Справу виробників контрафактних агрохімікатів передали до суду

До суду скерували матеріали щодо учасників організованої злочинної групи, які налагодили масштабне виготовлення та продаж контрафактних агрохімікатів під виглядом продукції відомих світових брендів. Збитки, завдані лише одному зі світових брендів, перевищують 1,5 мільйона гривень.

Детективи Територіального управління БЕБ у Київській області завершили досудове розслідування у справі про організацію повного циклу виробництва фальсифікованих засобів захисту рослин.

Слідство встановило, що фігуранти мали значний досвід у сфері сільського господарства та добре орієнтувалися на ринку агропродукції. У непридатних приміщеннях на Миколаївщині вони вручну змішували невідомі хімікати, харчові додатки та навіть будівельні суміші. Так ділки виготовляли небезпечну підробку, яку видавали за якісні добрива.

Після цього продукцію фасували у підроблену тару та наносили на неї фірмову символіку. Контрафакт реалізовували агропідприємствам по всій Україні через мережу Інтернет, месенджери та поштових операторів.

Під час санкціонованих обшуків детективи БЕБ вилучили великі партії готового контрафакту, понад 2 тисячі одиниць брендованої пакувальної тари, спеціалізоване обладнання для розливу, сировину та значні суми готівки. Експертизи підтвердили, що збитки, завдані лише одному з правовласників торгівельних марок, становили понад 1,5 мільйона гривень.

Наразі трьом учасникам організованих груп повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 229 КК України — незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, якщо це завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Матеріали кримінального провадження разом з обвинувальним актом направили до суду.

Оперативний супровід у справі забезпечували співробітники Департаменту кіберполіції Національної поліції України. Процесуальне керівництво здійснюють прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Сергій Мунтян оскаржує звільнення з посади керівника Одеського ТУ БЕБ

Сергій Мунтян, якого в Одесі називають легендою економічного «детективу», не погоджується зі своїм звільненням з посади керівника Одеського ТУ БЕБ і має намір оскаржувати це рішення. Йдеться про посадовця, про справи якого знають від митного поста «Орлівка» до ринку «7 кілометр».

Як зазначається, Сергій Миколайович, якого називають фундаменталістом законодавства, виявив суттєві недоліки в документі про ознайомлення зі звільненням. На них він указав директору БЕБ Олександру Цивінському.

Головна претензія Мунтяна полягає в тому, що в документі про ознайомлення, окрім його прізвища, також вказане прізвище звільненого керівника Чернівецького ТУ БЕБ Олега Борисенка.

Окремо Мунтян висловлює незгоду з електронним підписом посадової особи, яка підписала документ, направлений йому на ознайомлення.

У матеріалі також припускається, що Сергій Миколайович може піти шляхом Дениса Пудрика та ще поборотися за збереження себе в системі боротьби за економічні інтереси країни.

Водночас наголошується, що контрабандистам і конвертаторам радіти зарано, адже Мунтян не має наміру здаватися.

Кіпрському власнику повернули корпоративні права компанії на майже 70 млн грн

Бюро економічної безпеки викрило схему рейдерського захоплення корпоративних прав вартістю майже 70 млн грн.

За даними слідства, адвокат разом із засновником підприємства намагалися незаконно переоформити 30% частки компанії, що належала кіпрському власнику. Для цього, як встановило слідство, використовували документи з неправдивими даними.

Під час обшуків правоохоронці вилучили докази, а фігурантам повідомили про підозру.

У результаті дій БЕБ законному власнику повернули корпоративні права вартістю майже 70 млн грн. Незаконність реєстраційних змін підтвердив суд.

БЕБ почало аналітичне опрацювання щодо Марії Тихої після заяви Ярослава Железняка

Бюро економічної безпеки України почало аналітичне дослідження стосовно можливих протиправних дій Марії Ареф’євої, яка відома як “Марія Тиха”.

Про це повідомляється у відповіді БЕБ.

