Архіви позначок: Якушко Інна

Схеми навколо аптечної мережі «9-1-1»: податки, трудові порушення та фіктивне бронювання

Оприлюднено автором

Аптечна мережа «9-1-1» опинилася в центрі звинувачень у зловживаннях, що стосуються умов праці, податкових схем і торгівлі відстрочками від мобілізації. На тлі того, як держава посилює податковий тиск на бізнес, найбільшу вигоду, як стверджується, отримують фармацевтичні гравці. Якщо на початку великої війни в Києві працювало 860 аптек, то зараз їх уже 1782. Із них 150 належать мережі 9-1-1, яка представлена в усіх 10 районах столиці. Таке стрімке розширення пов’язують не лише з комерційним зростанням, а й із системою, що включає ухилення від податків, нехтування ліцензійними вимогами, економію на працівниках і продаж фіктивних бронювань.

Власниками мережі «9-1-1» названі харків’яни Нуне, Ануш та Ашот Данієляни. У Харкові вони зареєстрували близько сотні підставних фірм, частина з яких оформлена навіть за однією адресою. Управління цим «монополістом», як зазначається, здійснює Олена Казека. Саме така модель, за наведеними твердженнями, багато років дає родині Данієлянів змогу приховувати реальні обіги та зменшувати сплату ПДВ і податку на прибуток. Попри формальне існування сотень окремих суб’єктів, фактично всі рішення, як стверджується, приймаються з одного харківського центру.

Окремо йдеться про ставлення до персоналу. За наведеними даними, працівників роками переводять між аптеками без їхньої згоди та без належного документального оформлення. Крім того, заробітну плату, як стверджується, навмисно занижують. Водночас 150 київських аптек щомісяця приносять мільйони, тоді як працівники отримують лише мінімалку. У матеріалі наголошується, що саме на персоналі власники й отримують додатковий прибуток.

Також мережу звинувачують у використанні аптек як механізму фіктивного бронювання. З 2022 року, як зазначається, військовозобов’язаних формально працевлаштовують у київських аптеках без фактичного виконання роботи, після чого готують документи для відстрочки та передають їх до ТЦК. У такій схемі фіктивне працевлаштування перетворюється на спосіб уникнення мобілізації, а недостовірні дані стають підставою для броні. На тлі критичної нестачі людей на фронті навколо аптечного бізнесу, як стверджується, сформувався окремий ринок таких «послуг».

2 жовтня 2025 року Антимонопольний комітет відкрив справу проти п’яти найбільших аптечних мереж, серед яких була і 9-1-1. З огляду на це можна було очікувати, що мережа опиниться під посиленим контролем усіх наглядових органів. Однак, як зазначено в матеріалі, навіть після відновлення планових перевірок найбільша аптечна мережа Києва й далі працює так, ніби жодних претензій до неї не висувають. У зв’язку з цим порушується питання, хто протягом років забезпечує їй повну недоторканність.

З урахуванням розмірів мережі, яка об’єднує сотні аптек і сотні пов’язаних компаній, така діяльність, як наголошується, не могла довго залишатися поза увагою. Проте ані ДПС, ані Держлікслужба не забезпечили належного нагляду. Через це виникають запитання до в.о. голови ДПС Лесі Карнаух, в.о. голови Держлікслужби Володимира Короленка, начальниці ГУ ДПС у Києві Інни Якушко та начальника Держлікслужби в Києві Миколи Холоденка. Якщо найбільша аптечна мережа столиці роками уникає перевірок, то це, як підкреслюється, свідчить про системний провал державного контролю.

У матеріалі також згадуються численні скарги щодо дотримання правил обігу лікарських засобів. Серед них — продаж рецептурних препаратів без рецепта, порушення температурного режиму зберігання, обіг продукції з іноземним маркуванням і недотримання системи внутрішнього контролю якості. У результаті покупець, як зазначається, змушений покладатися не на державний нагляд, а на власну вдачу. Коли прибуток ставлять вище за безпеку людей, мовчання контролюючих органів стає частиною проблеми.

За фактами діяльності мережі 9-1-1 вже направлено десятки запитів і скарг до понад 500 державних органів та посадових осіб. Проте, як стверджується, кругова порука знову виявилася сильнішою за закон. Поки чиновники заплющують очі, мережа продовжує розширюватися, а корупційні схеми — діяти на повну.

У підсумку держава недоотримує мільйони гривень, які могли б спрямовуватися на армію, медицину та відбудову. Працівники ризикують залишитися без гарантованих трудових прав і соціального захисту. Найбільше ж, як наголошується, можуть постраждати пересічні українці, адже будь-які порушення правил зберігання та відпуску ліків безпосередньо впливають на їхнє здоров’я.

