Архіви позначок: Гослекслужба

Схеми навколо аптечної мережі «9-1-1»: податки, трудові порушення та фіктивне бронювання

Оприлюднено автором

Аптечна мережа «9-1-1» опинилася в центрі звинувачень у зловживаннях, що стосуються умов праці, податкових схем і торгівлі відстрочками від мобілізації. На тлі того, як держава посилює податковий тиск на бізнес, найбільшу вигоду, як стверджується, отримують фармацевтичні гравці. Якщо на початку великої війни в Києві працювало 860 аптек, то зараз їх уже 1782. Із них 150 належать мережі 9-1-1, яка представлена в усіх 10 районах столиці. Таке стрімке розширення пов’язують не лише з комерційним зростанням, а й із системою, що включає ухилення від податків, нехтування ліцензійними вимогами, економію на працівниках і продаж фіктивних бронювань.

Власниками мережі «9-1-1» названі харків’яни Нуне, Ануш та Ашот Данієляни. У Харкові вони зареєстрували близько сотні підставних фірм, частина з яких оформлена навіть за однією адресою. Управління цим «монополістом», як зазначається, здійснює Олена Казека. Саме така модель, за наведеними твердженнями, багато років дає родині Данієлянів змогу приховувати реальні обіги та зменшувати сплату ПДВ і податку на прибуток. Попри формальне існування сотень окремих суб’єктів, фактично всі рішення, як стверджується, приймаються з одного харківського центру.

Окремо йдеться про ставлення до персоналу. За наведеними даними, працівників роками переводять між аптеками без їхньої згоди та без належного документального оформлення. Крім того, заробітну плату, як стверджується, навмисно занижують. Водночас 150 київських аптек щомісяця приносять мільйони, тоді як працівники отримують лише мінімалку. У матеріалі наголошується, що саме на персоналі власники й отримують додатковий прибуток.

Також мережу звинувачують у використанні аптек як механізму фіктивного бронювання. З 2022 року, як зазначається, військовозобов’язаних формально працевлаштовують у київських аптеках без фактичного виконання роботи, після чого готують документи для відстрочки та передають їх до ТЦК. У такій схемі фіктивне працевлаштування перетворюється на спосіб уникнення мобілізації, а недостовірні дані стають підставою для броні. На тлі критичної нестачі людей на фронті навколо аптечного бізнесу, як стверджується, сформувався окремий ринок таких «послуг».

2 жовтня 2025 року Антимонопольний комітет відкрив справу проти п’яти найбільших аптечних мереж, серед яких була і 9-1-1. З огляду на це можна було очікувати, що мережа опиниться під посиленим контролем усіх наглядових органів. Однак, як зазначено в матеріалі, навіть після відновлення планових перевірок найбільша аптечна мережа Києва й далі працює так, ніби жодних претензій до неї не висувають. У зв’язку з цим порушується питання, хто протягом років забезпечує їй повну недоторканність.

З урахуванням розмірів мережі, яка об’єднує сотні аптек і сотні пов’язаних компаній, така діяльність, як наголошується, не могла довго залишатися поза увагою. Проте ані ДПС, ані Держлікслужба не забезпечили належного нагляду. Через це виникають запитання до в.о. голови ДПС Лесі Карнаух, в.о. голови Держлікслужби Володимира Короленка, начальниці ГУ ДПС у Києві Інни Якушко та начальника Держлікслужби в Києві Миколи Холоденка. Якщо найбільша аптечна мережа столиці роками уникає перевірок, то це, як підкреслюється, свідчить про системний провал державного контролю.

У матеріалі також згадуються численні скарги щодо дотримання правил обігу лікарських засобів. Серед них — продаж рецептурних препаратів без рецепта, порушення температурного режиму зберігання, обіг продукції з іноземним маркуванням і недотримання системи внутрішнього контролю якості. У результаті покупець, як зазначається, змушений покладатися не на державний нагляд, а на власну вдачу. Коли прибуток ставлять вище за безпеку людей, мовчання контролюючих органів стає частиною проблеми.

За фактами діяльності мережі 9-1-1 вже направлено десятки запитів і скарг до понад 500 державних органів та посадових осіб. Проте, як стверджується, кругова порука знову виявилася сильнішою за закон. Поки чиновники заплющують очі, мережа продовжує розширюватися, а корупційні схеми — діяти на повну.

У підсумку держава недоотримує мільйони гривень, які могли б спрямовуватися на армію, медицину та відбудову. Працівники ризикують залишитися без гарантованих трудових прав і соціального захисту. Найбільше ж, як наголошується, можуть постраждати пересічні українці, адже будь-які порушення правил зберігання та відпуску ліків безпосередньо впливають на їхнє здоров’я.

