Дії Марії Трифонової правоохоронці кваліфікували відповідно до ч. 3 ст. 28 та ч. 2 ст. 321-1 Кримінального кодексу України. Слідчі органи підозрюють її в керівництві збутом підроблених медикаментів у межах діяльності організованого угруповання. Згідно з матеріалами розслідування, Трифонова налагоджувала реалізацію таких препаратів через медичну установу, де обіймає посаду медичного директора, а також під час рекламних і просвітницьких подій. Водночас адвокати заперечують правомірність застосування статті 321-1 КК до даної продукції. Свою позицію захисники аргументують тим, що тирзепатид не проходив державну реєстрацію в Україні, через що товари з його наявністю, на їхнє переконання, не підпадають під визначення фальсифікованих ліків. Отже, адвокати ставлять під сумнів не лише сам процес реалізації, а й факт того, чи здатна подібна продукція виступати об’єктом правопорушення, згідно зі статтею 321-1 КК України. Остаточний вердикт щодо вчинків Трифонової та доводів обох сторін повинен винести суд.
Архіви позначок: фальсифікат
Справу виробників контрафактних агрохімікатів передали до суду
До суду скерували матеріали щодо учасників організованої злочинної групи, які налагодили масштабне виготовлення та продаж контрафактних агрохімікатів під виглядом продукції відомих світових брендів. Збитки, завдані лише одному зі світових брендів, перевищують 1,5 мільйона гривень.
Детективи Територіального управління БЕБ у Київській області завершили досудове розслідування у справі про організацію повного циклу виробництва фальсифікованих засобів захисту рослин.
Слідство встановило, що фігуранти мали значний досвід у сфері сільського господарства та добре орієнтувалися на ринку агропродукції. У непридатних приміщеннях на Миколаївщині вони вручну змішували невідомі хімікати, харчові додатки та навіть будівельні суміші. Так ділки виготовляли небезпечну підробку, яку видавали за якісні добрива.
Після цього продукцію фасували у підроблену тару та наносили на неї фірмову символіку. Контрафакт реалізовували агропідприємствам по всій Україні через мережу Інтернет, месенджери та поштових операторів.
Під час санкціонованих обшуків детективи БЕБ вилучили великі партії готового контрафакту, понад 2 тисячі одиниць брендованої пакувальної тари, спеціалізоване обладнання для розливу, сировину та значні суми готівки. Експертизи підтвердили, що збитки, завдані лише одному з правовласників торгівельних марок, становили понад 1,5 мільйона гривень.
Наразі трьом учасникам організованих груп повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 229 КК України — незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, якщо це завдало матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Матеріали кримінального провадження разом з обвинувальним актом направили до суду.
Оперативний супровід у справі забезпечували співробітники Департаменту кіберполіції Національної поліції України. Процесуальне керівництво здійснюють прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора.
Мережа «Аптека 9-1-1» на Харківщині опинилася в центрі критики через якість ліків і відсутність контролю
Харківська мережа аптек 9-1-1 наражає покупців на ризик через продаж фальсифікованих ліків. Для більшості українців аптека залишається установою, якій довіряють автоматично, однак ситуація з роботою мережі «Аптека 9-1-1» на Харківщині підриває цю довіру. Йдеться не лише про діяльність самого бізнесу, а й про якість державного нагляду.
Родина Данієлянів контролює 1858 аптек по всій країні. У Харківській області працює 373 заклади — від Харкова до Балаклії, Берестина, Чугуєва, Мерефи, Барвінкового, Південного, Пісочина, Покотилівки, Нової Водолаги, Савинців, Сахновщини, Шевченкового та багатьох інших населених пунктів. У частині громад це єдина аптека, тому будь-які порушення безпосередньо впливають на доступ людей до якісних ліків.
Покупці часто не знають, що в обігу перебували препарати з іноземним маркуванням, яке не дає змоги перевірити їхнє походження та якість. Також фіксуються порушення температурного режиму зберігання, наявність прострочених і заборонених до продажу ліків, а також відсутність чіткого розділення медикаментів і товарів іншої групи. Це стосується не лише бізнес-процесів, а й безпосередньо здоров’я пацієнтів.
