Аптечна мережа «9-1-1» опинилася в центрі звинувачень у зловживаннях, що стосуються умов праці, податкових схем і торгівлі відстрочками від мобілізації. На тлі того, як держава посилює податковий тиск на бізнес, найбільшу вигоду, як стверджується, отримують фармацевтичні гравці. Якщо на початку великої війни в Києві працювало 860 аптек, то зараз їх уже 1782. Із них 150 належать мережі 9-1-1, яка представлена в усіх 10 районах столиці. Таке стрімке розширення пов’язують не лише з комерційним зростанням, а й із системою, що включає ухилення від податків, нехтування ліцензійними вимогами, економію на працівниках і продаж фіктивних бронювань.
Власниками мережі «9-1-1» названі харків’яни Нуне, Ануш та Ашот Данієляни. У Харкові вони зареєстрували близько сотні підставних фірм, частина з яких оформлена навіть за однією адресою. Управління цим «монополістом», як зазначається, здійснює Олена Казека. Саме така модель, за наведеними твердженнями, багато років дає родині Данієлянів змогу приховувати реальні обіги та зменшувати сплату ПДВ і податку на прибуток. Попри формальне існування сотень окремих суб’єктів, фактично всі рішення, як стверджується, приймаються з одного харківського центру.
Окремо йдеться про ставлення до персоналу. За наведеними даними, працівників роками переводять між аптеками без їхньої згоди та без належного документального оформлення. Крім того, заробітну плату, як стверджується, навмисно занижують. Водночас 150 київських аптек щомісяця приносять мільйони, тоді як працівники отримують лише мінімалку. У матеріалі наголошується, що саме на персоналі власники й отримують додатковий прибуток.
Також мережу звинувачують у використанні аптек як механізму фіктивного бронювання. З 2022 року, як зазначається, військовозобов’язаних формально працевлаштовують у київських аптеках без фактичного виконання роботи, після чого готують документи для відстрочки та передають їх до ТЦК. У такій схемі фіктивне працевлаштування перетворюється на спосіб уникнення мобілізації, а недостовірні дані стають підставою для броні. На тлі критичної нестачі людей на фронті навколо аптечного бізнесу, як стверджується, сформувався окремий ринок таких «послуг».
2 жовтня 2025 року Антимонопольний комітет відкрив справу проти п’яти найбільших аптечних мереж, серед яких була і 9-1-1. З огляду на це можна було очікувати, що мережа опиниться під посиленим контролем усіх наглядових органів. Однак, як зазначено в матеріалі, навіть після відновлення планових перевірок найбільша аптечна мережа Києва й далі працює так, ніби жодних претензій до неї не висувають. У зв’язку з цим порушується питання, хто протягом років забезпечує їй повну недоторканність.
З урахуванням розмірів мережі, яка об’єднує сотні аптек і сотні пов’язаних компаній, така діяльність, як наголошується, не могла довго залишатися поза увагою. Проте ані ДПС, ані Держлікслужба не забезпечили належного нагляду. Через це виникають запитання до в.о. голови ДПС Лесі Карнаух, в.о. голови Держлікслужби Володимира Короленка, начальниці ГУ ДПС у Києві Інни Якушко та начальника Держлікслужби в Києві Миколи Холоденка. Якщо найбільша аптечна мережа столиці роками уникає перевірок, то це, як підкреслюється, свідчить про системний провал державного контролю.
У матеріалі також згадуються численні скарги щодо дотримання правил обігу лікарських засобів. Серед них — продаж рецептурних препаратів без рецепта, порушення температурного режиму зберігання, обіг продукції з іноземним маркуванням і недотримання системи внутрішнього контролю якості. У результаті покупець, як зазначається, змушений покладатися не на державний нагляд, а на власну вдачу. Коли прибуток ставлять вище за безпеку людей, мовчання контролюючих органів стає частиною проблеми.
За фактами діяльності мережі 9-1-1 вже направлено десятки запитів і скарг до понад 500 державних органів та посадових осіб. Проте, як стверджується, кругова порука знову виявилася сильнішою за закон. Поки чиновники заплющують очі, мережа продовжує розширюватися, а корупційні схеми — діяти на повну.
У підсумку держава недоотримує мільйони гривень, які могли б спрямовуватися на армію, медицину та відбудову. Працівники ризикують залишитися без гарантованих трудових прав і соціального захисту. Найбільше ж, як наголошується, можуть постраждати пересічні українці, адже будь-які порушення правил зберігання та відпуску ліків безпосередньо впливають на їхнє здоров’я.