У документі зазначено, що 24 червня цього року до Бюро надійшла заява народного депутата Ярослава Железняка. Вона стосується можливих протиправних дій Тихої (Ареф’євої) Марії Артурівни, які, за змістом заяви, були спрямовані на заволодіння коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою, тобто шахрайства, а також на умисне приховування реальних обсягів доходів від податкових органів.

У БЕБ повідомили, що наразі триває аналітичне опрацювання фактів, викладених у заяві, з метою виявлення ризиків вчинення кримінальних правопорушень, що належать до його підслідності.

Якщо буде встановлено ознаки вчинення кримінальних правопорушень, відповідні відомості внесуть до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На Львівщині підприємця підозрюють в ухиленні від сплати податків на понад 10 мільйонів гривень

У Львівській області правоохоронці викрили схему ухилення від сплати податків, через яку державний бюджет втратив понад 10,3 млн грн. Досудове розслідування завершили детективи Територіального управління БЕБ у Львівській області.

Слідство встановило, що керівник і співзасновник компанії, яка займається продажем та встановленням сонячних панелей, приховував частину доходів підприємства. Для цього він використовував реквізити підконтрольних фізичних осіб-підприємців, які працювали на спрощеній системі оподаткування.

Протягом 2024 року частину коштів, отриманих від продажу та встановлення сонячних панелей, не відображали у бухгалтерському та податковому обліку компанії. У результаті службові особи занижували реальні доходи підприємства та ухилилися від сплати податку на прибуток і податку на додану вартість.

Через ці дії державний бюджет недоотримав понад 10,3 млн грн. Підозрюваний визнав провину та повністю відшкодував завдані збитки. У зв’язку з цим матеріали провадження скерували до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності відповідно до ч. 4 ст. 212 КК України.

Процесуальне керівництво здійснювали прокурори Львівської обласної прокуратури.

Як «Маркетопт» обходив податки через масове «дроблення бізнесу»

Бюро економічної безпеки викрило мережу магазинів «Маркетопт» у систематичному ухиленні від податків через масштабну схему «дроблення бізнесу». «Маркетопт» є найбільшим регіональним рітейлером Полтавщини та має понад 400 торгових точок у семи регіонах України.

Власником мереж «Маркетопт» і «Добробут» є депутат Дніпропетровської обласної ради Анатолій Затинацький. За даними слідства, мережа залучила понад 3,5 тисячі ФОПів, щоб зменшити податкове навантаження. На ФОПів оформлювали штатних працівників і сторонніх осіб, зокрема студентів і пенсіонерів. Фактично ці люди виконували функції найманих працівників, але юридично через них проводили виручку, уникаючи податків, передбачених для великого бізнесу.

Діяльність «Маркетопту» тривалий час перебувала в полі зору податкової служби. У грудні 2025 року комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики офіційно визнав схему мережі прикладом великого податкового ухилення.

Станом на кінець 2025 року мережа працювала через 1500 ФОПів. Тодішні показники свідчили: при виручці понад 5,7 мільярда гривень сума податків становила лише 219 мільйонів гривень, що у 23 рази менше, ніж у сумлінних конкурентів із подібними обсягами.

Із кінця минулого року масштаби «дроблення» істотно зросли: кількість ФОПів збільшилася з 1,5 тисячі до понад 3,5 тисячі. Для керування процесом мережа наймала десятки спеціалістів, які вели «чорну» бухгалтерію, виплачували зарплати «в конвертах» і контролювали, щоб доходи кожного ФОПа не перевищували законодавчі ліміти.