Приховані декларації та нерухомість родини: що відомо про майно Інни Якушко

Оприлюднено автором

Начальниця Головного управління Державної податкової служби у Києві Інна Якушко приховала свої декларації. Вона входить до числа регіональних керівниць податкової, які не розкривають свої доходи та витрати. За припущеннями джерел, імовірною причиною може бути робота її чоловіка в СБУ. OBOZ.UA розпочав серію матеріалів про статки посадовців, які скористалися можливістю закрити свої декларації. У першій публікації йдеться про майно батьків Якушко, а також про її родича, який користувався послугами “лосів”.

Із публічного доступу в Україні зникли тисячі декларацій посадовців. У відповідь на запит OBOZ.UA в НАЗК заявили, що не мають повноважень перевіряти підстави для виключення декларацій із публічної частини реєстру, якщо з таким зверненням виступає уповноважений орган.

Під час воєнного стану приховування декларацій військових названо правильним рішенням, особливо коли йдеться про людей, у яких на окупованих територіях могли залишитися близькі родичі. Водночас використання такого права правоохоронцями в глибокому тилу або чиновниками різних рівнів виглядає щонайменше спірно.

Раніше ЗМІ повідомляли, що керівник Волинської митниці Дмитро Стасенко приховав свою декларацію після шлюбу з Валентиною Стасенко, дівоче прізвище якої Федько. Пресслужба Волинської митниці пояснювала це тим, що дружина керівника є військовою. Однак журналіст з’ясував, що насправді вона служить у СБУ.

Подібна ситуація, як зазначається, склалася і з Інною Якушко. У відкритому доступі немає даних ані про її зарплату, ані про заощадження, ані про нерухомість чи автомобілі. При цьому свої декларації оприлюднили, зокрема, президент Володимир Зеленський і міністр оборони Михайло Федоров.

Журналісти намагалися встановити, які саме відомості посадовиця могла б вказати у своїй декларації. Батькові Якушко, 74-річному Валерію Олексійовичу, належать три квартири, а також приміщення площею 47,8 кв. м на проспекті Берестейському, 37 на території “КПІ”. Це нежитлове приміщення Валерій Олексійович придбав у 2021-му.

Матері чиновниці, 72-річній Марії Григорівні, також належить нерухомість. У матеріалі зазначено, що, окрім двох квартир на Троєщині, де багато років мешкають батьки Якушко, пенсіонери за роки роботи їхньої доньки в податковій стали власниками ще щонайменше чотирьох квартир і приміщення. Актуальна вартість цього майна може становити близько 550 тис. доларів.

Чоловік очільниці київської податкової Павло Якушко наприкінці 2025-го на підставі договору дарування став співвласником квартири площею 189,9 кв. м на бульварі Дарницькому в Києві. Окрім цього, у 2019-му він успадкував однокімнатну квартиру на вулиці Академіка Корольова.

За даними матеріалу, родина Якушко, ймовірно, спільно інвестувала в нерухомість у “Паркових Озерах”, оскільки братові податківиці належать чотири приміщення в цьому ЖК, кожне площею до 14,33 кв. м.

Окрема увага приділена діверу очільниці ДПС у Києві Олександру Якушку. Він займається бізнесом і зазначений як головний бухгалтер та керівник компанії “Ітуно Груп”, що спеціалізується на ремонті комп’ютерів. Станом на минулий рік у компанії працював лише один працівник — сам Якушко, а протягом останніх двох років фірма була збитковою.

До 2017-го Олександр Якушко володів іншою компанією зі схожою назвою — “Ітуно”, яка працювала у сфері програмування. Після того як слідче управління фінансових розслідувань ДФС зацікавилося розрахунками “Ітуно” з “Львівобленерго”, дівер чиновниці переоформив компанію на громадянина Росії. Податківці підозрювали ці компанії в ухиленні від сплати податків на значну суму.

Через кілька місяців новим власником і директором “Ітуно” став росіянин Огли Мілорд Нюнюйович. Він є власником понад 130 компаній в Україні та входить до переліку найбільших власників юридичних осіб серед іноземців. Огли Мілорд зареєстрований у Ростові-на-Дону. Його батько, Огли Нюню Дімович, на якого оформлено понад 80 українських фірм, раніше жив у Донецьку, а після окупації отримав громадянство РФ.

У матеріалі зазначено, що більшість компаній батька і сина Огли давно не працюють або мають проблеми з БЕБ та поліцією. Імовірно, вони виступають типовими фіктивними власниками, яких називають “лосями”. До таких людей звертаються, коли хочуть позбутися проблемної компанії або приховати ім’я реального власника.

Перевага таких номіналів полягає в тому, що вони перебувають за кордоном і погоджуються оформлювати на себе фірми, які фігурують у кримінальних провадженнях або мають значні борги. У публікації підкреслюється, що показовою є сама ситуація, коли навіть близький родич очільниці ДПС у Києві користується послугами номінальних власників. Зазначається також, що схема із підставними особами існує роками, а підприємці, які в такий спосіб позбуваються проблемних активів, зазвичай не несуть відповідальності.