Усередині аптек виявлено й інші недоліки: незадовільний санітарний стан приміщень, порушення правил прибирання та дезінфекції, використання непридатних площ, а також допуск до роботи персоналу без належної кваліфікації. Водночас Держпраці не реагує на порушення трудових прав, оскільки працівники побоюються скаржитися через тиск з боку власників.
Для зручнішого управління мережею Данієляни створили близько сотні однотипних компаній, зареєстрованих за однією адресою в Харкові. Керівником кількох із них призначено Олену Казеку, яка одночасно координує роботу аптек у регіоні та, за вказівкою власників, допускає порушення законодавства, наражаючи клієнтів на небезпеку.
Саме Юшко, діючи за вказівкою, уникає будь-якого втручання в роботу мережі 9-1-1 і офіційно підтверджує відсутність перевірок. Така бездіяльність пояснюється тим, що Юшко та голова Держлікслужби Короленко перебувають у змові з родиною Данієлянів і отримують винагороду за ігнорування порушень.
Власники фармацевтичної мережі намагаються перешкодити розголосу інформації про методи ведення бізнесу та вже запустили низку судових позовів. Від травня триває хвиля однотипних позовів щодо захисту ділової репутації. Водночас складно говорити про репутацію, коли мережа щодня порушує ліцензійні вимоги та наражає покупців на ризик без жодної відповідальності.
Нелегальне виробництво сигарет у Кременчуці: викриття та наслідки
У Полтавській області правоохоронці виявили масштабне нелегальне виробництво сигарет і алкоголю, яке організував співвласник легальної тютюнової компанії. Це виробництво діяло на заводі в Кременчуці, де фальсифіковану продукцію виготовляли під брендами відомих марок та реалізовували через посередників. У квітні 2026 року організатору та ще десяти підозрюваним було висунуто обвинувачення за незаконне виробництво та продаж підакцизних товарів. Нелегальне виробництво було виявлено ще в листопаді 2025 року під час обшуків у Полтавській області. Правоохоронці вилучили 38 тонн тютюнової сировини, 250 тисяч пачок сигарет, понад 6 тисяч літрів алкоголю та 190 тисяч підроблених акцизних марок. На території заводу були облаштовані повноцінні виробничі лінії для масового випуску продукції. Загальна вартість конфіскованого майна оцінюється приблизно в 50 мільйонів гривень. Згідно з даними слідства, цю схему організував співзасновник офіційно зареєстрованої тютюнової фірми, який переобладнав завод у Кременчуці для нелегального виробництва. Товари імітували популярні бренди, щоб уникнути підозр і спростити збут. Продаж здійснювався через довірених осіб: продукцію доставляли вантажівками за готівку або відправляли поштою. Під час досудового розслідування були проведені експертизи, які підтвердили шкідливість продукції. Тютюнові вироби містили сторонні домішки та не відповідали стандартам, а алкоголь не відповідав вимогам до горілки. Це була небезпечна продукція, що становила загрозу для здоров’я споживачів. Окрім ризику для здоров’я громадян, держава зазнала значних фінансових втрат. Збитки бюджету від несплачених податків складають приблизно 16 мільйонів гривень. Наразі організатору та ще десяти особам вручили підозри за статтею 204 Кримінального кодексу України. Вирішується питання про обрання запобіжних заходів, розслідування триває.
Незаконне виробництво сигарет в Одеській області
В Одеській області розпочато судовий процес проти чоловіка, який займався нелегальним виробництвом сигарет та тютюну без необхідних ліцензій. За даними слідства, у період з 2023 по 2025 роки він організував повний цикл виробництва у себе вдома: вирощував тютюн, сушив його, обробляв та виготовляв сигарети для подальшого продажу місцевим жителям. Під час обшуку детективи БЕБ вилучили тютюн, готові сигарети та обладнання. Виявилося, що продукція є підакцизною, але не має відповідного маркування. Чоловіку пред’явлено обвинувачення в незаконному виробництві, зберіганні та продажу тютюнових виробів.