Боротьба з нелегальними АЗС: результати роботи БЕБ в Одеській області

У 2025 році в Україні було виявлено та демонтовано 76 незаконних автозаправних станцій (АЗС). У 2026 році ця діяльність продовжилася, зокрема в Одеській області, де було закрито цілу мережу нелегальних заправок, що продавали пальне сумнівного походження. Про це повідомили в Бюро економічної безпеки (БЕБ). Вони зазначили, що ці незаконні АЗС функціонували в різних місцях. Правоохоронці розповіли, що власник АЗС купував бензин невідомого походження за значно нижчими цінами, а потім, не маючи відповідних ліцензій та реєстрації, продавав його через підпільні заправки. Для цього він самовільно встановив автозаправне обладнання на придорожніх територіях. У справі були проведені обшуки, під час яких детективи БЕБ вилучили: “Автозаправні станції повністю демонтовано. Загальна вартість вилученого – 5,6 млн грн. За рішенням суду на вилучене майно накладено арешт з метою забезпечення відшкодування збитків, заподіяних державі”. Наразі зловмиснику повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів). Обвинувальний акт скеровано до суду, і йому загрожує штраф від 8,32 до 16,64 млн грн із конфіскацією та знищенням незаконно вироблених товарів.

Схема мільйонів: родичі екс-детектива БЕБ Нехаєнка та їх зв’язки з бойовиками «ДНР»

У новому розслідуванні “МЕЖІ” розкривається, як родина Івана Нехаєнка, колишнього заступника підрозділу детективів Бюро економічної безпеки, опинилася в центрі схеми, що об’єднує бойовиків так званої «ДНР», раніше судимих осіб та директорів фіктивних компаній. Виявляється, що сотні фіктивних підприємств, зареєстрованих на окупованих територіях, мають зв’язки з його родичами. Ця схема, що включає фірми, оформлені на бойовиків, веде до тещі та тестя Нехаєнка, а також до його активів, які зросли на понад 50 мільйонів гривень. У 2018 році в окупованих Донецьку та Торезі спостерігалася масова реєстрація українських компаній. За короткий час було створено сотні підприємств, деякі з яких оформлювалися на осіб, які фігурують у базі “Миротворець” як бойці “ДНР”. Інші ж належали раніше засудженим за крадіжки чоловікам, які пізніше воювали в складі російської армії. Ключовими фігурами в цій схемі стали: Толік Пирєнков, раніше засуджений за крадіжку, чия компанія фігурувала у справах про ухилення від податків, та Влад Підсуха, який брав участь у боях проти ЗСУ у 2015 році. Ці особи стали офіційними власниками 25 підприємств на підконтрольній Україні території, які мали ознаки фіктивності: малий статутний капітал, широкий спектр видів діяльності та відсутність реального майна. Найбільш шокуючим є те, що в цій мережі фігурують родичі Нехаєнка – його теща та тесть. Реєстрація фірм відбувалася під час переходу Нехаєнка з посади прокурора ОГП до Державного бюро розслідувань. Теща, Любов Петровська, є директоркою ТОВ «Пульвельт», власником якого є боєць «ДНР». Вона також очолює ТОВ «ШОК-ФЕСТ», де власниками є мешканці окупованих територій. Тесть, Микола Петровський, обіймав посади директора у ТОВ «Кіббон» та ТОВ «Дівадон», які фігурують у кримінальних провадженнях щодо ухилення від сплати податків. Більшість із цих компаній не ліквідовані, але не подають фінансову звітність, що ускладнює відстеження їхніх грошових потоків. Спеціалізація Нехаєнка в БЕБ, що полягає у боротьбі з податковими злочинами, робить участь його близьких родичів у таких структурах серйозним конфліктом інтересів. Отже, теща та тесть екс-детектива БЕБ є директорами фіктивних компаній, частина яких оформлена на бійців армії країни-агресора. Паралельно з кар’єрним зростанням Нехаєнка його родина, зокрема мати та дружина, почала швидко накопичувати майно, вартість якого значно перевищує офіційні доходи. У 2020 році мати посадовця, Віра Нехаєнко, придбала квартиру площею 80 кв. м у ЖК Seven (Київ) за ринковою вартістю близько 95 тисяч доларів, якою Нехаєнко користується безкоштовно. Дружина, Олена Нехаєнко, придбала комерційне приміщення площею 100 кв. м за понад 11 мільйонів гривень, хоча в декларації його вартість вказана з суттєвим заниженням. Мати також придбала сусіднє приміщення площею 90 кв. м за ринковою ціною близько 9,5 мільйонів гривень. Цікаво, що Нехаєнко намагався здати це приміщення в оренду, спочатку за 1200 доларів, а потім за тисячу, але оголошення більше не публікував, що може свідчити про успішний пошук орендаря. Дружина також володіє маєтком площею 300 кв. м у лісовій зоні на Київщині, вартість якого оцінюється в 16 мільйонів гривень. Родина має також значний автопарк: мати володіє Audi Q4 та Lexus LX 570, дружина – Hyundai, а сам Нехаєнко – нову BMW 320I, придбану в кредит. Незважаючи на те, що батьки Нехаєнка є фермерами, їхнє підприємство за 20 років принесло лише 9 мільйонів гривень доходу, що не покриває навіть п’ятої частини набутих активів. Залишаються питання щодо походження коштів дружини-майстрині манікюру та ролі самого Нехаєнка у діяльності конвертаційного центру, до якого залучені його родичі.