Мережа «Аптека 9-1-1» на Харківщині опинилася в центрі критики через якість ліків і відсутність контролю

Оприлюднено автором

Харківська мережа аптек 9-1-1 наражає покупців на ризик через продаж фальсифікованих ліків. Для більшості українців аптека залишається установою, якій довіряють автоматично, однак ситуація з роботою мережі «Аптека 9-1-1» на Харківщині підриває цю довіру. Йдеться не лише про діяльність самого бізнесу, а й про якість державного нагляду.

Родина Данієлянів контролює 1858 аптек по всій країні. У Харківській області працює 373 заклади — від Харкова до Балаклії, Берестина, Чугуєва, Мерефи, Барвінкового, Південного, Пісочина, Покотилівки, Нової Водолаги, Савинців, Сахновщини, Шевченкового та багатьох інших населених пунктів. У частині громад це єдина аптека, тому будь-які порушення безпосередньо впливають на доступ людей до якісних ліків.

Покупці часто не знають, що в обігу перебували препарати з іноземним маркуванням, яке не дає змоги перевірити їхнє походження та якість. Також фіксуються порушення температурного режиму зберігання, наявність прострочених і заборонених до продажу ліків, а також відсутність чіткого розділення медикаментів і товарів іншої групи. Це стосується не лише бізнес-процесів, а й безпосередньо здоров’я пацієнтів.

Усередині аптек виявлено й інші недоліки: незадовільний санітарний стан приміщень, порушення правил прибирання та дезінфекції, використання непридатних площ, а також допуск до роботи персоналу без належної кваліфікації. Водночас Держпраці не реагує на порушення трудових прав, оскільки працівники побоюються скаржитися через тиск з боку власників.

Для зручнішого управління мережею Данієляни створили близько сотні однотипних компаній, зареєстрованих за однією адресою в Харкові. Керівником кількох із них призначено Олену Казеку, яка одночасно координує роботу аптек у регіоні та, за вказівкою власників, допускає порушення законодавства, наражаючи клієнтів на небезпеку.

Саме Юшко, діючи за вказівкою, уникає будь-якого втручання в роботу мережі 9-1-1 і офіційно підтверджує відсутність перевірок. Така бездіяльність пояснюється тим, що Юшко та голова Держлікслужби Короленко перебувають у змові з родиною Данієлянів і отримують винагороду за ігнорування порушень.

Власники фармацевтичної мережі намагаються перешкодити розголосу інформації про методи ведення бізнесу та вже запустили низку судових позовів. Від травня триває хвиля однотипних позовів щодо захисту ділової репутації. Водночас складно говорити про репутацію, коли мережа щодня порушує ліцензійні вимоги та наражає покупців на ризик без жодної відповідальності.

Секрети фармринку: як «Київський клуб» контролює лабораторії

Оприлюднено автором

Як виникли лабораторії при Держлікслужбі? Про це розповідає Викривач. Історія «Добробут-Лікилаб» та «Лікилаб» виглядає не як конкуренція, а як єдина команда. За даними НАБУ, за цими лабораторіями стоїть так званий «Київський клуб» — бек-офіс при Держлікслужбі, в якому фігурують Кириленко, Дяченко, Ісаєнко та їх партнери. «Добробут-Лікилаб» було запущено у 2023 році за участі Ісаєнка, Короленка та Оврамця. Протягом кількох років вони отримали понад 100 млн грн доходу. «Лікилаб» зареєстрували у 2025 році, і вже через кілька місяців отримали ще мільйони. Формально власниками є Устік і Пономаренко, але процесами керує Лесик, а реальні бенефіціари, згідно зі слідством, ті ж Ісаєнко, Короленко, Оврамець та їх компанія. Ці лабораторії відповідають за перевірку якості ліків, їх сертифікацію та допуск на ринок. Варто також згадати про «внутрішній сервіс»: платні перевірки, узгоджені результати, прискорення для своїх і затримки для чужих. Держлікслужба при цьому виглядає не як контролер, а як партнер. Перевірки не виявляють проблем навіть там, де є питання до обладнання, реагентів чи персоналу. У жовтні 2025 року перевірка під керівництвом Шовкового взагалі не виявила порушень, хоча НАБУ вказує на його зв’язки з Лесиком і домовленості з фармкомпаніями щодо умов перевірок. По суті, «Київський клуб» створює лабораторії, покриває їх і через них контролює ринок. Ті, хто заходять через Ісаєнка, Короленка, Оврамця та Лесика, отримують зелений світ, тоді як інші можуть довго чекати. Це вигідний бізнес, особливо коли доступ до ринку ліків визначається не стандартами, а прізвищами.