяці він забезпечив 8,2 млрд грн приросту офіційного виторгу (+53,4%) та 1,6 млн додаткових фіскальних чеків (+23,7%). В асоціації уточнюють, що це ще не перелом для всього сірого ринку, а ефект, який потребує системного продовження. Там наголошують: за посилення контролю значна частина попиту переходить у легальний обіг, однак вирішального впливу на весь сірий ринок ці дії поки не мають.
У RAU також підтримали ідею реформи оподаткування. Ще в травні 2026 року асоціація виступила за зміну оподаткування покупок через іноземні маркетплейси. Зараз у Раді перебуває доопрацьований законопроєкт №15112-д, який має перекласти адміністрування ПДВ на самі платформи. В асоціації зазначають, що майбутня модель має забезпечити рівні правила, автоматичне адміністрування ПДВ платформами та водночас не ускладнювати добросовісні особисті покупки громадян.
Ще одним каналом неоподаткованого імпорту є фінансова схема, яку в банківській практиці називають “скруткою”. У Нацбанку пояснили, що компанії з ознаками “оболонок” занижують митну вартість товару, змінюють його код, а частину партії продають за готівку фізичним особам.
НБУ посилається на типологічні дослідження Держфінмоніторингу, згідно з якими групи юридичних осіб переказували кошти нерезидентам за партії вживаних автомобілів, але в податковій звітності відображали продаж значно меншої кількості машин, ніж фактично ввезли. У такий спосіб занижували податок на прибуток і ПДВ. У Нацбанку уточнюють, що подібні операції можуть здійснюватися і з будь-яким іншим товаром. Аналогічні схеми фіксували також під час імпорту одягу та квадрокоптерів.
Крім того, як зазначають у НБУ з посиланням на Держфінмоніторинг, імпортована продукція, за яку компанії-резиденти переказують кошти за кордон, імовірно, реалізується через мережу гуртово-роздрібних торговців із великими обсягами необлікованої готівки. Унаслідок цього проводяться “схемні” операції з метою “замовлення послуг” із прихованого обготівковування та мінімізації податкових зобов’язань.
НБУ здійснює нагляд за банками щодо дотримання норм фінмоніторингу. За результатами перевірок до банків застосовували заходи впливу у вигляді значних штрафів, письмових застережень і надавали рекомендації, які спонукали покращувати внутрішні порядки організації та дотримання вимог законодавства з питань фінансового моніторингу й валютного законодавства.
Водночас у коментарі Бізнес Цензору в Нацбанку зазначили, що ні сам НБУ, ні банки не мають повноважень та інструментів для прямого встановлення факту фіктивного імпорту. Банки можуть лише аналізувати операції клієнтів на ознаки “оболонок” і підозрілості, після чого передають інформацію до Державної служби фінансового моніторингу. 14 липня 2026 року Нацбанк розіслав банкам лист із описом механізму “скрутки” та вимогою посилити управління відповідними ризиками.
Подальший рух таких сигналів ілюструють дані Держфінмоніторингу. За перше півріччя 2026 року служба передала правоохоронним органам 149 узагальнених матеріалів щодо “скруток” і конвертаційних центрів на загальну суму 78,3 млрд грн. Це у 2,3 раза більше, ніж за аналогічний період 2025-го.
Для молочної галузі загрозою є інша схема — контрабанда під виглядом гуманітарної допомоги. Про це Бізнес Цензору повідомила заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас. За її словами, комерційні партії молочної продукції, насамперед твердих сирів, ввозять як гуманітарні вантажі, що дає змогу не сплачувати мито й ПДВ. Після цього товар продають через гуртові бази, ринки та невеликі магазини, часто без маркування українською мовою і без підтвердженої простежуваності.
Жупінас наголосила, що асоціація не виступає проти легального імпорту чи справжньої гуманітарної допомоги. Йдеться про однакові правила для всіх учасників ринку. За оцінкою галузевих асоціацій, яку наводить АВМ, нелегальний імпорт може становити близько 30% українського ринку імпортних сирів, а бюджет через це щороку недоотримує щонайменше 730 млн грн. Водночас загальна частка імпортної продукції на ринку сирів протягом 2025 року зросла з 38% до 45%, а навесні 2026 року перевищила 50%.
В асоціації пояснюють, що йдеться вже не про окремі випадки на кордоні, а про фактор, який впливає на структуру всього ринку. Український виробник сплачує податки, виконує вимоги щодо безпечності, маркування і простежуваності, утримує персонал та інвестує у виробничі потужності. Нелегально ввезений товар не несе частини цих витрат, тому отримує штучну цінову перевагу.
За словами Жупінас, наслідки відчувають не лише переробники. У короткостроковій перспективі це означає витіснення української продукції з полиць, скорочення завантаження молокопереробних підприємств і посилення тиску на закупівельні ціни на сире молоко. Вона зазначила, що вже в першому півріччі 2026 року закупівельні ціни на сире молоко для більшості господарств були збитковими, а під тиском зростання собівартості виробництва сирого молока в другому півріччі збитковими стають всі молочно-товарні ферми України.
У довгостроковій перспективі, наголошує Жупінас, наслідки можуть бути значно серйознішими: скорочення вітчизняного виробництва сирів, зменшення потреби переробних підприємств у молоці, закриття як заводів, так і молочно-товарних ферм, які дуже часто є бюджетоутворювальними підприємствами, втрата робочих місць та інвестицій і українського ринку від імпорту.
Серед заходів протидії нелегальному імпорту Асоціація виробників молока називає посилений і скоординований між відомствами контроль на в’їзді в країну, верифікацію вантажів і волонтерських організацій, контроль на гуртових базах, ринках та онлайн-майданчиках, єдині вимоги до документації, маркування й усієї продукції в обігу, відповідальність як для імпортерів, так і для продавців, а також регулярне оприлюднення результатів перевірок.
Усі три схеми використовують різні процедурні шпарини та б’ють по різних секторах. Посилкові схеми шкодять роздрібній торгівлі, насамперед електроніці. Фінансові схеми з підставними компаніями вражають бізнес, який імпортує авто, одяг і техніку через банківську систему. Маніпуляції з гуманітарною допомогою завдають удару по молочній галузі та фермерству. Водночас усі вони мають спільну рису: завдають відчутної шкоди легальному бізнесу, а жодна з цих проблем не є новою для України.
Редакція звернулася за коментарем до Державної прикордонної служби, ДПС та Бюро економічної безпеки з проханням пояснити, що робиться для протидії схемам з імпортом. Бізнес Цензор пообіцяв ознайомити читачів із коментарями, щойно вони з’являться.