БЕБ виявив контрафактний склад з сигаретами та алкоголем в Одеській області

Бюро економічної безпеки в Одеській області виявило підпільний склад з нелегальними товарами. Затримано 31 тисячу пачок сигарет та 9,5 тисячі літрів алкоголю на суму 3,5 млн гривень. Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах”.

45-річний житель Одеси без відповідних дозволів організував схему збуту нелегальних підакцизних товарів. Товари зберігалися у конспіративному приміщенні в Хаджибейському районі.

Dетективи ТУ БЕБ вилучили:

На вилучене майно вартістю 3,5 млн грн накладено арешт. Фігуранту повідомлено про підозру, обвинувальний акт скеровано до суду.

Цікавий нюанс: під час розслідування чоловік добровільно перерахував 100 тис. грн на потреби ЗСУ.

Суддівські амбіції: Андрій Мікулін та його декларація

Андрій Вікторович Мікулін, кандидат на посаду судді апеляційного суду, отримав негативний висновок від Громадської ради доброчесності (ГРД). Наразі він офіційно працює в Бюро економічної безпеки (БЕБ), що підтверджується його декларацією. Згідно з документом, Мікулін займає посаду старшого детектива в Територіальному управлінні БЕБ у Києві, а його річний заробіток становить 1 100 945 гривень. У складі його сім’ї є дружина Анна Валеріївна, син Тимофій Андрійович та падчерка Діана Артемівна Адаменко. Серед нерухомості, зазначеної в декларації, є: квартира площею 76 кв. м у селищі Гостомель, придбана у 2019 році; нежитлове приміщення площею 4,8 кв. м у тому ж населеному пункті; квартира площею 60,1 кв. м у Бучі, яка у вересні 2025 року перейшла у власність падчерки Діани Адаменко. Декларація також містить інформацію про один автомобіль: BMW 520D (2015 р.в.), придбаний у 2020 році. Грошові активи сім’ї складаються з 500 000 гривень готівкою (спільна власність подружжя) та невеликих залишків на рахунках у ПриватБанку, Райффайзен Банку та Універсал Банку. Доходи членів сім’ї за 2025 рік: дружина Анна Мікуліна заробила 485 тис. гривень у Верховному Суді України та отримала пенсію в розмірі 75 802 гривень; додаткові соціальні виплати та кешбеки склали кілька тисяч гривень. Громадськість звертає увагу на ряд невідповідностей у декларації. Зокрема, Мікулін, який проходить кваліфікаційне оцінювання для посади судді апеляційного суду, одночасно є старшим детективом БЕБ. Також варто зазначити, що падчерка Діана Адаменко у вересні 2025 року набула квартиру в Бучі, але її вартість у декларації не вказана.