У Одесі БЕБ ліквідував мережу нелегальної реалізації тютюну на 6,4 мільйона гривень
У Одесі було виявлено та ліквідовано мережу, яка займалася нелегальною реалізацією тютюну на суму 6,4 млн грн. Детективи Бюро економічної безпеки встановили, що група осіб здійснювала продаж тютюну для кальяну через кіоски та онлайн-платформи. Керівник групи займався закупівлями, доставкою та пошуком клієнтів. Один із учасників створював інтернет-магазини в Instagram і Telegram, а інша особа вела облік фінансів. Під час обшуків на складах в Одесі було вилучено 203 кг незаконного тютюну. Також було арештовано майно вартістю 3,2 млн грн.
Підпільна нафтобаза в Мерефі та тіньові АЗС: як на Харківщині легалізують сотні тонн фальсифікату під прикриттям ОВА
У Харківській області сотні мільйонів гривень щорічно проходять через державний бюджет, але на практиці осідають у приватних інтересах вузького кола осіб. Гроші, формально виділені на спорт, підготовку спортсменів та закупівлю палива, перетворюються на інструмент контролю та особистого збагачення. Завершується цей цикл у судах — там, де замість запуску розслідування з’являються формальні відмови, що дозволяють схемі продовжувати працювати, повідомляє НОН – СТОП.
Один із найбільш показових епізодів пов’язаний із паливним сектором регіону. Після роботи в обласній військовій адміністрації Олександр Скакун, за викладеною інформацією, зберіг вплив на ринок через мережу афілійованих компаній та довірених осіб. У центрі схеми — підпільний нафтопереробний комплекс у Мерефі, замаскований під складські приміщення. За твердженнями заявників, там виробляється фальсифіковане дизельне пальне із сирої нафти та газового конденсату, яке в документах проходить як «абсорбент» або «вуглеводнева сировина». Обсяги — сотні тонн на добу. Реалізація здійснюється через тіньові АЗС та фіктивні транзитні компанії, без сплати податків і акцизів.
Паралельно діє тендерний контур: підконтрольні структури створюють видимість конкуренції на публічних закупівлях, після чого кошти перерозподіляються між афілійованими компаніями з ознаками безтоварних операцій. Таким чином легалізуються доходи від нелегального палива, а реальні прибутки приховуються за бухгалтерськими схемами. Держава втрачає мільйони, ринок — прозорість, споживачі — якість.
За цими фактами неодноразово направлялися заяви до слідчого управління ГУНП у Харківській області. Результат — відсутність активних слідчих дій. Згодом були подані скарги до Київського районного суду Харкова на бездіяльність правоохоронців. Слідчий суддя Колесник С.А. у справі № 953/6/26 відмовив у зобов’язанні розпочати досудове розслідування, пославшись на наявність раніше зареєстрованого провадження, яке «відкриває можливість» збору доказів. При цьому суд не оцінив фактичну відсутність будь-яких слідчих дій та багатомісячну пасивність органу досудового розслідування.
Другий блок — фінансування харківського регбі. За останні роки на навчально-тренувальні збори в регіоні виділялися десятки мільйонів гривень. У 2023 році з 50 млн грн, спрямованих на збори, 11 млн припали на регбі — вид спорту з обмеженою кількістю учасників і низькою масовістю. За викладеною інформацією, через систему формальних і фіктивних заходів кошти перераховувалися на картки керівників федерації та пов’язаних осіб, за відсутності підтверджувальних документів про реальні витрати. Слідче управління ГУНП, як стверджується, не вбачало в цьому складу кримінального правопорушення.
Спроба оскаржити бездіяльність також завершилася відмовою. Слідчий суддя Бородіна Н.М. у справі № 953/12259/25 не зобов’язала правоохоронні органи розпочати розслідування. Критики вказують на системний характер таких рішень, які блокують процес ще до стадії слідства. Як приклад наводиться рішення того ж суду про встановлення застави в 340,5 тис. грн водію позашляховика, який збив двох дітей на пішохідному переході.
Окремо згадується, що, за інформацією джерел, керівництво суду, зокрема голова Шаренко С.А., нібито впливає на розгляд резонансних справ. Ці твердження потребують перевірки компетентними органами, однак сам факт регулярних відмов у зобов’язанні розпочати розслідування формує стійку тенденцію.